Рішення № 137906487, 22.06.2026, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/309/26

2/532/537/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Макарчука С.М., з участю секретаря судового засідання Демидюк О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки за відсутності сторін цивільну справу №532/309/26 за позовом адвоката Бобрищевої Ілони Русланівни в інтересах ОСОБА_1 до Кобеляцького відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звільнення майна з-під арешту,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Кобеляцького районного суду Полтавської області з позовом, у якому прохає зняти арешт, накладений на все майно, яке перебуває у приватній власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме: Тип обтяження: арешт нерухомого майна. Реєстраційний номер обтяження : 40224226; Зареєстровано: 08.11.2006 16:59:57 за № 40224226 реєстратором: Кобеляцька державна нотаріальна контора, 39200, Полтавська обл., Полтавський р-н., м. Кобеляки, вул. Сонячна, 6 (0536) 75-61-75; (0536) 75-61-74 Підстава обтяження : постанова б/н, 07.11.2006, ДВС у Кобеляцькому районі, Державний виконавець Чуйко В.В.; Об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно Власник: ОСОБА_1 , Причина відсутності коду: інша причина відсутності коду Заявник: ДВС у Кобеляцькому районі.

Ухвалою від 19.02.2026 позов прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження

Ухвалою від 26.03.2026 закрито підготовче провадження у справі.

У судове засідання 28.04.2026 та 22.06.2026 сторони не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Представником позивача подане клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача, підтримання позову.

Відповідачем будь-які заяви чи клопотання не подавалися.

З огляду на зазначене, з урахуванням приписів ст.ст. 128, 178, 211, 223, 240 ЦПК України суд вважає за можливе рознлянути справу на підставі наявних у ній даних і доказів.

Дослідивши доводи позовної заяви та наявні у справі матеріали, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права волі користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Нормами статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014, «Про судову практику» в справах про захист права власності та інших речових прав», до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлених вимог про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна регламентувалися Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 № 31/5, зареєстрованим в Мінюсті України 10.06.1999 № 364/3657 (зі змінами).

Відповідно до п. 74, 75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, та інші документи, визначені цим Порядком. Документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; інші акти відповідних органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

Відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 № 31/5, зареєстрованим в Мінюсті 10.06.1999 за № 364/3657, реєстр заборон - це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна; тимчасові застереження щодо нерухомого майна та видані витяги з реєстру заборон.

Реєстраторами реєстру заборон є державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з адміністратором і мають повний доступ до реєстру заборон через комп`ютерну мережу; державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та його регіональні філії в частині внесення відомостей щодо податкових застав та арештів, накладених органами державної влади.

Відповідно до п.п.2.1.1 п.2.1 Положення, підставами для внесення до реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі-державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою факті набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Обтяженням є заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена законом або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

Ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно ч. 4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів ) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

За ч 5 цієї статті, у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Із матеріалів справи вбачається, що Підставою зазначеного обтяження є постанова про арешт майна боржника та заборони на його відчуження, серія та номер: АЕ № 548563 , виданий 07.11.2006 року, видавник: державний виконавець ВДВС Кобеляцького РУЮ Чуйко В.В., при примусовому виконанні виконавчого листа 1-462 виданого 27 грудня 2005 року Кобеляцьким районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 штрафу 1700,00 грн.

Вироком Кобеляцького районного суду Полтавської області від 27 грудня 2005 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 213 ч. 1 КК України до штрафу в розмірі 1700 грн. (одна тисяча сімсот грн).

Позивачка звернулася до Кобеляцького ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою про надання інформації щодо наявності або відсутності виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 та вирішити питання про зняття арешту з нерухомого майна, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія АЕ № 548563 від 07.11.2005 року, виданою Кобеляцьким відділом ДВС з нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Кобеляцький ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у листі № 25549 від 18.11.2025 року повідомив, згідно пошуку, здійсненого за даними Журналів обліку вхідної кореспонденції, Журналів обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцю, бази даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, станом на день надання відповіді у відділі, у відношенні ОСОБА_1 , як боржника, виконавчі документи, що перебувають на виконанні - відсутні. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру речових прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, встановлено, що щодо суб`єкта « ОСОБА_1 », значиться арешт нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 4024226, зареєстрованим 08.11.2006 на підставі постанови б/н від 07.11.2006 виданої ДВС у Кобеляцькому районі. Станом на даний час із зазначеної інформації, враховуючи відсутність даних про виконавче провадження та даних, ідентифікуючих особу боржника, однозначно ідентифікувати при виконанні якого саме виконавчого документа та відносно кого саме накладений штраф, неможливо.

Одночасно за пошуком, здійсненим за даними базами даних автоматизованої системи виконавчих проваджень, встановлено, що відносно боржника « ОСОБА_1 » (дані про дату народження, рнокпп -відсутні) на виконанні у відділі перебували наступні виконавчі провадження: В період з 26.01.2006 по 03.07.2007 виконавче провадження ВП № 1680062 з примусового виконання виконавчого листа № 1-242 від 26.12.2005, виданого Кобеляцьким районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу 1700 грн., яке завершене шляхом прийняття рішення про повернення виконавчого документу стягувачу, без виконання, у зв`язку з відсутністю майна/коштів боржника; В період з 26.01.2006 по 04.06.2013 виконавче провадження ВП №1680093 з примусового виконання виконавчого листа 1-242 від 27.12.2005, виданого Кобеляцьким районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/6 частини. Виконавче провадження завершене 04.06.2013 шляхом прийняття рішення про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку з поверненням виконавчого документа, без виконання, на вимогу суду.

Оскільки в період перебування на виконанні виконавчих документів про стягнення боргів від ОСОБА_1 , кошти на їх погашення ( в тому числі й на погашення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження) сплачені/стягнуті не були, то на момент прийняття державним виконавцем рішення про завершення виконавчих проваджень, законних підстав для зняття арешту з майна не було. Таким чином, враховуючи вищенаведені норми Закону, жодних законних підстав, для зняття арешту з майна боржника, відділ не мав і станом на даний час не має. Відповідно з частиною 5 статті 59 Закону, якщо підстави, визначені цією статтею відсутні, то арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно ст. 49 КК України, який діяв на момент винесення вироку, встановлює давність виконання обвинувального вироку. Так обвинувальний вирок не виконується, якщо його не було виконано в такі строки, рахуючи з дня набрання вироком законної сили: 1) один рік - при засудженні до покарання не більш суворого, ніж виправні роботи або направлення в дисциплінарний батальйон; 2) три роки - при засудженні до позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п`ять років - при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п`яти років; 4) десять років - при засудженні до більш суворого покарання, ніж позбавлення волі строком на п`ять років. При цьому обвинувальний вирок не може бути виконано, якщо від часу його винесення минуло п`ятнадцять років і давність не була перервана вчиненням нового злочину. Вирок вступив в законну силу 12.01.2006, отже строк виконання вироку закінчився 12.01.2007, а також із часу винесення вироку минуло вже більше 20 років.

Виходячи з вищевикладеного, оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту захистити своє порушене право не має змоги, на час звернення із позовною заявою до суду за наявності арешту, накладеного на майно, порушується право власності позивача на майно, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, а виконавчі провадження закриті та знищені за закінченням терміну зберігання, існування арешту порушує права позивача

Отже, в даний час відсутні докази про те, що існує потреба в арешті вищезазначеного майна, що перешкоджає позивачу в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном, а тому позов підлягає задоволенню.

Ефективним способом захисту має бути такий спосіб, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких він звернувся до суду, відповідно до вимог законодавства.

В даному конкретному випадку, таким способом може бути скасування арешту нерухомого майна належного позивачу.

Оскільки спір виник не внаслідок неправильних дій відповідача, суд вважає безпідставним стягнення з відповідача судових витрат.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 200, 259, 263-265, 354-356 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов - задовольнити.

Зняти арешт, накладений на все майно, яке перебуває у приватній власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме: Тип обтяження: арешт нерухомого майна Реєстраційний номер обтяження : 40224226; Зареєстровано: 08.11.2006 16:59:57 за № 40224226 реєстратором: Кобеляцька державна нотаріальна контора, 39200, Полтавська обл., Полтавський р-н., м. Кобеляки, вул. Сонячна, 6 (0536) 75-61-75; (0536) 75-61-74 Підстава обтяження : постанова б/н, 07.11.2006, ДВС у Кобеляцькому районі, Державний виконавець Чуйко В.В.; Об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно Власник: ОСОБА_1 , Причина відсутності коду: інша причина відсутності коду Заявник: ДВС у Кобеляцькому районі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя