Рішення № 137913, 14.09.2006, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" вересня 2006 р.

Справа № 17/258

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С.В., розглянувши матеріали справи №17/258

за позовом: дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України", м. Кіровоград

до відповідача: Добровеличківського районного відділу Головного Управління МНС України в Кіровоградській області, смт. Добровеличківка Кіровоградської області

про стягнення 41737,38 грн.

представники:

від позивача- Бондарь Р.В., дов.№23 від 03.07.2006 р., представник;

від відповідача-Гетьманець І.О., керівник, посв. №000381 від 06.04.2006 р.

Дочірнім підприємством "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" подано позов до Добровеличківського районного відділу Головного Управління МНС України в Кіровоградській області про стягнення 27782 грн. боргу, що виник із договору підряду від 06.08.2001 р., 8501,27 грн. інфляційних, 2500,32 грн. річних, 1011,05 грн. пені та 1944,74 грн. штрафу.

Клопотанням №1091 від 08.09.2006 р. (вх.№02-05/27720 від 14.09.2006р.) позивачем уточнено позовні вимоги: він просить стягнути з відповідача на користь дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" 27782 грн. основного боргу (а.с.27).

Відповідач уточнені позовні вимоги визнав в повному обсязі (а.с.35).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

06.08.2001 року між Добровеличківською пожежною частиною №27 ("замовник"), правонаступником якого відповідно до типового Положення про Добровеличківський районний відділ головного управління МНС України в Кіровоградській області, затвердженого 25.02.2005 р. начальником головного управління МНС України в Кіровоградській області, є відповідач, та Добровеличківським райавтодором ("підрядник"), правонаступником якого згідно статуту дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" є позивач, було укладено угоду (далі- договір 06.08.2001 р.), згідно якої підрядник зобов'язався виконати роботи за проектно-кошторисною документацією, а замовник оплати їх.

У відповідності до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, чинного з 01.01.2004 р., щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

У даному випадку, оскільки права і обов’язки між сторонами стосовно повного виконання прийнятих на себе зобов'язань продовжують існувати до цього часу, то до цих правовідносин між позивачем і відповідачем необхідно застосовувати положення Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р.

З цих же підстав господарський суд з огляду на пункт 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України вважає за можливе застосувати також норми зазначеного кодексу.

За своєю правовою природою дана угода є договором підряду.

Відповідно до правил статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

На виконання вимог вказаного договору позивачем виконано підрядні роботи на суму 27782 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт від 22.01.2003 р. (а.с.16) та іншими матеріалами справи (а.с.15, 17-20).

Відповідно до п.2 договору від 06.08.2001 р. замовник зобов'язався проводити оплату за виконані роботи згідно акту по формі №2.

Договором від 06.08.2001 р. та актом приймання виконаних підрядних робіт від 22.01.2003 р. строк виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань не визначений.

Згідно правил частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, позовну заяву №989 від 14.08.2006 р. (а.с.3-6) з вимогою оплатити виконані підрядні роботи відповідачу надіслано 15.08.2006 р. (а.с.7).

Між тим взяті на себе зобов’язання відповідач належним чином не виконав: за виконані роботи оплату не здійснив.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Докази виконання відповідачем умов договорів в повному обсязі в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду - не подано, а тому позовні вимоги в сумі 27 782 грн. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 81, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Добровеличківського районного відділу Головного Управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Кіровоградській області, смт. Добровеличківка Кіровоградської області, вул. Польова, 7, ідентифікаційний код 08801932, р/р №35224001000553 в УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, на користь дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України", м. Кіровоград, вул. Полтавська, 38, ідентифікаційний код 32039992, р/р №26004301333187 в "Промінвестбанк" м.Кіровограда, МФО 323301, - 27782 грн. основного боргу, 277,82 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

С.В. Таран