Постанова № 137912014, 01.07.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 754/46/26

Провадження №: 3/755/3693/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2026 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., при секретарі Хорунжій С.С., за участю прокурора Лавренюк Т.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколу № 12 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 05.01.2026 року, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду провідного інспектора Деснянського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, будучи посадовою особою державного органу, відповідно до підпункту «и» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб`єктом декларування та суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог абзацу 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», 31.01.2024 припинивши діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, несвоєчасно, а саме 31.03.2024 о 14:52, без поважних причин, подала декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) у власному персональному електронному кабінеті, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні прокурор зазначила, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад вказаного адміністративного правопорушення, оскільки остання після звільнення несвоєчасно подала декларацію про майновий стан без наявності поважних причин, тому просила визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та закрити провадження у зв`язку із спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності.

У судовому засіданні ОСОБА_1 провину визнала, зазначила, що декларацію подала невчасно через власну необережність, жодного умислу на несвоєчасність її подання не мала. Провадження у справі просила закрити у зв`язку із спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Суддя, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку прокурора, дослідивши матеріали справи протокол про адміністративне корупційне правопорушення від 05.01.2026 року, інші долучені матеріали, дійшов висновку про таке.

Встановлено, що матеріали про адміністративне корупційне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 12.01.2026 надійшло до Деснянського районного суду м. Києва. Постановою судді Броновицької О.В. від 09.02.2026 матеріали справи повернуто до Управління стратегічних розслідувань у м. Києві для доопрацювання та направлення до відповідного суду для розгляду.

12.03.2026 матеріали про адміністративне корупційне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 повторно надійшли до Деснянського районного суду м. Києва. Постановою судді Броновицької О.В. від 17.03.2026 матеріали справи повернуто до Управління стратегічних розслідувань у м. Києві для доопрацювання та направлення до відповідного суду для розгляду.

14.04.2026 матеріали про адміністративне корупційне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 втретє надійшли до Деснянського районного суду м. Києва. Постановою судді Броновицької О.В. від 17.04.2026 матеріали справи повернуто до Управління стратегічних розслідувань у м. Києві для доопрацювання та направлення до відповідного суду для розгляду.

09.06.2026 матеріали про адміністративне корупційне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 надійшли до Дніпровського районного суду м. Києва.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно положень статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до частини четвертої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення.

Моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими (особою чи органом державної влади). При цьому складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов`язаного з корупцією є лише окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту порушення, пов`язаного з корупцією (факт виявлення порушення це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення). Факт виявлення порушення - це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення, тобто моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими (особою чи органом державної влади). Складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов`язаного з корупцією є окремою процесуальною дією. Сам протокол фактично є суб`єктивний виклад свого бачення уповноваженою особою та фіксація обставин певної події на основі наявних доказів.

Тобто, якщо до Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної поліції від викривача, надійшло повідомлення про вчинення особою порушення, пов`язаного з корупцією, - то моментом виявлення порушення є час надходження цього повідомлення до відповідного уповноваженого органу, а якщо ідентичні повідомлення надійшли до різних органів, чи посадових осіб, уповноважених складати такі протоколи, - моментом виявлення вважається перше (за часом отримання) надходження такого повідомлення до уповноваженого (органу чи особи).

Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається.

Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП імперативно встановлено, що провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

При цьому, суддею враховується практика Європейського Суду з прав людини (п. 137 рішення від 09.01.2013 у справі «Волков проти України» (заява № 21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22.10.1996 у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbingsand Others v. The United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

З документів, які були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення № 12 вбачається, що факт несвоєчасного падання декларацій ОСОБА_1 , було виявлено посадовою особою Сектору з питань запобігання та виявлення корупції Державної установи «Центр пробації», яка 15.04.2024 року за № 453-17 повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції про факт несвоєчасного подання ОСОБА_1 , яка працювала на посаді провідного інспектора, та звільнилась 31.01.2024, декларації при звільненні. Дане повідомлення зареєстроване Національним агентством з питань запобігання корупції 11.01.2025 року за № 10719/0/07-25. Тоді як протокол про адміністративне правопорушення складено 05.01.2026 року.

Враховуючи викладене, датою виявлення правопорушення є 11 січня 2025 року, а відтак, станом на день складання протоколу 05.01.2026 року, та на день розгляду справи - 01 липня 2026 року, строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 сплинув.

Суддя вважає помилковим висновок уповноваженої особи, що склала протокол № 12 від 05.01.2026 відносно ОСОБА_1 про те, що днем виявлення правопорушення є день складання уповноваженою посадовою особою протоколу про таке правопорушення, а саме 05.01.2026, та з цього моменту слід відраховувати шестимісячний строк.

Так, протокол про адміністративне правопорушення є документом, який фіксує факт, час та місце вчинення правопорушення. Однак не можна ототожнювати дату складання протоколу та дату виявлення правопорушення, оскільки виявлення і фіксування правопорушення є різними юридичними фактами.

Відтак, суддя вважає за необхідне у даній справі констатувати, що обчислення строку притягнення особи до адміністративної відповідальності не може залежати від спритності посадової особи (швидкості дій вчинених уповноваженою особою) у наданні оцінки доказам, інше буде свавіллям.

Таким чином, зважаючи на вимоги ст. 38 КУпАП строк для притягнення особи до адміністративної відповідальності за протоколом про адміністративне правопорушення № 12 на час складання протоколу (05.01.2026) і на час його розгляду судом - закінчився, оскільки адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення.

Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, слід закрити у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Питання щодо строків накладення адміністративного стягнення в адміністративних справах за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП неодноразово вирішувалось апеляційною інстанцією, зокрема, у справі № 755/6874/25 Київській апеляційний суд зазначив про те, що моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими (особою чи органом державної влади), тоді як складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов`язаного з корупцією є лише окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту порушення, пов`язаного з корупцією (факт виявлення порушення це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення).

07.11.2017 року Науково-консультативна рада при Вищому адміністративному суді України (далі НКР при ВАСУ) на відміну від Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ прийняла Висновок «Щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності». У Висновку зазначено, що п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Окрім того, логічне тлумачення абз. 1 ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів це єдина необхідна підстава для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню у процесі розгляду справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі вини особи у його вчиненні. Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями. Прийняття двох таких взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ст.284 КУпАП, рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. Таким чином, НКР при ВАСУ зроблено висновок, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП, вина особи не встановлюється.

Згідно роз`яснень наданих Верховним судом в постанові від 11.07.2018 року у справі № 308/8763/15-а, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

При цьому, наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Як зазначив Верховний Суд, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, Верховний Суд прийшов до висновку, що при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якість закону»; якщо в національному законодавстві допущено неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, то національні органи мають застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід, тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Зважаючи на вищевикладене, суддя не вбачає наявності підстав для встановлення вини ОСОБА_1 одночасно з закриттям провадження у справі через сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Керуючись ст.ст. 33-35, 36, ч. 1 ст. 172-6, ст.ст. 283-285, 294 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП України у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суду м. Києва.

Суддя М. Сазонова