Ухвала суду № 137906493, 02.07.2026, Козельщинський районний суд Полтавської області

Справа № 533/25/26

Провадження № 2/533/145/26

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

02 липня 2026 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Заворотної К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 22 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 25 березня 2026 року (а.с. 43-45).

Цією ж ухвалою суду запропоновано позивачеві ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» протягом 10 днів з дня отримання ухвали надати до суду докази на підтвердження власних позовних вимог, зокрема детальний розрахунок заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором зі зазначенням процентної ставки або ставок, за якими здійснювалися нарахування процентів за користування кредитом та комісій, період нарахування таких процентів та комісій, формулу нарахування процентів та комісій тощо. Копії доказів заздалегідь направити відповідачу, а докази направлення надати суду.

Позивач докази не надав та ухвалу суду не відреагував.

Ухвалою суду від 25 березня 2026 року витребувано від позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у строк 10 днів з дня отримання ухвали докази на підтвердження власних позовних вимог, зокрема: детальний розрахунок заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором зі зазначенням процентної ставки або ставок, за якими здійснювалися нарахування процентів за користування кредитом та комісій, період нарахування таких процентів та комісій, формулу нарахування процентів та комісій тощо. Роз`яснено позивачеві наслідки неподання доказів, визначені ч. 10 ст. 84 ЦПК України. У судовому засіданні оголошено перерву до 19.05.2026 (а.с. 53-54).

13.04.2026 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява, у якій позивач повідомив. що ним подано всі документи, які отриманні від первісного кредитора в рамках договору факторингу № 12/9 від 02.12.2020 (а.с.61-63). Просив долучити до матеріалів справи довідку-розрахунок заборгованості (а.с. 64) та виписку (а.с. 64 на звороті) та розглянути справу за всіма наявними доказами, які знаходяться у матеріалах справи.

07.05.2026 від представника позивача адвоката Тараненка Сергія Миколайовича через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву (а.с.74-77), до якого було додано клопотання про витребування доказів (а.с. 78-80), у якому представник позивача просив суд витребувати від позивача: оригінал кредитного договору від 08.02.2018 № Z06.00501.003646286 з усіма наявними додатками; оригінал паспорту споживчого кредиту до кредитного договору від 08.02.2018 № Z06.00501.003646286; оригінал додатку до паспорту споживчого кредиту у вигляді графіку щомісячних платежів за кредитним договором від 08.02.2018 № Z06.00501.003646286; оригінал згоди повідомлення фізичної особи клієнта банку, заяву на укладення договору про використання аналогу власноручного підпису та відтиску печатки банку, заяву - анкету до договору від 08.02.2018 № Z06.00501.003646286.

18.05.2026 позивач подав відповідь на відзив (а.с. 94-101). Детальний розрахунок заборгованості, на виконання ухвали суду від 25.03.2026, позивач не надав.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 19 травня 2026 року клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Тараненка Сергія Миколайовича про витребування доказів у справі задоволено. Витребувано від позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» оригінали (або належної якості копії): кредитного договору від 08 лютого 2018 року № Z06.00501.003646286, сторонами якого є АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 ; паспорт кредиту до кредитного договору № Z06.00501.003646286; графік щомісячних платежів за кредитним договором від 08.02.2018 № Z06.00501.003646286; згоду повідомлення фізичної особи клієнта банку; заяву на укладення договору про використання аналогу власноручного підпису та відтиску печатки банку; заяву - анкету до договору від 08.02.2018 № Z06.00501.003646286. Також повторно витребувано від позивача детальний розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором зі зазначенням розміру процентної ставки/ставок, за якими здійснювалося нарахування процентів та комісії; періоду нарахування процентів, комісії; формулу нарахування процентів та комісії; суми заборгованості за кожним періодом у розрізі кожного виду нарахувань (а.с. 106-108).

01.07.2026 від представника відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду на підставі ч. 10 ст. 84 ЦПК України (а.с. 113-115).

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» ухвалу суду від 19.05.2026 не виконав, про причини ненадання витребуваних судом доказів не повідомив. У судове засідання представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не з`явився, у заяві про долучення доказів, відповіді на відзив - просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Тараненко С.М. у судове засідання не з`явилися. Представник відповідача Тараненко С.М. подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, просив вирішити заяву про залишення позовної заяви без розгляду.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішуючи питання щодо подальшого руху справи та її розгляду суд дійшов таких висновків.

У статті 129 Конституції України одними зі засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини друга, четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 43 ЦПК передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду , якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є неподання позивачем витребуваних судом доказів, що унеможливлює подальший розгляд позовної заяви.

Відтак положення пункту 9 частини першої статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками.

Тож, під час вирішення питання про залишення позову без розгляду правове значення має виключно належне повідомлення позивача про витребування доказів від позивача.

У позовній заяві позивачем зазначено, що відповідач має заборгованість за кредитним договором № Z06.00501.003646286 від у розмірі 118642,62 гривень, що складається зі: заборгованості за основною сумою боргу 49711,62 гривень; заборгованості за відсотками 29857,63 гривень; заборгованість за комісіями 39073,37 гривень.

Позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором, який не деталізований, оскільки не містить інформацію про процентну ставку або ставки, за якими здійснювалися нарахування процентів за користування кредитом та комісій, період нарахування таких процентів та комісій, формулу нарахування процентів та комісій тощо. Перевірити правильність такого розрахунку (арифметично) не представляється можливим.

Суд звернув увагу позивача на наведені недоліки в ухвалі про відкриття провадження та пропонував позивачеві надати суду відповідні докази, також ухвалами від 25.03.2026 та від 19.05.2026 суд двічі витребовував від позивача детальний розрахунок заборгованості.

У письмових поясненнях (а.с. 61-63) позивач просив долучити до матеріалів справи, окрім іншого, копію довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором № Z.06.00501.003646286 від 08.02.2018. Така копія довідки-розрахунку долучена позивачем до матеріалів справи повторно.

Суд зауважує, що судом витребовувався детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором, а не повторно довідка-розрахунок, яка була долучена позивачем до позовної заяви. Натомість детальний розрахунок заборгованості, що є предметом позову, позивач так і не надав.

Також судом ухвалою суду від 19.05.2026 витребовувалися оригінали (або належної якості копії): кредитного договору від 08 лютого 2018 року № Z06.00501.003646286, сторонами якого є АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 ; паспорт кредиту до кредитного договору № Z06.00501.003646286; графік щомісячних платежів за кредитним договором від 08.02.2018 № Z06.00501.003646286; згоду повідомлення фізичної особи клієнта банку; заяву на укладення договору про використання аналогу власноручного підпису та відтиску печатки банку; заяву - анкету до договору від 08.02.2018 № Z06.00501.003646286.

Витребовування оригіналів доказів було мотивоване тим, що копії наданих позивачем доказів є копіями неналежної якості, у відповідача є сумніви щодо виконання первісним кредитором обов`язку, визначеного ч. 1 ст. 517 ЦПК України, відповідно до якої первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредитору документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Позивач у позовній заяві, на виконання п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, стверджував, що всі докази, що додавалися до позовної заяви, знаходяться у нього.

Однак станом на 02.07.2026 позивач не надав до суду жодного доказу, які витребовувалися ухвалою суду, про причини ненадання оригіналів витребуваних доказів та детального розрахунку заборгованості суд не повідомив.

У даній справі суд установив, що позивач ніяк не відреагував та не виконав ухвалу суду про витребування доказів від 19.05.2026.

Про витребування судом від позивача доказів позивач належним чином повідомлений, про що свідчать матеріали справи, а саме: довідки про доставку ухвал до електронного кабінету позивача та його представника (а.с. 48, 49, 57, 58, 116, 117).

Суд урахував, що позивач був належним чином повідомлений про вимогу суду надати докази, перелічені в ухвалі, шляхом направлення ухвал в «Електронний кабінет» через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему у порядку, визначеному ч. 5 ст. 14, ч. 6 ст. 128 ЦПК України.

В ухвалах, що направлялися позивачу, суд неодноразово роз`яснював позивачу наслідки, передбачені ч. 10 ст. 84 ЦПК України, неподання позивачем з неповажних причини або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом.

Оригінали (або належної якості копії): кредитного договору від 08 лютого 2018 року № Z06.00501.003646286, сторонами якого є АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 ; паспорт кредиту до кредитного договору № Z06.00501.003646286; графік щомісячних платежів за кредитним договором від 08.02.2018 № Z06.00501.003646286; згоду повідомлення фізичної особи клієнта банку; заяву на укладення договору про використання аналогу власноручного підпису та відтиску печатки банку; заяву - анкету до договору від 08.02.2018 № Z06.00501.003646286, копії яких додані до позовної заяви, - є копіями неналежної якості та які не дозволяють встановити зміст істотних умов кредитного договору, перевірити наявність підписів сторін та факт погодження умов кредитування. Позивач наполягав на необхідності дослідження саме оригіналів наданих позивачем доказів. Позивач не надав відповідні оригінали чи належної якості докази, про причини ненадання доказів також не повідомив.

Розрахунок заборгованості, що є предметом позову у даній справі, є важливим доказом, без якого суд позбавлений можливості з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку заборгованості. З наданого ж позивачем розрахунку заборгованості неможливо з`ясувати, як саме обчислено ним заявлену до стягнення суму. Більш повний та детальний розрахунок заборгованості позивач не надав, про причини ненадання такого розрахунку на пропозиції та на вимоги суду позивач також не повідомив.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 вказано, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок.

На позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача.

Довідка-розрахунок, надана позивачем, не є розрахунком заборгованості по своїй формі та суті (незважаючи на назву). Так у довідці-розрахунку зазначено загальний розмір за основним боргом 49711,62 грн, загальний розмір заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 29857,63 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями 39073,37 грн та загальна заборгованість 118642,62 грн. Правильність нарахування процентів за користування кредитом та комісії за такою довідкою перевірити неможливо, адже довідка не містить будь-яких інших відомостей: періоду нарахування процентів, % ставки, залишку заборгованості, формули нарахування тощо.

Непередання первісним кредитором належного розрахунку позивачеві на підставі договору факторингу жодним чином не звільняє позивача від обов`язку обґрунтувати свої позовні вимоги та надати детальний та зрозумілий розрахунок заборгованості, яку він просить стягнути. Позивач не позбавлений можливості скласти самостійно такий розрахунок. Більш того позивач зобов`язаний був перед зверненням до суду переконатися, що сума заборгованості за кредитним договором нарахована правильно у відповідності до умов кредитного договору, та довести це перед судом.

Непроведення експертизи за ініціативою сторони відповідача з метою перевірки розрахунку заборгованості не звільняє позивача від обов`язку подати власний розрахунок, який буде логічним, зрозумілим та можливим для арифметичної перевірки, адже подання обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються, разом з позовною заявою є обов`язком саме позивача у відповідності до положень п. 3 ч. 3 ст. 175, ч. 3 ст. 12 ЦПК України.

Суд зобов`язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Отже, оскільки позивач не подав докази, які необхідні для правильного, всебічного та об`єктивного вирішення спору, суд вбачає законні підстави для залишення позовної заяви без розгляду, що не позбавляє права позивача звернутися до суду за захистом своїх прав повторно. Підстав для розгляду справи по суті та відмови у задоволенні позовних вимог суд не вбачає, оскільки наявність доказів, що витребовувалися судом, або їх відсутність має принципове значення, а з`ясування цих обставин є необхідним для правильного вирішення спору по суті. Проте пасивна поведінка позивача позбавляє суд можливості всебічно та повно розглянути справу у межах строків, встановлених процесуальним законом.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст. 12, 13, 43, 44, ч. 10 ст. 84, ст. 175, п. 9 ч. 1 ст. 257, 263-265, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала складена та підписана суддею 02 липня 2026 року без проголошення.

Суддя В.П. Козир