Рішення № 137901955, 02.07.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року Чернігів Справа № 620/3439/26

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України, Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства у справах ветеранів України, в якому просить:

Визнати протиправним та скасувати рішення Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту" від 04.09.2025 № 7/ІІ/15/1, яким мені відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій;

Зобов`язати Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту" Міністерства у справах ветеранів (Мінветеранів) України повторно розглянути мою заяву про надання статусу учасника бойових дій, з урахуванням моїх роз`яснень, щодо підстав відмови та нових матеріалів.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що він у період з 24.02.2022 по 16.03.2022, добровільно долучився до активної участі у національному супротиві у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, у вказаний період перебував в районах проведення активних бойових дій у складі Управління поліції охорони в Чернігівській області, брав безпосередню участь у виконанні завдань з відсічі стримування збройної агресії російської федерації та захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи на території та в межах міста Чернігова зі зброєю в якості добровольця колишнього співробітника МВС у складі Управління поліції охорони в Чернігівській. Проте відповідач протиправно відмовив у надання статусу учасника бойових дій. 25 лютого, він, з власною вогнепальною зброєю, виконував накази (завдання) свого командира ОСОБА_2 та ніс службу з охорони та оборони будівлі Чернігівського обласного правління АТ «Державний ощадний банк України». Так відбувалось до моменту, поки ворог не відступив від Чернігова.

У відзиві на позов Міністерство у справах ветеранів України просить відмовити у задоволені позову, оскільки на засіданні міжвідомчої комісії (протокол засідання від 04.09.2025 № 7) прийнято рішення про відмову позивачу в наданні статусу учасника бойових дій, про, що ОСОБА_1 було повідомлено листом Мінветеранів від 01.10.2025 № 21295/1.3/3.1-25. При цьому рішення міжвідомчої комісії про відмову у наданні статусу учасника бойових дій позивачу є обґрунтованим, прийнятим у межах повноважень. Вказує, що згідно з абзацом другим пункту 25 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ дія абзацу першого цього пункту не поширюється на працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів необхідних для забезпечення оборони України, а підставою для надання статусу учасника бойових дій є довідка, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими особа сама або у складі добровольчого формування брала безпосередню участь у здійсненні відповідних заходів.

У відповіді на відзив позивач наполягає на задоволені позову та вказує, що його участь у заходах оборони України у період з 24.02.2022 по 25.03.2022 носила виключно індивідуальний добровольчий характер. Виконання завдань спільно з Управлінням поліції охорони в Чернігівській області здійснювалося ним на підставі особистої ініціативи як цивільної особи, відповідно до положень Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України». Він не є суб`єктом, на якого поширюється виняток, передбачений абзацом 2 пункту 25 статті 6 Закону, оскільки його участь в обороні не була наслідком виконання трудових функцій чи розпоряджень роботодавця. Отже, як вважає позивач, посилання відповідача на пункт 25 частини першої статті 6 Закону № 3551-XII як на підставу для відмови є необґрунтованим та свідчить про неправильне застосування норм матеріального права.

Міністерство у справах ветеранів України у запереченнях на відповідь на позов наполягає, що рішення міжвідомчої комісії про відмову у наданні статусу учасника бойових дій Позивачу є обґрунтованим, прийнятим у межах повноважень міжвідомчої комісії. Управління поліції охорони в Чернігівській області забезпечувало охорону об`єктів стратегічної інфраструктури в банківській системі України, зокрема об`єктів Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», проте підрозділ (Управління поліції охорони), утворений державним правоохоронним органом, не може бути віднесений до добровольчих формувань у розумінні пункту 25 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ, оскільки під час його створення відсутній визначальний елемент добровільності, адже це спеціалізований підрозділ Національної поліції України, який надає послуги з фізичної та технічної охорони об`єктів (квартир, будинків, офісів, підприємств), встановлення та обслуговування сигналізації, а також охороняє громадський порядок під час масових заходів.

Міжвідомча комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера у відзиві на позовну заяву зазначає, що надані документи, попри формальну відповідність кількісному критерію, не підтверджують факт безпосередньої участі у здійсненні заходів необхідних для оборони України, що не дозволяє достовірно встановити факт безпосередньої' участі позивача у заходах необхідних для забезпечення оборони України у визначений Законом період.

У відповіді на відзив позивач наполягає на задоволення позову.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 11.05.2026 залучено Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера як другого відповідача до участі у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач 16.07.2025 звернувся до Міжвідомчої комісії з питань із заявою про надання статусу учасника бойових дій, до якої були додані копії таких документів: паспорт, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, лист від 10.12.2024 №21/6-03/151028/2024, нотаріально засвідчені свідчення ОСОБА_2 , довідка від 01.07.2025 №107/48/45-2025, довідка від 18.04.2024 №55/43/03-2024, посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_2 , паспорт та РНОКПП ОСОБА_2 , нотаріально засвідчені свідчення ОСОБА_3 , довідка від 12.03.2024 №12/43/03-2024, рішення від 06.06.2024 №6/І/ХХХІІІ/11 про визнання учасниками бойових дій ОСОБА_3 , посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_3 , нотаріально засвідчені свідчення ОСОБА_4 , довідка від 18.04.2024 №62/43/03-2024, рішення від 22.08.2024 №9/ІІІ/ХХХІІІ/40 про визнання учасниками бойових дій ОСОБА_4 , посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_4 , витяг з інформаційно аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимостей».

Нотаріально посвідченою заявою (надання свідчення) ОСОБА_3 , підтвердив факт того, що під час його перебування в районах проведення активних бойових дій у складі Управління поліції охорони в Чернігівській області, ОСОБА_1 , брав безпосередню участь у виконанні завдань з відсічі стримування збройної агресії росії та захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією росії проти України, перебуваючи на території та в межах міста Чернігова в якості добровольця - колишнього співробітника МВС у складі Управління поліції охорони в Чернігівській області зі зброєю з 24.02.2022 року по 16.03.2022 року.

Відповідно до довідки від 12.03.2024 №12/43/03-2024 старший сержант поліції ОСОБА_3 у період з 24.02.2022 по 04.04.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у населеному пункті м. Чернігів. Ця довідка є підставою для надання статусу учасника бойових дій .

З посвідчення серія НОМЕР_1 виданого Департаментом поліції охорони Національної поліції України 28.06.2024 ОСОБА_3 є учасником бойових дій (пункт 19 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

Відповідно до рішення про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції від 06.06.2024 №6/І/ХХХІІІ/11 ОСОБА_3 був наданий статус учасника бойових дій на підставі довідки від 12.03.2024 №12/43/03-2024.

Нотаріально посвідченою заявою (надання свідчення) ОСОБА_4 , підтвердив факт того, що під час його перебування в районах проведення активних бойових дій у складі Управління поліції охорони в Чернігівській області, ОСОБА_1 , брав безпосередню участь у виконанні завдань з відсічі стримування збройної агресії росії та захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією росії проти України, перебуваючи на території та в межах міста Чернігова в якості добровольця - колишнього співробітника МВС у складі Управління поліції охорони в Чернігівській області зі зброєю з 24.02.2022 року по 16.03.2022 року.

Відповідно до довідки від 18.04.2024 №62/43/03-2024 старший сержант поліції ОСОБА_4 у період з 24.02.2022 по 04.04.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у населеному пункті м. Чернігів. Ця довідка є підставою для надання статусу учасника бойових дій .

З посвідчення серія НОМЕР_2 виданого Департаментом поліції охорони Національної поліції України 09.09.2024 ОСОБА_4 є учасником бойових дій (пункт 19 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

Відповідно до рішення про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції від 22.08.2024 №9/ІІІ/ХХХІІІ/40 ОСОБА_4 був наданий статус учасника бойових дій на підставі довідки від 18.04.2024 №62/43/03-2024 та накази, що були підставою для видачі довідки.

Нотаріально посвідченою заявою (надання свідчення) ОСОБА_2 , підтвердив факт того, що під час його перебування в районах проведення активних бойових дій у складі Управління поліції охорони в Чернігівській області, ОСОБА_1 , брав безпосередню участь у виконанні завдань з відсічі стримування збройної агресії росії та захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією росії проти України, перебуваючи на території та в межах міста Чернігова в якості добровольця - колишнього співробітника МВС у складі Управління поліції охорони в Чернігівській області зі зброєю з 24.02.2022 року по 16.03.2022 року.

Відповідно до довідки від 18.04.2024 №55/43/03-2024 старший лейтенант поліції ОСОБА_2 у період з 24.02.2022 по 04.04.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у населеному пункті м. Чернігів. Ця довідка є підставою для надання статусу учасника бойових дій.

З посвідчення серії НОМЕР_3 виданого Департаментом поліції охорони Національної поліції України 04.09.2024 ОСОБА_2 є учасником бойових дій (пункт 19 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

Згідно з довідкою Управління поліції охорони в Чернігівській області від 01.07.2025 №107/43/45-2025 ОСОБА_2 дійсно працює на посаді інспектора сектору фізичною охорони Управління поліції охорони в Чернігівській області з грудня 2020 року. Посада інспектора сектору фізичної охорони Управління поліції охорони в Чернігівській області відноситься до категорії командно-керівного (командного) складу апарату управління.

Листом від 10.12.2024 №21/6-03/151028/2024 АТ «Ощадбанк» повідомив, що згідно з постановою КМУ від 04.03.2015 року №83 (зі змінами та доповненнями) «Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави AT «Ощадбанк» визначено як установу; що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Крім цього, відповідно до рішення правління Національного банку України від 20 квітня 2021 року № 148 «Про об`єкти критичної інфраструктури в банківській системі України» Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» віднесено до об`єктів критичної інфраструктури в банківській системі України. Відповідно до рішення правління Національного банку України від 24.04.2022 №0/ДСК AT «Ощадбанк» є уповноваженим банком, діє залучається до роботи (здійснення операцій) в умовах особливого періоду. Також, Банк відповідно до наказу НБУ №87-но від 30.01.2024 визначено критично важливим банком України для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Окрім того, AT «Ощадбанк» відповідно до постанови правління НБУ від 28.09.2016 №389 має статус уповноваженого банку, який залучається до зберігання запасів готівки Національного банку України, а також забезпечує інші банки України готівкою та приймає від них надлишки.

Листом від 11.12.2025 №01-15/1975/25 вих Філія - Чернігівське обласне правління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» повідомило, що окремі приміщення будівлі використовуються для зберігання запасів готівки НБУ України, які охороняються відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 11 листопада 2015 року № 937 «З питань забезпечення охорони об`єктів державної та інших форм власності», постанови Правління Національного банку України № 63 від 10 лютого 2016 року, «Про затвердження Правил з організації захисту приміщень банків в Україні» та Положення про організацію захисту приміщень установ AT «Ощадбанк», затвердженого постановою правління AT «Ощадбанк» № 350 від 29.05.2020 у редакції з рішенням правління AT «Ощадбанк» від 10.11.2022 п. 7.4.2., «В установах Банку, які залучаються до зберігання запасів готівки Національного банку України, фізична охорона повинна здійснюватися поліцією охорони або власною службою охорони Банку, з вогнепальною зброєю...». З управлінням поліції охорони Чернігівській області МВС України філією Чернігівського обласного управління укладено договір про фізичну охорону об`єкту, який охороняється з вересня 2019 року на постійній основі в тому числі підрозділом УПО охорона здійснювалась в період військової агресії російської федерації з 24 лютого 2022 року.

Заяву позивача залишено без руху, оскільки в матеріалах справи були відсутні оригінали заяв свідків, згідно зі статтею 43 Закону України Про адміністративну процедуру, про що позивача було повідомлено листом від 29.07.2025 № 15772/1.3/3.1-25. Виявлені недоліки усунуто заявником.

Листом від 01.10.2025 №21295/1.3/3.1-25 Мінветеранів надіслало позивачу рішення міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера від (далі Рішення від 04.09.2025 №7/ІІ/15/1).

У вказаному Рішенні міжвідомча комісія дійшла висновку про відсутність правових підстав для надання заявнику статусу учасника бойових дій відповідно до пункту 25 частини 1 статті 6 Закону, оскільки:

1) підрозділ (Управління поліції охорони), утворений державним правоохоронним органом, не може бути віднесений до добровольчих формувань у розумінні пункту 25 частини першої статті 6 Закону, оскільки під час його створення відсутній визначальний елемент добровільності, адже це спеціалізований підрозділ Національної поліції України, який надає послуги з фізичної та технічної охорони об`єктів (квартир, будинків, офісів, підприємств), встановлення та обслуговування сигналізації, а також охороняє громадський порядок під час масових заходів. При цьому, відповідно до пункту 2 Інструкції про організацію службової діяльності органів поліції охорони під час виконання заходів з фізичної охорони об`єктів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.07.2017 № 577, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2017 р. за №989/30857 фізична охорона об`єктів покладається на органи і підрозділи поліції охорони і забезпечується персоналом поліції охорони згідно визначених і затверджених на підставі укладених договорів: заходів охорони, штатної чисельності, складу нарядів поліції охорони та строків несення служби ними. У зв`язку з цим міжвідомча комісія не може підтвердити одну з трьох обов`язкових правових підстав для надання статусу учасника бойових дій відповідно до пункту 25 частини першої статті 6 Закону - участь у заходах саме у складі добровольчого формування;

2) подані свідчення не дають можливості достовірно встановити форму участі заявника у заходах у зазначений період (забезпечення заявником охорони об`єктів стратегічної інфраструктури в банківській системі України), оскільки не вбачається форми участі у заходах, яка б відповідала терміну участь у забезпеченні здійснення заходів у розумінні Окремого доручення Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298 та документально підтверджувана рішенням уповноваженого органу про включення цих завдань (охорона об`єктів Акціонерного товариства Державний ощадний банк України) до планів чи розпорядчих актів оборони;

3) в порушення абзацу сьомого пункту 25 частини першої статті 6 Закону серед поданих свідчень відсутнє свідчення командира військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими заявник сам або у складі добровольчого формування брав безпосередню участь у здійсненні заходів, у зв`язку з чим міжвідомча комісія не може покладатися на свідчення як підставу для надання статусу учасника бойових дій відповідно до пункту 25 частини першої статті 6 Закону.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку зі збройною агресією рф проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався відповідними указами Президента України, затвердженими законами України, який триває і даний час.

Суспільні відносини з приводу набуття громадянином правового статусу учасника бойових дій регламентовані, зокрема, приписами Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон №3551-ХІІ, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 5 Закону №3551-ХІІ учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Відповідно до пункту 25 частини першої статті 6 Закону №3551-XII Учасниками бойових дій визнаються особи, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року відповідно до Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України" або у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Дія абзацу першого цього пункту не поширюється на працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Рішення про надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, приймається міжвідомчою комісією, утвореною центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей таких осіб і членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб, а також райони проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.

Підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, є довідка, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими особа сама або у складі добровольчого формування брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, про період участі у таких заходах.

У разі відсутності довідки, передбаченої абзацом п`ятим цього пункту, підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, є, зокрема:

свідчення (заява) не менше ніж трьох свідків (одним із яких є командир підрозділу, в зоні відповідальності якого перебувала особа або добровольче формування, у складі якого особа брала участь у здійсненні відповідних заходів) про період безпосередньої участі в здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів.

До уваги беруться свідчення (заяви) осіб, підпис на яких засвідчений нотаріально, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до абзацу першого пункту 19 частини першої цієї статті та/або статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 частини другої статті 7 цього Закону та які мають документальне підтвердження своєї участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за період, за який вони свідчать.

До періоду безпосередньої участі особи, зазначеної в абзаці першому цього пункту, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, включається період, підтверджений усіма свідками.

Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затверджено постановою КМУ від 20.08.2014 № 413 (далі - Порядок № 413).

Адміністративні акти, процедура прийняття яких визначається цим Порядком, приймаються з дотриманням вимог Закону України Про адміністративну процедуру з урахуванням особливостей, установлених Законом. (абзац 4 пункту 1 Порядку №413).

Відповідно до підпункту 6 пункту 4 Порядку №413 підставою для надання заявникам статусу учасника бойових дій є: для заявників з числа осіб, зазначених в абзаці першому пункту 25 частини першої статті 6 Закону, підставою для надання статусу учасника бойових дій є довідка за формою згідно з додатком 6, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії, Держприкордонслужби, СБУ та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими заявник сам або у складі добровольчого формування брав безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, про період участі у таких заходах.

У разі відсутності зазначеної довідки підставою для надання статусу учасника бойових дій заявникам, зазначеним в абзаці першому цього підпункту, є, зокрема:

свідчення (заява) не менше трьох свідків (одним з яких є командир підрозділу, в зоні відповідальності якого перебувала особа або добровольче формування, у складі якого особа брала участь у здійсненні відповідних заходів) про період безпосередньої участі в здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів.

До уваги беруться свідчення (заяви) осіб, справжність підпису на яких засвідчено нотаріально, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону та/або статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 частини другої статті 7 Закону та які мають документальне підтвердження своєї участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за період, за який вони свідчать. До періоду безпосередньої участі заявників, зазначених в абзаці першому цього підпункту, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, включається період, підтверджений усіма свідками.

Заявники з числа осіб, зазначених у пункті 25 частини першої статті 6 Закону, або командири добровольчих формувань, у складі яких такі заявники брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, подають на розгляд міжвідомчої комісії документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку для таких заявників, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій. (пункт 10 Порядку №413).

Згідно з пунктом 19 Порядку № 413, рішення щодо надання або відмови у наданні статусу УБД приймають:

- відповідні комісії - для осіб, передбачених пунктами 19 і 20 частини першої статті 6 Закону;

- міжвідомча комісія - у разі наявності спірних питань або для осіб, зазначених у пунктах 21 і 25 тієї ж статті.

Відповідно до пунктів 20- 23 Порядку № 413, комісії розглядають документи, у разі потреби заслуховують пояснення заявників, стосовно яких вони подані, свідків та в місячний строк із дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав комісії повертають документи до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання та повторного подання на розгляд комісій протягом 10 календарних днів.

Комісії подають на розгляд міжвідомчої комісії документи із спірних питань, які потребують міжвідомчого врегулювання.

Міжвідомча комісія розглядає документи, надіслані комісіями, заявниками з числа осіб, зазначених у пунктах 21 і 25 частини першої статті 6 Закону, або командирами добровольчих формувань, у складі яких такі заявники брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та в разі потреби уточнює інформацію про заявників, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), заслуховує пояснення таких заявників, свідків, представників державних органів та в місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про надання (відмову в наданні) статусу учасника бойових дій, про що інформує комісії чи заявників, які звернулися до міжвідомчої комісії.

У разі відсутності оригіналів або електронних копій оригіналів паперових документів, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 4 цього Порядку, вони витребовуються комісіями, утвореними міністерствами, центральними органами виконавчої влади чи іншими державними органами, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу заявники, в командира (начальника) військової частини (органу, підрозділу) або іншого керівника підприємства, установи та організації не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дати надходження заяви (звернення).

Командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій зобов`язані надати комісії запитувані документи (відомості) або повідомити обґрунтовану причину їх відсутності не пізніше ніж через 15 календарних днів з дати надходження такого запиту.

Комісія не пізніше ніж через 10 календарних днів після отримання відповіді на запит приймає рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій.

Статус учасника бойових дій вважається наданим за заявою, поданою в електронній формі, після того, як комісія в одноденний строк з дня прийняття відповідного рішення створила реєстрову інформацію про наданий статус учасника бойових дій шляхом внесення такої інформації до Реєстру і запис про це обліковано в Реєстрі.

Інформація про заявників, яким надано статус учасника бойових дій за заявою, поданою в паперовій формі, в одноденний строк з дня прийняття відповідного рішення вноситься комісіями до Реєстру, а у разі відсутності технічної можливості Мін`юст, органи Міноборони, МВС, Національна поліція, Національна гвардія, СБУ, розвідувальні органи, Адміністрація Держприкордонслужби, Адміністрація Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв`язку, ДСНС, Державне бюро розслідувань, Національне антикорупційне бюро подають таку інформацію (за наявності) Мінветеранів щомісяця до 15 і 28 числа за формою, визначеною в додатку 1 до Порядку видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302 (ЗП України, 1994 р., № 9, ст. 218), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2025 р. № 579.

За приписами пункту 25 Порядку №413 комісія або міжвідомча комісія відмовляє заявнику в наданні статусу учасника бойових дій у разі:

1) відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій;

2) відсутності необхідних документів, визначених пунктом 4 цього Порядку;

3) подання недостовірної інформації;

4) наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення заявником умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, або умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти миру, безпеки людства та міжнародного порядку.

У разі усунення виявлених підстав для відмови в наданні статусу учасника бойових дій заявник або уповноважена особа може повторно ініціювати винесення питання про надання зазначеного статусу (за процедурою, визначеною цим Порядком) на розгляд комісії шляхом подання заяви до керівника відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади чи іншого державного органу, в якому утворено комісію.

Рішення комісії або міжвідомчої комісії може бути оскаржене відповідно до Закону України Про адміністративну процедуру та/або в судовому порядку.

Положення про міжвідомчу комісію затверджено наказом Міністерства у справах ветеранів України від 26.02.2021 №43 (втратило чинність 10.10.2025, далі Положення №43). Основними завданнями міжвідомчої комісії є, окрім іншого: надання статусу учасника бойових особам, зазначеним в пунктах 21, 25 частини першої статті 6 Закону.

Міжвідомча комісія розглядає документи та у разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані, заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів та у місячний строк із дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення щодо надання (відмови у наданні) статусу учасника бойових дій, про що інформує комісії, підприємства, установи, організації або їх працівників, осіб, зазначених у «пунктах 21, 25 частини першої статті 6 Закону, за формою, наведеною в додатку 1 до цього Положення.

Для розгляду питання про надання статусу учасника бойових дій міжвідомча комісія має, серед іншого, такі права:

1) розглядати документи зі спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання, надіслані комісіями при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади чи інших державних органах, щодо надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним у підпункті 1 пункту 1 цього розділу, або позбавлення їх такого статусу;

2) розглядати документи щодо надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в підпункті 2 пункту 1 цього розділу, або позбавлення їх такого статусу, надіслані такими особами або командирами добровольчих формувань, у складі яких вони брали участь в антитерористичній операції, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

7) уточнювати інформацію про осіб, стосовно яких подано документи, заслуховувати пояснення цих осіб, свідків та представників державних органів;

8) приймати рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій особам, зазначеним у підпунктах 1- 4 пункту 1 цього розділу.

Підстави для відмови міжвідомчої комісії передбачені пунктом 5 розділу ІІI Положення і включають:

1) відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій;

2) відсутності необхідних документів, визначених Законом, Порядком № 413, Порядком № 203 або Порядком № 719;

3) подання недостовірної інформації;

4) наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення заявником умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, або умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти миру, безпеки людства та міжнародного порядку.

Як вбачається із вказаної норми, для встановлення статусу учасника бойових дій саме на підставі пункту 25 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ необхідно наявність таких обставин:

особа з 24 лютого по 25 березня 2022 року брала участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

відповідно до Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України" або

у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами.

Підставою для надання статусу учасника бойових дій є:

- довідка за формою згідно з додатком 6, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії, Держприкордонслужби, СБУ та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими заявник сам або у складі добровольчого формування брав безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, про період участі у таких заходах.

- у разі відсутності зазначеної довідки свідчення (заява) не менше трьох свідків (одним з яких є командир підрозділу, в зоні відповідальності якого перебувала особа або добровольче формування, у складі якого особа брала участь у здійсненні відповідних заходів) про період безпосередньої участі в здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів.

До уваги беруться свідчення (заяви) осіб, справжність підпису на яких засвідчено нотаріально, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону та/або статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 частини другої статті 7 Закону та які мають документальне підтвердження своєї участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за період, за який вони свідчать.

Повертаючись до матеріалів цієї справи суд зазначає, що Міжвідомча комісія розглянула заяву позивача про надання статусу учасника бойових дій та оскаржуваним рішенням від 04.09.2025 відмовила у наданні такого статусу, як підставу відмови комісія вказала, що підрозділ (Управління поліції охорони), утворений державним правоохоронним органом, не може бути віднесений до добровольчих формувань у розумінні пункту 25 частини першої статті 6 Закону, оскільки під час його створення відсутній визначальний елемент добровільності, адже це спеціалізований підрозділ Національної поліції України, який надає послуги з фізичної та технічної охорони об`єктів (квартир, будинків, офісів, підприємств), встановлення та обслуговування сигналізації, а також охороняє громадський порядок під час масових заходів. При цьому, відповідно до пункту 2 Інструкції про організацію службової діяльності органів поліції охорони під час виконання заходів з фізичної охорони об`єктів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.07.2017 № 577, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2017 р. за №989/30857 фізична охорона об`єктів покладається на органи і підрозділи поліції охорони і забезпечується персоналом поліції охорони згідно визначених і затверджених на підставі укладених договорів: заходів охорони, штатної чисельності, складу нарядів поліції охорони та строків несення служби ними. У зв`язку з цим міжвідомча комісія не може підтвердити одну з трьох обов`язкових правових підстав для надання статусу учасника бойових дій відповідно до пункту 25 частини першої статті 6 Закону - участь у заходах саме у складі добровольчого формування.

Суд звертає увагу, що позивач стверджує, що він брав участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації відповідно, як цивільна особа згідно статті 1 Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» № 2114-IX від 3 березня 2022 року, а не у складі добровольчого формування.

Так, згідно зі ст. 1 Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» у період дії воєнного стану громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - цивільні особи), можуть брати участь у відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації та/або інших держав, у тому числі отримати вогнепальну зброю і боєприпаси до неї відповідно до порядку та вимог, встановлених Міністерством внутрішніх справ України.

Водночас міжвідомча комісія у своєму рішення не перевірила вказаної обставини та не надала їй оцінку.

Також, як підставу для відмови у надання статусу учасника бойових дій Міжвідомча комісія зазначила, що подані свідчення не дають можливості достовірно встановити форму участі заявника у заходах у зазначений період (забезпечення заявником охорони об`єктів стратегічної інфраструктури в банківській системі України), оскільки не вбачається форми участі у заходах, яка б відповідала терміну участь у забезпеченні здійснення заходів у розумінні Окремого доручення Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298 та документально підтверджувана рішенням уповноваженого органу про включення цих завдань (охорона об`єктів Акціонерного товариства Державний ощадний банк України) до планів чи розпорядчих актів оборони.

Суд у цій справі встановив, що позивач разом із заявою про надання статусу учасника бойових дій, додав, зокрема, такі документи: нотаріально засвідчені свідчення ОСОБА_2 , довідка від 01.07.2025 №107/48/45-2025, довідка від 18.04.2024 №55/43/03-2024, посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_2 , нотаріально засвідчені свідчення ОСОБА_3 , довідка від 12.03.2024 №12/43/03-2024, рішення від 06.06.2024 №6/І/ХХХІІІ/11 про визнання учасниками бойових дій ОСОБА_3 , посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_3 , нотаріально засвідчені свідчення ОСОБА_4 , довідка від 18.04.2024 №62/43/03-2024, рішення від 22.08.2024 №9/ІІІ/ХХХІІІ/40 про визнання учасниками бойових дій ОСОБА_4 , посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_4 .

Водночас пунктом 3 розділу III Положення №43 визначено, що міжвідомча комісія розглядає документи та у разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані, заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів та у місячний строк із дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення щодо надання (відмови у наданні) статусу учасника бойових дій, про що інформує комісії, підприємства, установи, організації або їх працівників, осіб, зазначених у "пунктах 21, 25 частини першої статті 6 Закону, за формою, наведеною в додатку 1 до цього Положення.

Аналіз наведених вище норм, вказує на наявність у Міжвідомчої комісії повноважень на вчинення певних дій при вирішенні питання щодо надання особі статусу учасника бойових дій, у тому числі щодо уточнення інформації про осіб, стосовно яких подано документи, заслуховування пояснення цих осіб, свідків та представників державних органів.

Проте, відповідачем не надано доказів направлення відповідних запитів щодо уточнення інформації про особу та заслуховування заявлених свідків для встановлення форми участі позивача у відповідних у заходах.

Відповідач під час розгляду питання отримання статусу учасника бойових дій позивачем, виходив виключно з наявних документів, доданих до заяви, не провівши необхідних дій для встановлення всіх обставин спірного питання, не вчинивши дій з метою перевірки наявності підстав для отримання позивачем статусу учасника бойових дій, у т.ч. щодо направлення запитів щодо уточнення інформації про особу та заслуховування заявлених свідків.

Також суд звертає увагу, що за пунктом 1 Окремого доручення Міністра оборони України 25.03.2022 № 248/1298 (яке діяло до 1 червня 2022 року) під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:

бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;

бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).

Згідно з пунктами 2, 3 вищевказаного Окремого доручення на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах: 100 000 гривень військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах); 30 000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби).

Райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України. Документальне підтвердження безпосередньої участі.

З вищенаведеного вбачається, що Окреме доручення Міністра оборони України 25.03.2022 № 248/1298 поширюється на військовослужбовців України та деталізує умови та підстави виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.

Таким чином вищевказаний нормативно-правові акти регулює зовсім інші суспільні відносини (виплату грошової винагороди військовослужбовцям) та не встановлюють підстав (чи умов) для визнання (чи не визнання) цивільної особи учасником бойових дій.

Окрім того, підставою для відмови в оскаржуваному рішенні зазначено, що позивач в порушення абзацу сьомого пункту 25 частини першої статті 6 Закону серед поданих свідчень відсутнє свідчення командира військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими заявник сам або у складі добровольчого формування брав безпосередню участь у здійсненні заходів, у зв`язку з чим міжвідомча комісія не може покладатися на свідчення як підставу для надання статусу учасника бойових дій відповідно до пункту 25 частини першої статті 6 Закону.

Суд зазначає, що відповідно до норм Закону №3551-XII та Порядку №413 підставою для надання особі статусу учасника бойових дій є свідчення (заява) не менше трьох свідків (одним з яких є командир підрозділу, в зоні відповідальності якого перебувала особа або добровольче формування, у складі якого особа брала участь у здійсненні відповідних заходів) про період безпосередньої участі в здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів.

Проте позивач надав нотаріально посвідчену заяву (надання свідчення) ОСОБА_2 , у якому він підтвердив факт того, що під час його перебування в районах проведення активних бойових дій у складі Управління поліції охорони в Чернігівській області, ОСОБА_1 , брав безпосередню участь у виконанні завдань з відсічі стримування збройної агресії росії та захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією росії проти України, перебуваючи на території та в межах міста Чернігова в якості добровольця - колишнього співробітника МВС у складі Управління поліції охорони в Чернігівській області зі зброєю з 24.02.2022 року по 16.03.2022 року.

Згідно з довідкою Управління поліції охорони в Чернігівській області від 01.07.2025 №107/43/45-2025 ОСОБА_2 працює на посаді інспектора сектору фізичною охорони Управління поліції охорони в Чернігівській області з грудня 2020 року. Посада інспектора сектору фізичної охорони Управління поліції охорони в Чернігівській області відноситься до категорії командно-керівного (командного) складу апарату управління.

Водночас Міжрегіональна комісія не перевірила статусу ОСОБА_2 та інших осіб, що надали свідчення.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд відповідно до статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов належить задовольнити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України, Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера від 04.09.2025 № 7/ІІ/15/1, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій.

Зобов`язати Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання статусу учасника бойових дій, з урахуванням висновків суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: Міністерство у справах ветеранів України (вул. Хрещатик, 34, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 42657144 ).

Відповідач: Міжвідомча комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера (вул. Хрещатик, 34, м. Київ, 01001, код - 4265714401).

Повне судове рішення складено 02.07.2026.

Суддя Олена ЛУКАШОВА