Єдиний державний реєстр судових рішень Єдиний унікальний номер 725/5919/26
Номер провадження 1-кс/725/1045/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.06.2026 року м. Чернівці
Чернівецький районний суд міста Чернівців
в складі:
головуючого слідчого судді - ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці клопотання слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 погоджене з прокурором Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026262020001487 від 10.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України відносно підозрюваного,-
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Перківці, Чернівецької обл., українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-
ВСТАНОВИВ:
16.06.2026 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 погоджене з прокурором Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026262020001487 від 10.06.2026 р. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на те, що у невстановлений для органу досудового розслідування час, місці та обставинах, але не пізніше 15 червня 2026 року ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у невстановлений досудовим розслідуванням датою та час, однак не пізніше 15 червня 2026 року, порушуючи передбачений законом порядок, встановлений положенням про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 12.10.1992 та наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», придбав одну ручну осколкову гранату РГД-5 з маркуванням 11-15-58т із запалом УЗРГМ-2 з маркуванням 88583, один корпус ручної осколкової гранати РГД-5 з маркуванням 11-15-58т, чотири тисячі триста двадцять патрон калібру 5.45 мм з маркуванням Н-32-86-270, МІО -82-3, які розміщені в 4 металевих коробках (цинках), сто вісімдесят п`ять патрон калібру 7.62 мм з маркуванням 53987, триста тридцять шість патрон калібру 5.45 мм з маркуванням 270-88, 60-82, 7-15, 7-16, автомат АК 74 з маркуванням НОМЕР_1 , автомат МП 5.45 РПК -14 з маркуванням КП 5029-91 та розпочав їх зберігати у приміщенні гаражу за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 без передбаченого законом дозволу до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції.
Також вказує, що 15 червня 2026 року в період часу з 05.53 год. по 09.22 год. під час санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено наступні предмети: одну ручну осколкову гранату РГД-5 з маркуванням 11-15-58т із запалом УЗРГМ-2 з маркуванням 88583, один корпус ручної осколкової гранати РГД-5 з маркуванням 11-15-58т, чотири тисячі триста двадцять патрон калібру 5.45 мм з маркуванням Н-32-86-270, МІО -82-3, які розміщені в 4 металевих коробках (цинках), сто вісімдесят п`ять патрон калібру 7.62 мм з маркуванням 53987, триста тридцять шість патрон калібру 5.45 мм з маркуванням 270-88, 60-82, 7-15, 7-16, автомат АК 74 з маркуванням НОМЕР_1 , автомат МП 5.45 РПК -14 з маркуванням КП 5029-91.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Захисник у судовому засіданні просила обрати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вказувала, що ОСОБА_5 не є військовослужбовцем, ризики надумані
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали поданого клопотання, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Як встановлено судом, відомості про вчинення даного кримінального правопорушення внесено 10.06.2026 року до ЄРДР за № 12026262020001487 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
У вчиненні даного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1
15 червня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою були вручені підозрюваному 15 червня 2026 року о 19 год. 40 хв.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу , і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).
Так, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, за ч. 1 ст. 263 КК України, зокрема, наступними доказами: протоколом допиту свідка, протокол проведення обшуку та інші наявні в матеріалах докази.
Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними та допустимими. Вище перелічені докази є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , оскільки існують факти, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
Питання щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.
Прокурором доведено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії», зокрема те, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів.
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення «Бекчиєв проти Молдови»).
Ризик незаконного впливу на свідків підтверджуються обставинами вчинення злочину.
Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обґрунтовується сукупністю обставин, зокрема: підозрою у вчиненні умисного кримінального правопорушення; характером інкримінованого діяння, що в сукупності свідчить про схильність особи до вчинення злочинів.
При цьому суд погоджується з думкою прокурора, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що у даному випадку наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Окрім того, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні протиправного діяння в період дії на території України, в тому числі Чернівецькій області, режиму воєнного стану, тобто в найбільш несприятливий для суспільства час, тяжкі обставини та умови в яких опинилось суспільство, що свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпеки вказаного протиправного діяння.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`яти років.
При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченими обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Розмір застави, у відповідності до ч.5 ст.182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або 4 ст. 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст. 183 та ч.5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: 1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; 4) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками.
Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку визначити розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 176 178, 183, 184, 193, 194 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ :
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Чернівецькій слідчий ізолятор» на строк до 14 серпня 2026 року включно.
Одночасно після застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов`язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 99 840 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Одержувач ТУ ДСА України в Чернівецькій області, код ЄДРПОУ: 26311401, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, рахунок: UA548201720355279001000008745, призначення платежу застава (із зазначенням інформації про ухвалу суду, прізвище ім`я по-батькові підозрюваного).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:
- прибувати до уповноваженого у кримінальному провадженні слідчого, прокурора чи суду із встановленою ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він буде перебувати, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 14 серпня 2026 року.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Чернівецького районного суду міста Чернівців.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців ОСОБА_1
Судове рішення № 137913861, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців) було прийнято 16.06.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 725/5919/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: