Рішення № 137903607, 02.07.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/448/26

Провадження № 2/156/407/26

Рядок статзвіту № 40

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Малюшевської І. Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Л. Ф.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду у сел. Іваничі цивільну справу № 156/448/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс", представник Грінченко Ю. В.,

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

І. Короткий виклад обставин справи

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1624-3863 від 11.11.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 11.11.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Укр Кредит Фінанс і фізичною особою ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1624-3863.

Умовами Кредитного договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем передбачено, що тип процентної ставки за користуванням Кредитом фіксована та процентна ставка за користуванням Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Відповідач всупереч умовам кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами кредитного договору.

Станом на 02.03.2026 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить 37 812,00 гривень, а саме: заборгованість за кредитом 13 700,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 15 207,00 гривень; заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК 6 850,00 гривень; заборгованість по комісії 2 055,00 гривень.

Кредитодавець відповідно до умов Кредитного договору направив Позичальнику вимогу про дострокове повернення кредиту №1624-3863 від 11.11.2025 року щодо сплати процентів, однак дана вимога була проігнорована Позичальником, порушення не усунуто.

У зв`язку з такими обставинами, позивач змушений звернутися до суду з даною позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також понесені у справі судові витрати: на сплату судового збюору у розмірі 2 662,40 гривень та на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Ухвалою судді Іваничівського районного суду Волинської області від 06.05.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятиденний строк на подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, та п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Судом вжито заходів щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи, зокрема, ухвалу суду про відкриття провадження у справі скеровано сторонам за місцем знаходження та реєстрації. 28.05.2026 року конверт із вказаними документами на ім`я відповідача повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній».

Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзиву на позовну заяву, про причини неподання суд не повідомив, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов таких висновків.

ІІІ. Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що відповідно до договору про відкриття кредитної лінії № 1624-3863 від 11.11.2025 між позивачем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем укладено кредитний договір, за умовами якого відповідачу було надано кредит для задоволення особистих потреб в сумі 13700,00 грн.; строк кредитування 365 днів; базовий період 30 календарних днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; стандартна % ставка: 1,00 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення Договору; 0,74 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше). Дата надання/видачі Кредиту: 11.11.2025. Дата повернення (виплати) кредиту 10.11.2026 року.

Сторони визначили, що вказаний Кредитний договір та Правила разом складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений (п. 12.1. Кредитного договору).

Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи вебсайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле. Із дослідженого судом договору про відкриття кредитної лінії № 1624-3863 від 11.11.2025 встановлено, що відповідач ознайомлений та згоден з умовами договору, що підтверджується його електронним підписом (одноразовим ідентифікатором).

Позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» перерахувало відповідачеві передбачену кредитним договором суму, що підтверджується відповідною довідкою, чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

З дослідженого судом розрахунку заборгованості по кредиту встановлено, що відповідач не проводив платежі по погашенню кредиту, таким чином, неналежно виконує умови договору. Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 02.03.2026 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить 37 812,00 гривень, а саме: заборгованість за кредитом 13 700,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 15 207,00 гривень; заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК 6 850,00 гривень; заборгованість по комісії 2 055,00 гривень.

Враховуючи вищезазначене, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також понесені у справі судові витрати: на сплату судового збюору у розмірі 2 662,40 гривень та на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав. Будь-яких доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві чи контррозрахунку від відповідача не надходило. Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором або контррозрахунок, відповідачем не надано. Також на час розгляду справи судом відповідачем не надано жодних даних, які б свідчили про погашення заборгованості у добровільному порядку.

ІV. Застосоване судом законодавство

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав суду доказів, які б спростували твердження позивача щодо невиконання ним умов договору, наявність заборгованості за цим договором, а також її розмір.

V. Висновки суду

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд встановив, що між кредитором та відповідачем виникли договірні відносини у зв`язку з укладенням кредитного договору.

Відповідач, будучи вільним в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписав кредитні документи. Отже, сторонами договору в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом. Кредитодавець за вказаним договором виконав взяті на себе зобов`язання, натомість відповідач умови кредитного договору належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість.

Суд дослідив і проаналізував докази у справі, та керуючись завданнями цивільного судочинства щодо справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, однак істотно порушив умови кредитного договору, ст. ст. 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України та не повернув суму простроченого кредиту у зв`язку з чим утворилась заборгованість, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів (частини коштів) на рахунок ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відповідач не надав, дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1624-3863 від 11.11.2025 в частині стягнення тіла кредиту у розмірі 13 700,00 гривень слід задовольнити.

Враховуючи розмір процентної ставки та умови договору вимоги про стягнення заборгованості по процентах у розмірі 15 207,00 грн також підлягають до задоволення.

Щодо стягнення з відповідача комісії за надання кредита суд зазначає, що у частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).

Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 11 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування»). Тобто, споживчим є будь-який кредит наданий споживачу для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (частина п`ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

За умовами договору необхідно вважати, що позивачем заявлено до стягнення комісію у розмірі 2 055,00 грн не як штрафну санкцію, а як складову кредитного договору.

Відповідно до кредитного договору: «Комісія за видачу кредиту - грошові кошти, які згідно умов цього Договору Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю в якості однієї (першої) з двох складових оплати за надання та користування Кредитом (якщо умовами Договору передбачений обов`язок Позичальника сплати Комісії). Комісія за видачу кредиту нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за видачу Кредиту. Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит також належить до Комісії за видачу кредиту і може одноразово нараховуватись при кожному отриманні Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів, якщо нарахування

Комісії за видачу додаткових грошових коштів передбачено відповідними Додатковими угодами до цього Договору, якими Сторони оформили отримання Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів.».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, пов`язану з наданням кредиту і ця умова договору не визнана недійсною.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зазначено, що: «Закон № 1734-VIII (ЗУ Про споживче кредитування) у редакції, чинній до 19 жовтня 2019 року (дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20 вересня 2019 року), до загальних витрат за споживчим кредитом відносив витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цей же пункт з 19 жовтня 2019 року визначив, що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.В цьому висновку Велика Палата Верховного Суду зауважує, що згідно з п. 8 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20 вересня 2019 року, що набрав чинності 19 жовтня 2019 року і положення якого зберігають свою чинність на день розгляду справи, пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» виклали в такій редакції, згідно якої до загальних витрат за споживчим кредитом відносять витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цими ж змінами починаючи з 19 жовтня 2019 року визначено у частині другій статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб».

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Своїм підписом на договорі відповідач також підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, комісії, розуміє та зобов`язується їх виконувати.

Кредитний договір відноситься до оспорюваних договорів. Відповідач укладений кредитний договір не оспорювала ні в цілому, ні в будь-якій окремій його частині, а тому в силу вимог ст. 204 ЦК України цей правочин є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом і він не визнаний судом недійсним. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 2055,00 грн заборгованості за комісією підлягає до задоволення.

Щодо вимоги позову в частині стягнення з відповідача 6 850,00 грн відсотків річних згідно зі ст. 625 ЦК України, то суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

24 лютого 2022 року відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який триває і наданий час. Оскільки проценти річні згідно зі ст. 625 ЦК України нараховані у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України. Отже, вимога позивача у частині стягнення з відповідача процентів річних згідно зі ст. 625 ЦК України в розмірі 6 850,00 грн не ґрунтується на вимогах закону і до задоволення не підлягає.

Таким чином загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 30 962,00 гривень (13 700,00 грн тіло кредиту + 15 207,00 грн відсотки + 2055,00 грн комісія).

Отже, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити частково.

VІ. Судові витрати

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджено квитанцією, яка міститься у матеріалах справи. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 180,08 гривень.

Позивач на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надав договір про надання професійної правничої допомоги від 08 квітня 2026 року, укладений між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та Адвокатським об`єднанням «ПРАВОВИЙ БАЛАНС».

Згідно з п. 1.1 цього договору ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» доручило, а Адвокатське об`єднання «ПРАВОВИЙ БАЛАНС» прийняло на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.1.3 договору про надання професійної правничої допомоги до обсягу правничої допомоги належить складання проектів необхідних процесуальних документів, у тому числі позовних заяв, клопотань, пояснень та інших процесуальних документів.

Згідно з п. 4.3 договору розмір гонорару за підготовку позовних заяв є фіксованим та складає 5000,00 грн за одну позовну заяву.

Відповідно до п. 4.5 договору оплата гонорару за підготовку позовних заяв здійснюється клієнтом у розмірі фактично компенсованих клієнту витрат на професійну правничу допомогу не пізніше 6 місяців з дати надходження сум такої компенсації на рахунок клієнта.

На підтвердження вартості правничої допомоги позивач також надав рахунок-фактуру № Р-0002489 від 21 квітня 2026 року, виставлений Адвокатським об`єднанням «ПРАВОВИЙ БАЛАНС» на адресу ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», згідно з яким вартість надання професійної правничої допомоги за підготовку позовної заяви про стягнення коштів за кредитним договором № 1624-3863 становить 5000,00 грн.

Також до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Глуховецького Олександра Степановича серії ТР № 000217 від 31 серпня 2017 року.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, договорів, рахунків тощо.

Надані позивачем договір про надання професійної правничої допомоги та рахунок-фактура підтверджують, що витрати на правничу допомогу у сумі 5000,00 грн пов`язані саме з підготовкою позовної заяви у цій справі за кредитним договором № 1624-3863. З умов договору слідує, що відповідний гонорар є фіксованим та підлягає сплаті клієнтом у порядку, визначеному сторонами договору.

Суд враховує, що справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, предметом спору є стягнення заборгованості за одним кредитним договором, фактичні обставини підтверджуються типовими письмовими доказами, а правова позиція позивача зводиться до доведення факту укладення електронного договору, видачі кредитних коштів та наявності заборгованості.

Разом з тим заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн у даному випадку не є явно завищеним щодо ціни позову, обсягу підготовлених матеріалів та характеру спору. Відповідачка клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не подала, доказів їх неспівмірності або необґрунтованості суду не надала.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, судові витрати підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог, становить 4 094,20 грн, виходячи з розрахунку: 30 962,00 грн ? 5 000,00 грн / 37 812,00 грн = 4 094,20 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 16, 203, 526, 530, 599, 610, 625, 626, 627, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 2, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 187, 211, 247, 263-265, 273, 274, 353-355 ЦПК України, Законом України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», Законом України «Про судовий збір», суд,

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" заборгованість за кредитним договором № 1624-3863 від 11.11.2025 в розмірі 30 962 (тридцять тисяч дев`ятсот шістдесят дві) гривні 00 коп., з яких: заборгованість за кредитом 13 700,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами 15 207,00 гривень, заборгованість по комісії 2 055,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2 180 (дві тисячі сто вісімдесят) гривень 08 коп. та 4 094 (чотири тисячі дев`яносто чотири) гривні 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс", код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, оф.407, м. Київ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І. Є. Малюшевська