Ухвала суду № 137905406, 01.07.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10831/26

1-кс/357/1358/26

У Х В А Л А

01 липня 2026 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Білоцерківського РУП ГКНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12026111030001015 від 23.06.2026,

У С Т А Н О В И Л А:

1. До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Білоцерківського РУП ГКНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна.

1.1. Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026111030001015, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.06.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

1.1.1. В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що в період часу з 22 години 32 хвилини 23 червня 2026 року по 02 годину 56 хвилин 24 червня 2026 року проведено огляд приміщення, яке перебуває в користуванні ТОВ «НОВА ПОШТА», що за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Павла Тичини, 9, в ході якого було виявлено та вилучено: 18 конвертів «Нова Пошта» із серветками, в середині яких знаходилися згортки фольги із вмістом кристалоподібної речовини.

1.2. Слідчий просить накласти арешт на зазначене вилучене майно з метою збереження речових доказів, оскільки це необхідно для виконання завдань кримінального провадження.

2. В судове засідання прокурор ОСОБА_4 не з`явився, надав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності та просив його задовольнити за викладених у ньому обставин. Також від слідчого ОСОБА_5 надійшло доповнення до клопотання у яких вона деталізувала обставини виявлення кримінального правопорушення, а також надала додаткові матеріали.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

3. Дослідивши матеріали клопотання про арешт майна, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.1. У відповідності до підпункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

3.2. Як слідує зі змісту клопотання та підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.06.2026, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026111030001015 здійснюється за фактом надходження повідомлення про те, що поблизу будинку 30а по вул. Архипа Люльки в м. Біла Церква зупинено громадянку ОСОБА_6 , яка повідомила, що зберігає при собі поштові пакування із вмістом наркотичного засобу «метадон» з метою збуту. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 1 ст. 307 КК України 24.06.2026 була змінена на ч. 2 ст. 307 КК України.

3.2.1. Згідно із ч. 2 ст. 307 КК України передбачена кримінальна відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила одне із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317 цього Кодексу, або із залученням неповнолітнього, а також збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян, або збут чи передача цих речовин у місця позбавлення волі, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах чи особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини.

3.2.2. Описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими слідчим матеріалами кримінального провадження (рапорт оперуповноваженого СБН ВКП Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області від 23.06.2026, протокол огляду місця події від 23.06.2026, протоколи огляду приміщення від 23.06.2026 та 24.06.2026, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.06.2026, протокол допиту свідка від 24.06.2026), формує у слідчого судді внутрішнє переконання про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

3.2.3. Так, з досліджених матеріалів вбачається, що 23.06.2026 працівниками правоохоронних органів помічено ОСОБА_6 , яка намагалась здійснити відправлення за допомогою поштомату ТОВ «Нова пошта». Під час проведення огляду місця події виявлені та вилучені 7 згортків фольги із кристалічною речовиною. В подальшому при огляді приміщення ТОВ «Нова пошта», виявлені та вилучені ще 18 конвертів зі згортками фольги з кристалоподібною речовиною, які вже були оформлені для відправлення.

3.2.4. За таких умов на цьому етапі досудового розслідування наявна обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна. При цьому необхідно зауважити, що на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом обґрунтованої підозри) для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.

3.3. Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

На підставі ст. 168 КПК України тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

В судовому засіданні встановлено, що 23.06.2026 був проведений огляд приміщення за адресою Київська область, Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Павла Тичини, 9, яке перебуває у користуванні ТОВ «Нова пошта». За результатами вказаного огляду виявлено та вилучено: 18 конвертів «Нова Пошта» із серветками, в середині яких знаходилися згортки фольги із вмістом кристалоподібної речовини.

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.06.2026 надано дозвіл на проведення огляду приміщення за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Павла Тичини, 9, яке перебуває в користуванні ТОВ «НОВА ПОШТА», та належить на праві власності ТОВ «ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ПАРК «БІЛА ЦЕРКВА 1» ЄДРПОУ 40253224, з метою відшукання: 18 конвертів «Нова Пошта» із серветками, в середині яких знаходилися згортки фольги із вмістом кристалоподібної речовини.

3.4. Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

В цьому випадку слідчий заявляє метою арешту майна забезпечення:

- збереження речових доказів;

3.4.1. Обґрунтовуючи необхідність арешту вилучених речей, обвинувачення вказує на те, що вони є доказами у кримінальному провадженні. У випадку арешту майна з метою збереження речових доказів він накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

3.4.2. Як вбачається з протоколу огляду від 23.06.2026, у сформованих до відправки пакунках виявлені серветки, в середині яких знаходилися згортки фольги із вмістом кристалоподібної речовини.

3.4.3. Враховуючи предмет доказування кримінального правопорушення, про яке йдеться у клопотанні, а також зміст протоколу огляду від 23.06.2026, вилучені під час огляду конверти можуть мати значення для кримінального провадження. Як вбачається зі змісту клопотання до доданих до нього документів, під час досудового розслідування перевіряються факти можливого незаконного зберігання та збуту наркотичних засобів. Відтак виявлені та вилучені конверти «Нова пошта» із серветками, в середні яких згортки з кристалоподібною речовиною, мають значення для кримінального провадження, оскільки можуть містити інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, осіб, які можуть бути причетними до вчинення кримінального правопорушення, підтвердити чи спростувати наявні в органу досудового розслідування версії, відтак вони відповідають критеріям речових доказів у цьому кримінальному провадженні.

3.4.6. За таких обставин на зазначене в клопотанні майно може бути накладений арешт, адже потреби досудового розслідування, пов`язані з необхідністю збереження речових доказів, обумовлюють необхідність застосування цього заходу забезпечення.

3.5. В ч. 1 ст. 173 КПК України зазначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. Відповідно до зазначеної норми завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий суддя вважає, що в цьому кримінальному провадженні такі ризики наявні. Однак з накладенням арешту вбачається можливість запобігти зазначеним ризикам. Отже, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його приховування, знищення, перетворення.

3.6. З огляду на зроблені висновки, положення ст. 170, 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, крім обставин, зазначених у ст. 131 КПК України, повинен врахувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;

3) мету арешту майна;

4) наслідки арешту майна для третіх осіб;

5) розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

3.6.1. Правовою підставою арешту майна є відповідні положення ст. 170 КПК України.

3.6.2. Вилучене під час огляду майно безпосередньо може бути використане у провадженні як доказ, оскільки містить відомості, за допомогою яких можливо підтвердити обставини, що мають значення, або спростувати наявні у сторони обвинувачення версії.

3.6.3. Досліджені під час судового засідання матеріали дають слідчому судді підстави вважати, що заявлена слідчим мета - забезпечення збереження речових доказів може бути досягнута через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження.

3.6.4. З урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні слідчий суддя не вбачає надмірного втручання у права і свободи особи при одночасному встановленні необхідності такого заходу забезпечення кримінального провадження для досягнення потреб досудового розслідування. За таких обставин втручання у право власності є виправданим потребами досудового розслідування, пропорційним поставленій меті та не створює надмірного тягаря для власника майна. .

3.6.5. Окремо слід зазначити, що жодних негативних наслідків арешту майна для третіх осіб не вбачається.

3.7. Викладене свідчить про необхідність накладення арешту на вилучене під час огляду майно в цьому кримінальному провадженні з точки зору наявності передбачених законом підстав. Тому клопотання слідчого слід задовольнити.

3.8. Окремо слід зазначити, що на підставі ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання слідчого про арешт майна задовольнити.

2. Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено з 23.06.2026 по 24.06.2026 в ході огляду приміщення ТОВ «НОВА ПОШТА» за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Павла Тичини, 9, а саме на: 18 конвертів «Нова Пошта» із серветками, в середині яких згортки фольги із вмістом кристалоподібної речовини, власником яких є ОСОБА_6 ,

шляхом накладення заборони на користування та розпорядження таким майном, крім необхідності використовувати його для проведення судових експертиз та слідчих (розшукових) дій.

4. На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

5. Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

6. Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

7. Копію цієї ухвали вручити слідчому негайно та надіслати власнику майна.

Слідчий суддяОСОБА_1