Ухвала суду № 137903911, 02.07.2026, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/723/26

Номер провадження 2/167/710/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гармай І. Т.,

з участю секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

в с т а н о в и в :

10 червня 2026 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (далі - ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР") Медведєва Н. О. через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 21.09.2025-100001355 від 21 вересня 2025 року в розмірі 30203,88 грн.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 15 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначено судове засідання.

24 червня 2026 року представником ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» Медведєвою Н. О. через підсистему «Електронний суд» надіслано заяву в якій просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. Зазначає, що ОСОБА_1 повністю сплатила заборгованість.

Представник позивача Медведєва Н. О. та відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності учасників справи, які беруть участь у справі не здійснюється.

Суд, дослідивши заяву представника позивача про закриття провадження у справі та матеріали справи, доходить такого висновку.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Судом встановлено, що 24 червня 2026 року, після відкриття провадженняу справі представник ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» Медведєва Н. О. звернулася із заявою про закриття провадження у справі, посилаючись на повне погашення ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором та відсутність предмета спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому необхідно надавати сутнісного, а не формального значення.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц, від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 та від 23 грудня 2020 року у справі № 522/8782/16-ц.

Отже, сама по собі сплата відповідачем заборгованості за кредитним договором № 21.09.2025-100001355 від 21 вересня 2025 року після відкриття провадження у справі не свідчить про відсутність спору між сторонами на момент звернення до суду, а тому не є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Посилаючись на відсутність предмета спору як на правову підставу для закриття провадження, представник ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» ототожнює поняття «відсутність предмета спору» та «припинення існування предмета спору в ході судового розгляду».

З урахуванням правової позиції Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (зокрема, у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20), закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України можливе лише тоді, коли предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судовим органом відповідного рішення. Якщо ж предмет спору існував на момент звернення до суду, але припинив існування після відкриття провадження (внаслідок добровільного задоволення вимог відповідачем), закриття провадження з цієї підстави є процесуально неправомірним.

За своїм фактичним змістом та правовою природою подана заява ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» є заявою про відмову позивача від позову внаслідок задоволення його вимог відповідачем після пред`явлення позову, що врегульовано нормами ст. 206 та п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, а не свідченням відсутності предмета спору в розумінні пункту 2 цієї ж статті.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Враховуючи, що позивач обізнаний про наслідки закриття провадження у справі, підстави для відмови у прийнятті такої заяви судом не встановлено, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити, що згідно з ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

На підставі наведеного та керуючись ст. 255, 256 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» Медведєвої Наталії Олександрівни про закриття провадження у справі - задовольнити.

Провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрити.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 261 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 02 липня 2026 року.

Головуючий суддя І. Т. Гармай