Рішення № 137912694, 02.07.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №752/19694/24

2/760/8097/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого-судді - Букіної О.М.,

при секретарі - Павліченко Я.С.,

за участі представника позивача - Шуляк Н.О. ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за ОСОБА_3 до Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини та надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

11.09.2024 позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовною заявою до дев`ятої Київської державної нотаріальної контори, в якій просить суд:

- встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визначити ОСОБА_3 додатковий строк - шість місяців, необхідний для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті її матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача, ОСОБА_5 .

Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй спадкове майно, а саме, на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що на момент смерті матері, ОСОБА_5 вона проживала разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 , та доглядала за нею, оскільки остання мала проблеми зі здоров`ям та потребувала постійного стороннього догляду, купувала ліки, продукти харчування та речі першої необхідності.

Після смерті матері ОСОБА_3 звернулась до із заявою до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті останньої.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.05.2024, виданою державним нотаріусом, було відмовлено ОСОБА_6 , який діяв від імені ОСОБА_3 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , у зв`язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Оскільки позивач, хоча і була зареєстрована за іншою адресою, але проживала разом із матір`ю ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , а тому вважається такою, що спадщину прийняла. Інші спадкоємці за законом після смерті ОСОБА_5 відсутні.

У зв`язку з чим остання і звернулась до суду з даним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2024 дану справу було передано до провадження головуючому судді Плахотнюк К.Г.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.09.2024 дану справу було передано за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва.

22.11.2024 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Букіної О.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 25.11.2024 відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження, а також витребувано у Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

01.07.2025 від представника позивача адвоката Шуляк Н.О. надійшло клопотання про залучення співвідповідача по справі - ОСОБА_4 (онук померлої ОСОБА_5 ).

Під час підготовчого судового засідання від 03.07.2025 суд ухвалив на місці задовольнити вищезазначене клопотання та ОСОБА_4 залучено в якості співвідповідча по справі.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 11.11.2025 витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дерев`янка В.В. належним чином завірену копію матеріалів спадкової справи, заведеної після прийняття заяви ОСОБА_4 про вступ у спадщину після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

11.09.2025 підготовче судове засідання було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила суд його задовольнити, повідомивши суду, що позивач проживала разом зі своїми батьками, спадщину прийняла шляхом спільного проживання зі спадкодавцем. Пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, а саме, за короткий проміжок часу остання втратила багато близьких людей, тому перебувала у депресії, у неї раптово з`явились проблеми зі здоров`ям, що остання навіть була змушена виїжджати за кордон до своєї доньки для проходження лікування.

Відповідач у судовому засіданні повідомив, що позов не підтримує, проте не заперечує проти його задоволення, зазначивши, що також подав до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дерев`янк В.В. заяву про прийняття спадщини, але наразі чекає відповідь на свою заяву. Також вважає, що має право успадкувати належне ОСОБА_5 майно.

Представник відповідача ОСОБА_2 не заперечував проти задоволення позову та під час вирішення справи по суті покладається на розсуд суду.

Відповідач-1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений.

Заслухавши пояснення сторін та допитаних у судовому засіданні свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Щодо вимоги про встановлення факту прийняття ОСОБА_3 спадщини після смерті її матері ОСОБА_5 суд повідомляє про таке.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого від 11.11.2021 Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

ОСОБА_5 та ОСОБА_7 були батьками ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ), що підтверджується копією свідоцтва про народження.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належне їй спадкове майно, а саме, частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло належала в рівних долях: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло, виданого 12 червня 2002 року відділом приватизації житла Солом`янського району м. Києва.

16.05.2024 нотаріусом Дев`ятої Київської державної нотаріальною конторою була заведена спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 за № 335/24.

16.05.2024 ОСОБА_3 подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Державний нотаріус Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори 16.05.2024 винесла постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_5 з підставі пропуску встановленого шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

ОСОБА_5 за життя заповіт не складала, інших спадкоємці за законом після смерті останньої відсутні, адже чоловік померлої ОСОБА_7 помер до моменту відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Щодо відповідача, ОСОБА_4 , як свідчать матеріали справи останній також подав до Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори заяву на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , що підтверджується нотаріально заявою від 02.07.2025.

Проте, враховуючи вимоги чинного законодавства з поданої заяви відповідача вбачається, що останній також пропустив строк на вступ у спадщини після смерті своєї бабусі.

У судовому засіданні відповідач зазначив, що станом на 18.03.2026 інформації щодо поданої ним заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 та видачі свідоцтва останній не має.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5 .

Позивач, ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Факт проживання позивача разом з померлою ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується поясненнями свідків, допитаних у судовому засіданні, які підтвердили, що позивач проживала разом з матір`ю за вказаною адресою до моменту смерті останньої, доглядала її, забезпечувала продуктами харчування, необхідними ліками, піклувалась про стан здоров`я останньої та опікувалась квартирою.

З викладеного вбачається, що ОСОБА_3 дійсно прийняла спадщину після померлої матері, ОСОБА_5 , шляхом спільного проживання.

Допитана під час судового засідання в якості свідка ОСОБА_13 повідомила суду, що позивач є їй двоюрідною сестрою, з 2017 року остання проживала разом з батьками за адресою: АДРЕСА_1 , піклувалась про них, купувала ліки та продукти харчування, робила в квартирі косметичний ремонт та сплачувала за комунальні послуги. На початку війни позивач виїжджала за кордон, але потім повернулась назад. З приводу прийняття останньою спадщини після смерті матері свідок повідомила, що не обізнана в даному питанні.

Допитаний під час судового засідання в якості свідка ОСОБА_6 повідомив суду, що він є колишнім чоловіком позивача.Після фактичного розірвання стосунків остання переїхала жити до батьків за адресою: АДРЕСА_1 , доглядала за ними, робила ремонт в квартирі. Спільний із позивачем син, відповідач, з матір`ю, бабусею та дідом не проживав, проте також допомогав по господарству, подав заяву на прийняття спадщини після смерті бабусі.Проте, чи отримав свідоцтво про право на спадщину свідок не знає. Щодо позивача, то, зі слів свідка, позивач також подала заяву про прийняття спадщини після смерті матері. Свідок повідомив, що після смерті батьків позивач перебувала у пригніченому стані та мала серйозні проблеми зі здоров`ям, що, можливо, і стало причиною пропуску строку останньою для прийняття спадщини.

Допитаний під час судового засідання в якості свідка ОСОБА_6 повідомив суду, що він є сином позивача, після розірвання шлюбних стосунків його батьків, його мати- ОСОБА_3 переїхала жити до своїх батьків за адресою: АДРЕСА_1 , де і проживала разом з ними до моменту смерті її батька, а потім і матері. Батьки позивача мали проблеми зі здоров`ям, а тому потребували постійного сторонього догляду. Позивач доглядала за батьками, купувала їм ліки, продукти харчування, робила в квартирі ремонт за власний рахунок, сплачувала комунальні послуги. З початку війни позивач виїжджала за кордон на пару тижднів на рік, та поверталась назад. Свідок також повідомив, що заяву про прийняття спадщини після смерті бабусі, ОСОБА_5 подала позивач та відповідач, але сам він заяву не подавав, так як вважає, що саме мати має успадкувати дану квартиру. На питання, з якої причини позивач пропустила строк для подання заяви про прийняття спадищини, свідок повідомив, що його мати перебувала у депресії та дуже тяжко переживала смерть батька та матері, які померли за короткий проміжок часу, не давши позивачу оговтатись від ряду втрат близьких. Крім цього у позивача з`явились проблеми зі здоров`ям, зокрема, остання не могла самостійно пересуватись. Тому, на думку свідка, це й стало причиною для пропуску встановленого строку для прийняття спадищини.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Стаття 1296 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

З огляду на викладне вище та оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо встановлення факту прийняття позивачем спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на належне останній спадкове майно, шляхом спільного проживання.

Таким чином, позов в частині встановлення факту прийняття позивачем спадщини після смерті матері підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про надання позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд повідомляє про таке.

Як вже було встановлено судом, після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина на належне їй спадкове майно, а саме, частку у квартирі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла її донька, ОСОБА_3 , шляхом спільного проживання.

Відповідно до матеріалів спадкової справи 16.05.2024 ОСОБА_3 подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, тобто з пропуском встановленого законодавством шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Як наслідок, державний нотаріус Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори 16.05.2024 винесла постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_5 .

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1270 ЦК України встановлено строк для прийняття спадщини у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити додатковий строк достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Окрім цього, в постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані із об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами попуску строку визначаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які зокрема, пов`язані з тривалим відрядженням, у тому числі закордонним; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Враховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Звертаючись в суд з даним позовом, позивач посилається на те, що на момент смерті матері, ОСОБА_5 , вона перебувала у дуже пригніченому психологічному стані, адже напередодні смерті матері втратила батька та чоловіка, а після того, як померла ще й мати, позивач впала в депресію, у неї різко погіршився стан здоров`я. Важко переживаючи втрату близьких людей, позивач на початку 2022 року зіштовхнулась з початком повномасштабного вторгнення до України країни-агресора, у зв`язку з чим вимушена була покинути рідний дім та поїхати за кордон.

Проте, через деякий проміжок часу позивач повернулась додому. Все ще маючи серйозні проблеми зі здоров`ям, остання продовжувала проживати у квартирі її батьків за адресою: АДРЕСА_1 , утримувати дану квартиру, сплачувати за комунальні послуги.

Як зазначає позивач, вона виїжджала за кордон до доньки декілька разів на рік, перебуваючи за межами країни по декілька тижнів.

Факт перебування позивача у пригніченому психологічному стані після смерті батьків та наявність проблем зі здоров`ям також підтверджено поясненнями свідків, допитаних у судовому засіданні.

З огляду на викладене вище, беручи до уваги встановлені судом факти і відповідні ним правовідносини, суд вважає за можливе визнати поважною причину пропуску позивачем строку на подання заяви про прийняття спадщини, а тому приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та надання позивачу строку тривалістю два місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .

Щодо пред`явлення вимог до відповідача Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори суд звертає увагу на таке.

Позивач пред`явила позов до співвідповідачів, одним з яких є Дев`ята Київська державна нотаріальна контора.

Суд звертає увагу на те, що державна нотаріальна контора не є належним відповідачем у даній справі, оскільки не відноситься до суб`єктів матеріальних відносин, які лежать в основі вчинення нотаріальних дій. Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасників нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення. Таким чином, нотаріус не є відповідачем у спорах, що виникають із цивільних відносин, пов`язаних з нотаріальною дією.

Дана позиція висловлена у п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування»: «У справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі».

Така сама позиція висловлена і в ухвалі Колегії суддів Судової палати по цивільним справам Верховного Суду України від 05.12.2007 р. у справі № 6- 16344св07, де зазначено, що при розгляді справ, котрі стосуються оскарження прав і обов`язків сторін, набутих на підставі вчинених нотаріальних дій (окрім справ за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні), нотаріуси не є особами, прав і обов`язків яких стосується спір сторін, оскільки відсутня їх юридична заінтересованість в результатах розгляду справи судом і реалізації прийнятого по ньому рішення.

Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» "належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді справи про визначення додаткового строку на прийняття спадщини не потрібно залучати нотаріуса, державну нотаріальну контору в якості третіх осіб, адже вони є учасниками правовідносини із спадкування та заінтересованими особами. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають. Така позиція узгоджується із ч. 5 ст. 1273 ЦК, відповідно до якої відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною".

Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

Відтак, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати по пред`явленому позову при наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України (2004 р.), норми якої кореспондуються зі статтею 51 ЦПК України. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Таким чином, оскільки Дев`ята Київська державна нотаріальна контора є неналежним відповідачем в даній цивільній справі, суд відмовляє у задоволенні позову, пред`явленому до неналежного відповідача.

Таким чином, позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенні в частині пред`явлених позовних вимог до належного відповідача, яким є ОСОБА_4 .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1268, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 169, 179, 208, 212-215, 218, 223-228, 294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини та надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити частково.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання рішення суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Букіна