Ухвала суду № 137900168, 01.07.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4099/26 1-кс/335/2500/2026

УХВАЛА

про повернення клопотання про арешт майна

01 липня 2026 року слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшої слідчої Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082050002191 від 14 листопада 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

30.06.2026 старша слідча Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 за погодженням прокурора звернулася до слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з клопотанням про арешт майна.

В обґрунтування клопотання посилалась на те, що Слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за № 12025082050002191 від 14.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі КК України) за фактом викрадення в умовах воєнного стану грошових коштів, розміщених на банківському рахунку потерпілої ОСОБА_4 , розміром 99 876 грн.

Органом досудового розслідування встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення причетні подружжя ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які у змові з іншими особами заволоділи коштами ОСОБА_4 та інших осіб, у тому числі померлих та осіб, що перебувають на тимчасово окупованій території.

Також встановлено, що приватним нотаріусом ОСОБА_7 та її помічником ОСОБА_8 видавалися підроблені довіреності від імені таких осіб на представництво у всіх компетентних органах та банківських установах, з усіма відповідними повноваженнями, на ім`я ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які в подальшому на підставі цих довіреностей зверталися до банківських установ, в яких відкриті рахунки померлих осіб або осіб, що перебувають на тимчасово окупованій території. Слідством проведено тимчасові доступи до речей і документів, що перебувають у володінні АБ «Укргазбанк», за наслідками чого вилучено відеозаписи, що підтверджують причетність ОСОБА_11 до вчинення кримінального правопорушення.

30.06.2026 ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У власності ОСОБА_11 перебувають такі об`єкти нерухомого майна: частина квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 .

Посилаючись на положення ст. 96-1 КК України, ст.ст. 98, 170, 173 КПК України, слідча просить накласти арешт на вищезазначене майно, клопотання розглянути у відсутність власника майна.

Слідча подала заяву, відповідно до якої просила клопотання розглянути за її відсутності, клопотання підтримує у повному обсязі, просить його задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважав за можливе розглянути клопотання сторони обвинувачення про арешт майна без повідомлення власника майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час його розгляду слідчим суддею не здійснювалась.

Дослідивши клопотання на його відповідність вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України та надані на його обґрунтування докази, слідчий суддя доходить до висновку, що вказане клопотання підлягає поверненню прокурору, з таких підстав.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Частиною першою ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено мету накладення арешту на майно, зокрема арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 962 Кримінального кодексу України.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Водночас, у ч. 2 ст. 171 КПК України викладено вимоги, яким повинно відповідати клопотання слідчого про арешт майна.

Так, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

-підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

-перелік і види майна, що належить арештувати;

-документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

-розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Разом з тим, у вказаному клопотанні про арешт майна зазначено лише нерухоме майно, на яке слідчий просить накласти арешт, проте, не зазначено мети накладення арешту, зокрема, ознак речового доказу щодо зазначених у клопотанні об`єктів нерухомого майна, зокрема, чи було вказане майно знаряддям вчинення кримінального правопорушення, як доказ якого факту чи обставин воно може бути використане, чи було воно об`єктом кримінально протиправних дій або набуто кримінально протиправним шляхом. Також, у клопотанні не вказано, чи підлягає таке майно конфіскації або спеціальній конфіскації відповідно до визначених законом критеріїв.

Клопотання викладено формально, воно містить лише загальну тезу, що зазначене в ньому майно підлягає арешту.

Все вищевикладене позбавляє слідчого суддю розглянути клопотання відповідно до вимог ст. 172 КПК України, та встановити чи відповідає вказане майно ознакам речових доказів у кримінальному провадженню, чи підлягає воно арешту як таке, щодо якого може бути застосовано конфіскацію або спеціальну конфіскацію.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Враховуючи вищевикладене, оскільки клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, слідчий суддя доходить висновку, що його слід повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, які викладені в ухвалі.

Керуючись ст.ст. 172, 369, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшої слідчої Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082050002191 від 14 листопада 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, повернути прокурору для усунення його недоліків, в порядку передбаченому ч. 3 ст. 172 КПК України.

Встановити строк для усунення недоліків клопотання протягом сімдесяти двох годин з моменту отримання прокурором вказаної ухвали.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1