Рішення № 137910824, 02.07.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/14995/25

Провадження №2/367/2929/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02 липня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Шестопалової Я.В.,

при секретарі Пронченко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 16951,70 грн. Позов обґрунтований тим, що 06.11.2024 року між ТОВ «Еко Фін» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://cashtancredit.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Еко Фін», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено Договір про споживчий кредит/Кредитний договір №72504862. За умовами вказаного договору позичальник отримав кредит у розмірі 4000,00 грн., строком на 365 днів, з 06.11.2024 року до 05.11.2025 року, із процентною ставкою 1% в день. 10.11.2025 року між ТОВ «Еко Фін» та ТОВ «Факторинг партнерс`укладено Договір №10-11/25, відповідно до якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором №72504862 від 06.11.2024 року. Відповідач свої зобов`язання за кредитними договорами належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитними договорами у сумі 16951.70 грн, з яких: заборгованість за основним зобов?язанням(за тілом кредиту) - 4000.00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12880.00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами - 71.70 грн.; заборгованість за комісіями - 0.00 грн.; інфляційні збитки - 0.00 грн.; нараховані 3% річних - 0.00 грн. На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором №72504862 від 06.11.2024 року у загальному розмірі 16951,70 грн., судовий збір у розмірі 3028,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

Ухвалою суду від 19.01.2026року по справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи належним чином повідомлений. В позовній заяві, а також в клопотанні, поданому до суду представник позивача просив проводити розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлялась про час, дату і місце проведення судового засідання, причини неявки суду не повідомляла, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без її участі та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності сторін за наявними матеріалами справи.

За клопотанням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ч. 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частинами 5 та 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 06.11.2024 року між ТОВ «Еко Фін» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://cashtancredit.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Еко Фін», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено Договір про споживчий кредит/Кредитний договір №72504862.

Зазначений кредитний договір був підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора YWYwZDU5, який було надано відповідачу. Вказане підтверджується п. 10 цього договору.

Згідно п.2.1 Кредитного договору, Товариство приймає на себе зобов`язання надати, а Позичальник має право отримати та зобов`язаний повернути Кредит та сплатити плату за користування Кредитом, у вигляді нарахованих на Суму кредиту процентів за фактичний строк користування Кредитом у порядку, встановленому цим Договором.

Кредит надається в загальному розмірі (Сума кредиту) 4000 грн. Строк користування кредитними коштами складає 365 (днів), який починається з 06.11.2024 року та закінчується 05.11.2025 року (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду(п.2.2, 2.3 Кредитного договору).

Дисконтний (пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 19.11.2024 (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 351 ден, що настає з дати завершення дисконтного (пільгового) періоду і закінчується 05.11.2025 (дата остаточного погашення заборгованості).

Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою процентною ставкою в розмірі 3,65% річних (Денна процентна ставка -0,01% за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, протягом дисконтного (пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 365% річних (Денна процентна ставка -1% за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, протягом поточного періоду (п.2.4, 2.5, 2.6, 2.7 Кредитного договору).

06.11.2024 року відповідачем також підписано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено основні умови кредитування, інформацію щодо процентної ставки, порядок повернення кредиту, шляхом використання одноразового ідентифікатора YWYwZDU5.

Відповідно до квитанції №43090-25556-55453 ТОВ «Еко Фін» перерахувало ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 кошти у сумі 40000 грн. за кредитним договором №72504862 від 06.11.2024 року.

20.11.2024 року, 04.12.2024 року, 18.12.2024 року, 01.01.2025 року позичальником також були підписані додаткові угоди про пролонгацію кредитного договору шляхом використання одноразових ідентифікаторів.

Позивач надав суду виписку за кредитним договором перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко Фін» сформовану на ім`я позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором №72504862 від 06.11.2024 року, з якої вбачається, що станом на станом на 10.11.2025 року станом на 10.11.2025 року заборгованість за кредитними договорами у сумі 16951.70 грн., з яких: заборгованість за тілом - 4000.00 грн; заборгованість за відсотками - 12880.00 грн.; заборгованість за пенею - 71.70 грн.

10.11.2025 року між ТОВ «Еко Фін» та ТОВ «Факторинг партнерс» укладено Договір №10-11/25, відповідно до якого ТОВ «Еко Фін» відступило ТОВ «Факторинг партнерс» за плату належні йому права вимоги бо боржників, зазначених у відповідних реєстрах боржників.

Відповідно до платіжної інструкції №0577410000 від 17.11.2025 року ТОВ «Факторинг партнерс» перерахувало кошти у розмірі 51485,00грн. ТОВ «ЕКО ФІН» згідно договору факторингу №10-11/25від 10.11.2025 року.

У такий спосіб, судом встановлено, що право вимоги за договором №72504862 від 06.11.2024 року, укладеним між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №72504862 від 06.11.2024 року позичальника ОСОБА_1 , наданого ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», станом на 10.11.2025 року, заборгованість за кредитними договорами у сумі 16951.70 грн., з яких: заборгованість за тілом - 4000.00 грн; заборгованість за відсотками - 12880.00 грн.; заборгованість за пенею - 71.70 грн.

Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив платежів для погашення існуючої заборгованості.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Стаття 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з частиною другою статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов?язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов?язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Отже, чинне законодавство України надає можливість укладати кредитні договори у формі електронного документу з використанням електронних підписів сторонами.

На даний час заборгованість по кредитному договору боржником погашена не повністю.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов?язаний повернути позику у строк та в порядок, що встановлені договором.

Відповідно до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов?язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов?язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов?язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов?язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст.1078 Цивільного кодексу України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1. ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки, позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» на підставі договору факторингу, як новий кредитор, набув права вимоги повернення кредиту, передбачених договором платежів у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 , взятих на себе зобов`язань, то позивач має право шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно з ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

Доказів на спростування отримання кредиту в загальному розмірі 4 000,00 грн. відповідачем не надано.

Відповідач не надав доказів на спростування розміру заборгованості.

Враховуючи, що кошти фактично отримані відповідачем та в добровільному порядку кредитору в повній мірі не повернуті, позивач має право вимагати виконання договору в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а відтак, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати відповідачем обов`язку з повернення коштів.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Оскільки, судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредит у встановленому договором розмірі, а відповідач порушив умови договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені договором строки та порядку, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення у повному обсязі.

Що стосується нарахування неустойки суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Встановлено, що позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за пенею та/або штрафами у розмірі 71.70 грн. Проте, на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідач звільнений від обов`язку сплатити неустойку на користь кредитодавця, на період дії воєнного стану в Україні, тобто з 24 лютого 2022 року.

Тому судом не встановлено підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за пенею та/або штрафами у розмірі 71.70 гривень. Тому у задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

На підставі досліджених письмових доказів, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» засновані та умовах укладеного договору, підписаного сторонами, обґрунтовані належними доказами та підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором №72504862 від 06.11.2024 року у розмірі 16880,00грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому підлягає стягненню із відповідача.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу .

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн надано: договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, відповідно до якого вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до цього договору; тарифи на послуги Адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги № 161 від 11.11.2025, відповідно до якої сторони погодили перелік правових (юридичних) послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості, вартість послуг становить 9 000,00 грн, витяг з акту № 22 від 24.11.2025 про надання юридичної допомоги, відповідно до якого сторони погодили перелік правових (юридичних) послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості, вартість послуг становить 9 000,00 грн.

Суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується надання Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» правничої допомоги відповідно до договору № 02-07/2024 від 02.07.2024 року на суму 9 000 грн.

Разом з тим, частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд звертає увагу, що дана справа є типовою та нескладною, договором про надання правничої допомоги не визначено як розмір гонорару адвоката, так і вартість його послуг, розгляд самої справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, представник позивача до суду жодного разу не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, тому у суду виникають сумніви щодо часу витраченого представником позивача на надання правничої допомоги згідно вказаного переліку.

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що договором про надання правової допомоги розмір гонорару адвоката не визначений та виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини цієї справи, складність та категорію справи, а також положення ЄСПЛ щодо обґрунтованості судових витрат та практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на правову допомогу в цілому, суд вважає розмір витрат позивача є завищеним, неспівмірним, тому зменшує такі витрати до 3 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: відсоток задоволених вимог становить (16880,00 грн. / 16951,70 грн.) х 100 = 99,58%. Таким чином судовий збір підлягає стягненню у розмірі (3028,00 грн. / 100 х 99,58) = 3015,28 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість за Договором №72504862 від 06.11.2024 року у розмірі 16880,00 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят гривень 00 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 3015,28 грн. (три тисячі п`ятнадцять гривень 28 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Я.В. Шестопалова