Рішення № 137906986, 01.07.2026, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/5460/25

Провадження № 2/559/651/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивує тим, що 04.05.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1549-4680, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 13200 грн., строк кредитування 365 днів, знижена процентна ставка 0,80% в день, стандартна процентна ставка: 1% за кожен день користування кредитом протягом перших 180 днів, 0,80% за кожен день користування кредитними коштами починаючи з 181 дня дії Договору. Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов`язання за Договором не виконує належним чином, у зв`язку з чим, станом на 22.10.2025 утворилася заборгованість у розмірі 41580 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 13200 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 21780 грн. та заборгованості за річними відмотками на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 6600 грн., яку і просить стягнути з відповідача, а також сплачений судовий збір.

Відповідач ОСОБА_1 подав до суду письмові пояснення, згідно яких позовні вимоги не визнає. Зазначає, що позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували факт укладення кредитного договору у порядку, передбаченому законодавством та ЗУ «Про електронну комерцію». Надані позивачем документи не містять жодних відомостей щодо дати та точного часу підписання договору з боку кредитодавця. В матеріалах справи відсутні електронні журнали подій (лог-файли), технічні протоколи інформаційної системи, сертифікати електронного підпису, відомості про накладення електронного підпису уповноваженою особою кредитодавця або інші документи, які б дозволяли встановити момент прийняття кредитодавцем акцепту відповідача. Крім недоведеності факту укладення Кредитного договору, Позивачем також не доведено факту надання відповідачу кредитних коштів. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували фактичне зарахування кредитних коштів саме відповідачу. Також зазначає, що заявлений позивачем розрахунок заборгованості є незаконним та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки згідно умов договору строк кредитування становить 365 днів. Однак, незважаючи на те, що строк кредитування не закінчився, позивач, одночасно нараховує договірні проценти за користування кредитом та проценти, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України. Таке нарахування здійснюється після закінчення строку кредитування, тобто у період, коли право кредитодавця нараховувати договірні проценти вже припинилося. Отже, вимоги позивача щодо одночасного стягнення договірних процентів за користування кредитом та процентів, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, за один і той самий період прострочення у розмірі 6600 гривень підлягають відхиленню. Крім того, не погоджується із розрахунком відсотків за користування кредитом, вважає, що сума відсотків у розмірі 21780 грн. не є спів мірною сумі кредиту у розмірі 13200 грн. та суперечить принципам розумності та добросовісності. Тому, просить у позові відмовити.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 18.12.2025 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалою суду від 03.04.2026 здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Позивач просить розгляд справи проводити у його відсутності, про що подав відповідну заяву.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, свою позицію по суті позовних вимог висловив у наданих до суду письмових поясненнях. Додаткових заяв та клопотань до суду не надходило.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 04.05.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1549-4680 у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов вказаного Договору, відповідачу було надано кредит у розмірі 13200 грн. Строк кредитування 365 календарних днів. Базовий період складає 30 днів, сплату процентів позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного базового періоду. Стандартна процентна ставка становить 1% за кожен день користування кредитом протягом перших 180 днів та 0,80% за кожен день користування кредитними коштами починаючи з 181 дня дії Договору. Дата повернення кредиту 03.05.2026. Загальні витрати за кредитом складають 43691,50 грн. (а.с.10-20).

Вказаний Договір підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

У Додатку №2 до Договору сторонами погоджено «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів та встановлено, що орієнтовна загальна вартість кредиту складає 56891,50 грн., з яких 13200 грн. сума кредиту за договором та 43296 грн. проценти та 395,50 інші витрати за кредитом (а.с.29 зворот-30).

ОСОБА_1 отримав грошові кошти в сумі 13200 грн. шляхом перерахування на платіжну картку № НОМЕР_1 через платіжну систему EasyPay, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту №1549-4680 від 04.05.2025 та інформацією ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» про успішність операції (а.с.36,62-64).

Номер банківської картки № НОМЕР_1 повністю співпадає із реквізитами банківської картки, зазначеними у кредитному договорі №1549-4680 у розділі 13 «Реквізити сторін».

У порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором від 04.05.2026 своєчасно не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 22.10.2025 становить 41580 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 13200 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 21780 та заборгованості за відсотками за ст. 625 ЦК України 6600 грн. (а.с.37-39).

IV. Норми права, які застосував суд.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст.627ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Крім того, ч.2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Суд робить висновок, що 04.05.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 виникли договірні відносини у зв`язку з укладенням Договору про відкриття кредитної лінії. ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписав електронним одноразовим ідентифікатором кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Даний договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи. Суд критично оцінює доводи відповідача викладені у відзиві, що Кредитний договір укладено з порушенням вимог винного законодавства та відсутність доказів використання саме відповідачем одноразового ідентифікатора, оскільки такі не підтверджені жодними належними доказами. Відповідач заперечується факт укладення кредитного договору в цілому, однак такі твердження спростовуються встановленими обставинами справи та дослідженими доказами. Без відповідних дій з боку відповідача укладення договору було б неможливим, а саме: без оформлення заяви на сайтв кредитодавця, заповнення інформації щодо особистих даних, отримання повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт кредитора до особистого кабінету, без отримання повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір між сторонами по справі не був би укладений, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

ОСОБА_1 отримав кредитні кошти шляхом перерахування суми кредиту на платіжну картку, реквізити якої надані споживачем при укладені договору, і у нього виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі.

Наданий позивачем розрахунок в частині тіла кредиту та нарахованих відсотків за користування кредитом відповідає умовам Договору про надання кредиту, у ньому відображена фактична сума кредиту, нарахування процентів, які здійснювались за фактичну кількість календарних днів користування кредитом та за узгодженою сторонами процентною ставкою в межах строку дії Договору, який на момент подання позову до суду ще не закінчився. При цьому, суд зазначає, що розмір процентів за користування кредитними коштами був визначений сторонами договору за їх взаємною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст.627 ЦК України, при цьому волевиявлення сторін на укладення та підписання договору було усвідомленим і добровільним. Відповідач, укладаючи кредитний договір, мав можливість самостійно обрати фінансову установу для отримання кредиту, оцінити запропоновані умови кредитування та зважити на можливість їх виконання з огляду на своє фінансове становище. Крім того, згідно з умовами договору, він мав право відмовитися від договору протягом 14 днів з дня його укладення без пояснення причин, у тому числі після отримання грошових коштів (п. 6.9. договору), однак таким правом не скористався. Крім того, відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості в частині тіла кредиту та нарахованих відсотків за користування кредитом, а у відповідності до Постанови Верховного Суду від 11.07.2018 р. по справі № 753/7883/15 доводи сторони про необґрунтованість розрахунку заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку. Відтак наданий позивачем розрахунок за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний. Тому, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту та відсотків за користування кредитними коштами.

Однак суд, погоджується з позицією відповідача щодо неправомірного стягнення суми відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК з огляду на наступне. Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України на період воєнного стану. Згідно розрахунку, який наданий позивачем, останнім здійснено нарахування відсотків річних за ст. 625 ЦК України за період з 03.06.2025 по 27.06.2025, які складають 6600 грн., тобто в період дії воєнного стану на території України. Враховуючи наведене, суд вважає, що стягнення з відповідача відсотків річних за ст. 625 ЦК України в період дії правового режиму воєнного стану, суперечитиме п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України. При цьому, твердження представника позивача у позовній заяві, що до спірних правовідносин підлягають до застосування норми ЗУ «Про споживче кредитування» як спеціального закону, судом відхиляються. Відповідно до ст. 4 ЦК України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Велика Палата Верховного Суду неодноразово робила висновки про те, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанова від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)). Тому, в цій частині суд відмовляє у задоволені позовної вимоги.

В підсумку суд задовольняє позовні вимоги частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 2037,89 грн. (34980 грн. х 2422,40 грн. \ 41580 грн.)

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 133, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 525, 526, 626,629, 63, 633, 1054 ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", суд -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково: стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» суму заборгованості за Кредитним договором №1549-4680 від 04.05.2025 у розмірі 34 980 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят) гривень 00 копійок, з яких прострочена заборгованість за кредитом 13200 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 21780 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2037 (дві тисячі тридцять сім) гривень 89 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»», місцезнаходження бульвар Лесі Українки, 26 офіс 407, м. Київ, код ЄДРПОУ 38548598, електронна адреса esud@creditkasa.ua.

Представник позивача: Щербань Владислава Сергіївна, РНОКПП НОМЕР_2 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя О.Ю. Жуковська