Рішення № 137912894, 03.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6346/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Логойда І.В., за участю секретаря судового засідання Сабо І.Й., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у залі суду у м. Ужгород Закарпатської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, згідно з яким просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 8817218 від 24.09.2019 року в розмірі 20650 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 7000,00 грн.; заборгованість за відсотками 9450 грн., заборгованість за комісією 700 грн., заборгованість по штрафу, пені 3500 грн., сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу.

Позов мотивовано тим, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит № 8817218 (надалі Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримав 7000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений кредитним договором. Кредитодавець умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит в сумі визначеній кредитним договором. П. 7.1. кредитного договору № 8817218 від 24.09.2019 року визначає, що цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Відповідно до п.1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Відповідач для отримання кредиту зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця через заповнення відповідної реєстраційної форми на Веб-сайті. На підставі реєстраційних даних інформаційно-комунікаційна система кредитодавця здійснила реєстрацію відповідача, створила обліковий запис та особистий кабінет. Відповідач в особистому кабінеті вказав банківську карту, на яку будуть зараховані кошти при позитивному рішенні по заявці на кредит. Перед перерахуванням коштів кредитодавець здійснив верифікацію доданої відповідачем банківської карти. Електронна ідентифікація відповідача здійснилась при вході в особистий кабінет, шляхом перевірки кредитодавцем правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого на номер мобільного телефону або електрону пошту відповідача, які були вказані при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. Для отримання кредитних коштів відповідач здійснив заповнення заяви на отримання кредиту на Веб-сайті кредитодавця. Після прийняття рішення надати кредит відповідачу, товариство надіслало в особистий кабінет відповідача проєкт кредитного договору (оферта). Відповідач ознайомившись з умовами кредитування визначеними в проєкті договору підтвердив його підписання (акцепт). Для підписання договору інформаційно-комунікаційна система надіслала Відповідачу одноразовий ідентифікатор із кодом для підписання договору, отриманий код Відповідач використав для підписання відповіді про прийняття пропозиції кредитодавця щодо укладення Договору про споживчий кредит. Електронна форма індивідуальної частини укладеного кредитного договору розміщена в його особистому кабінеті. Тобто, укладаючи кредитний договір відповідач та кредитодавець уклали договір у вигляді електронного документа у відповідності до ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п. 2.1 кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти зареєстрованої відповідачем в особистому кабінеті та визначеної в кредитному договорі, що підтверджується платіжним дорученням на користь відповідача від кредитодавця.

Відповідно до умов кредитного договору, 26.12.2019 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги 44-МЛ від 26.12.2019 р. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги, та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за кредитним договором № 8817218 від 24.09.2019 року, що укладений між кредитодавцем та відповідачем (витяг з реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги 44-МЛ від 26.12.2019 р.).

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 травня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Постановлено витребувати від АТ КБ «Приватбанк» інформацію.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, при цьому у позовній заяві просить суд розглянути вказану справу без участі позивача та задовольнити заявлені позовні вимоги, не заперечує проти постановлення заочного рішення.

Відповідач подав відзив на позов, згідно з яким просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності, у задоволенні позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відмовити повністю. Повідомив, що є військовослужбовцем Збройних Сил України. Не погоджується з позовними вимогами ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та вважає їх необґрунтованими та недоведеними. З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини пов`язані з 2019 роком. Позов подано лише у 2026 році. Загальна позовна давність становить три роки. Просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності. Позивач не надав належних доказів того, що кредитний договір був укладений саме з ним. Сам факт можливого зарахування коштів не є беззаперечним доказом виникнення кредитного зобов`язання. Позивач повинен надати повний пакет документів, що підтверджує правонаступництво.

Представник позивача надав додаткові пояснення, згідно з якими, оскільки в період з 02.04.2020 року по 04.09.2025 року строк позовної давності був продовжений на підставі норм чинного законодавства України, а позов подано 29.04.2026 року, тож на момент подачі позову загалом використалось лише 338 днів із дозволених законом 3 років. Кредитний договір укладений в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора позичальника та кваліфікованим електронним підписом кредитодавця тож цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішньої волі відповідача. Належним доказом підтвердження, що ТОВ «Мілоан» переказало кошти, вважатиметься документ з інформацією про зарахування кредитних коштів на банківський рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті на сайті ТОВ «Мілоан» та визначеному в кредитному договорі. Позивачем подано клопотання про витребування даної інформації з банку. Вважає належними подані документи відступлення прав вимоги за кредитним договором. Відповідач не надав жодних доказів які б спростовували факт укладання договору, отримання кредитних коштів на рахунок вказаний в Анкеті-заявці. Просить позовну заяву задовольнити повністю.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, вказавши наступне. Позивачем не надано журналів авторизації користувача, технічних логів інформаційної системи, даних щодо IP-адреси користувача, інформації про пристрій, з якого здійснювався вхід до особистого кабінету, а також інших технічних даних, які б дозволяли достовірно встановити особу, що виконувала відповідні дії. Сам по собі факт існування електронного документа не підтверджує, що його підписав саме відповідач. У своїх поясненнях позивач посилається на використання одноразового ідентифікатора (SMS-коду), однак не надає суду жодного належного доказу отримання такого коду відповідачем. В матеріалах справи відсутні: підтвердження надсилання SMS-повідомлення; підтвердження доставки SMS-повідомлення; документи оператора мобільного зв`язку; відомості щодо належності номера телефону відповідачу на момент укладення договору. Таким чином, твердження позивача про використання відповідачем одноразового ідентифікатора ґрунтуються виключно на припущеннях. Також позивач не довів належним чином, що банківська картка, на яку нібито були перераховані кредитні кошти, належала саме відповідачу. До матеріалів справи не долучено документів банківської установи щодо власника рахунку, не надано доказів проходження процедури верифікації банківської картки та не надано документів, які б дозволяли встановити належність відповідного рахунку саме відповідачу. Крім того, позивачем не доведено належними та допустимими доказами фактичне отримання відповідачем кредитних коштів. Надані внутрішні документи кредитора або сформовані ним довідки не можуть беззаперечно підтверджувати факт зарахування коштів на рахунок відповідача без відповідних документів банку або платіжної системи. Щодо переходу права вимоги зазначаю, що сам по собі договір факторингу не доводить переходу права вимоги саме щодо відповідача. Позивач повинен надати належні докази включення спірного договору до реєстру переданих вимог, а також можливість однозначної ідентифікації відповідача серед переданих боржників. У своїх додаткових поясненнях позивач посилається на законодавчі зміни, пов`язані з карантином та воєнним станом, однак не надає суду повного розрахунку перебігу позовної давності саме у даній справі. Позивач не зазначає: дату виникнення права вимоги; дату початку перебігу позовної давності; дату її закінчення; конкретний механізм обчислення строку; конкретні періоди, які на його думку впливають на перебіг строку. Загальні посилання на норми законодавства не можуть підміняти належне доказування. Також позивачем не надано доказів визнання боргу відповідачем, здійснення платежів, укладення додаткових угод або інших обставин, які відповідно до закону могли б свідчити про переривання перебігу позовної давності. Вважає, що обов`язок доведення своєчасності звернення до суду покладається саме на позивача. Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, має односторонній характер та складений самою заінтересованою стороною спору. Такий розрахунок не підтверджений первинними бухгалтерськими документами та не дозволяє перевірити законність, правильність та обґрунтованість кожного складника заявленої до стягнення суми. Є військовослужбовцем Збройних Сил України та проходить військову службу під час дії воєнного стану. На підтвердження зазначених обставин до матеріалів справи додано електронний військово-обліковий документ, сформований через застосунок «Резерв+». Просить суд врахувати зазначені обставини під час оцінки доказів та забезпечити ретельну перевірку кожного доказу, наданого позивачем.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи обізнаний, клопотань про відкладення справи не подавав.

Вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 24.09.2019 було укладено кредитний договір №8817218 (індивідуальна частина). Умовами п.п. 1.1-1.6, 2.1 договору передбачено наступне. 1.1. Позикодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі кредит), а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. 1.2. Сума кредиту становить 7000.00 грн. у валюті: Українські гривні. 1.3. Кредит надається строком на 30 днів з 24.09.2019. 1.4. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 24.10.2019. 1.5. Сукупна вартість кредиту складає 3850.00 грн. в грошовому виразі та 669.00 відсотків річних у процентному значенні, і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Сукупна вартість кредиту розрахована виходячи з припущення, що кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та що позикодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі. 1.5.1. Комісія за надання кредиту: 700.00 грн., яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово; 1.5.2. Проценти за користування кредитом: 3150.00 грн., які нараховуються за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. 1.6. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2.3 цього Договору. 2.1. Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника, зареєстрованої позичальником для цієї мети в особистому кабінеті на сайті miloan.ua. Договір підписано відповідачем електронним підписом N15667. Додано довідку ТОВ «Мілоан», платіжне доручення, заявку-анкету на кредит, розрахунок, виписку з особового рахунку.

На виконання ухвали суду АТ «А-банк» листом від 18.05.2026 №32914/47-260510/84-БТ повідомив, що у відповідь на запит по справі №308/6346/26 картка № 4323355203115100 (рахунок № НОМЕР_1 ) емітована на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП/ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), рух коштів з 24.09.2019 по 01.10.2019 - додано. Платіжна інструкція на суму 7000 UAH додана.

Наявність та розмір заявленої до стягнення заборгованості відповідача за тілом кредиту, нарахованих відсотках, комісії витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачем.

26.12.2019 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги 44-МЛ від 26.12.2019 р. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги, та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за кредитним договором № 8817218 від 24.09.2019 року, що укладений між кредитодавцем та відповідачем. Додано також витяг з реєстру боржників, платіжну інструкцію за договором факторингу, акт приймання передачі реєстру боржників, розрахунок заборгованості, досудову вимогу.

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною третьою статті 203 ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 509 ЦК визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК).

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 вказаного закону).

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Згідно ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або тож кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, укладаючи договір по споживчий кредит в електронній формі сторони погодили умови та порядок повернення відповідачем кредиту шляхом здійснення платежів з оплати процентів за користування кредитом, комісії та обов`язком позичальника повернути суму кредиту.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Згідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, відповідач після укладання кредитного договору належним чином не виконував свого зобов`язання, в тому числі новому кредитору, із здійснення платежів, чим допустив порушення умов повернення кредиту, тобто строків та розмірів внесення щомісячних платежів, а тому допустив порушення виконання своїх зобов`язань. Отже вимоги позивача в межах цієї суми є цілком правомірними та обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить стягнути у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), відсотків за користування кредитом, комісію та штраф/пеню, що суд вважає обґрунтованими. Отже, суд приходить до переконання, що позивачем доведено позовні вимоги. Відповідачем не спростовано належними і допустимими доказами позовні вимоги, незважаючи на їх заперечення у відзиві на позов.

Щодо застосування строку позовної давності, як вказано у відзиві на позов відповідачем, то суд зазначає наступне. Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу, що набрали чинності 20.04.2020 на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257,258,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин. Також згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. З урахуванням подальших законодавчих змін, з урахуванням положень п. 12, 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, вважається продовженим на період дії карантину та зупиняється у період дії воєнного стану, однак, до 04.09.2025.

Отже, строки позовної давності у даному випадку не спливли.

Заперечення відповідача спростовуються поданими суду доказами та повністю підтверджують заявлені позивачем позовні вимоги.

Питання про судові витрати суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому статтею 141 ЦПК України, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з письмових доказів, 01.07.2025 між Адвокатським бюро «Апологет» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107, акт №Д/21040 наданих послуг від 14.04.2026 відносно відповідача, детальний опис наданих послуг, за якими АБ «Апологет» надано ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» правничу допомогу в розмірі 8 000 грн. із зазначенням обсягу здійснених робіт.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи викладене, а також те, що заявлені позивачем витрати в сумі 8000 грн. є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатським об`єднанням обсягом послуг, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, тому, на переконання суду, понесені витрати відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також принципу справедливості, тому суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 8000 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-81,83,141, 223, 258, 259, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суму заборгованості за кредитним договором № 8817218 від 24.09.2019 року в розмірі 20650 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 7000,00 грн., заборгованість за відсотками 9450 грн., заборгованість за комісією 700 грн., заборгованість по штрафу, пені 3500 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 8000 грн.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», Код ЄДРПОУ: 35234236, юридична адреса: 79018, Львівська область, місто Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 Адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 03.07.2026.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В.Логойда