Рішення № 137904385, 24.06.2026, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/330/26

Справа № 356/272/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.06.2026 Березанський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Капшученко І. О.

за участю секретаря Мелещенко В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до Березанського міського суду Київської області з вказаним вище позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за договором позики № 7597671 в розмірі 13 140,00 грн., з яких 4 000,00 грн., - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11,60 грн. сума заборгованості за відсотками, 8 000,00 грн. сума заборгованості за пенею, 1 128,40 грн. сума заборгованості за комісією, а також понесені судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що 06.05.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС»» (далі - ТОВ «СІРОКО ФІНАНС»») та ОСОБА_1 укладено договір позики № 7597671, відповідно до умов якого позикодавець надав позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник, в свою чергу, зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (комісію та проценти) від суми позики.

26.08.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 26082025, у відповідності до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» Права Вимоги до Боржників, вказані у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 2 від 24.09.2025 до Договору факторингу №26082025 від 26.08.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 13 140,00 грн., з яких 4 000,00 грн., - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11,60 грн. сума заборгованості за відсотками, 8 000,00 грн. сума заборгованості за пенею, 1 128,40 грн. сума заборгованості за комісією.

Всупереч умовам укладених договорів, відповідач свої зобов`язання не виконав та після відступлення права грошової вимоги до відповідача не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки первісного кредитора. За таких обставин, позивач просить стягнути заборгованість у вказаному вище розмірі, а також понесені судові витрати з відповідача на свою користь.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 23.03.2026 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановивши відповідачу 15-денний строк з дня вручення копії даної ухвали на подачу до суду відзиву на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, при зверненні до суду в позові просив розгляд справи проводити за відсутності їхнього представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с.5).

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином у порядку, встановленому ст. 128 ЦПК України, а саме поштою рекомендованими листами з повідомленнями за місцем реєстрації відповідача, що співпадає з адресою, вказаною позивачем у позовній заяві, а також додатково електронною поштою. Причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило (а.с.60-61,63,67,70).

Так, згідно з вимогами ч. 3, абз. 1 ч. 6 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

За змістом п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку, а також день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постановах від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18, провадження № 61-185св23, від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19, провадження № 61-7181св22, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

За ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, відповідач був достеменно обізнаний з наявністю судового провадження відносно нього, проте на виклик суду повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, із заявами чи клопотаннями до суду не звертався.

Суд створив учасникам процесу належні умови для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов`язків шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив та заперечень для висловлення своїх доводів і заперечень, повідомлення усіх відомих їм обставин та подання усіх можливих доказів.

Правом подати відзив на позовну заяву в порядку ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався та відзиву не подав.

За змістом ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, керуючись ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд прийняв рішення про заочний розгляд за наявними матеріалами за відсутності вказаних учасників справи відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач проти такого порядку не заперечував, а належним чином повідомлений відповідач в судове засідання повторно не з`явився, відзиву не подав та не повідомив про причини своєї неявки.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно проаналізувавши фактичні обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, керуючись законом, прийшов до наступного висновку.

Так, судом встановлено, що 06.05.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 7597671, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти в сумі 4 000,00 грн. в позику строком на 30 днів, тобто до 04.06.2025, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, зі сплатою процентів за користування позикою в розмірі 0,01% в день, що нараховуються щоденно, починаючи з наступного дня за датою надання позики, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою, та комісією в розмірі 28,21% від суми позики, що становить 1 128,40 грн., а позичальник, в свою чергу, зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (комісію та проценти) від суми позики (п.п. 1, 2, 2.1-2.4, 4 договору позики) (а.с.7-9).

Даний договір між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладений у вигляді електронного документа за допомогою інформаційно-комунікаційної системи товариства шляхом направлення підписаної позикодавцем оферти (проекту договору) позичальнику в його особистий кабінет та/або на електронну пошту позичальника, та його підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 73iQ6s, що був надісланий на вказану позичальником електронну пошту, у відповідності з п.п. 21-22 договору позики, та зазначений у реквізитах укладеного договору, та при його укладенні сторони погодили, що підписаний таким чином договір прирівнюється до укладеного у письмовій формі.

Детальні терміни (дати) повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів погоджені сторонами в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього договору та підписана позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 73iQ6s (а.с.10).

Підписанням цього договору позичальник підтвердив, що ознайомився на сайті https://monto.com.ua/informaciya з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, у тому числі з інформацією, що передбачена ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», та нормативно-правовими актами Національного банку України (п.5.1 договору позики).

Своїм підписом на договорі відповідач також підтвердив, до моменту його підписання вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «МОNТО» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://monto.com.ua/informaciya (далі - Правила), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі (п. 5.3 договору позики).

Вказаний договір також містить вичерпні персональні дані, що стосуються особи відповідача, а саме прізвище, ім`я, по батькові, паспорт, ідентифікаційний код, місце проживання, засоби зв`язку, а також реквізити належного клієнту електронного платіжного засобу для перерахування грошових коштів № НОМЕР_1 , що є інформацією з обмеженим доступом, поширення якої здійснюється виключно за згодою суб`єкта персональних даних, та зазначена в преамбулі та реквізитах договору.

Доказів на спростування відповідності анкетних даних відповідача в зазначеному договорі матеріали справи не містять.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на погоджених умовах.

Відповідно до квитанції АТ «ТАСКОМБАНК», 06.05.2025 о 12:56:38 на номер платіжної картки позичальника № НОМЕР_2 перераховано грошові кошти в сумі 4 000,00 грн., номер транзакції: 01fa985f-6bc8-411e-8bea-522156768b69, дата оплати: 06.05.2025, 12:56:38, термінал: TE2262, назва торгової точки: MONTO, банк-Еквайр: АТ "ТАСКОМБАНК", платіжна система: MasterCard, код авторизації: 227489, сума: 4000,00 UAH, RRN: НОМЕР_3 , ЄДРПОУ платника: 42827134, сайт, на якому здійснено платіж: https://monto.com.ua/ (а.с.11-12).

Вказана вище квитанція відповідає вимогам ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про платіжні послуги», п. 160 постанови Правління НБУ від 29.07.2022 № 164, та згідно з пунктом 159 вказаної постанови має статус первинного документа, що може бути використаний під час урегулювання спірних питань, відтак, є належним та допустимим доказом, що підтверджує обставини видачі кредиту та його розмір, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку та що не спростовані будь-якими контррозрахунками відповідача.

Таким чином, ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» виконало свої зобов`язання за договором позики у повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти на умовах, визначених договором.

Разом з тим, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, не здійснив жодного платежу в рахунок сплати позики, процентів за користування нею та іншими платежами, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 7597671 від 28.10.2025, розмір нарахованої ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» заборгованості відповідача станом на 24.09.2025 становить 13 140,00 грн., з яких 4 000,00 грн., - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11,60 грн. сума заборгованості за відсотками, 8 000,00 грн. сума заборгованості за пенею, 1 128,40 грн. сума заборгованості за комісією (а.с.13-14).

Вказаний розрахунок є детальним та містить інформацію про порядок нарахування спірної заборгованості в розрізі окремих складових за кожен день користування позикою, нарахування процентів проводилось за фактичну кількість календарних днів користування позикою в межах строку договору, починаючи з дня, наступного за днем надання позики за процентною ставкою 0,01%, виходячи з розрахунку 4 000,00 грн. х 0,01% = 0,40 грн./день, х 29 календарних днів = 11,60 грн., що відповідає умовам укладеного договору.

26.08.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 26082025, з додатковою угодою № 2 від 24.09.2025, згідно з якими ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (комісію, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «СІРОКО ФІНАНС»; акт прийому-передачі Реєстру боржників № 2 від 24.09.2025 за договором факторингу № 26082025, підписаний та скріплений печатками сторін, міститься в матеріалах справи (а.с.16-20).

Відповідно до платіжної інструкції № 219 від 30.09.2025 з відміткою про її виконання АТ «ПУМБ» від 30.09.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» перерахувало кошти ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» в рахунок плати за відступлення права вимоги згідно додаткової угоди № 2 від 24.09.2025 до договору факторингу № 26082025 від 26.08.2025 (а.с.21).

Згідно витягу з Реєстру боржників № 2 від 24.09.2025 до Договору факторингу № 26082025 від 26.08.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_2 за договором позики № 7597671 (а.с.22).

Однак в добровільному порядку відповідач заборгованість за вищевказаним договором не сплатив.

Згідно статті 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом положень ст.ст. 526, 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок у зобов`язанні належним чином, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора), проте не змінює умови укладеного кредитного договору.

Частиною першою статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Водночас, з тлумачення статті 516, частини 2 статті 517 ЦК України випливає, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічні висновки послідовно зроблено Верховним Судом у постановах від 23.02.2022 у справі № 761/1543/20, від 19.01.2022 року у справі №639/86/17, від 14.07.2021 у справі №554/8549/15-ц, від 12.02.2020 у справі № 522/22802/17, від 07.02.2018 у справі №2-2035/11, які суд враховує до даних спірних правовідносин відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, факт сингулярного правонаступництва, за яким до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшли права кредитора до відношенню до відповідача ОСОБА_1 за вказаним вище договором, доведено сукупністю наявних у матеріалах справи доказів.

Водночас, відповідач після заміни кредитора жодних належних дій для погашення існуючої заборгованості не вчинив, в результаті чого виникла прострочена заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики № 7597671 за основною сумою боргу в розмірі 4 000,00 грн., процентами в розмірі 11,60 грн. та комісією в розмірі 1 128,40 грн., всього в загальній сумі 5 140,00 грн., що підлягають стягненню з відповідача.

Будь-яких доказів на спростування вказаних вище розрахунків, а також доказів належного виконання умов вищезазначених договорів відповідач суду не надав.

Даючи правову оцінку вимогам позивача про стягнення з відповідача заборгованості за пенею в сумі 8 000,00 грн., суд виходить з наступного.

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 ЦК України, серед яких, зокрема, сплата неустойки.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, штраф, як і пеня, є різновидами неустойки, порядок обчислення яких різниться і встановлюється умовами договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц).

Так, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX, що набрав чинності 17.03.2022, яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, серед іншого, пунктом 18, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вказаний висновок відповідає позиції Верховного Суду у постановах від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22, від 18.10.2023 у справі № 706/68/23, від 21.01.2025 у справі № 751/3052/23, висновки якого щодо застосування норм права суд враховує до даних спірних правовідносин відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України.

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє на даний час, що є загальновідомим фактом.

З огляду на викладене, оскільки вказаний вище договір позики № 7597671 укладений 12.08.2024, нарахування неустойки (пені) за невиконання позичальником зобов`язань за таким договором неправомірно проведено у період дії воєнного стану, тому така неустойка підлягає списанню на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Верховний Суд у своїх постановах від 16.10.2018 у справі № 914/2567/17, від 04.06.2020 у справі № 910/1755/19, від 28.07.2021 у справі № 761/33403/17 вказав, що відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача (пункт 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, пункт 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/19199/21 ).

З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

Дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення (Верховний Суд у постанові від 14.06.2023 у справі № 755/15965/17).

З огляду на викладене, оскільки нарахування неустойки первісним кредитором проведено неправомірно в період дії обмежень, така вимога не є дійсною та не може бути відступлена, а тому позивач не набув у цій частині права вимоги до відповідача.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню в межах вказаних вище сум боргу за позикою, процентами за користування нею та комісією в сумі 5 140,00 грн., в іншій частині щодо стягнення пені - позивачем не доведено правомірності її нарахування, а також виникнення у нього права такої вимоги, тому суд прийшов до висновку, що у цій частині позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 133 УПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з положенням ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» при зверненні до суду з позовом сплачено з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 ст. Закону України «Про судовий збір» та зараховано до державного бюджету судовий збір в розмірі 2662,40 грн. згідно платіжної інструкції № 153722 від 10.03.2026 (а.с.6,50).

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 грн. х (5 140,00 грн. : 13 140,00 грн.) = 1 041,46 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12-13, 19, 76-77, 81, 89, 141, 211, 223, 247, 263-265, 268, 272-276, 280ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 525-526, 536, 610, 627-629, 638, 1046, 1048-1049, 1077-1078 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, реквізити IBAN № НОМЕР_5 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за договором позики № 7597671 в розмірі 5 140 (п`ять тисяч сто сорок) гривень 00 копійок, з яких 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок сума заборгованості за основною сумою боргу, 11 (одинадцять) гривень 60 копійок сума заборгованості за відсотками, 1 128 (одна тисяча сто двадцять вісім) гривень 40 копійок сума заборгованості за комісією.

В решті відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, реквізити IBAN № НОМЕР_5 у АТ «ТАСкомбанк») судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 041 (одна тисяча сорок одна) гривня 46 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя І. О. Капшученко