Рішення № 137905550, 08.06.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

359/13579/25

№2/359/2118/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2026р. м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі Кривохижі О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 05 лютого 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №79536242 та додаткову угоду №79536242 від 13.02.2024 року. За яким ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язалось надати ОСОБА_1 позику у загальному розмірі 7000 гривень, а відповідач зобов`язався протягом 30 днів повернути вказану суму та сплатити відсотки за користування нею у розмірі 2,5 % процентної ставки від суми позики за кожний день користування грошовими коштами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало своє зобов`язання за договором позики та надало ОСОБА_1 грошові кошти у вказаному розмірі. Відповідач неналежним чином виконував грошові зобов`язання, тому у нього виникла заборгованість у загальному розмірі 18107,50 грн., з яких: 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11705,50 грн. - сума заборгованості за відсотками. В подальшому право вимоги за вказаним договором перейшло до позивача. Тому ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить суд стягнути з ОСОБА_1 понесені судові витрати та суму заборгованості за договорами позики у розмірі 18 107,50 грн.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2025 року було відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду занесеною до протоколу судового засідання від 01.06.2026 року, вирішено проводити заочний розгляд справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 05 лютого 2024 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір Позики № 79536242. За яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язалось надати ОСОБА_1 позику у розмірі 4000 гривень, а відповідач зобов`язався до 05 березня 2024 року повернути вказану суму та сплатити відсотки за користування нею у розмірі 2,5% процентної ставки від суми позики за кожний день користування грошовими коштами. Розмір процентної ставки за понадстрокове користування позикою за день становить 2,70% від суми позики.

13 лютого 2024 року між сторонами у справі укладено додаткову угоду №79536242, до основного договору позики, за умовами якого розмір позики був збільшений на 3000 грн. та визначено орієнтовну загальну вартість позики 8395,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало свої грошові зобов`язання за договором позики та надало ОСОБА_1 грошові кошти у визначеному договорі розмірі, що підтверджується випискою за договором №б/н за період 05.02.2024 - 10.02.2024, наданою АТ КБ «ПриватБанк».

Згідно розрахунку заборгованості у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 18107,50 гривень, що складається: з суми заборгованості за основною сумою боргу 7000,00 гривень, суми заборгованості за відсотками 11107,50 гривень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання. Згідно ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно правил ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним договором не виконав, у передбачені в договорах строки кошти не повернув.

14 червня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» договір факторингу №14/06/21.

Згідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналізуючи договір факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, додаткову угоду №2 до договору факторингу № 14/06/21 від 28 липня 2021 року, додаткову угоду №7 до договору факторингу № 14/06/21 від 21 вересня 2023 року, додаткову угоду №42 до договору факторингу № 14/06/21 від 21 вересня 2023 року, акт прийому-передачі реєстру боржників №36 від 21 вересня 2023 року, реєстр боржників №36 до договору факторингу № 14/06/21 від 21.09.2023 року.

Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору позики між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем. Вказане підприємство, правонаступником якого у зобов`язанні є ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів», належним чином виконував свої обов`язки по наданню кредиту, а відповідач отримав кредитні кошти, але належним чином не виконував свої обов`язки за договором.

Враховуючи вказане та беручи до уваги те, що відповідач взятих на себе зобов`язань в строки, передбачені кредитними договорами не виконав, тому заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованою.

Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту по вказаному договору становить 7 000,00 грн., і вимога позивача в цій частині є доведеною, а тому підлягає задоволенню.

Разом з тим, вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками на загальну суму 11 107,50 грн. є необґрунтованою і недоведеною.

Відповідно до ч. 1 ст.1048та ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Щодо нарахованих відсотків за спірним договором позики суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало ОСОБА_1 позику, а відповідач зобов`язався повернути її у повному обсязі у визначений договором строк, а саме до 05 березня 2024 року, та сплатити відсотки за користування грошовими коштами.

Відповідно до умов договору позики №79536242 від 05.02.2024 року відповідачу було надано позику у розмірі 4000 грн. 00 коп. зі сплатою відсотків за користування позикою у розмірі 2,5 % від суми позики за кожний день користування грошовими коштами.

13 лютого 2024 року між сторонами укладено додаткову угоду №79536242 до договору позики, відповідно до якої розмір позики було збільшено на 3000 грн. 00 коп., тобто загальна сума наданої відповідачу позики становила 7000 грн. 00 коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, умови договору позики та додаткової угоди до нього, суд дійшов висновку, що у межах погодженого сторонами строку користування позикою обґрунтованим є нарахування відсотків за користування позикою у розмірі 8395 грн. 00 коп.

Разом з тим позивач просить стягнути з відповідача проценти у загальному розмірі 11107 грн. 50 коп. Однак з наданого розрахунку не вбачається, що вся заявлена сума процентів була нарахована саме у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 05 березня 2024 року.

Після спливу строку повернення позики правовідносини сторін змінюють свій характер, оскільки користування грошовими коштами вже не є правомірним, а боржник вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, після закінчення строку кредитування права та інтереси кредитора забезпечуються шляхом застосування наслідків прострочення виконання грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України, а не шляхом подальшого нарахування договірних процентів як плати за користування позикою.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заявлена позивачем до стягнення сума процентів у розмірі 11107 грн. 50 коп. підлягає частковому задоволенню лише в межах суми процентів, нарахування яких підтверджується умовами договору та розрахунком за період правомірного користування позикою, а саме у розмірі 8395 грн. 00 коп.

У задоволенні позовних вимог про стягнення процентів у більшому розмірі слід відмовити, оскільки такі проценти нараховані після закінчення строку користування позикою та фактично є платою за неправомірне користування коштами поза межами строку дії договору, що не відповідає вимогам закону.

Відповідач ухиляється від добровільного погашення заборгованості за договором позики.

Тому суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» належить примусово стягнути заборгованість за договором позики у розмірі 15395 грн. 00 коп., яка складається із заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 7000 грн. 00 коп. та процентів за користування позикою у розмірі 8395 грн. 00 коп.

У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості в більшому розмірі слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжного доручення №143021 від 24 жовтня 2025 року вбачається, що при пред`явленні позову до суду ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп.

Ціна позову становить 18107 грн. 50 коп. Позов задоволений частково на суму 15395грн. 00 коп., що становить 85,02 % від заявлених позовних вимог.

Тому з ОСОБА_1 на користь позивача слід примусово стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 2574 грн. 40 коп., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: 01032, м. Київ. вул.Симона Петлюри,30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 в AT «ТАСкомбанк» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 15395грн. та судовий збір в розмірі 2574,4 грн.

В задоволенні позовних вимог в більшому розмірі відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Учасники справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту. Учасники справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 15 червня 2026 року.

Суддя Чирка С.С.