Рішення № 137900038, 01.07.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 344/629/26

2/333/3193/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання Березовська Д.Д.,

розглянувши у відкритому засіданні в порядку спрощеного судового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.

ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором в розмірі 17 591,00 грн., а також судових витрат.

Обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 30.12.2019 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 00-574484 на суму 7000,00 грн. 04.12.2023 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу № 1-04122023, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором (Додаток №10). Таким чином, відповідно до Реєстру Боржників №Б/Н від 04.12.2023 до Договору Факторингу 1 та Акту приймання-передачі до Договору факторингу 1, до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача (Додаток №11, № 12)..

Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЙС» наділено правом грошової вимоги до Відповідача.

Однак, відповідач належним чином умов кредитного договору не виконав, в зв`язку з чим виникла заборгованість, яка становить 17 591,00 грн, яка складається з: 7 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 10 591,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Враховуючи вище викладене ТОВ «ФК «ЕЙС» за захистом своїх прав вимушене звернутись з цим позовом до суду, яким просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрати за надання правничої допомоги в розмірі 7000 грн.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.01.2026 року цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, передано за підсудністю до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.03.2026 року відкрито провадження по справі, ухвалено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, учасникам справи встановлено строк для подачі заяв по суті справи, витребувано з АТ КБ "ПРИВАТБАНК" додаткові докази у справі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про день, час, місце розгляду справи, із заявами до суду не звертався,у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, в зв`язку з чим суд відповідно до положень ст. 178 ч.8 ЦПК України вирішує справу за наявними в ній матеріалами та вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Оскільки останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача є адреса: АДРЕСА_1 , що знаходиться на тимчасово окупованій території, суд не мав можливості перевірити його зареєстроване місце проживання у встановленому порядку. ОСОБА_1 викликалась до суду шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

30.12.2019 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 00-574484 на суму 7000,00 грн.

Відповідач приєднався до умов Кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора 718388, що відповідно до вимог законодавства визнається належним та допустимим способом підтвердження волевиявлення сторони на укладення правочину. Після вчинення акцепту Позичальником, Кредитодавцем на Кредитний договір накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи із кваліфікованою електронною позначкою часу. Зазначений порядок підтверджується положеннями Кредитного договору та Довідкою про ідентифікацію (Додатки №3, №6).

На виконання умов Кредитного договору, 30.12.2019 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» на платіжну картку № 5169-36XX-XXXX-8766.

Відповідно до повідомлення Вих. №48/01 від 11.01.2024 р. ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» повідомило ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» про успішне перерахування 30.12.2019 18:09:33 на платіжну карту клієнта НОМЕР_1 коштів у сумі 7000,00 гривень.

04.12.2023 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу № 1-04122023 (далі Договір Факторингу 1), відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором (Додаток №10).

Відповідно до Реєстру Боржників №Б/Н від 04.12.2023 до Договору Факторингу 1 та Акту приймання-передачі до Договору факторингу 1, до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача (Додаток №11, № 12).

Як вбачається з відповіді АТ КБ «Приват Банк» , наданої на виконання ухвали суду, встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку не емітовано карту № НОМЕР_1 .

Згідно з наданими позивачем розрахунками заборгованості за кредитним договором № 00-574484 від 30.12.2019 року, наявна заборгованість, яка становить 17 591,00 грн., яка складається з: 7 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 10 591,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

ІV. МОТИВИ СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК).

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд встановив, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» було укладено договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 00-574484, в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Однак, в матеріалах справи відсутні й суду не надано будь-які належні, допустимі та достатні докази перерахування кредитних коштів на картковий рахунок, який належить/належав ОСОБА_1 .

У постанові від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором Верховний Суд зазначив, що банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Позивач надав копію листа ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» від 11.01.2024 року, про перерахування коштів в сумі 7000,00 грн.

Разом з тим, копія вказаного листа не може вважатися належним доказом надання відповідачу кредиту, оскільки він не відповідає за формою та змістом вимогам, установленим постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» у відповідній редакції. Надана ТОВ «Пейтек» копія листа не містять відмітки банку або іншої уповноваженої установи про проведення платежу.

Крім того, листом від 06.04.2026 року АТ КБ «Приват Банк» повідомило суд, що на ім`я ОСОБА_1 в банку не емітовано карту № НОМЕР_1 . Зазначена карта в банку не обслуговується.

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає недоведеним той факт, що відповідач ОСОБА_1 отримала від ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» за кредитним договором № 00-574484 від 30.12.2019 року грошові кошти в сумі 7000,00 грн.

Стаття 514 цього Кодексу визначає, щодо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 914/868/17).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати у зв`язку із відмовою в позові слід покласти на позивача

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10-13, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, будинок, 6, кабінет 13.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ: Ю.В. Ковальова