Ухвала суду № 137903850, 01.07.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/418/18

Провадження № 6/163/7/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Павлуся О.С.

з участю секретаря Костюк Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за заявою ТОВ «Капіталресурс» про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу його дубліката,

в с т а н о в и в :

У заяві представник ТОВ «Капіталресурс» просить замінити стягувача у виконавчому листі № 163/418/18 від 17.07.2018 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу з ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника ТОВ «Капіталресурс» та видати дублікат цього виконавчого листа.

Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, за яким останньому був наданий кредит на споживчі цілі та встановлений графік його повернення. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконував, у зв`язку із чим ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості. Позов ПАТ КБ «Приватбанк» було задоволено та на виконання рішення суду був виданий виконавчий лист № 163/418/18.

22.08.2025 між ПАТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Капіталресурс» укладений договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за укладеним із ОСОБА_1 договором. Отже, кредитора було змінено з ПАТ КБ «Приватбанк» на ТОВ «Капіталресурс».

Виконавчий лист перебував на примусовому виконанні та 25.02.2019 виконавче провадження за ним завершено, а сам виконавчий лист повернуто стягувачу. Оригінал виконавчого документа стягувачу не надходив та на даний час відкритих виконавчих проваджень на примусовому виконанні за цим виконавчим листом не перебуває. За відсутності оригіналу виконавчого документа ТОВ «Капіталресурс» не може реалізувати свої права, як стягувача, гарантовані законодавством України. Крім цього, вважає, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не пропущений з огляду на Перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», за змістом яких тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, визначені цим законом строки перериваються та встановлюються з дня з дня припинення або скасування воєнного стану.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Представник заявника у заяві просив розглянути справу за його відсутності.

Інші учасники справи, якими є АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , про причини неявки не сповістили, клопотань по суті заяви чи процедури її розгляду не подали, хоча належним чином були повідомлені про час і місце проведення судового засідання.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступне.

Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 08.05.2018 у справі № 163/418/18 із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором №б/н від 20.05.2013 в сумі 22404,67 грн.

17.07.2018 стягувачу за його заявою виданий виконавчий лист.

Виконавчий лист перебував на примусовому виконанні у Любомльському районному відділі ДВС Головного територіального управління юстиції у Волинській області в рамках виконавчого провадження №57308097.

25.02.2019 державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого листа №163/418/18 стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).

Повторно для примусового виконання виконавчий лист не пред`являвся.

22.08.2025 між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Капіталресурс» укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, за умовами якого АТ КБ «Приватбанк» відсутпило ТОВ «Капіталресурс» права грошової вимоги до позичальників, зазначених у Реєстрі боргових зобов`язань.

Із реєстру боргових зобов`язань №7 вбачається, що до нього включений боржник ОСОБА_1 за кредитним договором №б/н від 20.05.2013.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У частинах 1, 2 ст.442 ЦПК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Частиною 5 статті 442 ЦПК України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Отже, за змістом вищенаведених норм матеріального і процесуального закону у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Відтак, на підставі договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 ТОВ «Капіталресурс» набуло по відношенню боржника ОСОБА_1 саме той обсяг прав та обов`язків, які існували у АТ КБ «Приватбанк».

Частинами 1-3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом встановлюються виконавцем.

Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.

За змістом положень ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частина 5 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Отже, за обставинами цієї справи, враховуючи прийняття державним виконавцем постанови про повернення виконавчого листа стягувачу 25.02.2019, строк повторного звернення цього виконавчого листа до виконання спливав 25.02.2022.

Обов`язок пред`явити виконавчий лист до виконання в межах строків, визначених Законом України «Про виконавче провадження», покладено саме на стягувача.

У встановлений законом трирічний строк від дати винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого листа АТ КБ «Приватбанк» повторно виконавчий лист до виконання не подавало, визначені Законом України «Про виконавче провадження» строки не переривались і не зупинялись.

Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у цивільній справі № 2-7763/10 та у постанові від 28.02.2024 у цивільній справі №2-85/11 зробив наступні правові висновки.

Як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства. Однак заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу. Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва.

Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва. Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

З огляду на викладене наявні підстави вважати, що правонаступник стягувача може звернутися до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження в межах строків пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то подаючи заяву про заміну стягувача у виконавчому листі, такий правонаступник має одночасно подати заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, обґрунтовуючи поважність причин цього. У разі відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, заява про заміну стягувача у виконавчому листі на правонаступника задоволенню не підлягає, оскільки в цьому випадку така заміна носить виключно формальний характер, не сприяє реалізації завдань цивільного судочинства та не відповідає принципу ефективності, оскільки не дає можливості виконати рішення суду без звернення до суду для вжиття додаткових заходів. Так, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.01.2023 по справі № 2-3266/11 дійшов висновку, що у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав внаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

У цій справі строк повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання сплив 25.02.2022.

Представник заявника у заяві вважає, що строк на пред`явлення виконавчого документу пропущеним не вважається в силу Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження».

Законом України від 15.03.2022 № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" розділ XIII Закону України "Про виконавче провадження" доповнено пунктом 102.

У цьому пункті зазначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Закон України від 15.03.2022 № 2129-IX про такі зміни набув чинності 26.03.2022, тобто у даному випадку після спливу процесуального строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Отже, врахуючи набуття чинності наведених змін після спливу трирічного строку для повторного пред`явлення виконавчого листа №163/418/18 до виконання, підстави для застосування положень пункту 102 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», на які посилається заявник, відсутні.

У зв`язку із цим наявні підстави для висновку, що станом на дату укладення між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Капіталресурс» договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 строк пред`явлення виконавчого листа №163/479/18 до виконання закінчився, відповідно, з огляду вищенаведені правові позиції відсутні підстави для заміни стягувача у цьому виконавчому листі.

Відповідно до п.17.4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Зміст цієї норми чітко вказує на можливість видачі дубліката виконавчого листа виключно в межах встановленого законом строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Оскільки у даному випадку строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання сплив, вимога про видачу дубліката цього виконавчого листа також задоволенню не підлягає.

Таким чином, судом встановлено підстави для відмови у задоволенні заяви у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.260, 442, п.17.4 розділу XIII ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви ТОВ «Капіталресурс» про заміну стягувача у виконавчому листі № 163/418/18 від 17.07.2018 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» кредитного боргу та видачу дубліката цього виконавчого листа відмовити.

На ухвалу протягом 15 днів з дня її проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.

Головуючий: суддя О.С.Павлусь