Ухвала суду № 137909944, 01.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/28693/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_3 про арешт майна

В С Т А Н О В И В :

27.05.2026 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025000000000801 від 16.09.2025.

Крім того, звертаючись до слідчого судді із клопотанням про арешт зазначеного майна, прокурор вказав про існування обставин, передбачених ч. 2 ст. 172 КПК України.

Зокрема, обставинами, передбаченими ч. 2 ст. 172 КПК України, прокурор визначив необхідність розгляду ініційованого ним клопотання без повідомлення власників майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

До початку розгляду прокурор подав заяву, у якій просив здійснювати розгляд за його відсутності, клопотання підтримав, просив задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України слідчий суддя з метою запобігання спробі відчуження, спотворення вказаного у клопотанні майна, зважаючи на доводи прокурора, а також враховуючи те, що це майно не було тимчасово вилученим, визнав доцільним здійснювати його розгляд без виклику власників майна.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали додані до нього, дійшов наступного висновку.

Під час розгляду клопотання встановлено, Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42025000000000801 від 16.09.2025, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Прокурор зазначає, що під час проведення досудового розслідування отримано відомості щодо протиправної схеми, що призводить до завдання збитків державному бюджету України, під час проведення закупівель закладом охорони здоров`я, медичного обладнання/виробів, реагентів, тощо.

Так, під час виконання доручення працівниками СБ України отримано інформацію що працівниками ТОВ «Медична компанія «Медікус» (код ЄДРПОУ 21584181), реалізовано протиправний механізм розкрадання та привласнення бюджетних коштів що виділяються на закупівлю медичного обладнання, виробів медичного призначення, лікарських засобів, придбання послуг.

Прокурор вважає, що співробітники ТОВ «Медична компанія «Медікус», а саме: ОСОБА_4 - власник та керівник вказаного підприємства, ОСОБА_5 - займає посаду віцепрезидента, ОСОБА_6 - займає посаду начальника тендерного відділу ТОВ «Медична компанія «Медікус», з метою реалізації свого злочинного умислу, вступили в змову із службовими особами Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради (код ЄДРПОУ 02001311) (далі - КНП «ТОКЛ»), які, зловживаючи своїм службовим становищем та діючи всупереч інтересам служби, сприяли отриманню неправомірної вигоди суб`єктом господарювання під час проведення публічних закупівель медичного обладнання та виробів медичного призначення.

Так, встановлено, що службові особи КНП «ТОКЛ», будучи наділеними організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, а саме: директор КНП «ТОКЛ» ОСОБА_7 , а також уповноважені особи з питань організації та проведення закупівель ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи умисно та всупереч інтересам служби, вступили у попередню домовленість з представниками ТОВ «Медична компанія «Медікус», щодо забезпечення перемоги вказаного товариства у процедурі публічної закупівлі.

Зокрема, зловживаючи наданими їм службовими повноваженнями, вказані службові особи КНП «ТОКЛ» забезпечили формування та затвердження тендерної документації із такими медико-технічними вимогами до предмета закупівлі, які штучно обмежували коло потенційних учасників процедури закупівлі та фактично створювали переваги для участі саме ТОВ «Медична компанія «Медікус».

Крім того, службові особи КНП «ТОКЛ», достовірно знаючи про невідповідність запропонованих умов закупівлі принципам економії та ефективного використання бюджетних коштів, а також усвідомлюючи наявність можливості придбання відповідного медичного обладнання за нижчими цінами у інших постачальників, не вжили заходів щодо забезпечення конкурентності процедури закупівлі та сприяли визначенню переможцем торгів ТОВ «Медична компанія «Медікус».

21.02.2024 КНП «ТОКЛ» оприлюднило оголошення про проведення процедури публічної закупівлі (ідентифікатор закупівлі UA-2024-02-21-005604-а, предмет закупівлі - товари, код ДК 021:2015: 33160000-9 - Устаткування для операційних блоків), за результатами якої 11.03.2024 між КНП «ТОКЛ» в особі директора ОСОБА_7 та ТОВ «Медична компанія «Медікус» в особі віцепрезидента ОСОБА_5 укладено договір №164 на загальну суму 4 494 588,50 грн.

Надалі службові особи КНП «ТОКЛ», діючи всупереч інтересам служби та зловживаючи своїм службовим становищем, погодилися на зміну істотних умов договору, незважаючи на те, що постачальник не був спроможний виконати взяті на себе зобов`язання у повному обсязі. Зокрема, 23.12.2024 між КНП «ТОКЛ» та ТОВ «Медична компанія «Медікус» укладено додаткову угоду №1 до договору №164 від 11.03.2024, якою зменшено обсяг поставки товарів та відповідно змінено суму договору до 4 065 625,50 грн.

Таким чином, службові особи КНП «ТОКЛ», використовуючи надані їм службові повноваження всупереч інтересам служби, забезпечили створення привілейованих умов для участі та перемоги у процедурі закупівлі ТОВ «Медична компанія «Медікус», що призвело до неефективного використання бюджетних коштів та завдання істотної шкоди державним інтересам.

30 квітня 2026 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09.04.2026 проведено обшук у нежитлових приміщеннях ТОВ «Медична компанія «Медікус», за адресою: м. Київ, вул. Краківська, 22, під час якого вилучено речі.

Прокурор вважає, що вилучені 30.04.2026 за результатами проведення обшуку, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

У зв`язку з викладеним, постановою слідчого зазначені речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 42025000000000801 від 16.09.2025.

Так, статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Підставами для накладення арешту, відповідно до вимог КПК, слідчий суддя вважає: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, що арешт може бути накладено у встановленому Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, зокрема, кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Окрім цього, суд накладає арешт на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, слідчий суддя на підставі наданих доказів вважає, що перелічене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, зокрема, що у даному випадку майно, визнане речовими доказами, є матеріальними об`єктами, які зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та можуть бути об`єктом кримінально протиправних дій,

Таким чином, за встановлених обставин арешт зазначеного майна відповідатиме меті кримінального провадження та виконуватиме завдання такого заходу забезпечення, як арешт майна, що, зокрема, полягає у збереженні речових доказів та відшкодуванні шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, оскільки у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов.

У цьому випадку, застосування арешту майна полягає у забороні для осіб, у володінні яких воно знаходиться, відчужувати, користуватись та видозмінювати зазначене майно.

Крім цього, вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Таким чином, втручання держави у право володіння майном у вказаному конкретному випадку є законним і обґрунтованим та виправданим, так як воно здійснено відповідно до вимог КПК України та з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об`єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому застосовані обмеження стосовно вказаного вище майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Таким чином, судом встановлені підстави для накладення арешту на майно, зокрема, і з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки на даній стадії кримінального провадження для встановлення всіх обставин у справі виправдано втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи викладене, у зв`язку з метою забезпечення збереження вказаного майна як речових доказів та забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження та сприятиме меті кримінального провадження, а не накладення може призвести до незворотніх наслідків.

Слідчий суддя у даній ухвалі повністю не наводить зміст документів доданих до клопотання (доказів), оскільки він обмежений таємницею досудового розслідування згоду на розкриття якої слідчим, прокурором йому не надано.

На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно, що вилучене 30 квітня 2026 року, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.04.2026 у справі № 757/19749/26-к, за результатами проведення обшуку нежитлових приміщеннях ТОВ «Медична компанія «Медікус», за адресою: м. Київ, вул. Краківська, 22, а саме:

- Накопичувач SSD формату М2 об`ємом 256 gb s/n: S35CNX0JA23655;

- Жорсткий диск Patriot P210 об`ємом 256 gb P210S256G25;

- Копія наказу від 29.05.2025 №36/ОС - 1 арк.;

- Копія наказу від 14.12.2001 №125-К - 1 арк.;

- Копія наказу від 29.01.2004 №14-К - 1 арк.;

- Копія посадової інструкції Віце-президента - 2 арк.;

- Копії наказів про відпустки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - 10 акр.;

- Копія статуту ТОВ «Седична компанія «Медікус» код 21584181- 11 арк.;

- Договір № 164 від 11.03.2024 та Додаток № 1 - 7 арк.;

- Додаткова угода № 1 до договору № 164 та Додаток № 1 - 3 арк.;

- Видаткові накладні ТОВ «МК «Медікус» до договору № 164 - 9 арк.;

- Податкові накладні ТОВ «МК «Медікус» - 9 арк.;

- Копія дистриб`юторської угоди між «AJL» та ТОВ «МК «Медікус» - 14 арк.;

- Копії інвойсів та митних декларацій щодо продукції «AJL» - 39 арк.;

- Копії видаткових накладних Постачальник ТОВ «Алкон Укараїна» - 11 арк.;

- Виписка по рахунку ТОВ «МА «Медікус» - 1 арк.;

- Копія договорів купівлі-продажу (Дистрибуції) № 20 від 29.12.2017 року - 6 арк.;

- Документи тендерної пропозиції по закупівлі UA-2024-02-21-005604-а - 82 арк.;

- Лист-пояснення від 30.04.2026 № б/н - 1 аркуш.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1