Ухвала суду № 137909745, 02.07.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/11154/26

Справа № 754/10886/26

У Х В А Л А

Іменем України

02 липня 2026 року м. Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В. В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, третя особа: Державний нотаріус П"ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Козак Наталія Анатоліївна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Як убачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів справи, позивач просить визначити додатковий строк для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері на майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .

ЦПК України виділяє декілька видів територіальної підсудності: загальна (залежно від місця проживання фізичної чи місцезнаходження юридичної особи, ст. 27 ЦПК України, альтернативна (за вибором позивача, ст. 27 ЦПК України), договірна (за угодою між сторонами), виключна (залежно від характеру спірного правовідношення, ст. 30 ЦПК), за зв`язком справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України визначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.

Згідно із роз`яснень, викладених у п. 42 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» за № 3 від 01 березня 2013 року виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Зокрема, до таких позовів відносяться і позови про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

За правилами чинного ЦПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном, а тому за правилами ч. 1ст. 30 ЦПК України, повинен пред`являтися за місцем знаходження вказаного нерухомого майна, що відповідає правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду у справі № 373/118/20, провадження № 61-20156св21 від 13.04.2022 виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення». Спір, предметом якого є встановлення наявності поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, має виключну підсудність.

Відповідно до ст. 66 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини. На позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності, і вони пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, якщо такі позови виникають з приводу нерухомого майна.

Таким чином, на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають з приводу нерухомого майна.

Як убачається з позовної заяви спадкове майно розташоване на території міста Мирнограда, Покровського району, Донецької області.

Отже як майно так і визначений позивачем відповідач знаходяться на території підсудній Мирноградському міському суду Донецької області (до квітня 2025 року - Димитровський міський суд). Проте через безпекову ситуацію в регіоні суд не здійснює правосуддя безпосередньо у Мирнограді. Його підсудність тимчасово передано до Шевченківського районного суду міста Дніпра.

Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Згідно із п. 1 ч. 1. ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншого суду якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Ураховуючи, що поданий позов територіально не підсудний Деснянському районному суду м. Києва, а підсудний Шевченківському районному суду міста Дніпра, суд вважає за необхідне передати цивільну справу за підсудністю до належного суду задля дотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Керуючись ст. 30-31, 187, 258-261 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, третя особа: Державний нотаріус П"ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Козак Наталія Анатоліївна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - передати за підсудністю на розгляд Шевченківському районному суду міста Дніпра.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала складена та підписана 02.07.2026.

Суддя В. В. Бабко