Рішення № 137905502, 01.07.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/505/26 Провадження № 2/358/690/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Романенко К.С.,

за участю секретаря судового засідання Шпак К.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Богуслав цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

26.03.2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Новіков І.А. звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 02.03.2024-100000141 у розмірі 6240,00 грн., що складається з 3500,00 грн. тіла кредиту та 2740,00 грн. процентів, а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 02.03.2024 укладено кредитний договір (оферту) № 02.03.2024-100000141.

Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 3500,00 грн. на наступних умовах:

1) Дата надання/видачі кредиту 02.03.2024;

2) Сума кредиту: 3500,00 грн.;

3) Строк, на який надається кредит - 42 дні з дати його надання;

4) Дата повернення (виплати) кредиту 12.04.2024;

5) Первинний період користування кредитом 14 днів з дня його надання; черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду;

6) Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за 1 день користування, застосовується протягом перших 5 чергових періодів користування кредитом;

7) Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 14 днів з дня отримання чергового траншу включно;

8) Проценти розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту на кількість днів користування кредитом та на процентну ставку.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредитні кошти шляхом перерахування на картку НОМЕР_1 , яку ОСОБА_1 вказав при укладенні договору як електронний платіжний засіб споживача.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, натомість відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату подання позову утворилась заборгованість в розмірі 6240,00 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3500,00 грн; заборгованості по процентам в розмірі 2740,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Також зазначив, що відповідач здійснив заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме провів часткову сплату за кредитним договором у сумі 690,00 грн. 21.03.2024.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2026 справу передано на розгляд судді Романенко К.С.

Ухвалою від 08.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, відповідачу роз`яснено право на подачу відзиву.

Також ухвалою зобов`язано позивача надати суду докази на підтвердження відкриття на ім`я відповідача рахунку та зарахування банком наданих кредитних коштів, однак станом на 01.07.2026 ухвала суду в частині витребування доказів позивачем не виконана.

Відповідач ОСОБА_1 не скористався своїм правом та відзив на позовну заяву не надав.

Суд, розглянувши матеріали справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, дійшов наступних висновків.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферту) № 02.03.2024-100000141, який складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки від 02.03.2024, графіку платежів, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) від 02.03.2024; додатку до кредитного договору, які підписано шляхом застосування цифрового власноручного підпису позичальника та одноразового ідентифікатора відповідача - «Е824».

Сторони уклали Договір на наступних умовах:

1) Дата надання/видачі кредиту 02.03.2024;

2) Сума кредиту: 3500,00 грн.;

3) Строк, на який надається кредит - 42 дні з дати його надання;

4) Дата повернення (виплати) кредиту 12.04.2024;

5) Первинний період користування кредитом 14 днів з дня його надання; черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду;

6) Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за 1 день користування, застосовується протягом перших 5 чергових періодів користування кредитом;

7) Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 14 днів з дня отримання чергового траншу включно;

8) Проценти розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту на кількість днів користування кредитом та на процентну ставку.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредитні кошти шляхом перерахування на картку НОМЕР_1 , яку ОСОБА_1 вказав при укладенні договору як електронний платіжний засіб споживача.

Відповідач був ознайомлений з таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за кредитним договором (офертою) №02.03.2024-100000141 від 02.03.2024, яку підписано одноразовим ідентифікатором позичальника.

На виконання умов Договору позивач ТОВ «Споживчий центр» перерахував відповідачу грошові кошти у сумі 3500,00 грн. на карту № НОМЕР_2 , що підтверджується квитанцією «LIQPAY» від 02.03.2024 (а.с. 27).

Відповідно до п. 3.1 Договору за цим Договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (ї) (якщо комісія (ї) встановлена(і) договором).

Як зазначено в п. 3.2. Договору кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з п. 4.1 Договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Виходячи з положень п. 4.3 Договору днем надання кредиту вважається: списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. У випадку, якщо дата ініціювання платіжної операції з надання кредиту не співпадає з датою завершення цієї платіжної операції з надання кредиту, днем/датою надання кредиту є дата ініціювання цієї платіжної операції, якщо платіжна операція була завершена (навіть у випадку її завершення в пізнішу дату). Неможливість завершення ініційованої кредитодавцем платіжної операції з надання кредиту не з вини кредитодавця є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав і обов`язків сторін за даним Договором, включаючи обов`язок кредитодавця з надання кредиту. Неможливість видачі кредиту готівкою у зв`язку з нез`явленням позичальника для її отримання у дату надання/видачі кредиту, зазначену в Заявці, є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав і обов`язків сторін за даним Договором, включаючи обов`язок кредитодавця з надання кредиту. У випадку настання вказаних скасувальних обставин даний Договір є розірваним та припиненим з Дати надання/видачі кредиту, зазначеної в Заявці У випадку перерахування коштів Позичальником на поточний рахунок Кредитодавця, Позичальник зобов`язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу. Сторони домовились, що зобов`язання за договором можуть виконуватись як шляхом перерахування одного, так і шляхом перерахування декількох платежів, однак з дотриманням строків та інших умов виконання зобов`язань, встановлених договором.

Відповідно до п. 6.1 Договору Позичальник зобов`язується використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни:

а) повернення кредиту, сплата Процентів, Комісій - у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.

Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п.10.1. Договору цей Договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем у інформаційній системі Кредитодавця від Позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим Позичальником від Кредитодавця на номер телефону Позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі Кредитодавця.

В порушення умов Договору ОСОБА_1 у строк кредитування грошові кошти не повернув, внаслідок чого, як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором №02.03.2024-100000141 від 02.03.2024, утворилась заборгованість у розмірі 6240,00 грн., що складається з основного боргу 3500,00 грн., залишку відсотків 2740,00 грн. (а.с. 12).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин між сторонами, визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Так, судом встановлено, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Електронний кредитний договір ОСОБА_1 підписав шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е824, який надіслано на його фінансовий номер, вказаний у договорі, та підписано останнім 02.03.2024. Відповідач на веб-сайті позивача подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого позивач надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді CMC-повідомлення, який заявник використав для підтвердження підписання кредитного договору.

Відповідач був повністю ознайомлений з умовами кредитного договору до його підписання, інформаційно-телекомунікаційна система побудована таким чином, що без попереднього ознайомлення з умовами кредитного договору клієнт не може перейти до наступного етапу.

З урахуванням вказаного, встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не міг бути укладений сторонами, суд дійшов висновку, що цей правочин відповідно до Закону за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача. Додатки до кредитного договору містять персональні дані відповідача, зокрема його паспортні дані, номер картки платника податків, номер мобільного телефону.

Ураховуючи викладені обставини, суд вважає, що кредитний договір укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні договору сторони досягли згоди щодо усіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів ст.11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

За змістом ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 ЦПК України, статтею 36 ГПК України та статтею 79 КАС України. Отже, подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Ухвалою суду від 08.05.2026 позивача було зобов`язано надати докази відкриття на ім`я відповідача рахунку та зарахування банком кредитних коштів.

Станом на день розгляду справи позивач вимоги зазначеної ухвали у повному обсязі не виконав, витребувані судом документи не подав.

Разом з тим відповідно до статей 76, 77, 78, 80, 81, 89 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили, а достатність доказів визначається судом за результатами їх оцінки у сукупності.

Сам по собі факт неподання окремих витребуваних судом документів не є безумовною підставою для відмови у позові, якщо інші належні, допустимі, достовірні та достатні докази підтверджують обставини, на які посилається позивач.

У даній справі факт укладення кредитного договору підтверджується:

кредитним договором (офертою); заявою відповідача про отримання кредиту; графіком платежів; відповіддю позичальника про прийняття оферти; використанням одноразового ідентифікатора при підписанні договору; розрахунком заборгованості; іншими письмовими доказами.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, відзиву на позов не подав, доказів неперерахування кредитних коштів, недійсності кредитного договору, використання його персональних даних третіми особами чи інших доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надав.

За таких обставин суд доходить висновку, що наявні у справі докази у своїй сукупності є достатніми для встановлення факту укладення кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів та виникнення у нього обов`язку щодо їх повернення, а відсутність окремих витребуваних документів не спростовує встановлених судом обставин.

Ухвалою суду від 08.05.2026 позивача було зобов`язано надати докази відкриття на ім`я відповідача рахунку та зарахування банком кредитних коштів.

Станом на день розгляду справи позивач вимоги зазначеної ухвали у повному обсязі не виконав, витребувані судом документи не подав.

Разом з тим відповідно до статей 76, 77, 78, 80, 81, 89 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили, а достатність доказів визначається судом за результатами їх оцінки у сукупності.

Сам по собі факт неподання окремих витребуваних судом документів не є безумовною підставою для відмови у позові, якщо інші належні, допустимі, достовірні та достатні докази підтверджують обставини, на які посилається позивач.

У даній справі факт укладення кредитного договору підтверджується:

кредитним договором (офертою); заявою відповідача про отримання кредиту; графіком платежів; відповіддю позичальника про прийняття оферти; використанням одноразового ідентифікатора при підписанні договору; додатковими договорами, укладеними сторонами щодо зміни строку кредитування; розрахунком заборгованості; іншими письмовими доказами.

Крім того, укладення відповідачем декількох додаткових договорів після отримання кредиту свідчить про визнання ним існування кредитних правовідносин між сторонами та узгоджується з доводами позивача про фактичне отримання кредитних коштів.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, відзиву на позов не подав, доказів неперерахування кредитних коштів, недійсності кредитного договору, використання його персональних даних третіми особами чи інших доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надав.

За таких обставин суд доходить висновку, що наявні у справі докази у своїй сукупності є достатніми для встановлення факту укладення кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів та виникнення у нього обов`язку щодо їх повернення, а відсутність окремих витребуваних документів не спростовує встановлених судом обставин.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи, що відповідачем не надано суду жодних пояснень, заперечень та відзиву щодо позовних вимог позивача, а також належних та допустимих доказів в спростування його доводів, суд дійшов висновку, що стороною відповідача не спростовано обставини щодо факту укладення відповідачем зі сторони позичальника кредитного договору, факту належності йому платіжної картки, номер якої вказано у договорі, та факту отримання ним в межах договору кредитних коштів в розмірі 3500,00 грн. від ТОВ «Споживчий центр».

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 610 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 12 ч. 3, 4, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом та процентами є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором.

Інших доказів, які б спростовували висновки суду про чинність договору, отримання коштів, стороною відповідача суду не надано.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що під час розгляду справи в суді позивачем понесені витрати у вигляді судового збору за подання позову до суду в сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00088250 від 17.03.2026, відтак вказана сума має бути стягнута з відповідача.

Керуючись ст.ст. 76, 81, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №02.03.2024-100000141 від 02.03.2024 у розмірі 6240 (шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, яка складається із: 3500,00 грн. тіла кредиту, 2740,00 грн. процентів за користування кредитом.

Стягнути із ОСОБА_1 з на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати, понесені на сплату судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м.Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий: суддя К. С. Романенко