Ухвала суду № 137911485, 29.06.2026, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/14054/25

№ провадження 2/196/542/2026

УХВАЛА

"29" червня 2026 р. с-ще Царичанка

Царичанський? ? районний? ? суд Дніпропетровської області? ? у складі:

головуючого судді:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Костюкова Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в с-щі Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Царичанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегоінального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання батьківства, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Царичанського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Царичанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегоінального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання батьківства.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Струць Т.І. в підготовче судове засідання не з`явилися, від представника надійшла заява про проведення підготовчого засідання у відсутність позивачки та її представника, позовні вимоги підтримують та прохають ухвалити рішення про задоволення позовних вимог у підготовчому судовому засіданні, у зв`язку з визнанням позовних вимог відповідачем.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явився, до суду через засоби поштового зв`язку "Укрпошта" надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги та обставини, викладені у позовній заяві, визнає повністю.

У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі чи у разі якщо відповідно до положень ст. 247 ч.2 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши заяви сторін, приходить до наступного.

Статтею 206 ЦПК України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

При цьому, якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч.4 ст.206 ЦПК України).

Разом з тим, суд не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто, повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №572/2515/15-ц).

Суд зауважує, що предмет даного позову стосується прав та інтересів дитини, а принцип найкращих інтересів дитини передбачає, що при розв`язанні будь-якого спору чи вирішення питання, де зачіпаються права та інтереси дитини, необхідно спершу визначити інтереси самої дитини у цьому питанні і лиш потім ухвалювати рішення, яке буде сприяти таким інтересам та захищати їх на майбутнє.

Більш того, визнання батьківства лише на підставі заяви про визнання позову за відсутності належних та допустимих доказів цього факту, створює загрозу порушення прав та інтересів біологічного батька цієї дитини.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині з такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість.

27 лютого 1991 року Верховна Рада України постановою № 789-XII ратифікувала Конвенцію про права дитини, прийняту на 44-ій сесії Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, якою визнала необхідність особливого захисту дитини, що була передбачена в Женевській декларації прав дитини 1924 року, Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, та визнана в Загальній декларації прав людини, в Міжнародному пакті про громадянські і політичні права (в статтях 23 і 24), в Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права (в статті 10), а також у статутах спеціалізованих установ і міжнародних організацій, що займаються питаннями благополуччя дітей.

Згідно з статтею 3 Конвенції про права дитини (1989 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Забезпечення найкращих інтересів дитини це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини 1 статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частини дев`ята-десята статті 7 СК України).

Таким чином, суд вважає, що обставини даної справи потребують ретельного дослідження та з`ясування відповідно до наданих сторонами та перевірених судом доказів.

На підставі вищевикладеного, дослідивши заяву про визнання позову, виходячи з предмету позову та обставин, які підлягають доказуванню по справі, суд приходить до висновку, що визнання позову відповідачем суперечить вимогам закону та порушує права, свободи та інтереси інших осіб, у зв`язку з чим заява про визнання позову відповідачем ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Разом з тим, враховуючи те, що строк проведення підготовчого засідання закінчується, є необхідність продовжити строк проведення підготовчого провадження.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до положень ст.189 ЦПК України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд зокрема з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує інші заяви та клопотання учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст. 198 ЦПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

З метою дотримання встановлених законодавством строків проведення підготовчого провадження, повного та об`єктивного розгляду справи, виконання всіх завдань підготовчого провадження, для недопущення порушення прав сторін у справі, суд вважає необхідним продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів з ініціативи суду, а підготовче засідання відкласти.

Керуючись ст.ст.189, 196-198, 206, 247, 260 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У прийнятті визнання позову відповідачем ОСОБА_2 відмовити.

Продовжити розгляд справи в підготовчому судовому засіданні.

Відкласти підготовче засідання у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Царичанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегоінального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання батьківства на 14:00 годину 03 серпня 2025 року, яке відбудеться в приміщенні Царичанського районного суду Дніпропетровської області, про що повідомити всіх учасників судового процесу.

Продовжити строк проведення підготовчого провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Царичанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегоінального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання батьківства,на 30 днів.

В підготовче засідання викликати учасників справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://сr.dp.court.gov.ua/.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 02 липня 2026 року.

? ? ? ? ? ? ? Суддя:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Д.Г. Костюков ? ? ? ?