Ухвала суду № 137911718, 30.06.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/8649/24

Провадження №: 1-в/336/14/2026

Ухвала

іменем України

30 червня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 в режимі ВКЗ,

засудженого ОСОБА_4 ,

потерпілої (цивільного позивача) ОСОБА_5 ,

її представника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника цивільного позивача адвоката ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12024082050000215 від 02.02.2024 про стягнення судових витрат по справі,

ВСТАНОВИВ:

Вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.05.2026 у кримінальному провадженні № 12024082050000215 від 02.02.2024 визнано ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, із призначенням відповідного покарання. Задоволено цивільний позов, постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 40 000 гривень відшкодування моральної шкоди, завданої злочином. Також постановлено стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, у сумі 3786,40 гривень.

Вирок набрав законної сили 06.04.2026

Після проголошення вироку представник потерпілої подав клопотання про стягнення із засудженого на користь потерпілої судових витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, у сумі 18 000 гривень.

В судовому засіданні потерпіла підтримала клопотання представника.

Прокурор не мав заперечень проти клопотання.

Засуджений пояснив, що він все одне нічого потерпілий сплачувати не збирається.

Інші учасники справи не з`явилися, представник потерпілої надав клопотання про розгляд заяви за його відсутності.

Вислухавши сторін, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до такого висновку.

Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91КПК України розмір процесуальних витрат належать до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України до процесуальних витрат, в тому числі, належать витрати на правничу допомогу.

Згідн з ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

За змістом ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 червня 2020 року у справі 598/1781/17, ВП ВС не вбачає підстав для відступу від правового висновку, висловленого нею раніше у постанові від 21 листопада 2018 року у справі №462/6473/16-ц (провадження №14-400цс18), оскільки процесуальні витрати, понесені у кримінальному провадженні, не є збитками, що можуть бути стягнуті шляхом подання цивільного позову до обвинуваченого. Такі витрати повинні бути розподілені судом у межах розгляду того кримінального провадження, у ході розгляду якого вони виникли.

У цій же постанові ВП ВС наголошено, що кримінальний процесуальний закон не обмежує можливість вирішення питання розподілу процесуальних витрат, зокрема витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком.

Як передбачено ч. 1 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов`язків чи законних інтересів.

Згідно з ч. 5 ст. 534 КПК України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

На підтвердження витрат на правничу допомогу адвокат надав, зокрема, договір на про надання правничої допомоги № 26 від 18.11.2024, розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу, квитанцію до прибуткового касового ордеру № 26 від 16.05.2026.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд виходить з того, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат, а тому заява

На підставі наведеного, керуючись ст. 118, 120, 124, 126, 534, 537, 539, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника цивільного позивача адвоката ОСОБА_6 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги, в розмірі 18 000 гривень.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1