Рішення № 137900715, 01.07.2026, Городоцький районний суд Львівської області

441/195/26 2/441/459/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

01 липня 2026 року Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Перетятько О.В.,

за участі секретаря Сороки М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Городок Львівської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

представник ТОВ «Бізнес Позика» Лебідь К.В. звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 505144-КС-003 про надання кредиту від 19 січня 2025 року в розмірі 132 176 гривень 00 копійок, а також 2 662 гривні 40 копійок понесених у справі судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог покликається, що 19 січня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 укладено договір № 505144-КС-003 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором UA-3728 у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію».

Позивач зазначає, що товариство виконало умови договору та надало відповідачці грошові кошти в розмірі 52 000 гривень 00 копійок на умовах строковості, зворотності та платності, шляхом їх перерахування на банківську картку, вказану відповідачкою під час заповнення анкетних даних в особистому кабінеті.

За умовами договору плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0, 7% за кожен день користування кредитом, а проценти нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, наявний на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня його повернення.

Відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, здійснила лише часткову оплату на загальну суму 17 740 гривень 00 копійок, у зв`язку з чим, згідно з поданим позивачем розрахунком, станом на 07 січня 2026 року утворилась заборгованість у розмірі 132 176 гривень 00 копійок, яка складається з 52 000 гривень 00 копійок - суми прострочених платежів по тілу кредиту, 50 960 гривень 00 копійок - суми прострочених платежів по процентах, 26 000 гривень 00 копійок - відсотків, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України та 3 216 гривень 00 копійок - суми прострочених платежів за комісією.

Представник позивача Лебідь К.В. в позовній заяві просила розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, не заперечила щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду відповідно до вимог статті 128 ЦПК України. Заяви про розгляд справи за її відсутності не подала, відзиву на позовну заяву від неї не надходило.

На сайті «Судова влада України»: Городоцький районний суд Львівської області у розділі «Громадянам», в якому є список справ призначених до розгляду, було розміщено інформацію про час та дату судового засідання у цій справі.

З огляду на те, що відповідачка була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, не повідомила суд про причини неявки та не подала відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, за відсутності заперечень позивача, що відповідає вимогам статті 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснюється у їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 19 січня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 , яка після зміни прізвища - ОСОБА_3 , укладено договір № 505144-КС-003 про надання кредиту, за умовами якого відповідачці надано кредит у розмірі 52 000 гривень 00 копійок.

Договір № 505144-КС-003 про надання кредиту від 19 січня 2025 року підписано електронним підписом відповідачки, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора UA-3728, що був надісланий на номер телефону, вказаний відповідачкою в анкеті в особистому кабінеті.

Із долучених до матеріалів справи копій договору, оферти, акцепту, візуальної форми послідовності дій клієнта, анкети клієнта, розрахунку заборгованості, довідки про стан заборгованості та доказів перерахування кредитних коштів убачається, що кредитний договір укладено в електронній формі, а кредитні кошти в розмірі 52 000 гривень 00 копійок перераховано на банківську картку відповідачки.

Частинами 1-4 та пунктом 4 частини п`ятої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу вимог статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній, формі.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, та якщо він підписаний його стороною.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі, а кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі статтею 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Аналогічна правова позиція сформована у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19. Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 19 січня 2025 року укладено електронний кредитний договір № 505144-КС-003.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої статті 526, частини першої статті 527, частини першої статті 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк, встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з долученим до матеріалів справи розрахунком заборгованості, відповідачка на виконання умов договору здійснила часткову оплату в загальному розмірі 17 740 гривень 00 копійок, однак зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі не виконала.

Станом на 07 січня 2026 року заборгованість за договором № 505144-КС-003 становить 132 176 гривень 00 копійок і складається з 52 000 гривень 00 копійок заборгованості за тілом кредиту, 50 960 гривень 00 копійок процентів за користування кредитом, 26 000 гривень 00 копійок відсотків, нарахованих згідно зі статтею 625 ЦК України та 3 216 гривень 00 копійок комісії.

Відповідачка не спростувала належними доказами наявність заборгованості перед позивачем, не довела факту належного виконання зобов`язань за кредитним договором, зокрема по сплаті тіла кредиту та процентів.

Таким чином, суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов в частині стягнення з відповідачки 52 000 гривень 00 копійок заборгованості за тілом кредиту та 50 960 гривень 00 копійок заборгованості за процентами, а всього 102 960 гривень 00 копійок, підлягає задоволенню.

Підстав для стягнення з відповідачки комісії в розмірі 3 216 гривень 00 копійок суд не убачає з огляду на наступне.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2019 року у справі № 186/1333/16-ц, провадження № 61-27618св18, зазначено, що держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 вказано, що встановлення у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати комісію без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит, є незаконним.

Так, договором № 505144-КС-003 про надання кредиту від 19 січня 2025 року передбачено нарахування комісії. Водночас із матеріалів справи не вбачається конкретного переліку самостійних послуг, які надавались відповідачці саме за вказану комісію, а тому фактично така комісія нарахована за ту саму фінансову послугу, за яку відповідачка повинна сплатити проценти за користування кредитом.

Зазначене узгоджується з усталеною судовою практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 серпня 2019 року у справі № 595/290/17, провадження № 61-29972св18, та Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 311/682/16-ц, провадження № 61-24756св18.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимога позивача в частині стягнення з відповідачки заборгованості за комісією в розмірі 3 216 гривень 00 копійок задоволенню не підлягає.

Крім цього, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на всій території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який на час розгляду справи продовжено.

Відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки за таке прострочення.

Відсотки згідно зі статтею 625 ЦК України у розмірі 26 000 гривень 00 копійок за договором № 505144-КС-003 про надання кредиту від 19 січня 2025 року нараховані під час дії положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог статей 133, 141 ЦПК України, з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 2 073 гривні 91 копійка.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 13, 76, 77, 78, 80, 81, 133, 141, 211, 247, 258, 259, 264, 265, 280-283, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої на АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411 в місті Київ, 01133) заборгованість за договором № 505144-КС-003 про надання кредиту від 19 січня 2025 року в розмірі 102 960 (сто дві тисячі дев`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок та 2 073 (дві тисячі сімдесят три) гривні 91 копійку судового збору, а всього 105 033 (сто п`ять тисяч тридцять три) гривні 91 копійку.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо заяви про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя Перетятько О.В.