Ухвала суду № 137901085, 01.07.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/7328/25

пр № 2-с/464/78/26

У Х В А Л А

01 липня 2026 року суддя Сихівського районного суду м.Львова Теслюк Д.Ю., розглянувши заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу Сихівського районного суду м.Львова від 23.10.2025 у справі №464/7328/25 за заявою ЛМКП «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу щодо солідарного стягнення із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги,

у с т а н о в и в:

судовим наказом від 23.10.2025 (справа №464/7328/25, провадження № 2-н/464/1937/25) стягнуто солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» (ЄДРПОУ 05506460) заборгованість за послуги з постачання гарячого водопостачання за період з 01.03.2024 по 31.08.2025 у розмірі 48 626,03 грн, інфляційні нарахування у розмірі 3 270,90 грн, 3% річних у розмірі 969,32 грн, а також судовий збір по 151,40 грн з кожного.

Боржник ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Брегей І.С., 26.06.2026 звернулась в суд із заявою про скасування судового наказу та про поновлення строку на подання вказаної заяви. Вказує, що судовий наказ вона не отримувала, оскільки за адресою: АДРЕСА_1 , не проживає з 2003 року, а про існування такого дізналась тільки після блокування її банківського рахунку. Копію судового наказу отримала 17.06.2026. Вказує, що не погоджується з даним судовим наказом в частині стягнення з неї заборгованості з огляду на таке. Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 01.02.2002, ухвалою судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 03.06.2002, залишеними без змін ухвалою Верховного Суду України в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Будинкоуправління №1 КЕЧ району про зміну договору житлового найму, усунення перешкод у користуванні квартирою та виселення відмовлено. Задоволено зустрічний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про визнання такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 . У відповідь на адвокатський запит від 22.06.2026 ЛКП «Житловик-С» відмовило у наданні акту про не проживання ОСОБА_1 за вказаною адресою за період з 2002 року по теперішній час, оскільки ОСОБА_1 не є власником даної квартири, і не зареєстрована у ній.

Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, відтак відповідна заява боржника є підставою для скасування судового наказу.

Згідно із ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник ОСОБА_1 отримала судовий наказ 17.06.2026, відтак приходжу до висновку, що, з урахуванням положень ст. 170 ЦПК України, строк для подачі заяви про скасування судового наказу слід поновити.

Згідно із ч.3 ст.171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Оглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу та матеріали справи №464/7328/25, провадження №2-н/464/1937/25, враховуючи відсутність підстав для її повернення, приходжу до висновку, що доводи, викладені стягувачем в заяві про видачу судового наказу, потребують додаткового дослідження, а тому вказаний судовий наказ підлягає скасуванню, оскільки боржник не визнає нарахованої заборгованості за житлово-комунальні послуги та з матеріалів справи вбачається спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Керуючись ст. ст. 170-171, 258-261, 353 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із заявою про скасування судового наказу.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу - задовольнити.

Судовий наказ від 23.10.2025 (справа №464/7328/25, провадження №2-н/464/1937/25) про солідарне стягнення із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», що знаходиться у м. Львові по вул. Д. Апостола, 1, заборгованості за послуги з гарячого водопостачання за період з 01.03.2024 по 31.08.2025 в розмірі 48 626,03 грн, інфляційні нарахування в сумі 3 270,90 грн та 3% річних в сумі 969,32 грн, а також по 151,40 грн судового збору з кожного, - скасувати.

Роз`яснити Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго» право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Копію ухвали направити стягувачу та боржникам до відома.

Ухвала остаточна та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Дмитро ТЕСЛЮК