Ухвала суду № 137910088, 11.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27265/26-к

пр. 1-кс-29783/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Федерації професійних спілок України про часткове скасування арешту майна та передачу його Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, накладеного у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019,

ВСТАНОВИВ:

25.05.2026 в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Федерації професійних спілок України про часткове скасування арешту майна та передачу його Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, накладеного ухвалою слідчого судді від 30.08.2022 слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова у справі № 463/6275/22, провадження № 1-кс/463/4663/22, та встановленого ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі №757/28080/22-к, провадження №1-кс-25969/22, якою передано зазначене майно в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у межах кримінального провадження № 62019100000001170 від 20.08.2019, в якому просив:

1. скасувати частково арешт на майно, накладений ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 30.08.2022 у справі № 463/6275/22 (провадження у суді першої інстанції № 1-кс/463/4663/22) в частині користування щодо:

- об`єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 1774808580000, який розташований за адресою: АДРЕСА_1;

2. скасувати передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, визначену ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.10.2022 у справі №757/28080/22-к щодо:

- об`єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 1774808580000, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Мотивуючи подане клопотання про часткове скасування арешту майна, заявник вказує, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано та з порушенням приписів ч. 10 ст. 170 КПК України. Стороною обвинувачення не доведено потреби досудового розслідування, які б в свою чергу виправдовували б таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Із моменту накладення арешту на об`єкт нерухомого майна та передачі його в управління АРМА, Федерація професійних спілок України продовжує нести фінансові зобов`язання щодо утримання арештованого майна, що додатково підтверджує добросовісність володіння та користування ним, та свідчить про відсутність правових і фактичних підстав для подальшого обмеження права власності та передачі майна в управління АРМА.

Подальше застосування арешту до нерухомого майна Федерації професійних спілок України у кримінальному провадженні № 62019100000001170 не переслідує легітимної мети, передбаченої ст. 170 КПК України, не є необхідним у демократичному суспільстві та становить непропорційне втручання у право мирного володіння майном.

Представник власника майна в судове засідання не з`явився, заяви чи клопотання про відкладення розгляду клопотання про скасування арешту до суду не надходили.

Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 подав до суду письмову заяву, згідно якої розгляд судового провадження просив проводити за його відсутності, проти задоволення клопотання в частині користування спорудами не заперечував, у зв`язку з чим, слідчий суддя, враховуючи положення ст. 26 КПК України, розглянув таке клопотання за відсутності сторін.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що 30.08.2022 слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова було постановлено ухвалу у справі № 463/6275/22 провадження № 1-кс/463/4663/22, якою у кримінальному провадженні за № 62019100000001170 від 20.08.2019 накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на нерухоме майно, власником якого є Федерація професійних спілок України (код ЄДРПОУ 00014479), а саме:

- об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1774808580000, розташований за адресою: АДРЕСА_1;

Заборонено державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо зазначеного майна.

14.10.2022 слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва було винесено ухвалу у справі №757/28080/22-к, провадження №1-кс-25969/22, якою передано зазначене майно в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Крім того, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Так, зазначеною ухвалою встановлено, що втручання держави у право володіння майном у вказаному конкретному випадку є законним і обґрунтованим та виправданим.

Слідчий суддя погоджується, що в даному випадку існують обставини для встановлення такого заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

З урахуванням вказаного вважаю, що в силу принципу змагальності сторін заявником не доведено, що арешт в частині заборони відчуження зазначеного майна та розпорядження ним, було накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, з чим КПК пов`язує підстави для скасування арешту майна, а тому підстави для задоволення вимог клопотання в даній частині відсутні.

Проте, нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Враховуючи вказане, слідчий суддя доходить висновку про наявність обгрунтованих підстав вважати, що існуюча правова підстава для арешту об`єкту нерухомого майна є доцільною на даному етапі досудового розслідування у кримінальному провадженні, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування, сторона обвинувачення не представили слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження в частині користування зазначеним майном, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, а також з урахуванням принципів розумності та співмірності застосування заходів забезпечення кримінального провадження, наслідки накладеного арешту для третіх осіб, думки уповноваженого прокурора, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне користування Федерацією належним на праві власності майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, в частині користування нерухомим майном, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Що стосується вимог адвоката, заявлених у клопотанні про скасування передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Частиною 8 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» передбачено: у разі надходження судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, за умови наявності судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, Національне агентство протягом десяти робочих днів повертає їх законному власнику.

Вказане свідчить, що скасування арешту майна є підставою для його повернення з управління Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Враховуючи, що питання про передачу активів в управління Національному агентству, відповідно до положень КПК України та Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» є похідним і напряму залежить від арешту майна, який повинен йому передувати, слідчий суддя, дійшов висновку про задоволення клопотання в даній частині та скасування передачі майна в управління Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Керуючись ст. ст. 1-35, 98, 167, 170,171, 172, 173, 174, 379 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати частково арешт на майно, накладений ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 30.08.2022 у справі № 463/6275/22 провадження № 1-кс/463/4663/22 в частині користування щодо:

- об`єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 1774808580000, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Скасувати передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, визначену ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.10.2022 у справі №757/28080/22-к щодо:

- об`єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 1774808580000, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_1