Ухвала суду № 137911724, 29.06.2026, Бродівський районний суд Львівської області

справа № 439/1465/26

провадження №1-кп/439/218/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Бродівського районного суду Львівської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026140000000419 від 05 травня 2026 року за обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Броди Львівської області, громадянин України, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч.1 ст.135 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

у с т а н о в и в:

До Бродівського районного суду Львівської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч.1 ст.135 КК України.

Ухвалою від 22 червня 2026 року за цим провадженням призначено підготовче судове засідання.

Прокурор подав до суду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 на термін 60 днів, без визначення розміру застави.

В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачуєтьсяу порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілому ОСОБА_6 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України та у завідомому залишенні без допомоги потерпілого, якого він сам поставив у небезпечний для життя стані який був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження через свій безпорадний стан, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України.

Крім того вказує, що така потреба обумовлена тим, що ризики, передбачені п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 06.05.2026 стосовно ОСОБА_3 у виді тримання під вартою без визначення розміру застави є актуальними та не відпали.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, наведених у ньому.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_5 просили визначити обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у виді застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Крім того, захисник обвинуваченого вказував на незадовільний стан здоров`я ОСОБА_3 , а визначення йому альтернативного запобіжного заходу надасть можливість пройти лікування.

Вислухавши думку прокурора, з`ясувавши позицію обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, суд доходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Дане кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, ОСОБА_3 вручений обвинувальний акт і він має процесуальний статус обвинуваченого.

З огляду на стадію кримінального провадження питання обґрунтованості обвинувачення не може бути предметом вирішення, оскільки докази, які, на думку сторони обвинувачення, його підтверджують, будуть досліджуватися в порядку §3 глави 28 КПК України, і лише за наслідком судового розгляду буде вирішено питання стосовно доведеності обвинувачення.

У зв`язку із цим, суд надаватиме оцінку винятково питанню існування заявлених прокурором ризиків.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова застосовано щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Підставою для застосування щодо ОСОБА_3 саме такого запобіжного заходу стало недопущення ризиків переховування останнього від суду під тиском тягаря можливого відбування покарання за вчинення тяжкого злочину, його впливу на потерпілих, свідків, експертів, виходячи також з тяжкості пред`явленого ОСОБА_3 обвинувачення та наявних даних про його особу.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 3 ст. 286-1, ч.1 ст.135 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином - ч. 1 ст. 135 КК України та тяжким злочином - ч.3 ст. 286-1 КК України.

Суд вважає, що з моменту обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу -тримання під вартою, та не змінилисяобставини, які дають суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого не може забезпечити більш м`який запобіжний захід.

Суд вважає, що наведені прокурором у судовому засіданні підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зменшились та не перестали існувати.

На думку суду, ризик переховування обвинуваченого від суду (п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України) є реальним з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , та суворість можливого покарання. Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, яке зважаючи на санкцію відноситься до тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. Отже, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання його винуватим у майбутньому, обвинувачений може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду.

Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді потенційного ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі, у перспективі робить цей ризик достатньо високим.

На обґрунтування ризику перешкодити кримінальному провадженню іншим чином (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) суд приймає доводи прокурора про можливість незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.На даний час не допитано свідків, потерпілих, експертів, оскільки стадія з`ясування обставин та перевірки їх доказами не настала, а тому обвинувачений може впливати на них шляхом їх переконання, залякування чи схиляння до зміни показань.

Для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведені в судовому засіданні суд вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не будуть запобігати ризикам, передбаченим п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку що продовження до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів є об`єктивно виправданим та необхідним.

Вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, суд виходить з приписів п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, відповідно до яких суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини. Зважаючи на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого настала смерть ОСОБА_7 , суд вважає за доцільне скористатись цим правом та не визначати обвинуваченому розмір застави.

Надані стороною захисту виписки із медичної картки хворого ОСОБА_3 за 2024-2025 роки не свідчать про те, що обвинувачений за станом здоров`я не може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі.

Разом з тим, до початку підготовчого судового засідання представник потерпілої ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_9 , подав до суду цивільний позов ОСОБА_8 та ОСОБА_10 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної особі, вчиненням кримінального правопорушення.Позивачі просить стягнути з обвинуваченого на свою користь моральну шкоду у розмірі 3 000 000,00 грн.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_9 у поданому до суду клопотанні просив проводити підготовче судове засідання без участі потерпілого та її представника.

У підготовчому судовому засіданні учасники дійшли згоди щодо призначення судового розгляду у відкритому судовому засіданні на підставі обвинувального акта.

Клопотань про виклик до суду для допиту певних осіб, витребування певних речей чи документів від учасників процесу не поступало.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, вивчивши обвинувальний акт, суд встановив.

Справа підсудна Бродівському районному суду Львівської області. Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку статей 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

Керуючись статтям 177, 181-182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 314-316, 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в :

Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 ,строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» на 60 (шістдесят) днів, тобто до 27 серпня 2026 року.

Відповідно до положень п.2 ч.4 ст. 183 КПК України розмір застави не визначати.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_11 .

Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Бродівського районного суду Львівської області (Львівська область, Золочівський район, м. Броди, майдан Свободи, 10) на 14:30 год. 29 липня 2026 року.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

У судове засідання викликати сторони кримінального провадження.

Цивільний позов ОСОБА_8 , ОСОБА_12 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної особі, вчиненням кримінального правопорушення, прийняти до розгляду в даному кримінальному провадженні, копію якого вручити обвинуваченому та прокурору.

Визнати ОСОБА_8 , ОСОБА_12 цивільними позивачами, ОСОБА_3 цивільним відповідачем у даному кримінальному провадженні.

Визначити цивільному відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Роз`яснити цивільному позивачу право подати відповідь на відзив щодо наведених цивільним відповідачем у відзиві заперечень і мотивів їх визнання або відхилення, в строк не пізніше п`яти днів з дня отримання такого відзиву. Копія відповіді на відзив та доданих до неї документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду.

Роз`яснити цивільному відповідачу право подати заперечення щодо наведених цивільним позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і мотивів їх визнання або відхилення, в строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Копія заперечення та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та направити начальнику Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)». Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали виготовлений 03 липня 2026 року

Суддя ОСОБА_1