Рішення № 137912944, 26.06.2026, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Номер справи 171/4172/25

Номер провадження 2-о/171/108/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.26 року м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шкарлат Я.Ю.,

при секретарі судового засідання Бахтіяровій Н.В.,

за участю представника заявник ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Відділ ДРАЦС по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті, -

ВСТАНОВИВ:

Представник заявник звернувся до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області із заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України його бабусі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обгрунтована наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Нова Каховка Новокаховської міської громади Каховського району Херсонської області, яке від 24.02.2022 року по сьогодні згідно офіційних повідомлень тимчасово окуповане російськими військами, у віці 91 років померла бабуся заявника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Гаврилівка Нововоронцовського району Херсонської області, громадянка України, пенсіонерка. Підставою звернення до суду є неможливість реєстрації факту смерті бабусі заявника у встановленому законодавством України порядку, оскільки цей факт підтверджує наявний письмовий юридичний документ - свідоцтво про її смерть серії НОМЕР_1 , видане 24.10.2025 року органом окупаційної влади Генічеським райвідділом ЗАГС Управління ЗАГС Херсонської області, про що складено запис акту про смерть №170259950000101545008. Просить суд встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на тимчасово окупованій території України.

В судовому засіданні представник заявника підтримав письмові вимоги, просив їх задовольнити.

Заявник в судове засідання не з`явився, в заяві просив розгляд проводити за його відсутності.

Представник заінтересованої особи про причини неявки до суду не повідомив.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Згідно ч. 2 ст. 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Заслухавши представника заяника, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

Факт родинних відносин між ОСОБА_2 та померлою ОСОБА_3 підтверджується:

- свідоцтвом про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_2 , де в графі «Батько» вказаний ОСОБА_4 , в графі «Мати» вказана ОСОБА_5 ;

- витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00059154206 від 18.06.2026, відповідно до якого зареєстровано актовий запис №46, де вказано що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого (мовою оригіналу) НОМЕР_3 Геническим районным отделом записи актов гражданского состояния Управления ЗАГС Херсонской области, серії НОМЕР_1 , актовий запис № 170259950000101545008 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Нова Каховка, Херсонська область.

Крім того, представником заявника до матеріалів справи долучена довідка про смерть № С-03274 видана (мовою оригіналу) Геническим районным отделом записи актов гражданского состояния Управления ЗАГС Херсонской области, з якої встановлено, що смерть ОСОБА_3 настала внаслідок (мовою оригіналу) Хронического нарушения мозгового кровообращения, церебрального атеросклероза І67.2.

Також, смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується (мовою оригіналу) Медицинским свидетельство о смерти серия 74 № 211000023 виданого 22.10.2025 року Новокаховской центральной городской больницей.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025, м. Нова Каховка тимчасово окупована російською федерацією територія України.

У зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Надалі відповідними указами Президента України воєнний стан в Україні продовжено і триває по теперішній час.

Відповідно до положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий цими органами та/ або особами є недійсним і не створює правових наслідків.

Отже, вказані вище свідоцтво та довідка не створюють правових наслідків.

До того ж, представником заявника до матеріалів справи долучена відмова у проведенні державної реєстрації смерті № 748/31.12-32 від 18.06.2026 року Центрально-Міського відділу ДРАЦС у місті Кривому Розі.

Згідно копії паспорта серії НОМЕР_4 виданого Нововоронцовським РВУМВС України в Херсонській області 22 серпня 1996 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є громадянином України.

Разом з тим, оцінюючи надані заявником докази, суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.

Відповідно до ст. 3, 8, 9 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Практикою Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці, зокрема в рішеннях ЄСПЛ «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). Зокрема ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючихde factoорганів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.

Судом встановлено, що факт, який просить встановити заявник, має для нього юридичне зазначення, іншого способу його встановлення законом не передбачено, та вказаний факт доведено наданими і дослідженими судом доказами, які підтверджують, що бабуся заявника ОСОБА_3 дійсно померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на тимчасово окупованій території України в м. Нова Каховка, Херсонської області.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги заявника є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в передбачений законом спосіб.

Згідно з вимогами ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», підставою для про ведення державної реєстрації смерті є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.

Керуючись ст. 81, 263-265, 315, 317, 319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Відділ ДРАЦС по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Гаврилівка Нововоронцовського району Херсонської області, громадянки України, на тимчасово окупованій території України в м. Нова Каховка Херсонської області.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання рішення.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя Я.Ю.Шкарлат