Ухвала суду № 137911938, 25.06.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 4-с/754/49/26

Справа № 754/14870/25

У Х В А Л А

Іменем України

25 червня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Саламон О.Б.

за участю секретаря судового засідання Михайленко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент» на дії приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського Андрія Савелійовича, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Юні Стоун Плент» звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського Андрія Савелійовича, в якій просить:

- скасувати постанову від 14 квітня 2026 року по ВП № 80107112 про розшук майна боржника;

- скасувати постанову від 14 квітня 2026 року по ВП № 80107112 про арешт майна боржника.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ТОВ «Юні Стоун Плент», не погодившись з рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 17 листопада 2025 року, яким з ТОВ «Юні Стоун Плент» стягнуто на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 38 786,65 грн., подав апеляційну скаргу. 28.01.2026 приватний виконавець відкрив виконавче провадження про виконання виконавчого листа та, відповідно, 14.04.2026 винесено постанови про розшук та арешт майна боржника. Оскільки здійснюється оскарження рішення, тому не можуть бути здійснені заходи примусового виконання. Приватний виконавець, знаючи про вказані обставини, мав зупинити виконавче провадження. Після винесення приватним виконавцем постанов про розшук майна та арешт майна боржник буде позбавлений можливості здійнювати їх використання.

Приватний виконавець скористався правом надання письмових пояснень, у відповідності до яких зазначив про те, що 28.01.2026 ОСОБА_1 подано заяву та виконавчий лист у справі № 754/14870/25, виданий 21.01.2026 Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з ТОВ "Юні Стоун Плент" заборгованості по заробітній платі у розмірі 38 786,65 грн. 28.01.2026 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 80107112). Того ж дня виконавцем прийнято постанову про арешт коштів боржника. Боржник добровільно суму заборгованості перед стягувачем не сплатив. Декларацію про майно та доходи боржника у виконавчому провадженні не подав. Під час заходів, вжитих виконавцем у межах ВП № 80107112 відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо виявлення майнових активів боржника, на які можливо звернути стягнення, встановлено відсутність на рахунках боржника коштів, достатніх для задоволення вимог стягувача. Арешт майна було накладено у межах повноважень, у спосіб, час та обсязі, передбачених ст. 56 Закону, з метою забезпечення реального виконання судового рішення. Підстави для зняття арешту, визначені ч. 4 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження, відсутні, а боржником не доведено порушення його прав. На момент винесення постанови майно вже перебувало під арештом на підставі ухвали слідчого судді, залишеної без змін апеляційним судом. Доводи боржника щодо вартості арештованого майна ґрунтуються на непідтверджених даних з інтернет-ресурсів та не відповідають вимогам законодавства про оцінку майна, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для скасування оскаржуваної постанови. Накладення арешту на майно боржника у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження відповідає приписам ч.3 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження та спрямоване на забезпечення реального виконання судового рішення. Сам по собі факт накладення арешту на майно, загальна ринкова вартість якого, за твердженням боржника, перевищує суму стягнення, не свідчить про порушення принципу співмірності, оскільки арешт є забезпечувальним заходом і не тотожним визначенню вартості майна боржника та оцінці майна боржника. Доводи скаржника щодо вартості арештованого майна ґрунтуються виключно на інформації з відкритих інтернет-джерел, яка не є належним і допустимим доказом у розумінні Господарського процесуального кодексу України та не підтверджує порушення його прав у виконавчому провадженні. Питання щодо визначення вартості майна боржника та оцінки майна боржника врегульовані ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження, яка визначає права боржника на визначення вартості майна, оскарження результатів оцінки майна тощо.

Суд, розглянувши подані учасниками справи документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

09 травня 2025 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва у задоволенні заяви ТОВ «Юні Стоун Планет» про скасування судового наказу № 754/6050/25 відмовлено.

23 липня 2025 року постановою Київського апеляційного суду ухвалу від 09 травня 2025 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

03 вересня 2025 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва судовий наказ за № 754/6050/25 від 23 квітня 2025 року скасовано.

В подальшому, позивач скористалася правом звернення до суду в позовному провадженні.

Однак сторона відповідача, яка була повідомлена належним чином про розгляд справи (про що свідчить трекінг) не скористалася правом надання відзиву та доказів на підтвердження заперечень.

За таких обставин, судом було встановлено, що відповідачем не здійснено остаточного розрахунку з позивачем за період з січня 2025 р. по березень 2025 р., яка становить 38 786,65 грн.

17 листопада 2025 року заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Юні Стоун Плент" про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволено.

Ухвалено стягнути з ТОВ "Юні Стоун Плент" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 38 786,65 грн. Постановлено, що рішення в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

У грудні 2025 року заявник ТОВ "Юні Стоун Плент" звернувся до суду з заявою про скасування заочного рішення суду.

24 грудня 2025 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, оскільки заявником не долучено до заяви квитанції про сплату судового збору за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення відповідно до ставок судового збору, встановлених п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

З наданої заявником платіжної інструкції від 05.01.2026 за № 4413 вбачалося, що платіж на суму 1 211,20 грн. здійснено ТОВ «БУДІНДУСТРІЯ-СЕРВІС ЛТД», при цьому в зазначенні «призначення платежу» зазначено судовий збір за позовом ОСОБА_2 по справі № 369/12472/25.

Отже, ТОВ "Юні Стоун Плент" намагалося ввести суд в оману, зловживаючи процесуальними правами, оскільки представником заявника надано суду копію платіжної інструкції по іншій справі, котра не стосується спору між ОСОБА_1 та ТОВ "Юні Стоун Плент", а відтак вимоги ухвали Деснянського районного суду м. Києва не було виконано, та не сплачено судовий збір у визначеному розмірі.

19 січня 2026 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва позовну заяву представника ТОВ "Юні Стоун Плент" Бузівської Н.М. про перегляд заочного рішення суду - повернуто заявнику.

Відповідно, в подальшому було звернення позивача до приватного виконавця щодо виконання рішення, в якому було зазначено, що рішення в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

28.01.2025 приватним виконавцем відкрито виконавче провадження.

Лише 03 березня 2026 року ТОВ "Юні Стоун Плент" подано повторно заяву про перегляд заочного рішення.

06 квітня 2026 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва заяву представника відповідача ТОВ "Юні Стоун Плент" Бузівської Н.М. про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 17 листопада 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Стоун Плент" про стягнення заборгованості по заробітній платі, залишено без задоволення.

29 квітня 2026 року Київським апеляційним судом апеляційну скаргу залишено без руху.

26 травня 2026 року відкрито апеляційне провадження.

25 червня 2026 року заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 17 листопада 2025 року залишено без змін.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С. перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Деснянського районного суду м. Києва про стягнення з ТОВ «Юні Стоун Плент» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі у розмірі 38 786,65 грн.

Постановою приватного виконавця Дідківського А.С. відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного вище виконавчого листа.

Під час заходів, вжитих виконавцем у межах ВП № 80107112 відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо виявлення майнових активів боржника, на які можливо звернути стягнення, встановлено відсутність на рахунках боржника коштів, достатніх для задоволення вимог стягувача.

Арешт майна було накладено у межах повноважень, у спосіб, час та обсязі, передбачених ст. 56 Закону, з метою забезпечення реального виконання судового рішення.

Підстави для зняття арешту, визначені ч. 4 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження, відсутні, а боржником не доведено порушення його прав.

Доводи боржника щодо вартості арештованого майна ґрунтуються на непідтверджених даних з інтернет-ресурсів та не відповідають вимогам законодавства про оцінку майна, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для скасування оскаржуваної постанови.

Накладення арешту на майно боржника у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження відповідає приписам ч.3 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження та спрямоване на забезпечення реального виконання судового рішення.

Сам по собі факт накладення арешту на майно, загальна ринкова вартість якого, за твердженням боржника, перевищує суму стягнення, не свідчить про порушення принципу співмірності, оскільки арешт є забезпечувальним заходом і не тотожним визначенню вартості майна боржника та оцінці майна боржника.

Питання щодо визначення вартості майна боржника та оцінки майна боржника врегульовані ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження, яка визначає права боржника на визначення вартості майна, оскарження результатів оцінки майна тощо.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і сукупністю дій органів та осіб, спрямованих на примусове виконання судових рішень у межах та у спосіб, визначених Конституцією України та законами України.

За змістом ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно та в повному обсязі вчиняти виконавчі дії у спосіб та в порядку, визначених виконавчим документом і законом.

Перелік заходів примусового виконання рішень визначений статтею 10 Закону України Про виконавче провадження та включає, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, у тому числі шляхом накладення арешту, а також інші заходи примусового характеру, передбачені законом.

Відповідно до ч.1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Згідно з ч. 5 ст. 48 Закону у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 56 Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Відповідно до ч. 3 ст. ст. 56 Закону, визначено, що арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Отже, накладення арешту на майно боржника у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження відповідає приписам ч.3 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження та спрямоване на забезпечення реального виконання судового рішення.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, щодо відсутності підстав для задоволення скарги.

Керуючись ст. ст. 10, 13, 18, 258-261, 268, 352-354, 447, 450, 451 ЦПК України, ст. ст. 18, 39,48,56 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент» на дії приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського Андрія Савелійовича, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Повний текст ухвали складено 01.07.2026

Суддя О.Б. Саламон