Ухвала суду № 137913467, 02.07.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/14158/20

Провадження № 1-кп/344/130/26

У Х В А Л А

02 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря с/з ОСОБА_2 ,

з участю: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України.

Прокурором Івано-Франківської обласної прокуратури було подано клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання, просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, посилаючись на ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватись від органів суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив щодо клопотання прокурора, просив змінити запобіжний захід на інший, не пов`язаний з триманням під вартою або визначити розмір застави.

Захисник ОСОБА_6 зазначив, що ризики наведені у клопотанні не обґрунтовані та просив застосувати більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту або визначити розмір застави.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд виходить з наступного.

Частиною 3 ст.331 КПК України визначено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вирішуючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

За змістом ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, а відтак їх застосування має на меті досягнення дієвості цього провадження.

Так, обвинуваченому ОСОБА_4 ухвалою Івано-Франківського міського суду від 10.12.2020 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Однак ОСОБА_4 неодноразово не з`являвся до суду без поважних причин і таким чином перешкоджав кримінальному провадженню та прийняттю кінцевого судового рішення, злочинної діяльності не припинив, оскільки знову обвинувачується у вчиненні аналогічних кримінальних правопорушень, зокрема з метою наживи у липні 2022 року створив іншу організовану групу, з якою до січня 2023 року вчиняв злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, у зв`язку із чим 26 січня 2023 року у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307 КК України, тому 05.05.2023 суд своєю ухвалою змінив запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 з домашнього арешту на тримання під вартою.

Вирішуючи питання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу, суд враховує дані, що характеризують особу обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення. Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою суд також враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч.3 ст.307 КК України.

Водночас, згідно з практикою ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для тримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Враховуючи наведені обставини у їх сукупності, а також обставини інкримінованих кримінальних правопорушень та їх наслідки, суд вважає, що ризики в обґрунтування тримання під вартою обвинуваченого не зменшилися, тривають, і ОСОБА_4 може ухилятися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а тому вказані ризики виправдовують необхідність продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Під час розгляду поданого клопотання прокурором доведено, що вказані в клопотанні ризики не зменшилися та є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів у цьому випадку не є доцільним і саме тримання під вартою може запобігти зазначеним ризикам, а тому це клопотання суд вважає обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню.

Відтак, для запобігання вказаним ризикам та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, передбачених ст.2 КПК України, зокрема у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинуваченого, переважає над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, суд вважає виправданим тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою та недостатнім застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу.

Таким чином, судом враховано вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв`язку з можливими ризиками у справі, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що є недостатнім для запобігання ризикам та забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 331, 369-372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Продовжити термін тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 31.08.2026 року.

Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_8