Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 139/296/26
Провадження № 2/139/231/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 червня 2026 року селище Муровані Курилівці
Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Ліщини Т.П.,
з участю секретаря судових засідань Погорної В.С.,
розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області про визнання строку для прийняття спадщини пропущеним з поважних причин та визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_2 . Після смерті останньої відкрилась спадщина, до складу якої входить, зокрема, земельна ділянка площею 3,2450 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Вендичанської селищної ради (раніше - Лучинецької сільської ради) Могилів-Подільського (раніше - Мурованокуриловецького) району Вінницької області. Позивач є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , але з об`єктивних причин в установлений законом шестимісячний строк з дня відкриття спадщини не подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, у зв`язку з чим нотаріус відмовив у прийнятті такої заяви, а тому за захистом прав та інтересів ОСОБА_4 його представник адвокат Залокоцька В.Д. 06.05.2026 звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою від 07.05.2026 (а. с. 9, 10) позовну заяву прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі.
Ухвалою від 28.05.2026 (а. с. 29) закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 23.06.2026.
Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися; у день розгляду справи суд отримав заяву представника позивача про розгляд справи без їх участі (а. с. 34).
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, відзиву до суду не подав. 01.06.2026 до суду надійшла заява представника відповідача № 02-18/493 від 01.06.2026 (а. с. 30), у якій він зазначає, що при розгляді справи покладається на розсуд суду, і просить справу розглянути без участі представника Вендичанської селищної ради.
На підставі ч. 3 ст. 211 і п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України суд вирішив розглядати справу за відсутності її учасників.
За вказаних обставин, на підставі положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.
Розглянувши справу в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, оцінивши за правилами ч. ч. 1 - 3 ст. 89 ЦПК України докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 Цивільного кодексу України (у тексті - ЦК України) спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно положень ст. 1223 ЦК України право на спадщину виникає в день відкриття спадщини за заповітом або за законом.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Лучинецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області 16.10.2014 підтверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Фелешть Республіка Молдова померла ОСОБА_3 .
Внаслідок смерті особи відкрилася спадщина (ч. 1 ст. 1220 ЦК України), до складу якої входить, зокрема, земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Вендичанської селищної ради (раніше - Лучинецької сільської ради) Могилів-Подільського (раніше - Мурованокуриловецького) району Вінницької області.
З довідки виконавчого комітету Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області від 10.06.2025 № 5-148 вбачається, що після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, спадкоємцем якого за заповітом є дочка померлої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інформацією про інших спадкоємців Вендичанська селищна рада не володіє. На день смерті ОСОБА_3 разом з нею ніхто не був зареєстрований.
Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 ЦК України.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч. 1 ст. 1261 ЦК України).
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1258 ЦК України).
У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення (ч. 1 ст. 1265 ЦК України).
Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1266 ЦК України)
У позовній заяві вказано, що до спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_3 належить лише її онук ОСОБА_6 .
Дублікатом свідоцтва про смерть НОМЕР_2 , виданим Службою РАГС міста Фалешти 19.01.2021 підтверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_7 , яка є спадкоємцем за заповітом після смерті її матері ОСОБА_8 . Тобто спадкоємець померла за три роки до смерті спадкодавця.
Згідно з посвідкою № НОМЕР_3 про народження ОСОБА_9 (згідно свідоцтва Сімонюк) ОСОБА_10 , її батьки ОСОБА_11 і ОСОБА_12 .
Відповідно до експертного висновку від 10.04.2026 № 056/550-а записи прізвища ОСОБА_13 і ОСОБА_9 є ідентичними, записи імені по батькові ОСОБА_14 та ОСОБА_15 також є ідентичними.
14.12.1960 ОСОБА_16 уклала шлюб з ОСОБА_17 , змінивши прізвище після реєстрації шлюбу на ОСОБА_18 , що підтверджується архівною випискою із запису акта про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_4 .
Позивач ОСОБА_6 народився у м. Фалешти Республіки Молдова ІНФОРМАЦІЯ_4 в сім`ї ОСОБА_17 та ОСОБА_19 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , тому є внуком спадкодавці ОСОБА_3 , у зв`язку з чим має право спадкувати за законом після смерті своєї баби, оскільки її дочка ОСОБА_7 померла на три роки раніше неї.
Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 85252552 від 14.05.2026 (а. с. 23) спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України). Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
У листі приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Серебрякової Ю.В. № 56/01-16 від 24.03.2026 зазначено, що ОСОБА_20 протягом шести місяців не подано до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини та не надано документів, які б свідчили про те, що він постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, у зв`язку з чим вважається таким, що не прийняв спадщину.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом зазначеної норми ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У позовній заяві зазначено, що позивач пропустив встановлений законом строк, оскільки не був обізнаний про наявність у бабусі спадщини у вигляді права на земельну ділянку, а дізнався про нього лише після отримання листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Шаргород» від 01.06.2025 про необхідність оформлення спадщини для укладення договору оренди земельної ділянки, права на яку належать ОСОБА_3 .
Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, передбаченого ч. 1 ст. 1270 ЦК України, суд враховує, що такі причини встановлюються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Спадкоємець, який є позивачем у справі, є іноземцем - громадянином Республіки Молдова.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 13.03.2023 по справі № 398/1796/20 зазначив наступне.
Іноземний елемент у спадкуванні може виражатися в одній з таких трьох ознак: 1) спадкодавець або спадкоємець є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; 2) спадщина знаходиться на території іноземної держави; 3) юридичний факт, який створює, змінює чи припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави (наприклад, смерть спадкодавця на території іншої держави чи народження дитини, спадкові права якої захищалися до її народження в іншій державі, тощо).
За наявності хоча б однієї із вказаних ознак, до відносин спадкування будуть застосовуватися положення Закону України «Про міжнародне приватне право». Відповідно до ст. 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.
Крім норм Закону України «Про міжнародне приватне право», спадкування з іноземним елементом може регулюватись нормами міжнародних договорів. Таким міжнародним договором є Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, підписана від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікована Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР (далі - Конвенція), що була чинна на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.
Необхідно зауважити, що 01 грудня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 2783-IX «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року».
У п. 2 ст. 45 Конвенції визначено, що право спадкування нерухомого майна визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої знаходиться це майно. У ст. 48 Конвенції передбачено, що провадження в справах про спадкування рухомого майна компетентні вести установи Договірних Сторін, на території яких спадкодавець мав останнє місце проживання на час своєї смерті. Провадження в справах про спадкування нерухомого майна компетентні вести установи Договірних Сторін, на території яких знаходиться нерухоме майно.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що:
- спадкування права на нерухоме майно, яке знаходиться на території України регулюється правом України. У випадку, коли спадкодавець на час смерті проживав за межами України, і до складу спадщини входять права на нерухоме майно, яке знаходиться на території України, прийняття спадщини відбувається у спосіб звернення спадкоємця з відповідною заявою до компетентного органу, уповноваженого на вчинення нотаріальних дій, за місцем знаходження нерухомого майна, тобто, в Україні;
- подання заяви про прийняття спадщини за законодавством російської федерації не звільняє спадкоємця від подання заяви про спадкування за місцем знаходження нерухомого майна, як це передбачено ст. 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» та ст. 1269 ЦК України;
- якщо спадкоємець не подав у визначений законом строк нотаріусу за місцем знаходження нерухомого майна заяву про прийняття спадщини, він не може вважатись таким, що прийняв спадщину. Спадкування права на нерухоме майно, розташованого за межами України, не свідчить про прийняття спадщини, яка знаходиться в Україні. Такий факт не має юридичного значення для успадкування іншої частини права не нерухоме майно, розташованого на території України, оскільки як міжнародним, так і національним законодавством задекларована незалежність та самостійність відповідних спадкових процесів. Обставини прийняття спадщини за кордоном можуть лише підтверджувати обізнаність спадкоємця про смерть спадкодавця.
Отже, у випадку, коли спадкодавець на час смерті проживав за межами України, і до складу спадщини входять права на нерухоме майно, яке знаходиться на території України, прийняття спадщини відбувається у спосіб звернення спадкоємця з відповідною заявою до компетентного органу, уповноваженого на вчинення нотаріальних дій, за місцем знаходження нерухомого майна в Україні. Якщо спадкоємець не подав у визначений законом строк нотаріусу за місцем знаходження нерухомого майна в Україні заяву про прийняття спадщини, він не може вважатись таким, що прийняв спадщину. Прийняття спадщини за межами України не свідчить про прийняття спадщини, яка знаходиться в Україні. Такий факт не має юридичного значення для спадкування права на нерухоме майно, розташованого на території України.
Оскільки позивач ОСОБА_6 , який є спадкоємцем за законом майна померлої ОСОБА_3 , своєчасно не прийняв спадщину, оскільки є громадянином іншої держави, не був обізнаний про наявність спадкового майна, тому суд вважає, що він пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, отже має підстави для застосування до спірних правовідносин положень ч. 3 ст. 1272 ЦК України, тобто для визначення додаткового строку для подання позивачем заяви про прийняття спадщини.
У даній справі суд вважає, що вказана представником позивача причина пропуску строку звернення до нотаріуса є поважною.
Судом встановлено, що ймовірний спадкоємець, який є відповідачем у цій справі, і матиме право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , якщо ОСОБА_6 її не прийме, - Вендичанська селищна рада, у листі № 02-18/493 від 01.06.2026 (а. с. 30) зазначила, що при розгляді справи покладається на розсуд суду.
Тому суд приходить до висновку, що відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України ОСОБА_21 необхідно визначити додатковий строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки це відповідатиме принципам верховенства права та пропорційності у здійсненні права власності.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Вирішуючи питання про судові витрати суд виходить з наступного.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 1064,96 грн (а. с. 6), однак в прохальній частині позовної заяви питання судових витрат не поставлено. Доказів понесення будь-яких витрат відповідачем при розгляді даної справи суду не надано.
Керуючись ст. ст. 1261, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76 - 81, 89,211, 264, 265, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , додатковий строк три місяці для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 .
Початок перебігу додаткового строку рахувати з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Вендичанська селищна ради Могилів-Подільського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04326589, місцезнаходження: 24032, Вінницька область, Могилів-Подільський район, селище Вендичани, вулиця Соборна, будинок 55.
Повне рішення складене 02 липня 2026 року.
Суддя Тарас ЛІЩИНА
Судове рішення № 137908696, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області було прийнято 23.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 139/296/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: