Ухвала суду № 137913062, 02.07.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/3177/25

Провадження № 2-с/209/349/26

У Х В А Л А

про скасування судового наказу

02 липня 2026 року м. Кам`янське

Суддя Дніпровського районного суду міста Кам`янського Левицька Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , про скасування судового наказу, виданого Дніпровським районним судом міста Кам`янського за № 209/3177/25 від 21 травня 2025 року за заявою Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за послуги теплопостачання, судового збору,-

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2026 року до Дніпровського районного суду міста Кам`янського через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу №209/3177/25 від 21 травня 2025 року, виданого Дніпровським районним судом міста Кам`янського за заявою Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія». Дана заява зареєстрована судом 02 липня 2026 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2026 головуючим суддею з розгляду заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу, визначено суддю Левицьку Н.В.

Так, у поданій заяві боржник ОСОБА_1 просить поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу та скасувати судовий наказ Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 21 травня 2025 року про стягнення з неї на користь Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та судового збору.

В обґрунтування заяви зазначає, що про існування судового наказу їй стало відомо лише 30 червня 2026 року після реєстрації в системі «Електронний суд» та ознайомлення з матеріалами справи, при цьому копію судового наказу вона не отримувала.

Також вказує, що у судовому наказі неправильно зазначені її персональні дані, а саме ім`я та дата народження.

Крім того, зазначає, що судовий наказ та додані до заяви документи не містять відомостей про період, за який заявлено до стягнення заборгованість, що позбавляє її можливості перевірити правильність її розрахунку, врахування здійснених платежів та дотримання стягувачем строків звернення до суду. Посилаючись на наявність спору щодо підстав виникнення та розміру заборгованості, а також правильності її розрахунку, боржник просить суд скасувати судовий наказ.

Розглянувши заяву про скасування судового наказу, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про повернення її без розгляду заявнику, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 21 травня 2025 року Дніпровським районним судом міста Кам`янського видано судовий наказ №209/3177/25 за заявою Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія». Вказаним судовим наказом стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 (інші відомості суду невідомі) на користь Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Кам`янська теплопостачальна компанія", ЄДРПОУ 32130551, р/р НОМЕР_2 в АТ "А-Банк", МФО 307770, юридична адреса: вул. Тритузна, 168, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51914 (інші відомості суду невідомі) заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 19638 (дев`ятнадцять тисяч шістсот тридцять вісім) грн. 08 коп., а також судовий збір сплачений заявником в розмірі 242 гривні 24 копійки.

Також матеріалами справи підтверджується, що вказаний судовий наказ було скеровано на зареєстровану адресу боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 та отримано боржником під особистий підпис 10.08.2025, що підтверджується відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, яке наявне у матеріалах справи.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4,5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 ЦПК України, до заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Згідно до ч.1 ст. 123 ЦПК України, - перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, визначений ч. 1 ст. 170 ЦПК України, п`ятнадцяти денний строк на подання заяви про скасування судового наказу, обраховується згідно до ч. 1 ст. 123 ЦПК України, з врахуванням дати отримання боржником копії такого наказу 25 серпня 2025 року.

Згідно до ст. 126 ЦПК України визначено наслідки пропущення процесуальних строків.

Частиною 2 ст. 171 ЦПК України визначено, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Згідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Тобто, звертаючись із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку, боржник повинен зазначити поважні причини його пропуску.

Разом з цим, заявник звертаючись до суду із даною заявою, як на підставу поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу вказує, що судовий наказ не отримувала, а дізналася про нього лише 30.06.2026 коли зареєструвалася в системі «Електронний суд», а тому просить поновити строк для скасування судового наказу, за наявності підстав для його поновлення.

При вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду із заявою про скасування судового наказу та підстав для поновлення такого строку, суд враховує наступне.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа «Стаббігс та інш. проти Великобританії» рішення від 22 жовтня 1996 року, «Девеер проти Бельгії» рішення від 27 лютого 1980 року).

У пунктах 93-96 ВП ВС у постанові від 19.01.2023 у справі № 140/1770/19 зазначила, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених певних процесуальних дій. Інститут строків сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Як зазначалось судом, відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

У справі № 500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона відповідає одночасно всім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлюють чи ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, що виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) цю обставину підтверджено належними й допустимими засобами доказування.

Беручи до уваги наведені заявника доводи щодо поважності причин пропуску строку звернення із заявою про скасування судового наказу, а саме те, що боржник судовий наказ не отримувала, а про нього дізналася, зареєструвавшись у системі «Електронний суд» 30.06.2026, суд вважає, що такі доводи не підтверджені належними й допустимими засобами доказування, а також є такими, які спростовуються матеріалами справи.

Так, матеріалами справи підтверджується, що судовий наказ по цивільній справі №209/3177/25, провадження № 2-н/209/2575/25, виданий 21 травня 2025 року суддею Дніпровського районного суду міста Кам`янського, вручений під особистий підпис 10.08.2025 ОСОБА_1 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу, яке міститься в матеріалах справи (а.с.12).

Суд зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не є поважними, оскільки заявником не наведено обставин, які об`єктивно перешкоджали реалізувати своє право на подання заяви про скасування наказу протягом законодавчо встановленого строку.

Будь-яких доказів на підтвердження наявності обставин, які б безпосередньо унеможливлювали або істотно ускладнювали подання заяви про скасування судового наказу у встановлений законом строк, матеріали справи не містять, а заявницею таких доказів суду не надано.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що заявницею не доведено наявності поважних причин пропуску строку на подання заяви про скасування судового наказу, а тому підстави для його поновлення відсутні.

Необґрунтоване поновлення процесуального строку у даному випадку суперечило б принципу правової визначеності та остаточності судових рішень, а відтак у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу слід відмовити.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Щодо доводів боржника про те, що у судовому наказі неправильно зазначено її ім`я та дату народження, а тому такий наказ підлягає скасуванню, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 173 ЦПК України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, а також відстрочити чи розстрочити його виконання в порядку, встановленому статтями 432 та 435 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, або визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Оскільки відповідно до частини третьої статті 160 ЦПК України судовий наказ є судовим рішенням та одночасно виконавчим документом, допущені під час його оформлення або видачі технічні помилки, зокрема щодо зазначення персональних даних боржника, підлягають виправленню в порядку, визначеному статтями 173, 432 ЦПК України, і самі по собі не є передбаченою законом підставою для скасування судового наказу.

Враховуючи, що заява про скасування судового наказу Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 21.05.2025 №209/3177/25, подана після закінчення строку встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, відсутні обґрунтовані та об`єктивні докази поважності причини пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу слід повернути заявнику.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 127, 170, 171, 260, 261 ЦПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 , про скасування судового наказу, виданого Дніпровським районним судом міста Кам`янського за № 209/3177/25 від 21 травня 2025 року за заявою Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за послуги теплопостачання, судового збору повернути боржнику без розгляду.

Роз`яснити боржнику, що повернення заяви про скасування судового наказу не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення такої.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА