Рішення № 137913845, 02.07.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/4613/26

№ провадження 2/646/3632/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харків у складі: головуючого судді Демченко І.М., за участю секретаря Кочитової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

У С Т А Н О В И В :

22 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованості за кредитним договором № 982011059 від 883467910, укладеним з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у загальному розмірі 46 071, 10 грн., яка складається із 13 000, 00 грн. заборгованості по тілу кредиту, 33 071, 10 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам. Крім того, просить стягнути з відповідача судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу, мотивуючи свої вимоги тим, що спірна заборгованість виникла через невиконання відповідачем умов кредитного договору та передачу позивачеві у результаті факторингового ланцюгу прав вимоги до відповідача.

Ухвалою суду від 23.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Цією ж ухвалою суду за клопотанням позивача від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» витребувано інформацію щодо платіжної карти НОМЕР_2 та операції, проведені по ній у період 06.08.2021 по 11.08.2021.

29.04.2026 до суду надійшов відзив, у якому відповідач ОСОБА_1 у задоволенні позову просив відмовити з підстав пропуску позовної давності, посилаючись на те, що після укладення кредитного договору у 2021 році він не здійснював жодних платежів, не визнавав борг та укладав жодних додаткових угод до нього, які могли б переривати строк позовної давності. Оскільки строк виконання зобов`язання за договором настав у 2021 році, а позов подано лише у 2026 році, вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності.

01.02.2026 у відповіді на відзив позивач зазначив, що строки позовної давності зупинялися на строк дії карантину та на час воєнного стану, та були відновлені лише 04.09.2025, у зв`язку з чим позов подано в межах трирічного строку позовної давності.

05.05.2026 до суду від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на виконання вищевказаної ухвали суду надійшла витребувана інформація, що містить банківську таємницю.

Ухвалою суду від 27.05.2026 за клопотанням позивача від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» витребувано інформацію щодо платіжної карти НОМЕР_3 та операції, проведені по ній у період 07.08.2021 по 12.08.2021.

26.06.2026 до суду від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання вищевказаної ухвали суду надійшла витребувана інформація, що містить банківську таємницю.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, при зверненні до суду з цим позовом просив справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляд справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 223 ЦПК України у разі неявки учасника справи, який належним чином повідомлений про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Суд, дослідивши докази, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.

06.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі «Кредитодавець») та ОСОБА_1 (далі «Позичальник») укладено договір кредитної лінії № 883467910.

Пунктом 1.1. договору передбачено, що кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії на суму 13 000, 00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплати проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених в цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі -Правила).

Пунктом п.1.7 сторони погодили, що кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту, тобто до 05.09.2021.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 259,15 % річних, що становить 0,71 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом протягом дисконтного періоду (п.1.9.1) та 518,86 % річних, що становить 1,42 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом протягом продовження строку дисконтного періоду (п.1.9.2).

Пунктом 4.1 договору встановлено, що невід`ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті товариства: "www.moneyveo.ua".

Як вбачається з пункту 4.4 договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Договір підписано в електронному вигляді електронним підписом з одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 MNV6W28U, відправленим 06.08.2021 о 15.11.22 та введеним 06.08.2021 о 15.11.46.

Як вбачається з матеріалів справи, що на виконання умов вказаного Кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок відповідача грошові кошти в загальному розмірі 13 000,00 грн.

У заявках на отримання коштів у кредит від 06.08.2026 та 07.08.2021 ОСОБА_1 зазначив, що грошові кошти у сумі 3 300, 00 грн. підлягають перерахуванню на карту НОМЕР_2 , а у сумі 9 700, 00 на карту НОМЕР_3 , номер телефону НОМЕР_4 .

За інформацією АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на ім`я відповідача банком емітовано карту НОМЕР_5 , на яку 06.08.2021 зараховано кошти у розмірі 3 300, 00 грн.

За інформацією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім`я відповідача банком емітована платіжна карта № НОМЕР_6 , на яку 07.08.2021 зараховані кредитні кошти у сумі 9 700, 00 грн.

За інформацією двох банків номер телефону НОМЕР_7 є фінансовим номером ОСОБА_1 .

Отже, Первісний кредитор свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.

Суд також приймає до уваги, що відповідач у відзиві не оспорює факту укладення кредитного договору на вищевказаних умовах, а також отримання кредитних коштів. Наполягає лише на застосування строків позовної давності.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) був укладений договір факторингу №28/1118-01.

Згідно п.п. 1.3. п.1. договору під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відповідно до п.п. 2.1. п.2. договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

Згідно з п.п. 3.1.1., 3.1.2., 3.1.3. п..3 договору, фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному реєстрі прав вимоги окремо. Розмір фінансування сторони погоджують шляхом укладання додаткової угоди. Фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимоги, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання додаткової угоди. Фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у 13 розділі цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.

Відповідно до п.п. 4.1. п. 4. договору передбачено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному додатку.

Згідно Акту-прийому передачі реєстру боржників та Реєстру прав вимоги № 155 від 12.10.2021 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набув права грошової вимоги до відповідача у сумі 30 523, 10 грн., з яких 13 000, 00 грн. тіло кредиту; 17 528, 10 грн. проценти.

У подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (з урахуванням додаткових угод до нього, якими продовжено строк договору).

У подальшому між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія ««ЕЙС» було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

З розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Таліон Плюс» встановлено, що після відступлення прав вимоги щоденно продовжували нараховуватися відсотки.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За приписами ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Матеріали справи свідчать про те, що договір укладений в електронній формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 13 000, 00 грн.

Щодо розміру нарахованих відсотків, суд зазначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора виключно в тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу прав, у зв`язку з чим стягненню з відповідача підлягає заборгованість, яка нарахована первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» станом на 12.10.2021, тобто день відступлення прав вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», у розмірі 17 528, 10 грн.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності.

Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 Цивільного кодексу України.

Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.

Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.

Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився, обчислення якого після внесення змін Законом України від 14.05.2025 №4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» відновлено з 04.09.2025, отже заява відповідача про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.

Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України та покладає судові витрати на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки позов підлягає задоволенню частково, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заявлену в позові суму судових витрат в розмірі 1 764, 19 грн. пропорційно задоволеним вимогам.

Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує те, що публічний інтерес до справи відсутній; справа належить до категорії незначної складності; є типовою; має невелику ціну позову; справу розглянуто у порядку спрощеного провадження; правові позиції у цій категорії справ усталені; враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд дійшов висновку про зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з 7 000 грн. до 3 500 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 141, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість у розмірі 30 528, 10 грн., а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 764, 19 грн. та 3 500, 00 грн. витрат на правову допомогу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02.07.2026.

Головуючий І.М.Демченко