Ухвала суду № 137910212, 02.07.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/818/26

ун. № 759/8773/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О.,

секретаря судових засідань Жиглій Є.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

представника третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_5 ,

представника третьої особи ТОВ "Київські енергетичні послуги" Жовтун О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження заяву представника відповідача Маляра Станіслава Анатолійовича про постановлення окремої ухвали у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ", ОСОБА_4 про стягнення компенсації в рахунок 1/2 частини вартості будинку що належить подружжю на праві спільної сумісної власності та визнання права особистої власності,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувсядо суду з позовом до ОСОБА_6 , третя особа: ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ", ОСОБА_4 про стягнення компенсації в рахунок 1/2 частини вартості будинку що належить подружжю на праві спільної сумісної власності та визнання права особистої власності.

В судовому засіданні 02.07.2026 представник відповідача ОСОБА_3 подав заяву про постановлення окремої ухвали, оскільки під час розгялду справи №759/8773/25 судом були витребувані у ТОВ "Київські енергетичні послуги" документи як докази, у тому числі копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №106846248 від 08.12.2017 року, з якого вбачається, що нібито за ОСОБА_6 було зареєстроване право власності на садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, у відповідь на адвокатський запит приватний нотаріус Мельник Н.О. повідоила, що реєстраційні дії, за результатом яких до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності внесено запис про право власності №23829704 не здійснювалися, а зазначений у документах витяг №106846248 не видавався. Отже виникла суперечність між змісто документа, поданого ТОВ "Київські енергетичні послуги" та відповіддю особи, яка відповідно до цього документа зазначена як державний реєстратор. Така обставина потребує перевірки з метою встановлення фактичних обставин виготовлення та використання зазначеного документа.

Представник позивача заперечував щодо винесення окремої ухвали, зазначив, що вже відкрите кримінальне провадження у 2024 році з приводу зазначених представником відповідача обставин.

Відповідно до ст. 262 ЦПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно. Окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанції.

Окрема ухвала суду - це процесуальне судове рішення, якою суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону і причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Отже, підставою для постановлення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для окремої ухвали немає.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.

У постанові Верховного Суду від 12 квітня 2018 в справі № 761/32388/13-ц (провадження № 61-3251св18) зазначено, що «при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 лютого 2019 року в справі №800/500/16 (провадження № 11-115бзаі18) зазначено, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

У суду є право, коли він встановив порушення закону, постановити окрему ухвалу. Інститут окремої ухвали направлений на реагування суду у тих випадках, коли порушення закону настільки очевидне, зухвале та систематичне, що не дозволяє суду бути інертним до таких порушень і спонукає до ефективних дій, втіленням яких має бути окрема ухвала (див. пункт 24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2023 року в справі №990/131/22 (провадження № 11-137заі23).

Отже, вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Системний аналіз поданої заяви представника відповідача ОСОБА_3 про винесення окремої ухвали, а також виходячи із прохальної частини даної заяви, дає підстави для висновку, що національні суди не можуть діяти в поза передбаченим процесуальним законом порядком, а ЦПК України не передбачає можливості внесення судом ухвали, якою надавати вказівки державним органам вчиняти певні дії. Таким чином, суд позбавлений можливості задовольнити подану заяву представника відповідача ОСОБА_3 про винесення окремої ухвали, якою надавати вказівки державним органам.

Суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки в їхній діяльності під час вирішення спору, а тому, суд вважає за необхідне зазначити, що вирішення клопотання про винесення окремої ухвали відповідно до положень ст.ст. 262 ЦПК України на даній стадії є передчасним.

На даній стадії судового процесу суд не встановив таких обставин, які б свідчили про необхідність реагування суду у формі постановлення окремої ухвали, при цьому суд роз`яснює, що заявник не позбавлений права самостійно звернутись відповідно до положень ст. 214 КПК України з заявою про злочин до відповідних правоохоронних органів.

Таким чином, законних підстав для постановлення окремої ухвали судом не вбачається, у зв`язку з чим у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_3 про постановлення окремої ухвали слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 247, 258-262, 353 ЦПК України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача Маляра Станіслава Анатолійовича про постановлення окремої ухвали у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ", ОСОБА_4 про стягнення компенсації в рахунок 1/2 частини вартості будинку що належить подружжю на праві спільної сумісної власності та визнання права особистої власності.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Ю.О. Твердохліб