Рішення № 137906919, 02.07.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/1281/26

Провадження № 2-о/548/51/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/повний текст/

02.07.2026 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Коновод О.В.

за участю секретаря судового засідання Матвієнко О.А.

предстаника заявника - адвоката Винниченко Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хоролу в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Хорольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, Головне управління пенсійного фонду України в Полтавській області про встановлення факту батьківства

В С Т А Н О В И В:

Позиція заявника, заінтересованих осіб, процесуальні дії, вчинені по справі.

Заявниця звернулася до Хорольського районного суду з вищевказаною заявою.

На обґрунтування зазначає, що вона ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 01 серпня 2018 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким проживали однією сім`єю та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_4 , відомості про батька якого в актовому запису про його народження у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України з її слів « ОСОБА_5 », що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 , виданого 01 липня 2020 року Хорольським районним відділом ДРАЦС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про Державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, сформованого 12 жовтня 2021 року Хорольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Суми) ІНФОРМАЦІЯ_4 співмешканець ОСОБА_3 помер в селі Вишняки Лубенського району Полтавської області, що доводиться копією свідоцтва про його смерть Серія НОМЕР_2 .

За життя ОСОБА_3 визнавав своє батьківство відносно своєї дитини: малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , після його народження і по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , що можуть підтвердити свідки: ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

05.06.2026 року по справі було відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку окремого провадження.

Заявниця ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_9 вимоги підтримали та прохали їх задовольнити.

Заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Головне управління пенсійного фонду України в Полтавській області в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, але подали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, зазначивши, що при вирішенні справи покладаються на розсуд суду.

Заінтересована особа: Хорольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 показали, що ОСОБА_1 з 2018 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 , з яким проживали однією сім`єю та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 та за життя ОСОБА_10 визнавав своє батьківство відносно своєї дитини: малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , після його народження і по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За змістом речення 2 частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частин 4,5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Заявниця, 01 серпня 2018 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким проживали однією сім`єю та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_4 , відомості про батька якого в актовому запису про його народження у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України з її слів « ОСОБА_5 », що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 , виданого 01 липня 2020 року Хорольським районним відділом ДРАЦС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про Державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, сформованого 12 жовтня 2021 року Хорольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Суми) ІНФОРМАЦІЯ_4 співмешканець ОСОБА_3 помер в селі Вишняки Лубенського району Полтавської області, що доводиться копією свідоцтва про його смерть Серія НОМЕР_2 .

Даний факт є юридичним, оскільки від нього залежить виникнення його особистих і майнових прав, зокрема, прав і гарантій, передбачених чинним законодавством України на спадкування, на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника та інших, та повністю доводиться письмовими доказами: фотографіями в кількості 7 шт., показами свідків ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_8 .

Таким чином, наявні підстави для внесення відповідних змін до актового запису цивільного стану громадян про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м.Хорол Хорольського району Полтавської області, за №95 від 01 липня 2020 року, де в графі «Батько» замість « ОСОБА_5 » вказати « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин України, уродженець с. Вишняки Хорольського району Полтавської області, прізвище дитини з « ОСОБА_11 » , ім`я та по батькові залишити без змін.

Норми права, застосовані судом.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ст.12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Відповідно до ст. 130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Як вбачається із змісту статті 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження можуть бути розглянуті цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п.1 ч. 1 до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до ч. 2 цієї статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

У п. 13 вказаної Постанови, Пленум Верховного Суду України вказав, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини;3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.

Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч. 2 ст. 55 СК України про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.

У п. 15 Постанови Пленуму ВСУ від 31березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказав, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини. В третьому абзаці п. 13 постанови Пленуму зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

У постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 зроблено висновок, що доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання особою свого батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).

Такі правові висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16-ц, від 29 серпня 2018 року у справі № 641/9147/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 225/6301/15-ц.

Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

Згідно ч. 1 ст. 189 Кодексу про шлюб та сім`ю України реєстрація встановлення батьківства провадиться на підставі спільної заяви батьків або судового рішення.

За положеннями ст. 134 Сімейного кодексу України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно з п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька(матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до ч.1 ст.242 ЦК України батьки ( усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Згідно з ч. 1 ст. 59 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

За положеннями ст. 134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у статті 126 СК України або рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Крім цього, суд зауважує, що встановлення факту батьківства буде сприяти якнайкращим інтересам малолітньої дитини.

Враховуючи вищевикладене, повно та об`єктивно оцінивши зібрані докази, суд приходить до висновку, що заява про встановлення факту батьківства, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.128, 129, 134 СК України, ст.4,12, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована: АДРЕСА_5 , фактично проживаюча: АДРЕСА_1 ), Хорольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (юридична адреса: вул. Соборності, 4 м. Хорол Полтавська область, 37800, код ЄДРПОУ 22547940), Головне управління пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ: 13967927, адреса знаходження: вул. Гоголя, 34 м. Полтава) про встановлення факту батьківства - задовольнити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м.Хорол Хорольського району Полтавської області.

Зобов`язати Хорольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни про батька до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м.Хорол Хорольского району Полтавської області, за № 95 від 01 липня 2020 року, де в графі «Батько» замість « ОСОБА_5 » вказати « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин України, уродженець с. Вишняки Хорольського району Полтавської області, прізвище дитини " ОСОБА_11 " , ім"я та по батькові залишити без змін.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст виготовлено та підписано 02.07.2026 року.

Суддя: О.В. Коновод