Ухвала суду № 137909920, 13.05.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/24437/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_3 про арешт майна

В С Т А Н О В И В :

05.05.2026 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100100002294 від 01.06.2024.

До початку розгляду прокурор подав заяву, у якій просив здійснювати розгляд за його відсутності, клопотання підтримав, просив задовольнити.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали додані до нього, дійшов наступного висновку.

Відповідно до клопотання зазначено, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12024100100002294 від 01.06.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1, ч. 3 ст. 358 КК України.

Слідчий зазгачає, що на території м. Києва та Київської області діє організована група, до складу якої входить ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також інші невстановлені особи, у тому числі приватні нотаріуси та державні реєстратори, які створили злочинну схему щодо протиправного набуття у власність об`єктів нерухомого майна та земельних ділянок.

Механізм вчинення злочинів полягає в отриманні завідомо підроблених документів, які нібито надають право власності учасникам організованої групи на певний об`єкт нерухомого майна або ж земельну ділянку, після чого їх використання у приватних нотаріусів чи державних реєстраторів з метою реєстрації права власності за собою або підконтрольних осіб чи суб`єктів господарювання на самочинно побудовані (встановлені) будівлі чи самоправно зайняті земельні ділянки.

Надалі, після отримання правова власності на об`єкт нерухомості або ж земельну ділянку, з метою приховування слідів вчинення злочинів та уникнення від кримінальної відповідальності, учасники організованої групи ускладнюють можливість відшукування слідів вчинення злочинів шляхом зміни права власності на підконтрольну особу або ж внесення до статутних капіталів підконтрольних суб`єктів господарювання.

Так, у невстановлений час та місці, однак до 22.04.2022, учасники організованої групи отримали завідомо підроблені свідоцтва про право власності від 20.12.2012, видані від імені Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, відповідно до яких ОСОБА_6 на праві приватної власності належать наступні об`єкти нерухомого майна:

1) будівля, загальною площею 95,1 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) будівля, загальною площею 96 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

3) будівля, загальною площею 93,8 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

4) будівля, загальною площею 29,8 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

5) будівля, загальною площею 48 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_5 .

Використовуючи вказані свідоцтва, ОСОБА_6 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та здійснив реєстрацію права власності за собою.

Після цього, отримавши можливість користуватися та розпоряджатись зазначеними об`єктами нерухомого майна, з метою приховування слідів вчинення злочинів та уникнення від кримінальної відповідальності, ОСОБА_6 знову звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та передав об`єкти нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «ПРАЙМ ІНВЕСТ ЛТД» (код 45657283), засновниками якого є ОСОБА_5 (50% права власності) та ОСОБА_4 (50% права власності).

Водночас, згідно відповіді Департаменту будівництва та житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, ОСОБА_6 свідоцтва про право власності на вищезгадані об`єкти нерухомого майна не видавались.

Крім того, згідно відповіді КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації», право власності на зазначені об`єкти нерухомості не реєструвалось.

Одночасно з цим, згідно відповіді Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації, у реєстрі адрес відсутні відомості про присвоєння об`єктам нерухомого майна відповідних адрес, а також відсутня інформація про звернення від будь-яких фізичних та юридичних осіб щодо присвоєння таких адрес.

Таким чином, організована група у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інших невстановлених осіб, шахрайським шляхом, з використанням завідомо підроблених документів, у протиправний спосіб заволоділа об`єктами нерухомого майна та земельними ділянками, на яких вони знаходяться, в результаті чого державі завдано збитків в особливо великих розмірах.

Одночасно з цим, під час досудового розслідування встановлено, що за аналогічною схемою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інші невстановлені особи заволоділи низкою об`єктами нерухомого майна.

З метою приховування слідів вчинення злочинів та уникнення від кримінальної відповідальності, учасники організованої групи зареєстрували право власності на зазначені вище об`єкти нерухомого майна на підконтрольних суб`єктів господарювання, а саме: ТОВ «БІЗ-ГРУП» (код 41272782), ТОВ «ГРІН-БЕЙ 24» (код 45641870), ТОВ «ДНЕПР АЛЬЯНС 5» (код 40669619), ТОВ «ІРЕНА М» (код 21472849), ТОВ «КОНСАЛТ ЮА ЛІМІТЕД» (код 45491524), ТОВ «ПРАЙМ ІНВЕСТ ЛТД» (код 45657283), ТОВ «РАДУГА 21» (код 44640965), ТОВ «ПРОДМАРШ ПРАЙМ» (код 44423223).

Одночасно з цим, директорами та засновниками даних підприємств є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Під час досудового розслідування встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення причетний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який у числі іншого, має у користуванні автомобіль марки «LAND ROVER RANGE ROVER», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який на праві власності зареєстрований за ОСОБА_8 .

03.03.2026 слідчими Головного слідчого управління НП України на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 по справі № 757/10715/26-к, пр. 1-кс-16483/26 від 23.02.2026 проведено обшук автомобіля марки «LAND ROVER RANGE ROVER», д.н.з. НОМЕР_1 , за результатами якого вилучено зазначений автомобіль та який, відповідно до акту приймання передачі, передано на зберігання до спеціального майданчику для зберігання транспортних засобів Головного управління Національної поліції у м. Києві з метою схоронності майна.

У подальшому, автомобіль визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Так, статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Підставами для накладення арешту, відповідно до вимог КПК, слідчий суддя вважає: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, що арешт може бути накладено у встановленому Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, зокрема, кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Окрім цього, суд накладає арешт на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, слідчий суддя на підставі наданих доказів вважає, що перелічене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, зокрема, що у даному випадку майно, визнане речовими доказами, є матеріальними об`єктами, які зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та можуть бути об`єктом кримінально протиправних дій,

Таким чином, за встановлених обставин арешт зазначеного майна відповідатиме меті кримінального провадження та виконуватиме завдання такого заходу забезпечення, як арешт майна, що, зокрема, полягає у збереженні речових доказів та відшкодуванні шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, оскільки у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов.

У цьому випадку, застосування арешту майна полягає у забороні для осіб, у володінні яких воно знаходиться, відчужувати, користуватись та видозмінювати зазначене майно.

Крім цього, вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Таким чином, втручання держави у право володіння майном у вказаному конкретному випадку є законним і обґрунтованим та виправданим, так як воно здійснено відповідно до вимог КПК України та з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об`єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому застосовані обмеження стосовно вказаного вище майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Таким чином, судом встановлені підстави для накладення арешту на майно, зокрема, і з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки на даній стадії кримінального провадження для встановлення всіх обставин у справі виправдано втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи викладене, у зв`язку з метою забезпечення збереження вказаного майна як речових доказів та забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження та сприятиме меті кримінального провадження, а не накладення може призвести до незворотніх наслідків.

Слідчий суддя у даній ухвалі повністю не наводить зміст документів доданих до клопотання (доказів), оскільки він обмежений таємницею досудового розслідування згоду на розкриття якої слідчим, прокурором йому не надано.

На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні на автомобіль марки «LAND ROVER RANGE ROVER», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який перебуває у користуванні ОСОБА_4 та який на праві власності зареєстрований за ОСОБА_8 , із забороною користування, відчуження та розпорядження.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1