Рішення № 137906482, 23.06.2026, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/1287/26

2/532/1009/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Омельченко І.І.,

з участю секретаря судового засідання - Логвиненко А.В.,

учасники справи:

позивач - Білицька селищна рада, представник Бабчук В.В.,

відповідач - ОСОБА_1 ,

її представник - адвокат Лук`яненко О.А.,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Чернявський Ю.В.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Білицької селищної ради до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу,

В С Т А Н О В И В:

19 травня 2026 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява Білицької селищної ради до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Позовна заява обґрунтована тим, що сорок шостою сесією восьмого скликання Білицької селищної ради 24.07.2024 року прийнято рішення № 26 «Про продаж земельної ділянки по АДРЕСА_1 фізичній особі ОСОБА_1 ». На виконання вказаного рішення 30.08.2024 року між Білицькою селищною радою та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, згідно якого, Білицька селищна рада продала ОСОБА_1 земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,4165 га, з кадастровим номером 5321855300:30:003:0279, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування. Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Чернявським Ю.В. та зареєстрований за № 2637. Однак рішення сесії та укладений на його виконання договір купівлі-продажу земельної ділянки не відповідають Конституції України та законам України. Невідповідність законам України рішення Білицької селищної ради від 24.07.2024 року № 26 полягає в тому, що однією з підстав його прийняття є неправильне застосування пункту 6-1 розділу Х «Перехідних Положень» Земельного кодексу України, оскільки фізичній особі ОСОБА_1 не належало право постійного користування земельною ділянкою, а також не належало право оренди земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначеної земельної ділянки до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів».

На момент прийняття сорок шостою сесією восьмого скликання рішення від 24.07.2024 року № 26 земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,4165 га, з кадастровим номером 5321855300:30:003:0279, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, перебувала в користуванні фізичної особи ОСОБА_1 на правах оренди, згідно договору оренди землі від 13.02.2019 року № 4, укладеного між Білицькою селищною радою та ФГ «ГРОМАДА» і додаткової угоди до цього договору від 31.10.2022 року, згідно якої, право оренди перейшло від ФГ «ГРОМАДА» до ОСОБА_1 .

Невідповідність Конституції України та законодавству України договору купівлі-продажу полягає в тому, що пункт 2.1 договору, яким визначено, що продаж земельної ділянки проводиться з розстрочкою на 10 (десять) років з урахуванням індексу інфляції за домовленістю сторін за 2324611,45 гривень, з яких, покупець сплатив перший внесок у сумі 75301,45 гривень до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки, а наступні платежі покупець вноситиме згідно графіку до 2054 року (строком на 30 років) включно рівними частинами по 74977,00 гривень, суперечить статті 128 Земельного кодексу України.

Таким чином, представник Білицької селищної ради Бабчук В.В. прохав суд задовольнити наступні позовні вимоги, а саме:

- визнати незаконним та скасувати рішення сорок шостої сесії восьмого скликання Білицької селищної ради від 24.07.2024 року № 26 «Про продаж земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 »;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 30.08.2024 року, укладений між Білицькою селищною радою та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Чернявським Ю.В. та зареєстрований за № 2637;

- скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку з кадастровим номером 5321855300:30:003:0279, площею 0,4165 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , з реєстраційним номером 398637253218, зареєстроване на підставі договору купівлі-продажу від 30.08.2024 року, укладеного між Білицькою селищною радою та ОСОБА_1 (номер запису про право власності: 56487180) державним реєстратором: приватним нотаріусом Чернявським Ю.В.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 27 травня 2026 року по даній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження (а.с.25-27).

Представник позивача Білицької селищної ради Бабчук В.В. подав заяву про розгляд справи без їх участі. Позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Лук`яненко О.А. подав заяву про розгляд справи за їх відсутності. Позовні вимоги визнають у повному обсязі, не заперечують проти їх задоволення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Чернявський Ю.В. подав заяву про розгляд справи без його участі. Не заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, розглянувши та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.

Судом установлено, що 24.07.2024 року сорок шостою сесією восьмого скликання Білицької селищної ради прийнято рішення № 26 «Про продаж земельної ділянки по АДРЕСА_1 фізичній особі ОСОБА_1 » (а.с.14).

Відповідно до цього рішення, селищна рада вирішила продати ОСОБА_1 у власність земельну ділянку кадастровий номер 5321855300:30:003:0279, площею 0,4165 га, по АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування з розстрочкою платежу на 30 років з урахуванням індексу інфляції. Ціна продажу земельної ділянки становить 2324611,45 гривень.

Згідно висновку про вартість земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 05.07.2024 року, вартість земельної ділянки кадастровий номер 5321855300:30:003:0279, площею 0,4165 га, становить 2324611,45 гривень (а.с.9).

30.08.2024 року між Білицькою селищною радою (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу (а.с.12-13).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що продавець, на підставі рішення сорок шостої сесії восьмого скликання Білицької селищної ради прийнято рішення № 26 від 24.07.2024 року, передає у власність покупця, а покупець приймає від продавця в приватну власність об`єкт нерухомого майна земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5321855300:30:003:0279, цільове призначення: для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, площа 0,4165 га, сплативши за неї плату, передбачену пунктом 2.1 договору.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що продаж зазначеної земельної ділянки проводиться з розстрочкою на 10 (десять) років з урахуванням індексу інфляції за домовленістю сторін за 2324611,45 гривень, з яких, покупець сплатила перший внесок у сумі 75301,45 гривень до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки, а наступні платежі покупець вноситиме згідно графіку до 2054 року (строком на 30 років) включно рівними частинами по 74977,00 гривень.

Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Чернявським Ю.В. та зареєстрований за № 2637.

30.08.2024 року приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Чернявським Ю.В. зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,4165 га кадастровий номер 5321855300:30:003:0279, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 398637253218, номер запису про речове право: 56487180 (а.с.11).

Відповідно до статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з частинами 1-3 статті 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Частинами 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Відповідно до пункту 6-1 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, покупцем земельної ділянки державної чи комунальної власності несільськогосподарського призначення з розстрочкою платежів на 30 років можуть бути фізичні особи, яким на момент набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, та які відповідно до статті 92 цього Кодексу не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування; орендарі земельних ділянок, які набули право оренди земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів».

Судом установлено, що Білицька селищна рада прийняла рішення від 24.07.2024 року № 26 «Про продаж земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 » з порушенням пункту 6-1 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, оскільки ОСОБА_1 не належало право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 5321855300:30:003:0279, площею 0,4165 га, а також не належало право оренди земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначеної земельної ділянки до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів».

На момент прийняття сорок шостою сесією восьмого скликання рішення від 24.07.2024 року № 26 земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,4165 га, з кадастровим номером 5321855300:30:003:0279, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, перебувала в користуванні фізичної особи ОСОБА_1 на правах оренди, згідно договору оренди землі від 13.02.2019 року № 4, укладеного між Білицькою селищною радою та ФГ «ГРОМАДА» і додаткової угоди до цього договору від 31.10.2022 року, згідно якої, право оренди перейшло від ФГ «ГРОМАДА» до ОСОБА_1 .

У зв`язку з неправильним застосуванням норм чинного законодавства в прийнятому Білицькою селищною радою рішенні від 24.07.2024 року № 26, 15.05.2026 року на сімдесят першій сесії восьмого скликання селищна рада вирішила звернутися до суду з цим позовом (а.с.15).

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно статті 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Враховуючи, що рішення від 24.07.2024 року № 26 прийнято Білицькою селищною радою з порушенням норм земельного законодавства, суд вважає за необхідне визнати незаконним та скасувати вказане рішення.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.08.2024 року.

Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам визначено статтею 128 Земельного кодексу України.

Пунктом 9 статті 128 Земельного кодексу України визначено, що розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися з розстроченням платежу за згодою сторін, але не більше ніж на п`ять років.

Порядок здійснення розрахунків з розстроченням платежу визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2009 року № 381 «Про затвердження Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності» встановлено наступне:

- строк, на який здійснюється розстрочення платежу за придбання земельної ділянки, визначається за згодою сторін у договорі купівлі-продажу, але не більш як на п`ять років;

- розстрочення платежу надається покупцям за умови сплати ними протягом 30 календарних днів після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу не менш як 50 відсотків частини платежу, що зараховується до державного та місцевого бюджетів.

Аналізуючи вказане законодавство, суд дійшов висновку, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 30.08.2024 року укладено сторонами в порушення приписів ч. 9 ст. 128 Земельного кодексу України, оскільки в пункті 2.1 договору передбачено, що продаж земельної ділянки кадастровий номер 5321855300:30:003:0279, площею 0,4165 га, проводиться з розстрочкою на 10 (десять) років з урахуванням індексу інфляції за домовленістю сторін за 2324611,45 гривень, з яких, покупець сплатив перший внесок у сумі 75301,45 гривень до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки, а наступні платежі покупець вноситиме згідно графіку до 2054 року (строком на 30 років) включно рівними частинами по 74977,00 гривень.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21)).

У відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Тлумачення частини першої статті 203 ЦК України свідчить, що під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених в ньому. Зміст правочину, в першу чергу, має відповідати вимогам актів цивільного законодавства, перелічених в статті 4 ЦК України. Втім більшість законодавчих актів носять комплексний характер, і в них поряд із приватно-правовими можуть міститися норми різноманітної галузевої приналежності. За такої ситуації необхідно вести мову про те, що зміст правочину має не суперечити вимогам, встановленим у приватно-правовій нормі, хоча б вона містилася в будь-якому нормативно-правовому акті, а не лише акті цивільного законодавства. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року в справі № 613/1436/17 (провадження № 61-17583св20)).

Оскільки зміст договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.08.2024 року суперечить земельному законодавству, суд дійшов висновку про визнання цього договору недійсним як такий, що вчинений з недодержанням у момент вчинення правочину вимог, передбачених ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року у справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).

Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 року в справі № 910/8060/19 зазначив, що ефективним є такий спосіб захисту, який призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Під ефективністю судового захисту розуміється спроможність судового рішення (за наслідками його виконання) призвести до усунення невизначеності у праві позивача та відновити права та законні інтереси особи, на захист яких було подано відповідний позов.

З урахуванням зазначеного, такий спосіб захисту як визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.08.2024 року, відповідатиме положенням ст. 203 ЦК України, якою встановлено певні вимоги, які повинні бути дотримані особами при вчиненні будь-яких правочинів. Визнання в судовому порядку даного правочину недійсним автоматично призведе до повернення майна власнику, який є стороною цього правочину, відтак такий позов поновлює порушене право власності, тому він є ефективним способом захисту порушеного права.

Щодо позовної вимоги про скасування рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.

Згідно ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Разом з тим, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

При дослідженні судом обставин наявності в особи права власності необхідним є передусім встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 року в справі № 910/10987/18).

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

З огляду на те, що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу від 31.08.2024 року, який судом визнано недійсним, тому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно підлягає скасуванню рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 74833637 від 31.08.2024 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,4165 га з кадастровим номером 5321855300:30:003:0279, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 398637253218, номер запису про речове право: 56487180, з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, в разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Частиною 1 статті 142 ЦПК України визначено, що в разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні, в порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову.

Враховуючи зазначене, позивачу з державного бюджету необхідно повернути 50 відсотків сплаченого судового збору, а інші 50 відсотків - стягнути з відповідача.

Керуючись статтями 12, 141, 142, 259, 263-265, 354-356 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Білицької селищної ради до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу - задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення сорок шостої сесії восьмого скликання Білицької селищної ради від 24.07.2024 року № 26 «Про продаж земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ».

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 30.08.2024 року, укладений між Білицькою селищною радою та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Чернявським Ю.В. та зареєстрований за № 2637.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 74833637 від 31.08.2024 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,4165 га з кадастровим номером 5321855300:30:003:0279, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 398637253218, номер запису про речове право: 56487180, з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на вказану земельну ділянку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Білицької селищної ради 50 відсотків сплаченого судового збору в розмірі 4992,00 гривень.

Повернути Білицькій селищній раді (ЄДРПОУ 21051585) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що становить 4992,00 гривень, сплачених згідно платіжної інструкції № 155 (внутрішній номер 509066710) від 18.05.2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони:

позивач - Білицька селищна рада, ЄДРПОУ 21051585, юридична адреса: 39220, селище міського типу Білики, вул. Кобеляцька, 53а Полтавського району Полтавської області.

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя