Рішення № 137903291, 02.07.2026, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/522/26

2/689/479/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02.07.2026 року селище Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Шевчик О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Фурман Н.Л.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні селища Ярмолинці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 20.07.2025-100000304 від 20.07.2025 року в розмірі 13 080,00 грн та понесених судових витрат в розмірі 2662,40 грн.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 20.07.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 20.07.2025-100000304. Відповідно до умов договору відповідачці надано кредит у розмірі 3 000 грн, строком на 217 днів, процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом; процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт»; комісія, пов`язана з наданням Кредиту 9% від суми Кредиту та дорівнює 270 грн 00 коп.

Відповідачка не виконувала належним чином зобов`язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути із відповідачки у розмірі 13 080 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 4 000 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 6 000 грн, комісії 360 грн, додаткової комісії 720 грн, неустойки 2 000 грн та судовий збір.

В судове засідання представник ТОВ "Споживчий центр" не з`явився, в позовній заяві просить розглядати справу за відсутності представника позивача.

Відповідачка в судовому засіданні позов визнала, що брала зазначений кредит.

Суд, заслухавши відповідачку, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 20.07.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки від 20.07.2025 року, які підписано відповідачем електронним підписом - одноразовим ідентифікатором, укладено кредитний договір № 20.07.2025-100000304.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (пункт 3.1 Пропозиції).

Згідно із Заявкою кредитного договору № 20.07.2025-100000304, сума кредиту 3 000 грн. Строк, на який надається кредит 217 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 21.02.2026 року (п.п.2,3,4 Заявки).

Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом; процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт» (п.6,7 Заявки).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, примірної відповіді кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору (кредитної лінії), сума Кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 4000 грн 00 коп, яка складається з усіх Траншів (частин Суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених Сторонами Додаткових Договорах (чергові Транші). За даним Додатковим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику 2-й Транш у розмірі 1000 грн 00 коп; дата надання/видачі Кредиту (2-го Траншу) - 09/08/2025. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту (2-гоТраншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу

споживача 4149-49XX-XXXX-5598. Днем надання Кредиту (2-го Траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця. Реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику: 4149-49XX-XXXX-5598. Строк, на який надається Кредит (а саме 2-й Транш) - 197 днів з дати його надання (а.с. 21 зворот-22).

Видача кредитних коштів за договором № 20.07.2025-100000304 в сумі 1 000,00 грн підтверджена листом іPAY.ua ТОВ «Універсальні платіжні рішення», згідно з яким було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 09.08.2025 19:47:18 на суму 1 000,00 грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 828418350, призначення платежу: Видача за договором кредиту № 20.07.2025-100000304. (а.с.23).

Видача кредитних коштів за договором № 20.07.2025-100000304 в сумі 3 000,00 грн підтверджена листом іPAY.ua ТОВ «Універсальні платіжні рішення», згідно з яким було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 20.07.2025 08:39:20 на суму 3 000,00 грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 808272643, призначення платежу: Видача за договором кредиту № 20.07.2025-100000304. (а.с.24).

Згідно із наданим ТОВ «Споживчий центр» розрахунком заборгованості за договором № 20.07.2025-100000304 від 20.07.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 складається із основного боргу 4 000,00 грн, відсотків 6 000,00 грн, комісії 1 080,00 грн, штрафів 2 000,00 грн, а всього 13 080,00 грн (а.с.33-35).

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч.ч.1,2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Що ж стосується вимог про стягнення 2 000,00 грн неустойки, то суд відхиляє посилання позивача на відсутність у Законі України «Про споживче кредитування» обов`язку списання неустойки в період воєнного стану у зв`язку із виключенням п. 6.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», оскільки відповідно до п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції закону України № 2120-IX від 15.03.2022) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

При цьому суд враховує, що Цивільний Кодекс України має вищу юридичну силу ніж Закон.

Щодо стягнення заборгованості за комісією, суд виходить з наступного.

Відповідно до п 9. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 270 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості.

Як вбачається з правової позиції, викладеної у Постанові ВП ВС від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17, банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону № 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку (п. 29 Постанови ВП ВС від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17).

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем не доведено правомірність вимог щодо стягнення з відповідачки заборгованості за комісією.

Оскільки відповідачка не погасила взятий нею кредит, не сплатила відсотки, тому заборгованість за кредитним договором № 20.07.2025-100000304 від 20.07.2025, яка складається із: тіла кредиту 4 000,00 грн, процентів 6 000,00 грн, а всього 10 000,00 грн, підлягає стягненню з відповідачки на користь ТОВ «Споживчий центр».

В задовленні решти позовних вимог слід відмовити.

Щодо стягнення з відповідачана користь позивача судового збору, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме, судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 035,47 грн ((10 000 грн х 100% : 13 080 грн) х 2 662,40 грн. : 100%).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського,133-А, р/р № НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299)заборгованість за кредитним договором № 20.07.2025-100000304 від 20.07.2025 року у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень, яка складається із: тіла кредиту 4 000,00 грн, відсотків 6 000,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" судовий збір в сумі 2 035 (дві тисячі тридцять п`ять) гривень 47 копійок.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шевчик О.М.