Ухвала суду № 137901360, 01.07.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/5108/26

Провадження № 2-з/466/58/26

У Х В А Л А

01 липня 2026 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Єзерський Р.Б., розглянувши заяву адвоката Новосада Віктора Миколайовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 , який є законним представником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 , який є законним представником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Львівської міської ради, за участю третіх осіб: Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради; Органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради; Комунальної установи «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду»; Львівського комунального підприємства «Балатон-409» про визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсним договору-купівлі-продажу квартири, скасування державної реєстрації права власності, скасування рішення про зняття з реєстрації місця проживання та відновлення реєстрації місця проживання,

встановив:

у провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває вищезазначена цивільна справа.

На адресу суду від адвоката Новосада Віктора Миколайовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 , який є законним представником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про забезпечення позову у даній справі, а саме просить суд накласти арешт на об`єкт нерухомого майна у вигляді заборони відчуження, а саме: квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2116932046101), що перебуває у власності ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Свою заяву обґрунтовує тим, що у зв`язку з поданням до суду вищезазначеного позову, вважає за необхідне звернутися до суду також із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2116932046101), що перебуває у власності ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), оскільки даний об`єкт нерухомого майна є предметом оскаржуваного договору купівлі-продажу. Саме накладення арешту на об`єкт нерухомого майна вважає належним заходом забезпечення позову, оскільки забезпечення позову спрямоване, насамперед, проти дій нинішньої власниці майна ОСОБА_4 , яка за час розгляду справи може продати майно, знищити, знецінити його тощо. Наші припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову є достатньо мотивованими, враховуючи наступне.

Розпорядженням голови Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради №209 від 28.04.2015 «Про зміну договору найму житлового приміщення та визнання наймачем ОСОБА_5 » визнано ОСОБА_5 наймачем житлового приміщення двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 , на підставі якого між ОСОБА_5 та Львівським комунальним підприємством «Тополя-406» (правонаступником якого є Львівське комунальне підприємство «Балатон-409») 06.05.2015 укладено Договір №3 найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду та останньому і члену його сім`ї ОСОБА_6 , надано у безстрокове користування дану квартиру. ОСОБА_1 як член сім`ї основного квартиронаймача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вселився в квартиру, де і був зареєстрований. ІНФОРМАЦІЯ_3 в ОСОБА_1 народився син ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_4 вселився у спірну квартиру, за місцем проживання свого батька. ІНФОРМАЦІЯ_5 помер основний квартиронаймач ОСОБА_5 , а позивачі продовжували на законних підставах проживати в такій до моменту виселення. В листопаді 2024 року позивач випадково дізнався, що 18.10.2024 року його з сином було знято з реєстрації місця проживання в даній квартирі та що незнайома для нього особа - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 продав ОСОБА_4 вказану квартиру. Вважає, що квартиру АДРЕСА_2 , в якій проживали позивачі, було незаконно приватизовано ОСОБА_3 та відповідно незаконно передано у власність (відчужено) ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 14.09.2020. Відтак вважає, що існує загроза того, що відповідачі можуть відчужити вказане нерухоме майно іншим особам, шляхом дарування чи купівлі-продажу, передати в заставу тощо. Враховуючи наведене вище та той факт, що на даний час існує спір щодо визнання недійсними свідоцтва про право власності на квартиру та договору купівлі-продажу, виникла гостра необхідність у забезпеченні позову, шляхом накладення арешту на квартиру, АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2116932046101), що перебуває у власності ОСОБА_4 .

За правилами ч. 1 ст. 153 ЦПК України, суд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку із розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що у заяві про забезпечення позову слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ч.1ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Керуючись роз`ясненнями Верховного Суду України, викладеними у п. 4 Постанови Пленуму від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п.2 та п.4 ч.1ст.150 ЦПК України позов може бути забезпечено, зокрема, забороною вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

При цьому, процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення, утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам. При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Проте, аналіз поданого позивачем клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна у вигляді заборони відчуження, а саме: квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2116932046101), що перебуває у власності ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та матеріалів справи свідчить про те, що жодних доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат позивачем не представлено.

Сам факт пред`явлення позову про визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсним договору-купівлі-продажу квартири, скасування державної реєстрації права власності, скасування рішення про зняття з реєстрації місця проживання та відновлення реєстрації місця проживання, не може бути автоматичною підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, позивач у заяві про забезпечення позову не зазначив жодних вагомих підстав, яким чином невжиття заходів забезпечення позову, які він просить застосувати у своїй заяві, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, а також зважаючи на те, що заборона вчиняти будь-які дії, може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову, слід відмовити.

Згідно ч.7 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст.149-153,157,258-261,353,354 ЦПК України, суд

постановив :

у задоволенні заяви адвоката Новосада Віктора Миколайовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 , який є законним представником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 , який є законним представником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Львівської міської ради, за участю третіх осіб: Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради; Органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради; Комунальної установи «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду»; Львівського комунального підприємства «Балатон-409» про визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсним договору-купівлі-продажу квартири, скасування державної реєстрації права власності, скасування рішення про зняття з реєстрації місця проживання та відновлення реєстрації місця проживання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Р. Б. Єзерський