Рішення № 137910932, 02.07.2026, Кам'янський районний суд Черкаської області

02.07.2026

Справа № 696/305/26

Провадження № 2/696/339/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Шкреби В.В.,

за участі секретаря Степанової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (код ЄДРПОУ 39700642, вул. Жабинського, 13, м. Чернігів, 14017) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає по АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього на їхню користь суму заборгованості за кредитним договором № 936882808 у розмірі 114837 грн.92 коп., сплачений судовий збір у сумі 2662 грн.40 коп. та витрати на правову допомогу 5000 грн..

Вимоги позову мотивують тим, що 14.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 936882808 у формі електронного документу, відповідно до якого Відповідач отримав від Товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 37600 грн 00 коп. (тридцять сім тисяч шістсот) грн.

Відповідно до умов Розділу 2 Договору Товариство зобов`язалося надати Відповідачу кредитні кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити відсотки за їх користування відповідно до умов, зазначених у Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога»(далі правила).

Згідно умов Договору кредитодавець надав Позичальнику один транш за Договором в сумі 37600 грн. 14.06.2025 року.

Другий та решта траншів за Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених Договором. Дисконтний період відповідно до п.3.1. Договору складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу.

Пунктом 3.2.Договору сторони погоди продовження дисконтного періоду.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, перерахувавши Позичальнику обумовлену в договорі суму позики, на ним вказаний картковий рахунок № НОМЕР_2 .

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що Позичальник несе відповідальність за правильність наданих Кредитодавцю реквізитів для зарахування суми кредиту, та підтверджує, що за наданими реквізитами сума кредиту буде зарахована на його власний рахунок.

Проте, в порушення умов Договору та Правил Позичальник не повернув надані йому кредитні кошти та не сплатив відсотки за користування позикою, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.

19.08.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № МВ-ТП/49, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому Права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» Права вимоги до Боржників.

Відповідно до розрахунку заборгованості після відступлення прав вимоги за вказаним договором факторингу, ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до відповідача в загальній сумі 133637 грн.92 коп..

Однак позивач діючи в межах своїх прав, просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 114837 грн. 92 коп., з яких 37600 грн. заборгованість по тілу кредиту, 74981 грн.92 коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом та 2256 грн. заборгованості по комісії за надання кредиту (в разі наявності), які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також судові.

16.03.2026 року ухвалою судді Кам`янського районного суду Черкаської області позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання, надано строк на відзив.

28.04.2026 року ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача ТОВ «Таліон Плюс» не з`явився, надіслав до суду клопотання, в якому просив розгляд справи провести без участі представника, також зазначив, що позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомляв, про час, день та місце судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку належним чином, відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, про що свідчить виклик відповідача на офіційному веб-сайті Кам`янського районного суду Черкаської області від 24.06.2026 року.

Відповідно до ч.11ст.128 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 28.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 було укладено Договір кредитної лінії № 936882808 у формі електронного документу, відповідно до якого Відповідач отримав від Товариства кредитні кошти (один транш) у розмірі 37600 грн 00 коп. з кінцевою датою повернення визначеною у п.7 Договору 14.07.2030.

Відповідно до умов Розділу 2 Договору Товариство зобов`язалося надати Відповідачу кредитні кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов`язалась повернути кредитні кошти та сплатити відсотки за їх користування відповідно до умов, зазначених у Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога»(далі правила).

Згідно умов Договору кредитодавець надав Позичальнику один транш за Договором в сумі 37600 грн. 14.06.2025 року.

Тругий та решта траншів за Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених Договором. Дисконтний період відповідно до п.3.1. Договору складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу.

Пунктом 3.2.Договору сторони погоди продовження дисконтного періоду.

Відповідач підписав договір кредитної лінії підписом створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора «RRPB».

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, перерахувавши Позичальнику одним траншем обумовлену в договорі суму позики, на ним вказаний картковий рахунок № НОМЕР_2 . Дане підтверджено матеріалами справи, а саме підтвердженням Товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» про здійснення переказу грошових коштів (а.с.32).

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що Позичальник несе відповідальність за правильність наданих Кредитодавцю реквізитів для зарахування суми кредиту, та підтверджує, що за наданими реквізитами сума кредиту буде зарахована на її власний рахунок.

Проте, в порушення умов Договору та Правил Позичальник не повернув надані йому кредитні кошти та не сплатив відсотки за користування позикою, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.

19.08.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № МВ-ТП/49, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому Права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» Права вимоги до Боржників.

Відповідно до розрахунку заборгованості після відступлення прав вимоги за вказаним договором факторингу, ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до відповідача в загальній сумі 133637 грн.92 коп..

Однак позивач діючи в межах своїх прав, просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 114837 грн. 92 коп., з яких 37600 грн. заборгованість по тілу кредиту, 74981 грн.92 коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом та 2256 грн. заборгованості по комісії за надання кредиту (в разі наявності).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

В абзаці другому частини другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 , від 7 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин , які мають значення для вирішення справи.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду , викладеній у постанові від 8 липня 2020 року по справі № 464/4985/15-ц , провадження № 61-43538св18 , твердження відповідача про те , що позивач не надав належних доказів на підтвердження укладення договору та розміру заборгованості за кредитним договором є неспроможними, оскільки в матеріалах справи , серед інших письмових доказів , наявний договір кредитної лінії, також є розширений розрахунок заборгованості. Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано .

У позиції Верховного Суду, викладеній у постанові Верховного Суду від 2 липня 2020 року по справі № 753/16745/15-ц , провадження № 61-40036св18 , Верховним Судом було підтримано позицію суду апеляційної інстанції, про те що розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом .

На підставі статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Як передбачено ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається. Згідно з ч. 1 ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу. Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. Відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора, що було б належним виконанням відповідно до вимог ст. 16 ЦК України, та не надав суду доказів належного виконання зобов`язання за договорами кредитної лінії, після відступлення права вимоги Позивачу. Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач не надав будь-яких доказів в розумінні положень ст. 76-81 ЦПК України на спростування обставин, на які посилається позивач, а тому, з врахуванням наданих позивачем доказів, суд вважає доведеними посилання позивача на існування заборгованості відповідача перед позивачем за договором кредитної лінії у сумі, зазначеній у розрахунку заборгованості. Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість не погашає.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ТОВ «Таліон плюс» до відповідача про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 936882808 від 14.06.2025 в сумі 114837 грн. 92 коп..

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При розподілі судових витрат суд враховує , що позов задоволено у повному обсязі , тому судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, які складаються з : судового збору у розмірі 2662 гривні 40 копійок , витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень 00 копійок , що підтверджується копією договору про надання правничої допомоги №5 від 02 грудня 2024 року, додатковою угодою № 2819 від 10.02.2026 до Договору про надання правничої допомоги № 5 від 02 грудня 2024 року , актом приймання-передачі наданих послуг від 10.02.2026, ордером про надання правничої допомоги, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, оскільки такі витрати позивачем понесені і ці витрати відповідають критерію розумності .

На підставі ст.ст. 509, 512, 526, 536, 551, 610, 625, 1050, 1054, 1070 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13,18, 141, 263, 265, 268, 280-284 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (код ЄДРПОУ 39700642, вул. Жабинського, 13, м. Чернігів, 14017) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає по АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (код ЄДРПОУ 39700642, вул. Жабинського, 13, м. Чернігів, 14017) заборгованість за договором кредитної лінії № 936882808 від 14.06.2025 в сумі 114837 (сто чотирнадцять тисяч вісмсот тридцять сім) грн. 92 коп., витрати по оплаті судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп., та витрати на правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя: В.В. Шкреба