Ухвала суду № 137911249, 25.06.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/7764/26

Провадження № 1-кс/204/1436/26

УХВАЛА

Іменем України

25 червня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026042140000510 від 17.05.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровську, громадянин України, з середньою освітою, на утримані нікого не маючого, не одруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, -

встановив:

До суду надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026042140000510 від 17.05.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 16.05.2026, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 15:40 години, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував біля будинку № 14, що по вулиці Надії Алексєєнко у місті Дніпро, де на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин у останнього виник конфлікт з раніше знайомим йому потерпілим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в ході якої у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , 16.05.2026 у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 15:40 години, перебуваючи біля будинку № 14, що по вулиці Надії Алексєєнко у місті Дніпро, з метою доведення свого злочинного умислу, спрямованого на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, діючи з прямим умислом, наніс потерпілому ОСОБА_7 один удар складним ножем з плавно скошеним обухом, виготовлений з металу світло-сірого кольору, вкритий фарбою чорного кольору, довжиною рукоятки 12,6 см та шириною 3,0 см, що володів колюче-ріжучими властивостями, в область лівої гомілки, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 2186е/840 від 23.06.2026 року, тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного поранення лівої гомілки з раною у верхній третині з ушкодженням великогомілкової артерії та вени по ходу раньового каналу. За своїм характером встановлене у нього тілесне ушкодження у вигляді: колото-різаного поранення лівої гомілки з ушкодженням судин відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п.2.1.3-п «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6. Із вказаними тілесними ушкодженнями, ОСОБА_7 був госпіталізований до лікувального закладу - Комунального некомерційного товариства «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» Дніпропетровської обласної ради. Таким чином, з урахуванням викладеного, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тобто в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння. Правова кваліфікація кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. Підозра відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України підтверджується та обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: рапортом від 16.05.2026; протоколами огляду місця події від 16.05.2026; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 03.06.2026; довідкою з КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» ДОР; проколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 03.06.2026;протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 01.06.2026; протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9 від 01.06.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 16.06.2026; протоколом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_10 від 16.06.2026; висновком експерта № СЕ-19/104-26/20889-Д від 08.06.2026; висновком експерта № 2206/2287-БД від 10.06.2026; висновком експерта № 2207/2288-БД від 23.06.2026; висновком експерта № 2186е/840 від 23.06.2026;повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 25.06.2026; іншими наявними в матеріалах доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із вчиненням кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України. Аналізуючи зібрані докази, орган досудового розслідування приходить до висновку про наявність фактів та відомостей, які вказують на те, що саме ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , причетний до скоєння вищевказаного злочину. Також, проаналізувавши матеріали даного кримінального провадження, досудове розслідування приходить до висновку про доцільність обрання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як матеріали кримінального провадження містять вагомі докази про вчинення останнім тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України та в п. 1,2,4,5 ст.178 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, переховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином. В ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 може здійснити дії, передбачені п. 1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) Можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, санкція якого передбачає виключне покарання у вигляді позбавлення волі строком понад п`ять років. В органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлює невідворотність покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, а тому з метою уникнення відповідальності, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Слід зазначити, що ОСОБА_5 про вчинене кримінальне правопорушення правоохоронні органи не повідомив, не надав допомогу потерпілому та заклад охорони здоров`я для надання медичної допомоги потерпілому не повідомив, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, офіційного місця роботи не має, це вказує на можливість переховування останнього від досудового розслідування та суду. Також, враховуючи, що Указом Президента України № 66/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, на всій території України введено військовий стан, останній може безперешкодно покинути територію Дніпропетровської області, з метою переховування від органів досудового розслідування та суду, досягаючи при цьому мети не бути притягнутим до кримінальної відповідальності та не бути засудженим у подальшому. 2) Можливість незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного та експертів у цьому кримінальному провадженні. Про наявний ризик, який передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що органом досудового розслідування із врахуванням того факту, що ОСОБА_5 відоме місце перебування потерпілого, місце проживання свідків у даному кримінальному провадженні, є всі підстави вважати, що існує обґрунтований ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинене тяжке кримінальне правопорушення шляхом їх залякування, умовляння, пропонування неправомірної вигоди. 3) Можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Враховуючи, що в ході досудового розслідування встановлено що підозрюваний ОСОБА_5 , нерухомого майна не має, що свідчить про наявність не спростованого ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином шляхом зміни місця мешкання, а також враховуючи, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на всій території України введено воєнний стан, який наразі є продовженим та не є скасованим, що доводить вказаний ризик та демонструє можливість впливу підозрюваного ОСОБА_5 на хід досудового розслідування з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Враховуючи сукупність вищевикладених обставин, ступінь реалізації злочинного умислу підозрюваного, суспільну небезпеку дій підозрюваного, вчинених в умовах воєнного стану, досудове розслідування приходить до висновку, що в разі застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо підозрюваного ОСОБА_5 таких як: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, існує реальна загроза переховування його від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілого, свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, не призведуть до забезпечення нормальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства. На думку органу досудового розслідування та прокурора, враховуючи що злочин у кримінальному провадженні, в рамках якого подається клопотання про застосування запобіжного заходу, вчинений із застосуванням насильства, визначення розміру застави є недоцільним. На підставі викладеного, слідчий звертається до суду з даним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник заперечували щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили засотсувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашного арешту.

Ознайомившись з наданими матеріалами клопотання, заслухавши думку сторін, вивчивши письмові заперечення та додаті матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочинів, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_5 до вчинення злочинів, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Прокурором доведено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, намагаючись уникнути покарання може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, може незаконно впливати на свідків, потерпілого та експертів у цьому ж кримінальном проваджені та може пеершкоджати кримінальному провадженю іншим чином. Запобігти вище зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому слідчий суддя вважає можливим задовольнити клопотання слідчого та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного строком до 60 днів. Застосування більш м`якого запобіжного заходу, про який просив підозрюваний та його захисник, є недоцільним, та не буде достатнім для запобігання визначеним ризикам, передбаченим п.п. 1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310, 369-372, 392-393, 395 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026042140000510 від 17.05.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 60 днів, тобто до 23 серпня 2026 року, без визначення розміру застави.

Контроль за виконанням запобіжного заходу покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1