Ухвала суду № 137912275, 03.07.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7900/23

Категорія 61

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2026 року

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Будзан Л.Д.,

за участі секретаря судового засідання Топоровського М.О.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

предстаника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 про визнання спадщини відумерлою,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2023 року до Подільського районного суду міста Києва звернувся керівник Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 про визнання спадщини відумерлою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 липня 2023 року головуючим у справі визначено суддю Будзан Л.Д.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 13 липня 2023 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва суду від 22 вересня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, жодних доказів на підтвердження поважності причин своєї неявки до суду не подавала.

Представники відповідачів в судовому засіданні висловили позицію щодо залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою представника позивача.

Третя особа в судове засідання не з`явилася.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що в судові засідання, призначені на 30 червня 2026 року та 03 липня 2026 року представник позивача прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва Павліченко В.О. не з`явилася, жодних клопотань на адресу суду не подавала.

При цьому, в матеріалах справи містяться докази на підтвердження належного повідомлення сторони позивача про вказані судові засідання. Так, представник позивача була повідомлена про судові засідання на 30.06.2026 та 03.07.2026 завчасно та належним чином, що підтверджується розпискою, яка містяться в матеріалах справи, та відповідно довідкою про доставку електронного листа у формі судової повістки, скерованої на офіційну електронну адресу Подільської окружної прокуратури міста Києва.

Згідно з положеннями ч.ч.1, 2 ст.211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Повідомлення учасників справи про місце, дату і час судового засідання проводиться судом, відповідно до вимог ст.ст.128-131 ЦПК України.

Відповідно до ч.13 ст.128 ЦПК України за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного звязку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі №522/18010/18 зазначено, що обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства.

У постанові Верховного Суду від 24 липня 2023 року у справі №495/6258/20 вказано, що можливість повідомлення учасника справи, зокрема, за допомогою засобів мобільного зв`язку передбачена у частинах дев`ятій, тринадцятій статті 128 ЦПК України. Відповідно суд може повідомляти учасника справи про розгляд справи з використанням засобів мобільного зв`язку шляхом надіслання текстових повідомлень виключно за наявності відповідної письмової заяви такого учасника справи.

Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України позовна заява залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки у підготовче засідання чи в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу слід звернути увагу на рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що сторона позивача, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується належними доказами, які містяться у матеріалах справи - повторно не з`явилася в судове засідання, призначене на 03 липня 2026 року, тому суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України

При цьому, суд роз`яснює, що залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257, ст. ст. 258-260, 353 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 про визнання спадщини відумерлою, залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Л.Д. Будзан