Рішення № 137910532, 29.06.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/2354/26 2/335/1863/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., за участі секретаря судового засідання Барановської В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області, про стягнення недоотриманої пенсії у порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

06.03.2026 (сформовано 05.03.2026) через систему «Електронний суд» до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя, надійшла позовна заява ОСОБА_1 , , в особі представника адвоката Вельможко А.І., до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області, яку у подальшому (14.05.2026) було уточнено (зменшено розмір позовних вимог), про стягнення недоотриманої пенсії у порядку спадкування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка на день смерті перебувала на обліку в ГУПФУ Запорізької області та отримувала пенсію відповідно до законодавства України. Розмір недоотриманої пенсії за період з 01.07.2022 по 28.01.2025 становить 184 362,44 грн., яка увійшла до складу спадщини. Позивачем отримано свідоцтво про право на спадщину за законом (спадщина складається з недоотриманої пенсії у сумі 53 727,00 грн.), видане 11.11.2025 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Харченко Ю.Г., відповідно до якого ОСОБА_1 , має право на спадщину розмірі (одна друга) частки. Позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про виплату недоотриманої пенсії. 18.11.2025 відповідачем було виплачено позивачу 26 863,50 грн. недоотриманої ОСОБА_2 пенсії. 12.01.2026 відповідач повідомив позивачу про повний розрахунок та виплату усіх належних сум. За розрахунком позивача, виходячи з матеріалів пенсійної справи, загальна сума недоотриманої пенсії спадкодовця за спірний період (01.07.2022 - 28.01.2025) складає 184 362,44 грн. (одна друга частка позивача - 92 188,22 грн.) Внаслідок чого утворилась різниця у сумі недоотриманої пенсії у розмірі 65 137,72 грн. Враховуючи те, що відповідач порушує його право власності на вказану суму коштів, просить суд стягнути з відповідача на його користь недоотриману пенсію у розмірі 65 137,72 грн., яка увійшла до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на яку позивач має законне право.

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 09.03.2026 відкрито провадження по справі, розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Відповідачу встановлено строк для подачі відзиву на позовну заяву. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області копію пенсійної справи ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та довідку про розмір нарахованої ОСОБА_3 пенсії за період з 01.07.2022 по 28.01.2025 із зазначенням розмірів її пенсії помісячно. Витребувано у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Харченко Ю.Г. копію спадкової справи № 188/2024 від 12.12.2024, номер у спадковому реєстрі 74344745, після померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

26.03.2026 (сформовано 25.03.2026) через систему «Електронний суд» від представника ГУ ПФУ в Запорізькій області Литвинець Ю.С., надійшов відзив на позовну заяву. Згідно відзиву представник відповідача у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі, зазначивши наступне. ОСОБА_2 , 1939 року народження, перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фону України в Запорізькій області та отримувала пенсію. Виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01.05.2023 у зв`язку з тривалою неоплатою, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058. В подальшому, звернень від ОСОБА_2 до органів Пенсійного фонду України щодо поновлення виплати пенсії не надходило. Пенсія з 01.05.2023 по день смерті ОСОБА_2 не нараховувалась. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На запит приватного нотаріуса, щодо суми недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) , відповідачем було надано довідку, де зазначено, що сума недоотриманої пенсії складає 53 727,00 грн., необхідно зазначити, що розмір виплати може бути зменшено в залежності від дати звернення до територіального органу Пенсійного фонду України особи, яка має право на отримання даної виплати згідно свідоцтва про право на спадщину. ОСОБА_2 з моменту припинення нарахування пенсії по день смерті, не зверталась до відповідача із заявою про поновлення пенсійних виплат, розмір недоотриманої пенсії, враховуючи вимоги пункту 14-4 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058, Порядку № 299 за період з 01.07.2022 по 01.05.2023 становить 53 727,00 грн., недоотримана пенсія за період з 01.05.2023 по день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) відсутня, оскільки за вказаний період вона не нараховувалась. Просила звернути увагу суду, що позивачу було виплачено (одна друга) недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 в листопаді 2025.

26.03.2026 (сформовано 25.03.2026) через систему «Електронний суд», на виконання вимог ухвали судді від 09.03.2026 від представника ГУ ПФУ в Запорізькій області Литвинець Ю.С. надійшла копія пенсійної справи ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та довідка про розмір нарахованої ОСОБА_2 пенсії за період з 01.07.2022 по 30.04.2023 із зазначенням розмірів її пенсії помісячно.

Ухвалою суду від 08.04.2026, заяву адвоката Вельможко А.Г. про виправлення описки задоволено. Виправлено описку в ухвалі Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 09.03.2026.

20.04.2026 на виконання вимог ухвали судді від 09.03.2026 від приватного нотаріуса ЗМНО Запорізької області Харченко Ю.Г. надійшла копія спадкової справи № 74/2025 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

14.05.2026 через систему «Електронний суд» до суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Вельможко А.І., до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області, про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути суму у розмірі 65 317,72 грн.

Ухвалою суду від 03.06.2026 закрито підготовче провадження вказаної цивільної справи та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання сторони та їх представники не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача адвокат Вельможко А.І. подала до суду заяву про проведення судового засідання за відсутності сторони позивача, позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру вимог, підтримують у повному обсязі, просять їх задовольнити на підставах, що викладені у позовній заяві.

Представником відповідача Литвинець Ю.С. подано до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, просить у позові відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на обліку в ГУПФУ в Запорізькій області та отримувала пенсію за віком.

Виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.05.2023 було призупинено у зв`язку із тривалою неоплатою відповідно до п. 4 частини першої ст. 49 Закону № 1058. Пенсійна справа знята з обліку з 01.03.2025 у зв`язку із смертю пенсіонерки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 виданого 20.02.2025 Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 118.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином померлої ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 , виданого 11.12.1963 Роздольським сільським ЗАГС Міхайлівського району Запорізької області, актовий запис № 52.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Харченко Ю.Г., спадкоємцями зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її сини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на (одна друга) частку спадщини, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на (одна друга) частку спадщини. Спадщина, на яку в указаній частці видано свідоцтво складається з недоотриманої пенсії у сумі 53 727,00, що знаходиться у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, що підтверджується довідкою, виданою тим же управлінням 23 липня 2025 року за номером 160. (спадкова справа №74/2025, зареєстровано в реєстрі за № 607).

Згідно копії пенсійної справи, наданої Головним управлінням пенсійного фонду України в Запорізькій області, встановлено, що розмір пенсії ОСОБА_2 протягом спірного періоду неодноразово змінювався шляхом прийняття відповідних рішень про перерахунок пенсії, що обумовлено індексацією заробітку та змінами прожиткового мінімуму. Зокрема: рішенням від 18.06.2022 (перерахунок у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму) встановлено розмір пенсії: з 01.07.2022 по 30.11.2022 - 5 211,65 грн.; з 01.12.2022 5 238,71 грн; рішенням від 25.02.2023 (індексація заробітку, масовий перерахунок) встановлено з 01.03.2023 розмір пенсії у сумі 5 976,31 грн.; рішенням від 25.02.2025 (індивідуальний перерахунок у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму) встановлено з 01.03.2024 розмір пенсії 6 442,94 грн.

Отже, сума недоотриманої пенсії спадкодавця за спірний період (01.07.2022 28.01.2025) відповідно до рішень про перерахунок, відповідно до розрахунку представника позивача, який суд бере до уваги, складає 184 362,44 грн.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 має право на спадщину за законом у розмірі (одна друга) частки недоотриманої пенсії у суму 92 181,22 грн.

18.11.2025 відповідачем було виплачено позивачу 26 863,50 грн. недоотриманої ОСОБА_2 пенсії. 12.01.2026 листом відповідач повідомив про повний розрахунок з позивачем та виплату усіх належних сум. Також у листі зазначалося про те, що з 01.05.2023 року виплата пенсії ОСОБА_2 була призупинена, із заявою щодо поновлення померла не зверталася.

Аналізуючи вказані докази, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_2 . Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, спадкоємцями є її сини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на (одна друга) частку спадщини, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на (одна друга) частку спадщини. Спадщина, на яку в указаній частці видано свідоцтво складається з недоотриманої пенсії у сумі 53 727,00 грн., сума якої нарахована та підтверджена відповідачем. Відповідно до розрахунку представника позивача загальна сума недоотриманої пенсії спадкодавця складає 184 362,44 грн. Однак, розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_2 було зменшено відповідачем, та сплачено позивачу у розмірі 26 863,50 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 має право на спадщину розмірі (одна друга) частки, що складає суму у розмірі 92 181,22 грн.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами, право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Верховний Суд у постанові від 23.02.2022 у справі № 428/10113/20 вказав таке: «Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що: цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно достатті 1227 ЦК Українине поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

За правилами ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що дана норма розповсюджується на правовідносини з приводу виплати нарахованих сум пенсії, але своєчасно не отриманих пенсіонером з власної вини та не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи неї проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь- яких часових обмежень.

Таким чином, зміст статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Зміст вказаних вище норм узгоджується з положеннями ЗУ «Про пенсійне забезпечення», де в частині 1 статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Статтею 386 ЦК України встановлені засади захисту права власності та передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дії, які можуть порушити його право або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Правовий аналіз статей 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить про те, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №286/3516/16-ц).

Відтак, позивачем доведено належними та допустимими доказами, що не отримана за життя ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсія у розмірі 184 362,44 грн. входить до складу спадкового майна, яке залишилося після її смерті, а позивач ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом набув право власності (одна друга) частку спадщини, а тому має право на отримання недоотриманої за життя його матері пенсії у розмірі 92 181,22 грн., та з урахуванням виплаченої відповідачем позивачу суми недоотриманої пенсії у розмірі 26 863,50 грн., розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_2 становить 65 317,72 грн.

При цьому суд виходить з приписів ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не спростував наданий позивачем розрахунок, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.

Суд зазначає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України). Тому сума пенсії, що належала спадкодавцю і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, увійшла до складу спадщини та позивач, прийнявши спадщину, має право на виплату цієї суми в повному обсязі.

Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна.

Верховний Суд у постанові від 06.07.2020 у справі № 750/8819/19, зауважив, що дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України з вимогою про виплату нарахованої за життя спадкодавця пенсії не впливає на розмір виплат та не надає органам Пенсійного фонду України права на обмеження цих виплат.

Тим самим відповідач порушує право власності позивача на вказану суму грошей, яке підлягає судовому захисту способом примусового виконання обов`язку в натурі, тобто стягнення її на користь позивача. При цьому суд зауважує, що право обирати спосіб отримання коштів на підставі свідоцтва про право на спадщину належить позивачу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 377/612/17 від 06.02.2019.

Слід зазначити, що вказана справа розглядається в порядку цивільного судочинства, стосується спадкових прав позивача та захисту його права власності на спадкове майно, а не зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення, а тому стягнення з Головного управління ПФУ в Запорізькій області грошової суми, успадкованої позивачем після смерті ОСОБА_2 , є ефективним захистом порушених прав та інтересів позивача.

Враховуючи, що позивач має право як спадкоємець на отримання (одна друга) частки не виплаченої суми пенсії, яка входить до складу спадщини і не була отримана спадкодавцем за життя, проаналізувавши у сукупності надані докази, а також беручи до уваги те, що згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом і доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 064,96 гривень.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії у розмірі 65 317 (шістдесят п`ять тисяч триста сімнадцять) грн. 72 коп., що належала спадкодавцю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення судового рішення, апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення підписано без його проголошення, відповідно до ч.4 ст.268 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 01 липня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, адреса: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б).

Суддя І.А. Крамаренко