Ухвала суду № 137912105, 12.05.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5865/19-ц

пр. 4-с-81/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Ільєвої Т.Г.,

при секретарі судового засідання: Ляшенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу адвоката Баклана Андрія Вікторовича, який діє в інтересах Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк», на бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року адвокат Баклан Андрій Вікторович, який діє в інтересах Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк», звернувся до суду з вказаною скаргою та просив суд, визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича, що полягає у:

- нездійсненні розрахунку суми коштів в іноземній валюті, що була погашена за рахунок отриманих стягувачем коштів в національній валюті в межах виконавчого провадження НОМЕР_3;

- неврахуванні платіжної інструкції №0.0.4495815983.1 від 12.08.2025 про перерахування коштів в розмірі 66,03 грн на визначений стягувачем рахунок НОМЕР_1 ;

- невинесенні постанови про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_3 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду.

Зобов`язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича:

- врахувати, надану представником АТ КБ "Приватбанк" разом із заявою про закінчення виконавчого провадження від 14.08.2025, платіжну інструкцію №0.0.4495815983.1 від 12.08.2025 про перерахування коштів в розмірі 66,03 грн призначенням платежу: "Погашення залишку боргу АТ КБ «ПриватБанк» у НОМЕР_4 в розмірі 1,37 Євро згідно заяви ОСОБА_1 від 12.08.2025 за курсом НБУ на день сплати 48,1969 грн за 1 Євро (66.03 грн)" при виконанні виконавчого провадження НОМЕР_3;

- здійснити розрахунок суми коштів в іноземній валюті, що була погашена за рахунок отриманих Стягувачем коштів в національній валюті в розмірі 66,03 грн на визначений стягувачем рахунок НОМЕР_1 в межах виконавчого провадження НОМЕР_3 за курсом Національного банку України, встановленим на 12.08.2025;- винести постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_3 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду.

У обґрунтування вимог вказано, що 12.08.2025, з метою виконання рішення суду в межах виконавчого провадження НОМЕР_3, Банком було добровільно виконано рішення суду та перераховано, відповідно до вимог заяви Стягувача від 12.08.2025 на рахунок Стягувача, відкритий для зарахування коштів в гривні ( НОМЕР_1 ), грошові кошти в розмірі 66,03 грн, що на день виплати коштів за курсом НБУ складало 1,37 Євро, що підтверджується платіжною інструкцією №0.0.4495815983.1 від 12.08.2025 про перерахування коштів в розмірі 66,03 грн (1,37 Євро - сума залишку заборгованості у ВП НОМЕР_3)* 48,1969 (курс НБУ на 12.08.2025 за 1 Євро) = 66,03 грн) з призначенням платежу: "Погашення залишку боргу АТКБ"ПриватБанк" у НОМЕР_4 в розмірі 1,37 Євро згідно заяви ОСОБА_1 від 12.08.2025 за курсом НБУ на день сплати 48,1969 грн за 1 Євро (66.03 грн)".

11.09.2025 від ВПВР надійшла відповідь на заяву про закінчення виконавчого провадження якою повідомлено, що "На момент надання відповіді залишок не стягнутої суми становить 1,37 Євро. Врахувати дану заяву з платіжним дорученням №0.0.4495815983.1 від 12.08.2025 на суму 66,03 грн., відділом не вбачається за можливим, оскільки сума боргу за виконавчим документом визначена в іноземній валюті, а саме Євро. Подальший хід виконання виконавчих проваджень буде організовано у відповідності до вимог чинного законодавства."

Враховуючи вищевикладені обставини є підстави для визнання бездіяльності державного виконавця ВПВР на виконанні у якого перебуває виконавче провадження НОМЕР_3, а саме головного державного виконавця ВПВР Мурихіна Сергія Володимировича, в частині неврахування сплаченої Банком на рахунок Стягувача залишку суми заборгованості в національній валюті (гривня) в рахунок погашення боргу визначеного в іноземній валюті (Євро) за курсом НБУ станом на день виконання рішення суду (день здійснення платежу), неврахування платіжної інструкції та незакінчення виконавчого провадження.

17.02.2026 на адресу суду від відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції надійшли матеріали виконавчого провадження ВП № 64813982.

Представник заявника АТ КБ «ПриватБанк», адвокат Баклан А.В., з`явився в судового засідання, проте подав заяву, в якій просив провести судове засідання без фіксації технічними засобами, вимоги підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Представник ДВС в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином про причини неявки суд не повідомив.

Стягувач в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином про причини неявки суд не повідомила.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

За наведених обставин враховуючи скороченні строки розгляду скарги, суд визнав можливим розглянути скаргу за відсутності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною 1 ст. 448 ЦПК України встановлено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

У відповідності до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З матеріалів справи убачається, що 16.03.2021 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі ВПВР) Мурихіним Сергієм Володимировичем відкрито виконавче провадження НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа Печерського районного суду міста Києва, виданого 03.03.2021 у справі №757/5865/19-ц, про стягнення з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Банк) на користь ОСОБА_1 (далі - Стягувач): суми відсотків за Договором строкового банківського вкладу №SAMDN01000710253774 140,30 Євро, суми відсотків за Договором строкового банківського вкладу №SAMDN025000712109849 103,23 Євро, суми відсотків за Договором строкового банківського вкладу №SAMDN01000713814033 192,82 Євро. Загальна сума до стягнення складає 436,35 євро.

16.03.2021 постановами державного виконавця стягнуто виконавчий збір в розмірі 43,64 євро та витрати виконавчого провадження в розмірі 295,86 грн.

29.08.2024 на виконання платіжної інструкції з кореспондентського рахунку Банку списано кошти в розмірі 21 992,90 грн для закупівлі 479,99 євро (436,35 євро для перерахування Стягувачу та 43,64 євро для перерахування виконавчого збору).

11.09.2024 Банком відповідно до платіжної інструкції № 73110904 від 11.09.2024 перераховано на депозитний рахунок ВПВР суму витрат виконавчого провадження в розмірі 295,86 грн.

11.09.2024 представником Банку подано заяву про закінчення виконавчого провадження.

07.10.2024 від ВПВР надійшла відповідь на заяву про закінчення виконавчого провадження якою повідомлено, що "За результатами здійснення заходів примусового виконання, на депозитний рахунок відділу надійшли кошти у розмірі 21992,90 грн. для закупівлі євро та погашення виконавчого збору по вищевказаному виконавчому провадженню. Відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті № 11 від 11.09.2024 стягувачу перераховано 416,85 Євро. Залишок не стягнутої суми становить 19,50 Євро. Подальший хід виконання виконавчих проваджень буде організовано у відповідності до вимог чинного законодавства."

08.05.2025 на виконання платіжної інструкції державного виконавця ВПВР №3881 від 06.05.2025 (призначенням платежу: стягнення залишку боргу 2335,75 грн (для купівлі Євро) з АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на користь ОСОБА_1 згідно виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва № 757/5865/19-ц від 03.03.2021) з кореспондентського рахунку Банку списано кошти в розмірі 2335,75 грн для закупівлі 19,50 Євро.

За рахунок стягнутих коштів на рахунок Стягувача перераховано 18,13 Євро, у зв`язку з чим залишок боргу склав 1,37 Євро.

12.08.2025 на електронну пошту представника Банку надійшла заява Стягувача про надання реквізитів Стягувача для зарахування коштів в гривні відповідно до якої Стягувач просила залишок заборгованості у виконавчому провадженні НОМЕР_3 перерахувати на її користь в гривні за курсом НБУ, що на день виплати буде складати 1,37 Євро, на її рахунок, що відкритий для зарахування коштів в гривні, а саме: Отримувач: ОСОБА_1 IBAN: НОМЕР_1 ІПН/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .

У заяві зазначено, що дану заяву направлено Стягувачем одночасно на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (callcentre@ca.minjust.gov.ua) для приєднання до матеріалів виконавчого провадження та на адресу АТ КБ "Приватбанк" (ІНФОРМАЦІЯ_3) для надання можливості добровільно виконати рішення суду в межах виконавчого провадження.

12.08.2025, з метою виконання рішення суду в межах виконавчого провадження НОМЕР_3, Банком було добровільно виконано рішення суду та перераховано, відповідно до вимог заяви Стягувача від 12.08.2025 на рахунок Стягувача, відкритий для зарахування коштів в гривні ( НОМЕР_1 ), грошові кошти в розмірі 66,03 грн, що на день виплати коштів за курсом НБУ складало 1,37 Євро, що підтверджується платіжною інструкцією №0.0.4495815983.1 від 12.08.2025 про перерахування коштів в розмірі 66,03 грн (1,37 Євро - сума залишку заборгованості у ВП НОМЕР_3)* 48,1969 (курс НБУ на 12.08.2025 за 1 Євро) = 66,03 грн) з призначенням платежу: "Погашення залишку боргу АТКБ"ПриватБанк" у ВП НОМЕР_3 в розмірі 1,37 Євро згідно заяви ОСОБА_1 від 12.08.2025 за курсом НБУ на день сплати 48,1969 грн за 1 Євро (66.03 грн)"

Відповідно до п. 9 ч. 1, ч. 2 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Так, 14.08.2025 представником Банку на електронну пошту ВПВР ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) надіслано заяву про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_3 з проханням закінчити виконавче провадження НОМЕР_3 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду про що винести відповідну постанову державного виконавця або ж у разі не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" повідомити причини невинесення даної постанови на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_3. До заяви на підтвердження перерахування залишку боргу було додано платіжну інструкцію №0.0.4495815983.1 від 12.08.2025 про перерахування коштів в розмірі 66,03 грн.

11.09.2025 від ВПВР надійшла відповідь на заяву про закінчення виконавчого провадження якою повідомлено, що "На момент надання відповіді залишок не стягнутої суми становить 1,37 Євро. Врахувати дану заяву з платіжним дорученням №0.0.4495815983.1 від 12.08.2025 на суму 66,03 грн., відділом не вбачається за можливим, оскільки сума боргу за виконавчим документом визначена в іноземній валюті, а саме Євро. Подальший хід виконання виконавчих проваджень буде організовано у відповідності до вимог чинного законодавства.

Статтею 447-1 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Враховуючи вищевикладені обставини є підстави для визнання бездіяльності державного виконавця ВПВР на виконанні у якого перебуває виконавче провадження НОМЕР_3, а саме головного державного виконавця ВПВР Мурихіна Сергія Володимировича, в частині неврахування сплаченої Банком на рахунок Стягувача залишку суми заборгованості в національній валюті (гривня) в рахунок погашення боргу визначеного в іноземній валюті (Євро) за курсом НБУ станом на день виконання рішення суду (день здійснення платежу), неврахування платіжної інструкції та незакінчення виконавчого провадження з огляду на наступне.

Відповідно до заяви Стягувача від 12.08.2025 про надання реквізитів для зарахування коштів в гривні, котра була надіслана одночасно на електронні пошти ВПВР ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та представника Банку ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), Стягувач просила залишок заборгованості в розмірі 1,37 Євро у виконавчому провадженні НОМЕР_3 перерахувати їй на її рахунок саме в гривні за курсом НБУ, що на день виплати буде складати 1,37 Євро, у зв`язку з чим надала її рахунок, що відкритий для зарахування коштів в гривні, а саме: Отримувач: ОСОБА_1 IBAN: НОМЕР_1 ІПН/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .

Таким чином Стягувач виявила волевиявлення на отримання коштів не в валюті (Євро), а в гривні в розмірі, що за курсом НБУ на день виплати буде складати 1,37 Євро.

Частинами 1, 2 статті 533 ЦК України визначено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 500/5194/16 в постанові від 11.09.2024 надала наступні роз`яснення щодо виконання рішення суду заборгованість за яким визначена в еквіваленті іноземної валюти/іноземній валюті:

"51. У справі, яка переглядається, зазначивши про необхідність повернення суми, еквівалентної 65 000 дол. США, сторони погодили, що одиницею виміру суми коштів, яка підлягає поверненню за цим зобов`язанням, є долар США. Тобто змістом зобов`язання є повернення заборгованості в розмірі, який еквівалентний 65 000 дол. США на момент повернення боргу.

52. Валюту платежу сторони у договорі не визначили. Водночас, на переконання Великої Палати Верховного Суду, відсутність у договорі посилання на валюту платежу не спростовує вимог публічного порядку про те, що на території України гривня є єдиним засобом платежу незалежно від валюти зобов`язання, що виникло між фізичними особами - резидентами.

53. Отже, здійснюючи тлумачення пункту 2 договору від 09 червня 2016 року №24В/ К/2/1, Велика Палата Верховного Суду констатує, що належним виконанням зобов`язання, яке виникло між сторонами є повернення грошових коштів у національній валюті, сума яких є еквівалентною 65 000 дол. США на момент платежу.

60. Тому, формулюючи висновок щодо застосування частини другої статті 533 ЦК України у спірних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду констатує, що якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.

62. Натомість стягнення судом першої інстанції з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у сумі, еквівалентній 65 000 дол. США за курсом Національного банку України на день виконання рішення, повною мірою відповідає приписам частини другої статті 533 ЦК України.

63. На користь цього висновку свідчить і те, що Велика Палата Верховного Суду вже висновувала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які підлягають стягненню з боржника, вносить двозначність у розуміння суті обов`язку боржника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі №761/12665/14).

64. Водночас при стягненні судом заборгованості в еквіваленті іноземної валюти за курсом Національного банку України на день виконання рішення в судовому рішенні зазначається лише одна сума боргу (в іноземній валюті), а сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається державним / приватним виконавцем на момент здійснення боржником платежу в ході виконання судового рішення."

З огляду на вимоги статті 533 ЦК України та вищенаведене роз`яснення Великої Палати Верховного Суду щодо врахування погашення заборгованості, визначеної в іноземній валюті, шляхом сплати боржником коштів в національній валюті, а також враховуючи волевиявлення Стягувача на отримання коштів в національній валюті, що за курсом НБУ на день виконання рішення суду (день погашення боргу), буде складати суму заборгованості в Євро, Банком у відповідності до вимог чинного законодавства та судової практики Верховного Суду було здійснено погашення залишку заборгованості в розмірі 66,03 грн на визначений Стягувачем рахунок у гривні НОМЕР_1 , що на дату перерахування коштів за курсом НБУ складало 1,37 Євро, про що також свідчить призначення платежу в платіжній інструкції №0.0.4495815983.1 від 12.08.2025 про перерахування коштів в розмірі 66,03 грн: "Погашення залишку боргу АТКБ"ПриватБанк" у ВПNo64813982 в розмірі 1,37 Євро згідно заяви ОСОБА_1 від 12.08.2025 за курсом НБУ на день сплати 48,1969 грн за 1 Євро (66.03 грн)". Математичний розрахунок суми коштів в гривні наступний: 1,37 Євро (сума залишку заборгованості у ВП НОМЕР_3)* 48,1969 (курс НБУ на 12.08.2025 за 1 Євро) = 66,03 грн.

Проте, надаючи відповідь на заяву представника Банку від 14.08.2025, ВПВР повідомлено Банк про неврахування сплаченої Банком суми коштів в національній валюті в рахунок погашення заборгованості в іноземній валюті в межах виконавчого провадження, що свідчить про те, що державним виконавцем ВПВР не здійснено розрахунок суми погашеної Банком заборгованості в розмірі 66,03 грн, та не визначено суму коштів за курсом НБУ, котра повинна бути зарахована в рахунок погашення залишку боргу в межах виконання виконавчого провадження НОМЕР_3, визначеного в іноземній валюті в розмірі 1,37 Євро.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 99 Конституції України визначено, що грошовою одиницею України є гривня.

Згідно зі ст. 192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом ст. 524 ЦК України, грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Загальні положення про виконання грошового зобов`язання закріплені у ст. 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до п. 30.1 ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою. При цьому правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов`язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, тим не менше, не виключає здійснення платежів в іноземній валюті.

Особливості звернення стягнення на кошти боржника та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті визначені у ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 3 цієї статті, у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2020 при розгляді справи № 750/2000/18 зробив наступний висновок щодо виконання рішення суду в межах виконавчого провадження заборгованість за яким визначена в іноземній валюті: "... державний виконавець зобов`язаний був під час примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення суду, керуватися положеннями статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки між стягувачем та боржниками існувало валютне грошове зобов`язання і заборгованість за кредитним договором була стягнута судом в іноземній валюті - доларах США. При цьому погашення суми, що підлягає стягненню за судовим рішенням, обчислюється в іноземній валюті, яка повинна бути конвертована в національну валюту на день здійснення платежу. Це означає, що виконуючи зобов`язання за виконавчим документом у національній валюті, боржник повинен брати до уваги офіційний валютний курс НБУ, встановлений для відповідної валюти на день платежу."

Згідно з ч. 2 ст. 47 Закону, стягувачу - фізичній особі стягнуті з боржника кошти перераховуються виконавцем на зазначений у заяві про примусове виконання рішення рахунок у банку або іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг (заяві про зміну реквізитів рахунку у банку або іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг) чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.

Так, судовим розглядом встановлено, що в матеріалах виконавчого провадження міститься заява Стягувача від 12.08.2025 відповідно до якої Стягувач просив перерахувати кошти в рахунок погашення залишку заборгованості (1,37 Євро) в національній валюті, і надано для зарахування коштів, стягнутих на виконання рішення суду, реквізити рахунку саме для зарахування суми коштів в національній валюті, що на день проведення перерахування коштів буде складати за курсом НБУ 1,37 Євро.

З огляду на вищезазначені норми законодавства України та висновки Верховного Суду, Банком при погашенні залишку заборгованості в межах виконавчого провадження НОМЕР_3, залишок заборгованості за яким визначено в іноземній валюті (1,37 Євро), було враховано вищезазначені норми законодавства України та судова практику, та, враховуючи волевиявлення та згоду Стягувача на отримання коштів в національній валюті за курсом НБУ на день виконання рішення суду (сплати залишку заборгованості), здійснено погашення заборгованості за встановленим курсом НБУ на день платежу (48,1969 грн - курс НБУ на 12.08.2025 за 1 Євро) та перераховано безпосередньо на рахунок Стягувача 66,03 грн, що в еквіваленті на день перерахування коштів складало 1,37 Євро.

Згідно з ч. 2 ст. 48, ч. 3 ст. 49 Закону, стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.

З огляду на визначений Законом механізм виконання, державний виконавець після стягнення коштів в національній валюті для перерахування їх стягувачу та погашення заборгованості в іноземній валюті дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби і потім перераховує валюту стягувачу. Тобто, виконавець здійснює розрахунок суми коштів в іноземній валюті, що буде закуповуватись за рахунок коштів боржника, стягнутих в національній валюті гривні.

За аналогією, відповідно, у разі перерахування боржником коштів в національній валюті для погашення заборгованості в іноземній валюті безпосередньо на рахунок стягувача та надання боржником платіжних документів, що підтверджують таке перерахування, виконавець повинен здійснити розрахунок суми коштів в іноземній валюті за курсом НБУ на день перерахування коштів, котра погасилась за рахунок отриманих стягувачем коштів в національній валюті, та врахувати зазначене погашення заборгованості при подальшому виконанні рішення суду в межах виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене, головним державним виконавцем ВПВР Мурихіним Сергієм Володимировичем безпідставно не враховано платіжну інструкцію №0.0.4495815983.1 від 12.08.2025 про перерахування коштів в розмірі 66,03 грн (1,37 Євро - сума залишку заборгованості у ВП НОМЕР_3)* 48,1969 (курс НБУ на 12.08.2025 за 1 Євро) = 66,03 грн) з призначенням платежу: "Погашення залишку боргу АТ КБ "ПриватБанк" у ВПNo64813982 в розмірі 1,37 Євро згідно заяви ОСОБА_1 від 12.08.2025 за курсом НБУ на день сплати 48,1969 грн за 1 Євро (66.03 грн)", не здійснено розрахунок суми коштів в іноземній валюті, що була погашена за рахунок отриманих Стягувачем коштів в національній валюті (66,03 грн) та безпідставно не винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, що свідчить про бездіяльність державного виконавця ВПВР при виконанні рішення суду в межах виконавчого провадження НОМЕР_3.

Частинами 1, 5 ст. 74 Закону визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Також ст. 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ч.5 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про задоволення скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. 11, п. 3 ч. 1 ст. 18, ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу адвоката Баклана Андрія Вікторовича, який діє в інтересах Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк», на бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича, що полягає у:

- нездійсненні розрахунку суми коштів в іноземній валюті, що була погашена за рахунок отриманих стягувачем коштів в національній валюті в межах виконавчого провадження НОМЕР_3;

- неврахуванні платіжної інструкції №0.0.4495815983.1 від 12.08.2025 про перерахування коштів в розмірі 66,03 грн на визначений стягувачем рахунок НОМЕР_1 ;

- невинесенні постанови про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_3 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду.

Зобов`язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича:

- врахувати, надану представником АТ КБ "Приватбанк" разом із заявою про закінчення виконавчого провадження від 14.08.2025, платіжну інструкцію №0.0.4495815983.1 від 12.08.2025 про перерахування коштів в розмірі 66,03 грн призначенням платежу: "Погашення залишку боргу АТ КБ "ПриватБанк" у НОМЕР_4 в розмірі 1,37 Євро згідно заяви ОСОБА_1 від 12.08.2025 за курсом НБУ на день сплати 48,1969 грн за 1 Євро (66.03 грн)" при виконанні виконавчого провадження НОМЕР_3;

- здійснити розрахунок суми коштів в іноземній валюті, що була погашена за рахунок отриманих стягувачем коштів в національній валюті в розмірі 66,03 грн на визначений стягувачем рахунок UA463220010000026208318080315 в межах виконавчого провадження НОМЕР_3 за курсом Національного банку України, встановленим на 12.08.2025;

- винести постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_3 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду.

Про виконання ухвали повідомити суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня одержання ухвали суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА