Рішення № 137902875, 02.07.2026, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2-а/679/25/2026

Справа № 679/814/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Безкровного І.Г.,

за участю секретаря с/з Хвещук К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин Хмельницької області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейського Відділення поліції № 2 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Гаврилюка Олега Сергійовича, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Нетішинського міського суду Хмельницької області з позовом до поліцейського Відділення поліції № 2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Гаврилюка О.С. та ГУНП в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позову зазначається, що постановою поліцейського Відділення поліції № 2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Гаврилюка О.С. від 19.05.2026 серії ЕНА № 722879 на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП у розмірі 425 грн.

Відповідно до цієї постанови 19.05.2026 год. о 18:58 год. ОСОБА_1 , рухаючись поблизу будинку № 2 по вул. Чорновола м. Нетішин, керував транспортним засобом без чинного страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив п. 2.1 (ґ) ПДР.

Позивач вважає цю постанову незаконною і необґрунтованою з огляду на наступне.

Так, 19.05.2026 о 18:58 год. по вул. Чорновола м. Нетішин позивач будь-яким транспортним засобом не керував, тому у поліцейського Гаврилюка О.С. не було правових підстав вимагати в нього поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та, відповідно, у позивача не було обов`язку пред`являти відповідачу такий документ.

При цьому у фабулі правопорушення взагалі не зазначається марка і державний реєстраційний знак транспортного засобу, що свідчить про неконкретність висунутого звинувачення.

Таким чином, позивач просив суд скасувати постанову серії ЕНА № 7223879 від 19.05.2026, винесену поліцейським Відділення поліції № 2 (м. Нетішин) Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Гаврилюком О.С., про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн.

03.06.2026 суддею було відкрито провадження у справі та визначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін (а.с. 10).

02.07.2026 судом було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання, а також повернуто без розгляду поданий представником відповідача відзив на позов.

Позивач та його представник адвокат Бойко В.Ф. у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, останній надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, в якій також вказав, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач поліцейський Відділення поліції № 2 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Гаврилюк О.С. у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань не надав.

Представник відповідача ГУНП в Хмельницькій області Файчук А.С. у судове засідання також не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав клопотання про відкладення судового засідання на інші дату та час, у задоволенні якого судом було відмовлено.

Заслухавши позивача та його представника, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням всі надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до постанови серії ЕНА № 7223879 від 19.05.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, 19.05.2026 о 18:58 год. ОСОБА_1 , рухаючись поблизу будинку № 2 по вул. Чорновола м. Нетішин, керував автомобілем «BMW 320D» із державним номерним знаком НОМЕР_1 без чинного страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив п. 2.1 (ґ) ПДР. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, внаслідок чого поліцейським Відділення поліції № 2 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Гаврилюком Олегом Сергійовичем було винесено вказану постанову, за якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 415 грн (а.с. 7).

Як зазначається у п. 2.1 (ґ) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат Зелена картка (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування Зелена картка.

Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.ч. 1, 2 т. 77 КАС України).

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються. Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Як вбачається з позовної заяви, позивач заперечує факт вчинення ним відповідного правопорушення, у вчиненні якого останнього було визнано винуватим за оскаржуваною постановою.

У той же час представник ГУНП в Хмельницькій області, який належним чином був повідомлений про розгляд цієї справи судом, отримавши 02.06.2026 позовну заяву з доданими до неї документами та 05.06.2026 копію ухвали про відкриття провадження у справі (а.с. 11, 20), у встановлений судом строк не надав суду відзив на позов, а також будь-які докази, які б спростовували викладені у позові обставини.

Інший відповідач поліцейський ОСОБА_2 , отримавши 05.06.2026 безпосередньо у приміщенні суду копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копіями позовної заяви та доданих до неї документів (а.с. 21), також не подав відзив на позов.

Таким чином, будь-яких доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення та зокрема факт керування ним транспортним засобом за обставин, що зазначаються в оскаржуваній постанові, відповідачами суду надано не було.

Більше того, як вбачається із доданої до позову копії посвідчення серії НОМЕР_2 від 17.02.2021, позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

Особливості страхування цивільно-правової відповідальності окремих категорій громадян України встановлені статтею 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV, пунктом 13.1 якого передбачено, що учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.

Водночас Конституційний Суд України у своєму рішенні № 7-рп/20 від 23.12.2014 у справі № 1-6/2014 розтлумачив, що в аспекті конституційного звернення положення п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» необхідно розуміти так, що транспортними засобами, які належать учасникам бойових дій, інвалідам війни та інвалідам І групи, є такі наземні транспортні засоби, якими зазначені особи володіють як на праві власності, так і на будь-якій іншій правовій підставі.

Пунктом 1.6 статті 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що власники транспортних засобів юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

При цьому доказів того, що автомобіль «BMW 320D» із державним номерним знаком НОМЕР_1 не належить позивачу і що останній керував ним не на законних підставах відповідачами також надано не було.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч. 2 ст. 3 та ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. ЄСПЛ зазначає, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (рішення у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008).

У той же час у ч. 3 ст. 62 Конституції України наголошується, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, оскільки доказування (а так само обвинувачення) не може ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведена правомірність винесення оскаржуваної постанови, оскільки викладені у ній обставини належними та достатніми доказами в розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 72 КАС України у повній мірі не підтверджені.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на встановлені судом обставини, оскільки відповідачами не було доведено належними та достатніми доказами правомірність винесення оскаржуваної постанови, суд вважає за необхідне задовольнити позов повністю, скасувати оскаржувану постанову та закрити відповідну справу про адміністративне правопорушення стосовно позивача, що з огляду на положення ч. 2 ст. 9 та ч. 3 ст. 286 КАС України буде належним та ефективним способом захисту прав позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72-77, 79, 211, 241-246, 286 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського Відділення поліції № 2 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Гаврилюка Олега Сергійовича, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити повністю.

Скасувати постанову поліцейського Відділення поліції № 2 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Гаврилюка Олега Сергійовича серії ЕНА № 7223879 від 19.05.2026 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн, а відповідну справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів із дня складення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана ним протягом десяти днів із дня вручення йому копії рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Представник позивача: адвокат Бойко Валерій Федорович (РНОКПП НОМЕР_4 ; адреса місця роботи: Хмельницька область, Шепетівського району, м. Нетішин, просп. Незазежності, буд. 12-А, офіс 310).

Відповідач-1: поліцейський Відділення поліції № 2 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Гаврилюк Олег Сергійович (адреса місця роботи: Хмельницька область, Шепетівський район, м. Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 4).

Відповідач-2: Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області (ідентифікаційний код 40108824; місцезнаходження: Хмельницька область, Хмельницький район, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 7).

Представник відповідача-2: Файчук Андрій Сергійович (РНОКПП НОМЕР_5 ).

Суддя І.Г. Безкровний