Рішення № 137906729, 02.07.2026, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1427/25

Провадження № 2/542/97/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 липня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Гринь О.О.,

секретар судового засідання: Коркішко А.М.

розглянув в порядку загального позовного провадження справу № 542/1427/24,

учасники справи:

позивач Спільне підприємство «Полтавська газонафтова компанія»,

відповідач ОСОБА_1 ,

представник позивача адвокат Метенко Т.І.,

представник відповідача адвокат Корольов І.М.

Вимоги позивача: встановлення земельного сервітуту, визначення істотних умов земельного сервітуту.

Стислий виклади позицій позивача.

Спільне підприємство «ПОЛТАВСЬКА ГАЗОНАФТОВА КОМПАНІЯ» є видобувним підприємством та є власником спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами від 12.06.2020 № 6405, а саме видобування вуглеводнів Заплавського родовища. Відповідний Спецдозвіл виданий строком на 20 років до 12.06.2040. Вуглеводні відносяться до копалин загальнодержавного значення.

B межах Заплавського родовища знаходяться об`єкти нафто газовидобування СП ПГНК, зокрема, розташована ліквідована свердловина № 4 з об`єктами облаштування яка належить позивачу. Для належного виконання умов Спецдозволу та здійснення у подальшому господарської діяльності з видобування вуглеводнів у межах Заплавського родовища заплановано проведення ремонтно-відновлювальних робіт у Свердловині з метою повторного випробування перспективних відкладів вуглеводнів та оцінки видобувних можливостей, а також подальшу експлуатацію Свердловини у раз успішного її відновлення.

Свердловина частково (устя, що виходить на денну поверхню землі) знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 5323486000:00:001:0478 загальною площею 4,1205 га, що належить на праві власності ОСОБА_1 . З огляду на зазначені обставини, у позивача виникла потреба у встановленні земельного сервітуту на земельну ділянку для потреб надрокористування на користь позивача.

Позивач, листом від 05.06.2025 за №394, звернувся до власника із пропозицією укласти договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку із наступними істотними умовами: 1) земельна ділянка з кадастровим номером 5323486000:00:001:0478; 2) площа земельного сервітуту: 4,1205 га; 3) строк дії договору: 15 років 8 днів (до 12.06.2040); 4) вид земельного сервітуту: для потреб надрокористування відповідно до Спецдозволу, в тому числі: геологічного вивчення, дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення (промислової розробки родовищ); права проходу; проїзду транспортних засобів та спеціальної техніки; розміщення, облаштування та обслуговування об`єктів надрокористування, зокрема свердловин, шлейфів, трубопроводів, тимчасових під`їзних доріг, майданчиків для обслуговування свердловин, комунікаційних або електричних мереж, тощо; 5) плата за встановлення земельного сервітуту: за перший рік 12 462,50 грн (без вирахування обов`язкових податків та зборів);

за другий та наступні роки визначається позивачем з розрахунку 25 000,00 грн за кожний гектар земельної ділянки, щодо якого позивач фактично реалізував право на сервітут упродовж звітного року; 6) порядок внесення плати: за перший рік до 31.08.2025; за другий та наступні роки плата за сервітут сплачується щорічно за попередній рік не пізніше 31 січня року, що слідує за звітним роком.

Розмір плати за встановлення земельного сервітуту визначається з розрахунку 25 000,00 грн за 1 гa, що є звичайною практикою в аналогічних відносинах між СП ПГИК та іншими власниками (користувачами) земельних ділянок. За перший неповний рік встановлення земельного сервітуту (з дати укладення договору 04.06.2025) - в розмірі 19 687,50 грн (25 000,00 грн х 1,35 га), за наступні роки - виходячи із площі частини земельної ділянки, щодо якої заплановане використання права на земельний сервітут для відновлення, експлуатації обслуговування свердловини із розрахунку 25 000,00 грн за 1 га на рік. Відповідачу було гарантовано відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів або втраченої вигоди, в разі їх виникнення у результаті встановлення та/або користування сервітутом.

У листі було запропоновано у строк 15 календарних днів з дати його отримання підписати вищевказаний договір або надати мотивовану письмову відмову у його укладенні. Оригінал листа, з двома оригінальними примірниками договору отримано відповідачем 19.06.2025. Відповідач не повідомив позивача про результати розгляду листа. Через неможливість вирішення питання шляхом переговорів та на договірних засадах, позивач вимушений звернутися до суду з метою встановлення земельного сервітуту у судовому порядку.

Крім того представник позивача зазначає, що відповідно до п.п.5.3.6, 5.3.11 п.5.3. Угоди про умови користування надрами від 31.08.2012 № 6405, яка є невід`ємним додатком до Спецдозволу, передбачено, що позивач зобов`язаний проводити роботи у терміни та в межах, зазначених у Програмі робіт: оформлення у встановленому порядку правовстановлюючих документів на земельну ділянку для потреб, пов`язаних з користуванням надрами (у період з III кварталу 2021 р. по ІІ квартал 2040 р.), та здійснення промислової розробки (видобування) вуглеводнів (у період з IV кварталу 2022 по ІІ квартал 2040 р.) Згідно з ч.1 ст.26 Закону України «Про нафту і газ» видобування корисних копалин за відсутності у надрокористувача документів, що посвідчують у встановленому законодавством порядку право власності або право користування земельною ділянкою для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, у тому числі шляхом встановлення земельних сервітутів, є однією з підстав для зупинення дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами. Невиконання умов Спецдозволу, зокрема Програми робіт з видобування вуглеводнів Заплавського родовища, може бути підставою для уповноважених органів державної влади, зокрема Державної служби геології та надр України, для тимчасового призупинення дії чи анулювання Спецдозволу, що є неприпустимим як для позивача, так і для суспільних інтересів у цілому.

З огляду на те, що земельна ділянка знаходиться у межах дії Спеціального дозволу - сервітут встановлюється на всю площу земельної ділянки, а розрахунок плати за встановлення земельного сервітуту, проводиться на частину площі земельної ділянки щодо якої фактично буде реалізовано право на земельний сервітут для відновлення, експлуатацiї нафтогазовидобування належних СП ПГНК тa обслуговування об`єктів.

Строк дії земельного сервітуту - до 12.06.2040 визначено, відповідно до ч.4 ст.66 ЗК України, з огляду на строк дії Спецдозволу у 20 років.

Враховуючи наведене просить суд:

Встановити на користь Спільного підприємства «ПОЛТАВСЬКА ГАЗОНАФТОВА КОМПАНІЯ» (ЄДРПОУ 20041662) земельний сервітут на земельну ділянку під кадастровим номером 5323486000:00:001:0478, яка належить громадянину ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на праві власності, площею 4,1205 га, на весь час дії спеціального дозволу на користування надрами від 12.06.2020 № 6405, з правом відновлення, розміщення, експлуатації та обслуговування об`єктів нафтогазовидобування.

Визначити наступні істотні умови земельного сервітуту:

власник - ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 );

особа на користь якої встановлюється сервітут - Спільне підприємство «ПОЛТАВСЬКА ГАЗОНАФТОВА КОМПАНІЯ» (ЄДРПОУ 20041662);

земельна ділянка, на якій встановлюється земельний сервітут: земельна ділянка кадастровим номером 5323486000:00:001:0478 площею 4,1205 га;

площа земельного сервітуту: 4,1205 га;

строк дії земельного сервітуту - до 12.06.2040;

вид земельного сервітуту: для потреб надрокористування відповідно до спеціального дозволу на користування надрами від 12.06.2020 №6405, в тому числі: геологічного вивчення, дослідно-промислової розробки, корисних копалини з подальшим видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення (промислової розробки родовищ), права проходу, проїзду транспортних засобів та спеціальної техніки, розміщення, облаштування та обслуговування об`єктів надрокористування, зокрема, свердловин, шлейфів, трубопроводів, тимчасових під`їзних доріг, майданчиків для обслуговування свердловини, комунікаційних або електричних мереж; тощо.

Плата за встановлення земельного сервітуту:

за перший рік - 12 462,50 грн (без вирахування обов`язкових податків та зборів);

за другий та наступні роки визначається з розрахунку 25 000,00 грн з кожний гектар земельної ділянки, щодо якого позивач фактично реалізував право на сервітут упродовж звітного року.

Порядок внесення плати:

за перший рік протягом 30 календарних днів з дати встановлення земельного сервітуту;

за другий та наступні роки плата за сервітут сплачується щорічно за попередній рік - не пізніше 31 січня року, що слідує за звітним роком.

Витрати по сплаті судового збору та інші судові витрати позивача просить покласти відповідача.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 20.08.2025 відкрито провадження, у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (а.с.65).

26.11.2025 ухвалою суду закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду (а.с. 225-227).

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Корольов І.М., який діє на підставі ордера про надання правничої допомоги серія ВІ № 1136574 від 14.05.2025 (а.с. 79), у судовому засіданні та в наданих письмових поясненнях пояснили, що на думку відповідача позовна заява є передчасною, оскільки проект договору про встановлення земельного сервітуту містив інші умови, зокрема, щодо розміру плати за земельний сервітут. Крім того, із його умов було незрозуміло яким чином буде визначена площа земельного сервітуту.Запропоновані позивачем умови суперечать вимогам ЗК України, відповідно до яких земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Відповідач вважає необґрунтованими та такими, що порушують його права як власника земельної ділянки, наступні умови встановлення земельного сервітуту, що пропонуються позивачем.

Позивач просить встановити земельний сервітут на всю земельну ділянку, яка належить позивачу, однак плату за користування сервітутом розрахував виходячи із 0,49 га площі щодо якої має намір реалізувати сервітутне право.

До позовної заяви позивачем не надано жодного доказу, який би обґрунтовував потребу та необхідність у зайняття всієї земельної ділянки, а не її частини, розмір площі, яка необхідна для проведення відповідного виду робіт, позивачем не обґрунтований та не доведений.

Відповідач самостійно здійснює обробіток земельної ділянки, крім того займається тваринництвом (ВРХ) тому повинен мати можливість планувати проведення робіт на належній йому земельній ділянці та очікуваний об`єм врожаю із неї.

Умови сервітуту, запропоновані позивачем, є обтяжливими для власника земельної ділянки, оскільки відсутнє розуміння, яка саме площа буде використовуватись кожного року як самим відповідачем так і позивачем, та за користування якою площею відповідач може розраховувати оплату та відшкодування збитків у вигляді недоотриманих доходів з урахуванням принципу "розумних очікувань". Відповідач вважає доцільним визначення конкретної сталої площі земельної ділянки, на яку пропонується встановлення сервітуту на підставі належних доказів та обґрунтувань позивача виходячи зі специфіки виконуваних робіт.

Розмір площі сервітуту, на думку відповідача, є істотною умовою договору сервітуту, яка позивачем не визначена, а необхідність встановлення сервітуту на всю земельну ділянку позивачем не обґрунтовано.

У поясненнях, наданих в судовому засіданні, представник позивача посилався на рішення державного реєстратора про відмову у реєстрації земельного сервітуту, встановленого на частину земельної ділянки постановою Полтавського апеляційного суду у справі № 545708/24. Такі доводи вважає безпідставними, оскільки із рішення державного реєстратора неможливо встановити чи виконало СП ПГНК всі необхідні дії для реєстрації земельного сервітуту. Постанова Полтавського апеляційного суду у справі № 545708/24 підтверджує можливість встановлення сервітуту на частину земельної ділянки, а не на всю її площу. Крім того, позивач має змогу оскаржити рішення державного реєстратора, якщо відмова у реєстрації земельного сервітуту не відповідає вимогам закону.

Також відповідач зазначає, що згідно з п. 1.4 Положення про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого, наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 03.03.2003 №34/м, дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення є складовою частиною робіт з геологічного вивчення. Пунктом 2.1 відповідного Положення визначено, що ДПР здійснюється на підставі проектів, що складаються, проходять експертизу і затверджуються відповідно до чинних законодавчих та нормативних актів та вимог, передбачених цим Положенням. Відповідно до пункту 3.2 Положення, проекти ДПР є частиною загального проекту геологорозвідувальних робіт (окрім проектів ДПР родовищ вуглеводнів, які складаються окремо) і складаються авторами загального проекту із залученням, у разі потреби, фахівців із спеціалізованих проектних організацій. У проектах ДПР обґрунтовуються конкретні завдання та визначаються заходи (види робіт та досліджень), спрямовані на їх вирішення. Проекти ДПР передбачають роботи, які регламентуються відповідними нормативними документами.

Обов`язок обґрунтування площі і меж чужої земельної ділянки, встановлення сервітуту на яку вимагає позивач, а також виготовлення проекту технічного (кадастрового) плану спірної земельної ділянки покладається на позивача у спорі про встановлення земельного сервітуту. Позивач не надав суду доказів погодження проекту ДПР від 24.05.2024 Державною службою з питань праці, як того вимагають приписи п. 3.4. Положення. Таким чином, позивач не надав до суду погодженого проекту дослідно-промислової розробки, геологорозвідувальних робіт, що є частиною загального проекту. Отже, позивач належним чином не обґрунтував виходячи з положень проекту дослідно-промислової розробки та технічних обґрунтувань потреби в земельній ділянці з можливістю її виділення в натурі.

Свердловина № 4 відновлення якої планує позивач, у зв`язку із чим вимагає встановлення земельного сервітуту, була розташована на сусідній земельній ділянці із кадастровим номером 5323486000:00:001:0479, яка належить ОСОБА_2 . На сьогодні власник земельної ділянки проходить службу в Збройних Силах України. Стверджує, що на земельній ділянці відповідача була розташована інша свердловини, що належить СП ПГНК.

Позивач не надав доказів прив`язки свердловини № 4 до земельної ділянки із кадастровим номером 5323486000:00:001:0478, яка належить відповідачу, отже взагалі відсутнє обґрунтування встановлення земельного сервітуту на вказану земельну ділянку.

12.08.2011 із позивачем було укладено договір про встановлення земельного сервітуту на 1,7097 га земельної ділянки кадастровий номер 5323486000:00:001:0478 за умовами якого встановлювалась плата за користування в розмірі нормативно-грошової оцінки за 1 га земельної ділянки.

Після консервації свердловини та рекультивації земель їх якість суттєво погіршилась, врожай рослин на частині земельної ділянки, що використовувалась позивачем значно знизився: рослини після сходів гинули. Відповідач намагався відновити родючість ґрунту, вносив на ділянку органічні добрива, але належного результату це не принесло, у зв`язку із чим плату за встановлення земельного сервітуту з урахуванням виду робіт та наслідків для ґрунту (порушення цілісності родючого шару ґрунту, ризик забруднення, ущільнення, потребу у рекультивації тощо) вважає обґрунтованою - на рівні нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яка станом на 05.11.2025 склала 192 839,40 грн, тобто нормативно-грошова оцінка одного гектара площі зазначеної земельної ділянки складає 41 205, 00 грн.

Відповідач вважає доцільним визначення істотної умови земельного сервітуту: "розмір плати за встановлення земельного сервітуту переглядається у разі: зміни розмірів земельного податку, зміни коефіцієнтів індексації визначених законодавством".

Також, вважає, що відповідач безпідставно та необґрунтовано позбавляється права користування та розпорядження всією земельною ділянкою строком на 15 років, що є істотним обмеженням права відповідача як власника земельної ділянки. Встановлення строку сервітуту - на строк проведення робіт з відновлення свердловини, має бути обґрунтований належними доказами (проектною та технічною документацією на проведення відповідних робіт з ремонту чи дослідно-промислової розробки), у разі дострокового припинення дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, сервітут припиняється. Вважає доцільним встановити сервітут строком на 7 років із можливістю пролонгації до 2040 року, як це передбачено іншими договорами про встановлення сервітут, наданими представником позивача.

Крім того, на думку відповідача, істотними умовами встановлення сервітуту необхідно визначити: строк оплати сервітуту до щомісячно, у разі прострочення оплати необхідно в умовах договору передбачити нарахування пені, обов`язок позивача кожного року не пізніше 31 грудня відшкодовувати відповідачеві усі збитки, в тому числі неодержані доходи в результаті неможливості використання власником земельної ділянки, за погіршення якості землі, а також за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан після закінчення сервітуту.

Відповідач вважає, що позивач має довести та надати суду докази того, що реалізація належного йому права землекористування є неможливим без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки.

Представник позивача - адвокат Метенко Т.І., який діє на підставі ордера про надання правничої допомоги серія СЕ № 1104750 від 13.02.2025 (а.с. 56), у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві. Крім того, у письмових поясненнях, наданих суду, та в усних поясненнях, наданих в судовому засіданні зазначив, що згідно з ч. 4 ст. 66 ЗК України, земельні ділянки усіх форм власності та категорій надаються власникам спеціальних дозволів на дослідно-промислову розробку родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення шляхом встановлення земельних сервітутів згідно з межами та строками дії відповідних спеціальних дозволів на користування надрами (із автоматичним продовженням строку дії сервітуту в разі продовження строку дії відповідного спеціального дозволу на користування надрами) без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про нафту і газ» земельні ділянки усіх форм власності та категорій надаються власникам спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами для будівництва, розміщення і експлуатації об`єктів нафтогазовидобування та облаштування родовища шляхом встановлення земельних сервітутів без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Позивач зазначає, що необхідно розрізняти поняття «земельна ділянка на яку встановлюється сервітут» та «площа земельної ділянки щодо якої планується та фактично буде реалізовано сервітутне право». Сервітут встановлюється щодо конкретної земельної ділянки, що надає можливість здійснити державну реєстрацію такого сервітуту за кадастровим номером такої ділянки. Оформлення земельного сервітуту виключно на якусь певну частину земельної ділянки не є можливим, оскільки така частина земельної ділянки не є та не може бути самостійним об`єктом цивільних правовідносин з встановлення сервітуту. Матеріали справи не містять доказів, в тому числі технічної документації із землеустрою щодо виділення будь-якої частини земельної ділянки в іншу окрему земельну ділянку, а відтак вона не може бути об`єктом цивільних правовідносин з встановлення сервітуту. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача. Позивач не є власником або користувачем земельної ділянки. Встановлення сервітуту на частину земельної ділянки, що знаходиться у складі (в межах) земельної ділянки, є неможливим. На обґрунтування зазначеного, послався на рішення державного реєстратора про відмову у реєстрації земельного сервітуту, встановленого на користь СП ПГНК постановою Полтавського апеляційного суду від 04.02.2025 у справі № 545/5708/24, на частину земельної ділянки.

Доводи відповідача про певну «обтяжливість» для нього передачі позивачу усієї земельної ділянки, «позбавлення» відповідача права користування та розпорядження земельною ділянкою позивач вважає безпідставними. Встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку не має на меті фактичне її використання позивачем по усій площі. Підтвердженням цьому є визначений попередній розмір плати за встановлення земельного сервітуту із розрахунку 25 000,00 грн за кожен гектар площі земельної ділянки щодо якої буде реалізовано сервітутне право. Так, відповідно до позовним вимог, плату за перший рік пропонується встановити у розмірі 12 462,40 грн. Тобто, відповідно до розрахунку, позивач у перший рік дії сервітуту планує реалізувати сервітутне право на площі земельної ділянки 0,4985 га. Відповідач жодним чином не позбавляється права власності на вказану земельну ділянку чи обмеження в його складових (користування/володіння/розпорядження).

Представник позивача пояснив, що межі ділянки щодо якої буде реалізоване сервітутне право будуть встановлені після того, як буде встановлений земельний сервітут на всю земельну ділянку. Межі будуть переглядатися щорічно, земельна ділянка передаватиметься відповідачем позивачу по акту, оскільки на сьогодні позивач не може точно передбачити який саме розмір земельної ділянки буде потрібний йому для використання. Встановлення меж на даному етапі призведе до того, що позивач буде вимушений щоразу, у випадку потреби їх зміни, збільшення чи зменшення площі земельної ділянки щодо якої йому фактично необхідно буде реалізувати сервітутне право, звертатись до суду із новим позовом.

На зауваження відповідача про те, що свердловина № 4, відновлення якої планується провести позивачем, була розташована на суміжній земельній ділянці зазначив, що глибина буріння свердловини становить близько 3 км, тому її устя може зміщуватись залежно від нахилу свердловини. Крім того, свердловина може мати кілька усть. Устя свердловини це верхня її частина, місце перетину свердловини із земною поверхнею. На земельній ділянці відповідача розташоване устя свердловини № 4, на яком позивачем заплановано проведення робіт з її відновлення та, у разі успішного випробовування, подальше видобування вуглеводнів.

Посилання відповідача на Положення про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженої Мінекології 03.03.2003 за №34/м, є безпідставним, оскільки Положення стосується порядку організації та проведення досліднопромислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення та визначає подальше використання наслідків робіт. Заплавське родовище перебуває у стані промислової розробки, а не ДПР, на даному родовища здійснюється видобування вуглеводнів. Свердловина є експлуатаційною відповідно до відомостей Паспорта Свердловини, була введена в експлуатацію, ДПР є не є єдиною умовою та ціллю встановлення земельного сервітуту. Будь яка геологічна інформація в межах ділянки надр, визначених Спецдозволом є державною таємницею і, відповідно не підлягає розголошенню. Наявність Спецдозволу, наділяє позивача правом вимагати встановлення сервітуту на відповідну земельну ділянку з метою здійснення промислової розробки ділянки надр загальнодержавного значення.

Зменшення розміру плати за встановлення сервітуту за перший рік з 19 687,50 грн, як було визначено проектом Договору про встановлення земельного сервітуту, до 12 462,40 грн зумовлено тим, що позивач зменшив фактичний обсяг земельної ділянки, необхідної для проведення робіт з капітального ремонту Свердловини в перший рік дії сервітуту, з огляду на зменшення обсягу виконання планових робіт на Свердловині. Цим самим, фактично, зменшено площу земельної з 0,7875га до 0,4985га. Площа земельної ділянки, щодо якої позивач планує реалізувати сервітутне право у перший рік дії сервітуту, є значно меншою від площі користування земельним сервітутом, визначеним у Договорі, що був укладений між сторонами 12.08.2011. Сума запропонованої плати становить 12 462,40 грн на перший рік із розрахунку 25 000,00 грн за 1 га на рік (без врахування збитків завданих реалізацією права на земельний сервітут).

Визначення розміру плати виходячи із нормативно-грошової оцінки у розмірі 41 205,00 грн на рік, запропоноване відповідачем, є необґрунтованим. Відсилання відповідача до Договору, укладеного між позивачем та відповідачем 12.08.2011, який не є предметом спору у даній справі, не може лягати в основу його вимог. Розмір плати за гектар по зазначеному договору становив 13 280,00 грн, з огляду на те, що плата у розмірі 22 704,82 грн була встановлена за 1,7097 га на рік. Відносини щодо встановлення земельного сервітуту не є тотожними відносинам оренди земельної ділянки. Запропонована відповідачем плата не відповідає обсягу прав позивача на вказану земельну ділянку, оскільки в межах сервітуту встановлюється право доступу на таку земельну ділянку, а не передання прав володіння, користування чи розпорядження нею.

Плата за земельний сервітут не є орендною платою за землю, а отже до формування, індексації, визначення розміру плати за земельний сервітут не можуть застосовуватися положення/вимоги законодавства про орендну плату за землю. Таким чином, жодних підстав для встановлення індексації плати не має.

Викладена відповідачем позиція щодо встановлення строку дії земельного сервітуту на «строк проведення робіт з відновлення свердловини» є абсолютно безпідставною, нічим необґрунтована та позбавляє (обмежує) позивача права на користування належним майном в межах ліцензійної ділянки, зокрема, здійснення після ремонтних робіт експлуатації відповідної Свердловини, прокладання та експуатація необхідних комунікацій, тощо. Запропонований строк дії сервітуту суперечить вимогам спеціального законодавства, зокрема абз.2 ч.4 ст.66 ЗК України

Також зазначає, що порядок відшкодування власникам землі, землекористувачам збитків, заподіяних вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок обумовлений Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, що затверджений Постановою КМ України від 19 квітня 1993 р. за №284. Реальні збитки та лише в разі їх завдання, відшкодовуються особами, які їх завдали, на підставі рішень комісій та належним особам яким ці збитки заподіяно. При цьому, відшкодування збитків визначається на підставі укладеної між належними сторонами угоди про відшкодування збитків, яка визначає розміри, підстави, умови та порядок їх відшкодування, що узгоджується із положеннями п.29 та п.35 договору між позивачем та відповідачем від 12.08.2011, який додає відповідач.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Спільне підприємство «Полтавська газонафтова компанія є юридичною особою, код 20041662, основним видом економічної діяльності якої є добування сирої нафти (т. 1 а.с. 12-13, 33-39).

Загальними зборами Учасників Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» 05.09.2022, протокол № 05-09-2022, затверджено нову редакцію статуту Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія», учасниками якої є: юридична особа за законодавством Нідерландів Компанія «Полтава Гес Бі Ві», код ЄДРПОУ 818819534 та ТОВ «Спільне підприємство Харківська Інвестиційна Компанія», код ЄДРПОУ 32535268 (т. 1 а.с. 14-17).

Відповідно до наказу від 13.03.2020 № 89 Державною службою геології та надр України Спільному підприємству «Полтавська газонафтова компанія» 12.06.2020 видано Спеціальний дозвіл на користування надрами, № 6405, строком на 20 років, вид користування видобування, мета користування видобування вуглеводнів, об`єкт користування Заплавське родовище. Додатком до спеціального дозволу на користування надрами є Угода про умови користування ділянкою надр від 31.08.2021 (т. 1 а.с. 18-23).

Відповідно до Угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 31.08.2021 № 6405, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами, наданого з метою видобування корисних копалин (вуглеводні) від 12.06.2020 № 6405, укладеної між Державною службою геології та надр України та Спільним підприємством «Полтавська газонафтова компанія» (надрокористувач), Держгеонадра надає надрокористувачу право тимчасового користування ділянкою надр з метою видобування корисних копалин (вуглеводні), а надрокористувач зобов`язується виконувати та дотримуватись умов користування ділянкою надр, передбачених дозволом, угодою та нормами законодавства.

Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2., місцезнаходження ділянки надр: 25-30 км на південний схід від м. Нові Санжари, 45 км на південь від м. Полтава, Полтавський район, Полтавська область. Просторові межі ділянки надр, яка є предметом цієї Угоди, ступінь геологічного вивчення та освоєння об`єкта надрокористування, відомості про затвердження (апробацію запасів вуглеводнів та загальна кількість їх запасів на час надання Дозволу вказуються Надрокористувачем у характеристиці ділянки надр і є Додатком 1 та невід`ємною частиною цієї Угоди (т. 1 а.с. 21-24).

Додаток 1 до Угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин (вуглеводні) від 31.08.2021 № 6405 позивачем не надано.

Додатком 2 до Угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин є програма робіт з видобування вуглеводнів, яка передбачає такі види робіт: внесення змін до угоди про умови користування надрами (програма робіт); складання проекту дорозвідки Заплавського родовища; відновлення та введення в пробну експлуатацію свердловини № 16-Р; у разі одержання промислового припливу вуглеводнів складання проектного документу на розробку девонського покладу (ФМ-1-2); оформлення y встановленому порядку правовстановлюючих документів на земельну ділянку для потреб, пов`язаних з користування надрами (строк проведення робіт: ІІІ кв. 2021 року по ІІ кв. 2040 року); дорозвідка Заплавського родовища; промислова розробка (видобування) вуглеводнів (т. 1 а.с. 23).

Паспорт свердловини № 4, що є додатком 1 до пункту 1.4 Порядку ведення обліку нафтових і газових свердловин, містить відомості про місцезнаходження свердловини: Полтавська область, (Новосанжарський) Полтавський район; географічні координати свердловини: широта 49 гр 12 мін 40 сек, довгота 34 гр 33 мін 09 сек; дані про спеціальний дозвіл: № 6405 від 12.06.2020, строк його дії - 20 років; власника спеціального дозволу та власника свердловини - СП ПНГК; номер документа серія АОО № 081260; стан в якому перебуває свердловини ліквідована за ІV категорією, пп б; контрукцію, результати випробовування свердловини, дані про геофізичні дослідження, стан експлуатації (т. 1 а.с. 24-25).

Згідно з висновком про доцільність відновлення ліквідованої розвідувальної свердловини № 4 Заплавського родовища, складеного керівником департаменту розробки та геологорозвідки СП ПГН, з метою дослідження та більш повного вилучення запасів вуглеводнів горизонтів В-25 та В-26, пропонується відновити свердловину та провести випробовування в інтервалах: 2757-2760 м, 2770-2775,5 м, 2777-2785 м, 2812-2814 м та 2817-2822 (т. 1 а.с. 26).

25.06.2025 затверджений план ремонтних робіт (відновлення) по свердловини № 4 Заплавської площі, який містить відомості про конструкцію свердловини, наземне обладнання, технологічний об`єм, гірничо-геологічні параметри свердловини, необхідне обладнання та матеріали для проведення робіт та програму робіт (т. 1 а.с.27-28)

Згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права, земельна ділянка з кадастровим номером 5323486000:00:001:0478, має цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; категорія - землі сільськогосподарського призначення; місце розташування - Полтавська область, Новосанжарський район, Соколово-Балківська сільська рада; власник - ОСОБА_1 ; дата державної реєстрації в державному реєстрі права 21.08.2015 (а.с. 29).

На план-схемі розташування земельної ділянки з кадастровим номером 5323486000:00:001:0478 у межах Заплавського родовища згідно умов спеціального дозволу від 12.06.2020 № 6405 відображено місце розташування земельної ділянки (т. 1 а.с. 30).

На план-схемі розташування свердловини № 4 Заплавського родовища на земельній ділянці з кадастровим номером 5323486000:00:001:0478 згідно умов спеціального дозволу на користування нарами від 12.06.2020 № 6405, виготовленій сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_3 позначено місце розташування свердловини № 4 та вказані її географічні координати (т. 1 а.с. 229).

05.06.2025 СП ПГНК звернулося із листом до ОСОБА_1 , у якому повідомило, що є власником спеціального дозволу на користування надрами Заплавського родовища від 12.06.2020 № 6405 зі строком дії 20 років та направило проект договору про встановлення сервітуту на земельній ділянці кадастровим номером 5323486000:00:001:0478, що розташована в межах вказаного родовища для цілей надрокористування на користь СП ПГНК, шляхом укладання договору про встановлення земельного сервітуту, а також запропонувало у строк не пізніше 15 календарних днів, з дати отримання листа, підписати вищезазначений договір про встановлення земельного сервітуту або надати мотивовану письмову відмову у його укладенні (т. 1 а.с. 31-42).

Проект договору про встановлення земельного сервітуту містив такі умови.

Договором встановлюється сервітут на всю площу земельної ділянки на користь Сервітуарія для потреб надрокористування відповідно до Спецдозволу.

Строк дії Договору: 15 років 8 днів до 12.06.2040 з автоматичним продовженням строку дії Договору відповідно до законодавства.

Сервітуарій зобов`язаний: нести витрати пов`язані з оформленням Договору та державною реєстрацією; за власний рахунок усувати негативні наслідки/погіршення Земельної ділянки спричинені користуванням Сервітутом або відшкодувати Правовласнику, узгоджені Сторонами, збитки з відновлення стану Земельної ділянки; вчасно та в повному обсязі сплачувати плату за Сервітут.

Розмір річної плати за Сервітут (далі Плата за Сервітут) визначається з розрахунку 25 000,00 за кожний гектар земельної ділянки, щодо якого Сервітуарій фактично реалізував право на Сервітут у продовж звітного року (п. 5 договору). Плата за Сервітут: за перший рік становить 19 687,50 та сплачується не пізніше 31.08.2025; за другий та наступні роки дії Договору визначається Сервітуарієм за розрахунком у п.5 Договору та сплачується щорічно за попередній рік не пізніше 31 січня року, що слідує за звітним роком. Плата за Сервітут сплачується у грошовій безготівковій формі на рахунок Правовласника вказаний у Договорі або інший його рахунок наданий відповідно до Договору за вирахуванням обов`язкових податків та зборів, у порядку та розмірах встановлених діючим законодавством України. Плата за Сервітут може сплачуватися наперед на розсуд Сервітуарія. Дія Договору припиняється у разі: закінчення строку дії Договору (крім випадків автопродовження); за згодою Сторін; достроково в односторонньому порядку Сервітуврієм; в інших випадках передбачених Договором або законодавством. У разі припинення дії Договору, Сервітуарій має привести Земельну ділянку (в частині площі фактичної реалізації права на Сервітут) у стан не гірший порівняно з початком реалізації права на Сервітут.

Всі зміни і доповнення до Договору вносяться у письмовій формі.

Порядок, розміри та умови відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів або втраченої вигоди, що є наслідком користування Сервітутом за фактом їх спричинения, регулюються окремими угодами між Сервітуарієм та Правовласником або іншою особою, що матиме законне право на відшкодування завданих збитків (т. 1 а.с. 42).

Зазначений лист відповідачем отримано особисто 19.06.2025, що підтверджується підписом на рекомендованому врученні поштового відправлення (т. 1 а.с. 32 зворот).

На підтвердження того, що розмір плати за земельний сервітут, запропонований відповідачу є загальноприйнятим та аналогічний розміру плати в інших договорах, якими встановлений земельний сервітут на користь СП ПГНК, представником позивача надані копії договорів:

про встановлення земельного сервітуту, укладеного 25.08.2022 із ОСОБА_4 , на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площа земельного сервітуту -1,2157 га. Межі встановленого земельного сервітуту відображені на кадастровому плані земельної ділянки, який додається до договору та є його невід`ємною частиною. Плата за встановлення земельного сервітуту та користування частиною земельної ділянки вноситься правокористувачем у грошовій безготівковій формі шляхом перерахування на рахунок, вказаний власником, у розмірі 30 392,50 грн за 1,2157 га за 1 рік. Плата вноситься рівними частинами по 15 196,25 грн за півріччя, з урахуванням утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору у розмірі, встановленому діючим законодавством України на момент здійснення платежу. Обчислення розміру плати за встановлення земельного сервітуту та користування частиною земельної ділянки здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації. Розмір плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни коефіцієнтів індексації визначених законодавством; зменшення площі частини земельної ділянки в результаті часткового повернення її в наслідок проведення технічної рекультивації частини земельної ділянки; в інших випадках, передбачених законодавством. У разі невнесення плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБ України від несплаченої суми. Договір укладено на 7 років. До договору додано акт приймання-передачі частини земельної ділянки щодо якої встановлено земельний сервітут (т. 1 а.с. 43-47);

про встановлення земельного сервітуту, укладеного 09.02.2021 із ОСОБА_5 , на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площа земельного сервітуту складає 0,4442 га. Межі встановленого земельного сервітуту відображені на кадастровому плані земельної ділянки, який додається до договору та є його невід`ємною частиною. Плата за встановлення земельного сервітуту та користування частиною земельної ділянки вноситься правокористувачем у грошовій безготівковій формі шляхом перерахування на рахунок, вказаний власником, у розмірі 10 105,00 грн за 0,4442 га за 1 рік. Плата вноситься рівними частинами по 5 552,50 грн за півріччя, з урахуванням утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору у розмірі, встановленому діючим законодавством України на момент здійснення платежу. Обчислення розміру плати за встановлення земельного сервітуту та користування частиною земельної ділянки здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації. Розмір плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни коефіцієнтів індексації визначених законодавством; зменшення площі частини земельної ділянки в результаті часткового повернення її в наслідок проведення технічної рекультивації частини земельної ділянки; в інших випадках, передбачених законодавством. У разі невнесення плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБ України від несплаченої суми. Договір укладено на 7 років. До договору додано акт приймання-передачі частини земельної ділянки щодо якої встановлено земельний сервітут (т. 1 а.с. 48-51);

про встановлення земельного сервітуту, укладеного 09.02.2021 із ОСОБА_6 , на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площа земельного сервітуту складає 0,4215 га. Межі встановленого земельного сервітуту відображені на кадастровому плані земельної ділянки, який додається до договору та є його невід`ємною частиною. Плата за встановлення земельного сервітуту та користування частиною земельної ділянки вноситься правокористувачем у грошовій безготівковій формі шляхом перерахування на рахунок, вказаний власником, у розмірі 10 537,60 грн за 0,4215 га за 1 рік. Плата вноситься рівними частинами по 5 268,80 грн за півріччя, з урахуванням утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору у розмірі, встановленому діючим законодавством України на момент здійснення платежу. Обчислення розміру плати за встановлення земельного сервітуту та користування частиною земельної ділянки здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації. Передача продукції та надання послуг у рахунок плати оформляються відповідними актами. Розмір плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни коефіцієнтів індексації визначених законодавством; зменшення площі частини земельної ділянки в результаті часткового повернення її в наслідок проведення технічної рекультивації частини земельної ділянки; в інших випадках, передбачених законодавством. У разі невнесення плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБ України від несплаченої суми. Договір укладено на 7 років. До договору додано акт приймання-передачі частини земельної ділянки щодо якої встановлено земельний сервітут (т. 1 а.с. 52-55).

Умовами зазначених договорів розмір плати за встановлення земельних сервітутів розраховувався виходячи з 25 000 грн за один гектар площі, на яку поширювалось право земельного сервітуту. Межі встановленого земельного сервітуту визначались умовами договору та відображались на кадастровому плані земельної ділянки, що був невід`ємною частиною. Частина земельної ділянки щодо якої встановлювався земельний сервітут передавалась по акту.

Відповідачем на обґрунтування плати за земельний сервітут в розмірі НГО, а також того, що земельний сервітут на підставі договорів, укладених із СП ПГНК, встановлювався на частину земельної ділянки, межі якої визначалися в договорі про встановлення земельного сервітуту, надано:

договір про встановлення земельного сервітуту, укладений між ОСОБА_7 та СП «Полтавська газонафтова компанія» від 12.08.2011, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5323486000:00:001:0479. Відповідно до умов договору цільове призначення земельної ділянки, на яку встановлюється сервітут - ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Площа сервітуту складає 1,7097 га ріллі, в тому числі: площадка свердловини 1,7097 га. Межі сервітуту визначені у плані типів сервітутів та видів обмежень прав власника земельної ділянки, який додається до договору та є його невід`ємною частиною. Сервітут встановлений для розміщення розвідувальної свердловини № 4 Заплавської площі за межами населених пунктів на території Соколово Балківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області. Договір укладено строком до 31 грудня 2014 року. Плата за встановлення земельного сервітуту та користування земельною ділянкою вноситься Володарем сервітуту у грошовій формі у розмірі 22 704,82 грн за 1,7097 га за 1 рік. Плата вноситься щомісячно рівними частинами по 1892,07 грн на місяць, з урахуванням утримання податку з доходів фізичних осіб у розмірі, встановленому діючим законодавством України на момент здійснення платежу. Плата за встановлення земельного сервітуту та користування земельною ділянкою може вноситись в іншому порядку за домовленістю між сторонами. Обчислення розміру плати за встановлення земельного сервітуту та користування земельною ділянкою здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації. Розмір плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, зміни коефіцієнтів індексації визначених законодавством, в інших випадках, передбачених законодавством. У разі невнесення плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБ України від несплаченої суми за кожний день прострочення (т. 1 а.с. 104-107):

договір про встановлення земельного сервітуту, укладений між ОСОБА_8 та СП «Полтавська газонафтова компанія» від 12.08.2011 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5323486000:00:001:0478. Відповідно до умов договору цільове призначення земельної ділянки, на яку встановлюється сервітут - ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Площа сервітуту складає 1,9593 га ріллі, в тому числі: площадка свердловини 1,9593 га. Межі сервітуту визначені у плані типів сервітутів та видів обмежень прав власника земельної ділянки, який додається до договору та є його невід`ємною частиною. Сервітут встановлений для розміщення розвідувальної свердловини № 4 Заплавської площі за межами населених пунктів на території Соколово-Балківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області. Договір укладено строком до 31 грудня 2014 року. Плата за встановлення земельного сервітуту та користування земельною ділянкою вноситься Володарем сервітуту у грошовій формі у розмірі 26019,50 грн за 1,9593 га за 1 рік. Плата вноситься щомісячно рівними частинами по 2168,29 грн на місяць, з урахуванням утримання податку з доходів фізичних осіб у розмірі, встановленому діючим законодавством України на момент здійснення платежу. Обчислення розміру плати за встановлення земельного сервітуту та користування земельною ділянкою здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації. Розмір плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, зміни коефіцієнтів індексації визначених законодавством, в інших випадках передбачених законодавством. У разі невнесення плати у строки, визначені цим договором справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБ України від несплаченої суми за кожний день прострочення. До договору додано схему розміщення земельної ділянки на яку встановлено земельний сервітут із описом її меж та розмірів (т. 1 а.с. 234-238, 247).

Одночасно із договором про встановлення земельного сервітут позивачем було укладено договір про проведення розвідувальних робіт, відповідно до якого власником земельної ділянки 5323486000:00:001:0478 було надано згоду на тимчасове використання зазначеної земельної ділянки площею 1,9593 га для забезпечення проведення розвідувальних робіт на Заплавській площі свердловиною № 4 (т. 1 а.с. 239-247).

Масова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5323486000:00:001:0478, площею 4,68 га, станом на 05.11.2025 складає 192 839,40 грн (а.с. 108).

Відповідно до витягу № НВ-9985232742025 із технічної документації з нормативної оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5323486000:00:001:0478, НГО станом на 2025 рік становить 168 743,82 грн (а.с. 140).

Позивачем на обґрунтування доводів про неможливість встановлення сервітуту на частину земельної ділянки у зв`язку із неможливістю державної реєстрації такого земельного сервітуту, надано:

рішення Полтавської апеляційного суду від 04.02.2026 у справі № 542/5708/24, яким встановлено на користь СП ПГНК земельний сервітут на частину, площею 0,4275 га, земельної ділянки з кадастровим номером 5323486000:003:0698, загальною площею 4,91 га, з правом розміщення та обслуговування об`єктів нафто газовидобування та визначено істотні умови сервітуту. Відповідно до змісту рішення, межі земельного сервітуту визначаються відповідно до технічної документації із землеустрою, даних Державного земельного кадастру та відображені на план-схемі фактичної експлуатації об`єктів нафто газовидобування, складеної сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_9 (а.с. 182-192);

заяву про державну реєстрацію права земельного сервітуту, площею 0,4275 га, що поширюється на частину земельної ділянки з кадастровим номером 5323486000:003:0698, подану представником позивача 25.02.2026, у додатках до якої зазначені: рішення Полтавського апеляційного суду від 04.02.2026, витяг з ДЗК від 25.02.2026 (а.с. 192-193);

рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації Полтавської області від 02.03.2026, яким СП ПГНК відмовлено у проведенні реєстраційний дій з таких підстав. Державна реєстрація прав суборенди, сервітуту які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру, виключно за наявності відомостей про межі такого сервітуту в Державному земельному кадастрі. Згідно з пунктом 31 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМ України від 26 жовтня 2011 року № 1141, до ДРРП вносяться такі відомості про інше речове права, похідне від права власності, зокрема: вид сервітуту, (у разі коли речовим правом є сервітут), номер частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, (у разі набуття сервітуту, суборенди на частину земельної ділянки). Під час розгляду заяви державним реєстратором встановлено, що в заяві зазначено вид сервітуту: «право на користування земельною ділянкою для потреб геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислової розробки родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення з правом будівництва та розміщення споруд/об`єктів, пов`язаних із зазначеним видом діяльності, за умови що при цьому не порушуються права землевласника». Згідно з постановою Полтавського апеляційного суду від 04.02.2026 по справі №545/5708/24 встановлено сервітут - для проведення розвідувальних робіт на Ігнатівському родовищі свердловиною №123 за межами населених пунктів на території Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області. Також у рішенні вказано, що заявником не надано номер частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту. Державним реєстратором зазначено, що за результатами розгляду заяви неможливо встановити набуття речового права, похідного від права власності, право користування (сервітут), на частину земельної ділянки (т. 1 а.с. 194-195);

скаргу СП ПГНК, подану Сумському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України від 23.04.2026, у якому скаржник просив: скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно департаменту з питань реєстрації (Полтавська обл.) Зацеркляної Я.С. про відмову в проведенні державної реєстрації права сервітуту від 02.03.2026 №83532137 та прийняти рішення про проведення державної реєстрації набуття СП ПГНК права користування (сервітуту) на частину земельної ділянки площею 0,4275га (з кадастровим номером земельної ділянки 5323486000:00:003:0698) на підставі рішення суду постанови Полтавського апеляційного суду від 04.02.2026 у справі №545/5708/24 (т. 2 а.с. 23);

висновок комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, яким рекомендовано відмовити в задоволенні скарги Спільному підприємству «ПОЛТАВСЬК ГАЗОНАФТОВА КОМПАНІЯ» від 23.04.2026, у зв`язку з тим, що рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій від 02.03.2026 № 83532137, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації Полтавської області Зацеркляною Яною Сергіївною, відповідає законодавству у сфері державної реєстрації прав (т. 2 а.с. 19 зворот-22);

наказ Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції «Про відмову в задоволенні скарги Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» від 18.05.2026 № 282/8 (а.с. 19).

Норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України проголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За приписами ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 319 ЦК України вказує на той факт, що власність зобов`язує, а діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 395 ЦК України одним із видів речових прав на чуже майно є право користування (сервітут).

Згідно зі ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна.

З огляду на ч. 1 ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Згідно ч. 1 ст. 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Відповідно до ст. 403 ЦК України, сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут не підлягає відчуженню. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном. Збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної ділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.

Статтею 404 ЦК України передбачено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Земельний кодекс України містить аналогічні правові норми.

Зокрема, згідно зі ст. 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Відповідно до ст. 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 ЗК України земельний сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

Статтею 99 ЗК України передбачено право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи вимагати встановлення земельного сервітуту. Вказаною статтею визначені види земельних сервітутів. Зокрема, пунктом в-3 передбачено право на користування земельною ділянкою для потреб геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислової розробки родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення з правом будівництва та розміщення споруд/об`єктів, пов`язаних із зазначеним видом діяльності, за умови що при цьому не порушуються права землевласника, передбачені статтею 98 цього Кодексу .

Згідно зі статтею 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. Статтею 14 цього ж Кодексу встановлено, що надра надаються у користування, у тому числі, для видобування корисних копалин. Згідно з ч. 2 цієї статті види спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами визначаються Законом України "Про нафту і газ".

Статтею 13 Закону України «Про нафту і газ» передбачено видачу спеціального дозволу на видобування нафти і газу (промислову розробку родовищ).

Відповідно до ст. 24 Кодексу України про надра, користувачі надр мають право здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу до угоди про розподіл продукції; розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу тощо.

Права та обов`язки користувача надр виникають з дня, наступного за днем внесення інформації про спеціальний дозвіл на користування надрами до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами, якщо в такому спеціальному дозволі на користування надрами не передбачено більш пізній строк, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено самою угодою, та діють до завершення строку дії спеціального дозволу на користування надрами або до набрання законної сили рішенням суду про дострокове припинення прав на користування надрами (анулювання спеціального дозволу на користування надрами) з підстав, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 66 Земельного кодексу України надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим відповідним робочим проектом землеустрою на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.

Земельні ділянки усіх форм власності та категорій надаються у користування власникам спеціальних дозволів на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) на видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення шляхом встановлення земельних сервітутів згідно з межами ділянок надр та строками дії відповідних спеціальних дозволів на користування надрами, а також за межами таких ділянок надр для будівництва та розміщення споруд/об`єктів, пов`язаних із зазначеним видом діяльності (з автоматичним продовженням строку дії земельного сервітуту в разі продовження строку дії відповідного спеціального дозволу на користування надрами). Встановлення земельних сервітутів для зазначених цілей здійснюється без зміни цільового призначення таких земельних ділянок, крім земель природно-заповідного фонду, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 18 Закону України «Про нафту і газ» надання земельних ділянок у користування для потреб нафтогазової галузі здійснюється у порядку, встановленому земельним законодавством України.

Земельні ділянки усіх форм власності та категорій надаються власникам спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами для будівництва, розміщення і експлуатації об`єктів нафтогазовидобування та облаштування родовища шляхом встановлення земельних сервітутів без зміни цільового призначення цих земельних ділянок, крім земель природно-заповідного фонду, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення та водного фонду.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про нафту і газ» фінансування робіт із землеустрою та державна реєстрація сервітуту здійснюються за рахунок коштів осіб, на користь яких встановлюється сервітут. Власник спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами може виступати замовником робіт із землеустрою для встановлення сервітутів у межах визначеної спеціальним дозволом ділянки надр.

Частиною 4 ст. 18 Закону України «Про нафту і газ» встановлено, що для встановлення земельного сервітуту власник спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами письмово звертається до власника (користувача) земельної ділянки з пропозицією укласти договір про встановлення земельного сервітуту та додає до звернення проект такого договору із зазначенням, серед іншого, запропонованого розміру плати за встановлення земельного сервітуту та її індексації. Друга сторона розглядає звернення, підписує договір або надає письмову мотивовану відмову у його укладенні протягом 15 днів з дня отримання відповідного звернення.

Відповідно до ч. 3 ст. 100 ЗК України істотними умовами договору про встановлення земельного сервітуту є:

обсяг прав сервітуарія щодо користування земельною ділянкою (її частиною);

кадастровий номер земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут;

розмір та порядок внесення плати за встановлення сервітуту (крім випадків встановлення безоплатного сервітуту);

строк дії сервітуту.

Згідно з ч. 2 ст. 100 ЗК України земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 18 Закону України «Про нафту і газ» у разі недосягнення згоди щодо укладення договору про встановлення земельного сервітуту для потреб нафтогазової галузі спір про встановлення земельного сервітуту вирішується у судовому порядку з урахуванням вимог цієї статті. Рішення суду про встановлення земельного сервітуту є підставою для державної реєстрації права земельного сервітуту.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають: речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема, право користування (сервітут).

Відповідно до п. 9, 11 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру.

Процедуру функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, його невід`ємної архівної складової частини та наповнення Державного реєстру прав відомостями, передбаченими Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141 .

Відповідно до п. 31 Порядку до Державного реєстру прав вносяться такі відомості про інше речове право, похідне від права власності: про правонабувача; вид речового права, похідного від права власності; вид сервітуту, емфітевзису, суперфіцію (у разі коли речовим правом є сервітут, емфітевзис або суперфіцій); номер частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, суборенди (у разі набуття сервітуту, суборенди на частину земельної ділянки); строк дії договору, за яким набувається речове право, похідне від права власності (у разі набуття речового права на підставі договору на певний строк); відомості про поновлення договору (у разі набуття права оренди, сервітуту, суперфіцію чи емфітевзису земельної ділянки); підстава для державної реєстрації іншого речового права, похідного від права власності.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про державний земельний кадастр» встановлено, що до Державного земельного кадастру включаються, зокрема, відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 6. ст. 21 Закону відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, а також на підставі інших видів документації із землеустрою, за якою здійснюється формування земельної ділянки.

Статтею 29 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено порядок внесення до Державного земельного кадастру відомостей про суборенду, сервітут, які поширюються на частини земельних ділянок.

Відповідно до ч. 1, 2 зазначеної статті відомості про суборенду, сервітут, які поширюються на частини земельних ділянок, вносяться до Державного земельного кадастру до здійснення державної реєстрації цих прав.

Відомості про суборенду, сервітут, які поширюються на частини земельних ділянок, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі заяви правонабувача, сторін (сторони) правочину, за яким виникає право суборенди, сервітуту, або уповноважених ними осіб.

Для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту, заявник подає Державному кадастровому реєстратору центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин: заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; документи, на підставі яких виникає відповідне право суборенди, сервітуту, із зазначенням меж частини земельної ділянки, на яку поширюється відповідне речове право.

Межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту відображаються на кадастровому плані земельної ділянки (ч. 1 ст. 34 Закону України «Про державний земельний кадастр»).

Обліковий номер частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди, визначається згідно з пунктом 30-1 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМ України від 17 жовтня 2012 року № 1051, відповідно до якого структурні елементи облікового номеру частини земельної ділянки, визначаються на підставі: даних, що містяться у Державному земельному кадастрі; відомостей про координати поворотних точок меж частини земельної ділянки, на яку поширюється дія обмеження у використанні земельної ділянки, дія сервітуту, договору суборенди, зазначених у документації із землеустрою та відповідному електронному документі.

Позивач у запропонованих умовах про встановлення сервітуту просить встановити сервітут на всю земельну ділянку, що належить відповідачу, однак розмір плати розрахував лише щодо її частини, пояснюючи це тим, що вся земельна ділянка для реалізації сервітутного права йому не потрібна.

Межі частини земельної ділянки на яку поширюватиметься право земельного сервітуту позивач не визначив, технічну документацію на неї не виготовив. На обґрунтування представник зазначив, що позивач не є власником чи володільцем земельної ділянки, встановити земельний сервітут можливо лише на сформовану, як об`єкт цивільних прав, земельну ділянку, встановлення сервітуту на частину земельної ділянки законодавством не передбачено, визначити розмір та розміщення земельної ділянки, необхідної для проведення робіт з відновлення, експлуатації та обслуговування об`єктів свердловини буде можливо лише після того, як буде встановлений земельний сервітут щодо всієї земельної ділянки з кадастровим номером 5323486000:00:001:0478, яка належить відповідачу.

Зазначені твердження спростовуються наведеними вище нормами, згідно із якими до Державного земельного кадастру вносяться відомості як щодо земельної ділянки відносно якої встановлений земельний сервітут, так і про ту частину земельної ділянки на яку поширюється дія земельного сервітуту.

СП ПГНК, як власник спеціального дозволу може бути замовником на виготовлення технічної документації на частину земельної ділянки, на яку поширюватиметься право земельного сервітуту.

Не підтверджують позицію позивача також надані ним докази рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно, залишене без змін за результатами розгляду скарги СП ПГНК Сумським міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України, яким відмовлено СП ПГНК у проведенні реєстраційний дій, оскільки підставою для відмови були розбіжності у виді сервітуту, внесеному до ДЗК та зазначеному в заяві, поданій позивачем державному реєстратору, а також відсутність номера частини земельної ділянки на яку поширюється земельний сервітут. У той же час зі змісту рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій вбачається можливість реєстрації земельного сервітуту, який поширюється на частину земельної ділянки за умови дотримання процедури, встановленої законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 402 ЦК України, ч. 2 ст. 100 ЗК України земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 210 ЦК України земельний сервітут є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Не визначення меж земельної ділянки на яку поширюється право земельного сервітуту унеможливить внесення повних відомостей щодо нього до Державного земельного кадастру, та як наслідок стане перешкодою для здійснення його реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, із якою пов`язаний початок строку дії земельного сервітуту.

Крім того, не визначення меж земельної ділянки щодо якої позивач має намір реалізувати право земельного сервітуту, на думку суду, суперечить вимогам ч. 3 ст. 100 ЗК України, відповідно до якої істотними умовами договору про встановлення земельного сервітуту є: обсяг прав сервітуарія щодо користування земельною ділянкою (її частиною). Тобто, у даному випадку обсяг прав, зокрема щодо розміру, розташування та меж земельної ділянки, яку матиме право використовувати позивач, як одна з істотних умов сервітуту, не визначений.

У своїй постанові від 19.11.2025 у справі № 902/1257/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що оскільки сервітут - це право обмеженого користування чужим майном (земельною ділянкою), то потреба у встановленні сервітуту виникає у тих випадках, коли особа не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 905/3280/16, від 23.09.2020 у справі № 917/133/17. Договір про встановлення сервітуту має бути направлений на реалізацію зазначеної потреби і слугувати цілі за якої нормальне використання своєї власності неможливе без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. Отже, потреби, які можуть бути задоволені за рахунок користування чужим майном шляхом встановлення сервітуту, повинні мати характер вимушених та/або неминучих, які, за умовами спору, що розглядаються випливають як з вимог законодавства, так і правової природи та регулювання надрокористування.

У цій же постанові Касаційний господарський суду вказав, що дозвіл на користування надрами, як і положення законодавства щодо встановлення земельного сервітуту не містять обов`язку користувача щодо його встановлення стосовно всієї раніше сформованої земельної ділянки. Право позивача на встановлення сервітуту щодо частини земельної ділянки не позбавляє його обов`язку належними та допустимими доказами довести площу таких частин земельних ділянок, а не визначити їх на власний розсуд у найбільш вигідних для себе конфігураціях.

Запропонований спосіб встановлення розміру та розташування земельної ділянки на яку поширюватиметься право земельного сервітуту шляхом визначення її меж залежно від поточних потреб сервітуарія, із можливістю перегляду меж на його розсуд, та подальшою передачою такої земельної ділянки по акту, вимушено ставить відповідача в умови невизначеності та непередбачуваності, оскільки він буде позбавлений можливості планування робіт на земельній ділянці, планування необхідних витрат для їх виконання, а також планування майбутнього врожаю, що значно ускладнить умови його господарювання.

Отже невизначення розміру, розташування та меж земельної ділянки, щодо якої позивач має намір реалізувати сервітутне право у договорі про встановлення сервітуту суперечать вимогам ч. 4 ст. 98 ЗК України, відповідно до якої земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Крім того, запропонований спосіб встановлення розміру та визначення меж земельної ділянки необхідної сервітуарію звільняє його від обов`язку довести необхідну площу земельної ділянки, а відповідача позбавляє можливості захистити свої права.

Доводи представника позивача про те, що встановлення земельного сервітут не позбавляє власника земельної ділянки її використання, а завдані збитки будуть відшкодовані сервітуарієм, не підтверджуються запропонованими умовами сервітуту, які не передбачають порядку обрахунку збитків та порядку їх відшкодування.

Позовні вимоги про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку з кадастровим номером 5323486000:00:001:0478 позивач обґрунтовує необхідністю проведення відновлювально-ремонтних робіт у свердловині № 4, яка знаходиться в межах Заплавського родовища, з метою повторного випробування перспективних відкладів вуглеводнів та оцінки видобувних можливостей, а також подальшої експлуатації свердловини у раз успішного її відновлення.

Згідно з відомостями паспорта, свердловина № 4 в межах Заплавського родовища була створена (пробурена) 19.01.2012, в експлуатації перебувала із 16.03.2012 по 04.03.2014, ліквідована 24.03.2015.

Відповідачем надані копії договорів: про встановлення земельного сервітуту, укладеного між СП ПГНК та ОСОБА_7 від 12.08.2011, відповідно до якого встановлено сервітут на частину земельної ділянки з кадастровим номером 5323486000:00:001:0479 та про встановлення земельного сервітуту, укладеного між СП ПГНК та ОСОБА_8 від 12.08.2011, відповідно до якого встановлено сервітут на частину земельної ділянки з кадастровим номером 5323486000:00:001:0478. Метою встановлення сервітутів було розміщення розвідувальної свердловини № 4 Заплавської площі за межами населених пунктів Соколово-Балківської сільської ради.

Додатком до договору, укладеного між СП ПГНК та ОСОБА_8 є схема розміщення земельної ділянки, на яку встановлюється земельний сервітут. Як вбачається із схеми, земельна ділянка з кадастровим номером 5323486000:00:001:0478, яка належить відповідачу, у тому числі частина на яку встановлений земельний сервітут для розміщення свердловини № 4, межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 5323486000:00:001:0479, на частину якої також був встановлений земельний сервітут для розміщення свердловини № 4. Тобто сервітути на обох земельних ділянках були встановлені для обслуговування однієї і тієї ж свердловини - № 4.

Отже твердження відповідача про те, що свердловина № 4 була розташована на сусідній земельній ділянці, а на його земельній ділянці була розташована інша свердловина, спростовуються зазначеними вище доказами та доказами, наданими позивачем, зокрема паспортом свердловини, у якому вказані її географічні координати, планом-схемою розташування свердловини № 4 Заплавського родовища на земельній ділянці з кадастровим номером 5323486000:00:001:0478, виготовленим сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_3 із позначенням на схемі місця розташування свердловини № 4 та зазначенням її географічних координат. Існування двох усть свердловини № 4, інше із яких розташоване на сусідній земельній ділянці, не доводить відсутність потреби у встановленні земельного сервітуту на земельній ділянці відповідача.

План ремонтних робіт (відновлення) по свердловині № 4 Заплавської площі містить відомості про конструкцію свердловини, наземне обладнання (бетонна тумба), технологічні об`єми та гірничо-геологічні параметри свердловини, продуктивного горизонту, а також програму робіт, яка передбачає роботи з відновлення ліквідованої свердловини № 4.

Встановлені обставини свідчать про те, що позивачем плануються роботи по відновленню та експлуатації свердловини № 4, що розміщена в межах Заплавського родовища, яка була створена у 2012 році, для розміщення якої було укладено договір від 12.08.2011 про встановлення земельного сервітуту на частину, площею 1,9593 га, земельної ділянки з кадастровим номером 5323486000:00:001:0478. Межі земельного сервітуту були визначені в схемі розміщення земельної ділянки, що є додатком до договору, укладеного між СП ПГНК та ОСОБА_8 , зареєстрованого в Держкомземі у Новосанжарському районі Полтавської області № 532340004000694 від 27.02.2012.

Таким чином, оскільки відповідно до норм закону та спеціального дозволу позивач набув право на встановлення земельного сервітуту, потребу у встановленні земельного сервітуту на земельній ділянці із кадастровим номером 5323486000:00:001:0478 обґрунтував необхідністю проведення ремонтно-відновлювальних робіт на свердловині № 4 із подальшим видобуванням вуглеводнів, необхідність проведення інших робіт, які б потребували встановлення земельного сервітуту на вказаній земельній ділянці позивач не навів та доказів на їх підтвердження не надав, договором від 12.08.2011, укладеного між СП ПГНК та ОСОБА_8 , про встановлення земельного сервітуту для розміщення свердловини № 4 в межах Заплавського родовища була визначена площа (1,9593 га) та встановлені межі земельного сервітуту, іншої площі та інших меж позивач не визначив та не обґрунтував, а також враховуючи те, що сервітут має бути встановлений у спосіб найменш обтяжливий для власника земельної ділянки, суд дійшов висновку, позовні вимоги в частині встановлення земельного сервітут на земельну ділянку з кадастровим номером 5323486000:00:001:0478 слід задовольнити частково, встановивши сервітут на частину земельної ділянки, розміром 1,9593 га, межі якої визначені в схемі розміщення земельної ділянки, що є додатком до договору від 12.08.2011, укладеного між СП ПГНК та ОСОБА_8 , який був зареєстрований в Держкомземі у Новосанжарському районі Полтавської області за № 532340004000694 від 27.02.2012.

Щодо строку дії земельного сервітуту.

Вирішуючи вимогу позивача в частині строку дії земельного сервітуту, відповідно до якої такий строк повинен становити до 12.06.2040, тобто до закінчення строку дії Спеціального дозволу, та беручи до уваги заперечення відповідача, із посиланням на інші договори, укладені з позивачем про встановлення сервітуту, суд дійшов таких висновків.

Згідно з частиною 4 ст. 66 ЗК України, земельні ділянки усіх форм власності та категорій надаються у користування власникам спеціальних дозволів на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) на видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення шляхом встановлення земельних сервітутів згідно з межами ділянок надр та строками дії відповідних спеціальних дозволів на користування надрами.

Крім того, розділом 6 Угоди № 6405 від 31.08.2021 передбачено, що Держгеонадра проводить заходи державного геологічного контролю за виконанням умов користування надрами та положень цієї Угоди. Порушення надрокористувачем умов користування надрами може мати наслідком зупинення чи припинення права користування ділянкою надр шляхом анулювання Дозволу.

Враховуючи наведені вище норми, а також те, що земельний сервітут необхідний позивачеві для ремонту (відновлення) та експлуатації об`єкта нафто газовидобування свердловини № 4, суд вважає, що строк дії сервітуту слід встановити до 12.06.2040, але не довше ніж до закінчення строку експлуатації свердловини № 4 в межах Заплавського родовища з урахуванням часу, необхідного для проведення робіт з рекультивації та приведення земельної ділянки до попереднього стану, та не довше, ніж на строк дії Спеціального дозволу.

Щодо плати за встановлення земельного сервітуту.

Позивач вважає, що розмір плати за земельний сервітут має становити 25 000 грн за один гектар площі, обґрунтовуючи це тим, що така плата є загальноприйнятою у договорах про встановлення земельного сервітут, укладених ним із власниками інших земельних ділянок. На підтвердження своїх доводів надав договори про встановлення земельного сервітут укладені у 2021 та у 2022 роках зі змісту яких вбачається, що розмір плати обчислювався, виходячи з плати 25 000 грн за один гектар площі. Крім того договри містили умову: обчислення розміру плати за встановлення земельного сервітуту та користування частиною земельної ділянки здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації. Враховуючи те, що у 2021 та у 2022 роках коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки становив 1, у 2023 році - 1,051, у 2024 році 1,12, у 2025 році - 1,08, загальний коефіцієнт індексації НГО за період із 2022 по 2026 рік склав 1,2712896. Отже, проіндексований розмір плати за встановлення земельного сервітуту за 1 гектар земельної ділянки на 2026 рік має складати 31782,24 грн.

Плата за 1,9593 га земельної ділянки складатиме 62 270,94 грн (до вирахування податку з доходів фізичних осіб та судового збору) за календарний рік.

Також суд вважає справедливим доповнити умови договору про встановлення земельного сервітуту, запропоновані відповідачем:

розмір плати за встановлення земельного сервітуту переглядається у разі: зміни розмірів земельного податку, зміни коєфцієнтів індексації НГО земель, визначених законодавством;

плата вноситься правокористувачем щомісячно по 5189,25 грн протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, за який вноситься плата. У разі прострочення оплати за сервітут правокористувач сплачує власнику земельної ділянки пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Необхідність визначення розміру плати за встановлення земельного сервітуту, що дорівнює розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки 40 952,26 грн за один гектар площі, відповідачем належним чином не обґрунтоване, та доказами не підтверджене.

Щодо зобов`язання позивача «кожного року не пізніше 31 грудня відшкодовувати відповідачеві усі збитки, в тому числі неодержані доходи в результаті неможливості використання власником земельної ділянки, за погіршення якості землі а також за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан після закінчення сервітуту» вказані умови, запропоновані відповідачем, є не чітко сформульованими, що може призвести до неоднозначного їх тлумачення сторонами сервітуту.

На думку суду, умови, які просить внести відповідач, необхідно викласти в такому вигляді:

правокористувач зобов`язаний щорічно до 31 грудня кожного року відшкодовувати власникові земельної ділянки збитки, в тому числі неодержані доходи, в результаті неможливості використання власником земельної ділянки, та погіршення якості землі, що виникли з вини правокористувача, щодо частини земельної ділянки з кадастровим номером 5323486000:00:001:0478, на яку сервітут не встановлено;

після припинення дії договору правокористувач зобов`язаний привести земельну ділянку за свій рахунок у попередній стан, не гірший порівняно з тим, у якому він її одержав.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд позовні вимоги задовольняє частково, змінивши запропоновані умови сервітуту із відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1211,20 грн, що складає п`ятдесят відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Спільного підприємства «ПОЛТАВСЬКА ГАЗОНАФТОВА КОМПАНІЯ» до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту та визначення його умов задовольнити частково.

Встановити на користь Спільного підприємства «ПОЛТАВСЬКА ГАЗОНАФТОВА КОМПАНІЯ» (ЄДРПОУ 20041662) земельний сервітут на частину, площею 1,9593 га, земельної ділянки, під кадастровим номером 5323486000:00:001:0478, загальною площею 4,1205 га, яка належить громадянину ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на праві власності з правом відновлення, розміщення, експлуатації та обслуговування свердловини № 4.

Визначити наступні істотні умови земельного сервітуту:

власник - ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 );

особа на користь якої встановлюється сервітут - Спільне підприємство «ПОЛТАВСЬКА ГАЗОНАФТОВА КОМПАНІЯ» (ЄДРПОУ 20041662);

земельна ділянка, на якій встановлюється земельний сервітут: земельна ділянка кадастровим номером 5323486000:00:001:0478 площею 4,1205 га;

площа земельного сервітуту: 1,9593 га;

межі земельного сервітуту визначаються відповідно до схеми розміщення земельної ділянки, що є додатком до договору про встановлення земельного сервітуту від 12.08.2011 на земельну ділянку з кадастровим номером 5323486000:00:001:0478, зареєстрованому у відділі Держкомзему у Новосанжарському районі Полтавської області 27.02.2012 № 532340004000694;

строк дії земельного сервітуту до 12.06.2040, але не довше ніж до закінчення строку експлуатації свердловини № 4 в межах Заплавського родовища з урахуванням часу, необхідного для проведення робіт з рекультивації та приведення земельної ділянки до попереднього стану, та не довше, ніж на строк дії Спеціального дозволу на користування надрами від 12.06.2020 № 6405;

вид земельного сервітуту: для потреб надрокористування відповідно до Спеціального дозволу на користування надрами від 12.06.2020 № 6405, з правом відновлення свердловини № 4, її випробовування, промислової розробки (видобування) вуглеводнів, права проходу, проїзду транспортних засобів та спеціальної техніки, розміщення, облаштування та обслуговування об`єкта надрокористування: свердловини № 4, шлейфів, трубопроводів, тимчасових під`їзних доріг, майданчиків для обслуговування свердловини, комунікаційних або електричних мереж; тощо.

Плата за встановлення земельного сервітуту: 62 270,94 грн (шістдесят дві тисячі двісті сімдесят гривень 94 коп.) (до вирахування податку з доходів фізичних осіб та судового збору) за календарний рік. Розмір плати за встановлення земельного сервітуту переглядається у разі: зміни розмірів земельного податку, зміни коефіцієнтів індексації НГО земель, визначених законодавством.

Порядок внесення плати: плата вноситься правокористувачем щомісячно по 5189,25 грн протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, за який вноситься плата. У разі прострочення оплати за сервітут правокористувач сплачує власнику земельної ділянки пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Правокористувач зобов`язаний щорічно до 31 грудня кожного року відшкодовувати власникові земельної ділянки збитки, в тому числі неодержані доходи, в результаті неможливості використання власником частини земельної ділянки, з кадастровим номером 5323486000:00:001:0478, на яку сервітут не встановлено, та погіршення якості землі на ній, що виникли з вини правокористувача.

Після припинення дії договору правокористувач зобов`язаний привести земельну ділянку за свій рахунок у попередній стан, не гірший порівняно з тим, у якому він її одержав.

У іншій частині позовних вимог позивачу відмовити.

Стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Спільне підприємство «Полтавська газонафтова компанія», місцезнаходження: вул. Європейська, 124 А, кв. 77, м. Полтава, 36002.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення виготовлено 02.07.2026.

Суддя

Новосанжарського районного суду

Полтавської області О.О. Гринь