Рішення № 137899251, 01.07.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/4772/25

Провадження по справі 2/305/1369/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2026. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Тафійчук М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Малого підприємства "Рута" до ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків,

ВСТАНОВИВ:

Мале підприємство "Рута" (далі Позивач), в інтересах якого діє адвокат Лукачко Іван Йосипович, звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 (Відповідачка) про стягнення завданих збитків.

Позовні вимоги мотивують тим, що 24.10.2024, на автодорозі "Мукачево - Рогатин - Львів" водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом "Фольцваген Пасат" д.н.з. НОМЕР_1 , при здійснення розвороту не переконавшись, що маневр безпечний, внаслідок чого автомобіль який рухався попутним напрямком "Вольво FH4" д.н.з. НОМЕР_2 , допустив зіткнення та обидва транспортні засоби зазнали механічних ушкоджень, чим порушено п.10.1 Правил дорожнього руху України. Постановою Рахівського районного суду в справі №305/2987/25 від 27.08.2025 Відповідачку ОСОБА_1 визнано винною за ч.1 ст.124 КУпАП та звільнено від притягнення до відповідальності на підставі ст.38 КУпАП. Внаслідок зіткнення транспортних засобів, транспортному засобу, який належить МПП "Рута", на підставі свідоцтва про реєстрацію права власності НОМЕР_3 були завдані пошкодження та відповідно до висновку викладеного у звіті №152/11/2024 про визначення вартості матеріального збитку внаслідок пошкодження автомобіля: Вартість матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження автомобіля "Вольво FH" АО7782Н0, ідентифікаційний номер кузова (VIN) - НОМЕР_4 в ДТП, яка мала місце 24.10.2024 року для його відновлення становить 872068 грн 27 коп. Ринкова вартість автомобіля "Вольво" на момент пошкодження складала 1605435 гривень. 3. Також, згідно з ремонтною калькуляцією, викладеною у вищезазначеному звіті, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Вольво", що є предметом спору складає 872068, 27 грн. Відповідальність Відповідача, на момент скоєння ДТП, була застрахована у страховій компанії "ПРАТ СК "Еталон". Після звернення до страхової компанії та надання повного пакету документів, щодо обставин справи на користь МПП "Рута" страховою компанією сплачено суму страхового відшкодування в розмірі 156800 гривень, тобто в межах відповідальності страхової компанії. Позивачем проведено ремонтні роботи, які підтверджені відповідними документами, а саме, накладною №45 від 15.11.2024 на загальну суму 239000 гривень, видатковою накладною №1129 на суму 71254,34 гривні від 02.12.2024 та видатковою накладною №1018 від 05.11.2024 на суму 56506,24 гривні, тобто на відновлювальний ремонт нами витрачено 366770,58 гривні й різниця становить 209971 грн. Витрати 366770 - виплата страхової 15680 грн = залишок 209971 грн. Враховуючи ту обставину, що у добровільному порядку сума збитків не відшкодована та Відповідачкою не вживаються заходи щодо врегулювання даного спору, Позивач змушений звернутись з даним позовом до суду. Витрати по справі становлять витрати на оплату висновку щодо вартості пошкодження майна та витрати по сплаті послуг адвоката та сплата судового збору. Орієнтовний обсяг витрат на правову допомогу становить суму 20000 гривень. Також витрати по сплаті судового збору. На підставі наведеного, просить стягнути із ОСОБА_1 завдані матеріальні збитки, для відновлення транспортного засобу, в розмірі 209971 грн на користь Малого приватного підприємства "Рута", також просить стягнути з ОСОБА_1 , на користь МПП "Рута" витрат по справі.

Копію позовної заяви з додатками Позивач направив ОСОБА_1 27.12.2025.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області Марусяк М.О. від 19.01.2026 відкрито провадження у справі за вказаним позовом, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження та надано Відповідачці п`ятнадцятиденний термін з дня вручення ухвали про відкриття провадження на подання відзиву на позов.

Сторони в судове засідання не викликались, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України.

Відповідачка, ОСОБА_1 , яку представляє адвокат Прокіп`юк Оксана Юріївна, 13.02.2026 подала відзив на позов, де зазначила, що Позивач у позовній заяві просить стягнути із ОСОБА_1 209971 гривню, мотивуючи це тим, що загальна вартість ремонту автомобіля марки Volvo FH д.н. НОМЕР_2 склала 366770,58 грн. Відповідачка вважає позовні вимоги безпідставними, а суму збитку штучно завищеною, з огляду на таке. Позивач у позові зазначив, що ними проведено ремонтні роботи, які підтверджені накладними №45 від 15.11.2024 на загальну суму 239000 гривень, №1129 від 02.12.2024 на загальну суму 71254,34 гривні, №1018 від 05.11.2024 на суму 56506,24 гривні. В підсумку на відновлюваний ремонт витрачено 366770,58 грн, з яких 156800 відшкодовано страховою виплатою та різниця складає 209971 грн. Тобто відновлювальні ремонтні роботи позивач підтверджує цими накладними, та наголошує, що відповідачка як винуватець ДТП має компенсувати саме вартість відновлювального ремонту, що складає суму 366770,58, а не узагальнені матеріальні збитки, зазначені у Звіті №152/11/2024 від 12.11.2024 в сумі 305190 грн. Таким чином, є невідповідність між сумою зазначеною у Звіті та стягуваною сумою. Однак, надані позивачем накладні №45 від 15.11.2024, №1129 від 02.12.2024, №1018 від 05.11.2024 як докази понесених витрат на відновлювальний ремонт є неналежними та недопустимими доказами у розумінні ст.ст.77, 78 ЦПК України, оскільки самі по собі накладні підтверджують лише факт придбання товару підприємством МПП «Рута», а не підтверджують факт його встановлення саме на пошкоджений автомобіль. Позивачем не надано Актів виконаних робіт від сертифікованого СТО, де було б зазначено перелік операцій із заміни саме цих деталей, доказів, які б пов`язували придбані запчастини з ремонтом після конкретного ДТП. Більше того, до вказаних накладних та суми позову позивач включив витрати на планове технічне обслуговування автомобіля, що не мають стосунку до ДТП. Зокрема, накладна №1125 від 02.12.2024 містить 2 акумулятори, 2 акумуляторні батареї, 43 літри моторної оливи, антифризу, гільз форсунок та тяг підвіски. Ці деталі знаходяться у внутрішніх вузлах або на рамі авто і не постраждали від зовнішнього удару в кабіну. Більшість позицій у цьому документі стосуються двигуна, системи охолодження та ходової частини, які не постраждали при контактному ударі в праву, ліву фари та кут бампера. Моторна олива (позиції 3,13,14) придбано понад 43 літри (10W40 та 10W30). Заміна оливи є регламентною роботою при ТО і ніяк не пов`язана з розбитими фарами чи пластиком кабіни. Акумуляторні батареї (позиції 1,2) - придбано 4 потужні акумулятори (240 Аh) на загальну суму 40793,48 (без ПДВ). Акумулятори знаходяться в спеціальному відсіку збоку рами, а не в передньому бампері, тому їх зміна за рахунок відповідачки є безпідставною. Система охолодження та паливна система (позиції 7,12): гільзи форсунок та антифриз. Ці деталі знаходяться всередині двигуна. На фото (додаються до відзиву) не зафіксовано розгерметизації системи охолодження чи пошкодження блоку циліндрів. Ходова частина (позиція 4): тяга підвіски. Удар був поверхневим (по облицюванню кабіни), що не могло призвести до деформації масивних елементів підвіски вантажівки. Бризковики (позиції 9,10. 11) - придбано 6 бризковиків різних типів. Бризковики знаходяться за колесами, в той час, як удар був у передню частину. накладна №1018 від 05.11.2024 містить 8 амортизаторів, масляний радіатор, повітряні та паливні радіатори. Амортизатори та фільтри є витратними матеріалами, термін служби яких залежить від пробігу, а не від розбитої фари; накладна №45 від 15.11.2024 містить перелік деталей, які не мають причинно-наслідковий зв`язок з ДТП. Як вбачається із доданих світлин пошкодженого автомобіля основний деформаційний удар припав на праву частину. Позивач же купив повний комплект на обидві сторони, що виглядає як оновлення всього фасаду автомобіля за рахунок відповідачки. Так, зокрема, фара права-ліва (2 шт) - 20000 грн. Якщо ліва фара не розбита, немає тріщин корпусу чи скла, її заміна не є обов`язковою. Туманка права-ліва (2 шт.) - 13000 гривень, аналогічно - заміна лівої протитуманної фари за відсутності її руйнування є безпідставною. Кронштейн фари права-ліва (2 шт.) - 8000 гривень - це внутрішні кріплення. Лівий кронштейн не міг деформуватися від удару в праву сторону. Обліцовка фари (2 шт.) - 16000 гривень. Це пластикові "окуляри". Заміна лівої накладки - це суто декоративне рішення позивача. Капот Volvo E6 - 67000 гривень. На капоті не має розривів пластику, він підлягає фарбуванню або локальному ремонту, а не заміні. Заміна цілої деталі через подряпини- це порушення принципу мінімізації збитків. Решітка між фар - 13500 грн. Центральна частина решітки радіатора знаходиться між фарами. На фото вона виглядає цілою. Ступенька решітки - 27000 гривень. Це елемент, по якому водій піднімається протирати скло. Пошкодження цієї деталі відсутні на фото. Бачок омивача 8000 гривень. Знаходиться глибоко під облицюванням. Без акту дефектування від СТО неможливо стверджувати, що він тріснув саме від цього удару. Крім того, вартість деталей, які нібито використано для ремонту є значно завищеною, що легко перевірити шляхом простого пошуку вартості аналогічних деталей в мережі інтернет. Відповідачка ОСОБА_1 не заперечує факт дорожньо-транспортної пригоди та наявність зовнішніх пошкоджень автомобіля Volvo, а саме передніх фар, кутових елементів бампера та підніжок. Проте категорично заперечує проти включення до складу збитків витрат, що не стосуються ДТП, тобто не мають причинно-наслідкового зв`язку між ДТП та понесеними збитками. Також Звіт ФОП ОСОБА_2 про визначення вартості матеріального збитку №152/11/2024 від 12.11.2024 не може вважатися належним та допустимим доказом. Згідно ч.7 ст.102 ЦПК України у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. У вказаному Звіті відсутні дані, що ОСОБА_2 попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку. Оскільки оцінювач не діяв як судовий експерт під час складання звіту, це документ є лише приватною думкою спеціаліста, замовленою позивачем на платній основі, що ставить під сумнів його об`єктивність та незалежність. Інших належних та допустимих доказів позивачем не надано. Як не заперечується позивачем, цивільна відповідальність відповідачки на момент скоєння ДТП була застрахована у страховій компанії "ПРАТ СК "Еталон". В межах страхової відповідальності, страховиком на користь МПП "Рута" сплачено 156800 гривень. Цієї суми цілком достатньо для проведення відновлювального ремонту автомобіля. Позивач не надав доказів того, що відновлювальний ремонт саме пошкоджень від ДТП (не планове ТО) коштує дорожче, ніж виплачена страховою компанією сума. Таким чином, шкода, завдана відповідачкою, уже відшкодована в повному обсязі в межах ліміту страхового полісу. Що стосується стягнення судових витрат, в тому числі на оплату правових послуг, то такі жодним чином не підтверджені документально. Більше того, є завищеними та не відповідають критерію складності справи, яка є малозначною та призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. З огляду на вищезазначене, позовні вимоги є штучно завищеними, документально не підтвердженими, тому просить у задоволенні позову Малого приватного підприємства "Рута" до ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків, відмовити в повному обсязі.

Позивач 17.02.2026 подав відповідь на відзив, де зазначив, що представник відповідача вказує на те, що заміна мастила та охолоджувальної рідини не може братись до уваги та не підлягає відшкодуванню, оскільки заміна таких є регламентною роботою при ТО і ніяк не пов`язані із даною ДТП. З таким твердженням вони погодитись не можуть, оскільки від отриманих механічних ушкоджень було розірвано радіатор охолоджувальної рідини (Світлина №45, 46 звіту), а також внаслідок удару було пробито масляний фільтр внаслідок чого мастило витекло і підлягало заміні. Щодо відсутності акту виконаних робіт на сертифікованій СТО. З даного приводу пояснюють, що найближча сертифікована СТО знаходиться у м. Львові, внаслідок отриманих пошкоджень відсутності мастила та охолоджувальної рідини даний транспортний засіб мав би бути доставлений до СТО за допомогою евакуатора, що призвело б до ще більших витрат з відновлювального ремонту та транспортування пошкодженого авто до СТО, з метою зменшення витрат МПП "Рута" було прийнято рішення про проведення відновлювальних робіт власними силами та, як наслідок, було сплачено заробітну плату водієві, який здійснював заміну пошкоджених деталей тобто проводив ремонт. Щодо заміни фар та туманок, зазначають, що відповідно до доданого звіту (св. 23, св. 22 звіту) ліва фата та туманка повністю розбиті та взагалі відсутні внаслідок удару, права фара та туманка також розбиті внаслідок деформації так само як і капот. Така сама ситуація і з бачком омивача, аналізуючи фото додані до звіту вбачається, що найбільший удар прийшовся саме в частину транспортного засобу де і розміщений бачок омивача, а тому не може братись до уваги саме думка представника відповідача. Крім того, звертає увагу суду на ту обставину, що такі незначні деталі як шайба гайка та інші дрібні деталі відповідно до звіту оцінювача зазначені як малоцінні запчастини. Однак проаналізувавши поданий відзив вважають доречним посилання представника відповідача про недоцільне включення до ціни позову суми вартості акумуляторних батарей на загальну суму 40793 гривень, які дійсно були замінені, однак така заміна відбулась внаслідок того, що після ДТП транспортний засіб понад місяць простояв на штрафмайданчику, у зв`язку з чим акумуляторні батареї повністю розрядились та не могли бути запущені й підлягали заміні. У зв`язку з викладеним просять стягнути з ОСОБА_1 завдані матеріальні збитки, для відновлення транспортного засобу, в розмірі 169178 грн, на користь Малого приватного підприємства "Рута" та витрати по справі.

Ухвалою суду від 04.03.2026 за клопотанням представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Прокіп`юк Оксани Юріївни було призначено у справі судову автотоварознавчу експертизу для визначення ринкової вартості автомобіля Volvo FH д.н. НОМЕР_2 , матеріального збитку та відновлювального ремонту цього транспортного засобу. Провадження у справі було зупинено.

Ухвалою суду від 03.06.2026 поновлення провадження у справі у зв`язку з наданням висновку призначеної судом експертизи.

Дослідивши надані сторонами письмові докази, суд, прийшов до наступного висновку.

Суд встановив, що відповідно до постанови судді Рахівського районного суду Ластовичака В.Ю. у справі про адміністративне правопорушення 305/2987/25, номер провадження 3/305/1820/25, 24.10.2024 о 12:00 год на автодорозі «Мукачево-Рогатин-Львів», 130 кілометр, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом "Фольксваген Пасат" д.н.з. НОМЕР_1 , при здійсненні розвороту не переконалась, що маневр буде безпечним, внаслідок чого автомобіль, який рухався у попутному напрямку «Вольво FH4» д.н.з. НОМЕР_2 , допустив зіткнення та обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушено п. 10.1 Правил дорожнього руху України. Суддя вважав доведеною наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та постановив визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрив на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, тобто провадження у справі було закрито з нереабілітуючих обставин. Вказана постанова набрала законної сили 09.09.2025.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі" від 18 грудня 2009 року № 14, при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Хоча у постанові визнано винуватою у вчиненні ДТП ОСОБА_1 , що є очевидною опискою, відповідачкою у справі є ОСОБА_1 , яка не заперечувала своєї участі у дорожньо-транспортній пригоді, що мала місце 24.10.2024, таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою у постанові судді Рахівського районного суду від 27.08.2025 (справа 305/2987/25 провадження по справі 3/305/1820/25) та не підлягає доведенню іншими засобами доказування.

У частинах першій, другій статті 1166 ЦК України вказано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Отже, оскільки шкода завдана з вини ОСОБА_1 , вона підлягає відшкодуванню за її рахунок.

Внаслідок вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки Volvo FH д.н. НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень, на підтвердження яких позивач надав звіт №152/112024 від 12.11.2024 про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля, що був зроблений сертифікованим оцінювачем зі спеціалізації оцінки колісних транспортних засобів ОСОБА_2 , який визначив, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Volvo FH д.н. НОМЕР_2 унаслідок пошкодження в ДТП, яка мала місце 24.10.2024, становить 305190 гривень.

Позивач на підтвердження витрат, понесених на ремонт автомобіля надав суду видаткову накладну №1125 від 02.12.2024, де відображені складові частини для ремонту автомобіля "Volvo" моделі "Е6" на загальну суму 71264,34 гривні, накладну №45 від 15.11.2024, де відображено складові частини на автомобіль "Volvo" моделі "Е6" на суму 239000, видаткову накладну №1018 від 05.11.2024 року також зі складовими до автомобіля та іншими розхідними матеріалами всього на суму 56506,24 грн. Слід зазначити, що складові у цих документах на автомобіль "Volvo" моделі "Е6", а у даному випадку був пошкоджений автомобіль "Volvo" моделі "FH", отже уже не можна однозначно стверджувати, що саме ці складові були використані для ремонту автомобіля "Volvo" моделі "FH", реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_4 .

Відповідачка заперечувала щодо суми збитків, які визначив оцінювач ОСОБА_2 , адже, на її думку, оцінювач у звіті вказав ремонтні роботи та матеріали, які не мають відношення до збитків, які були заподіяні внаслідок ДТП, що мала місце 24.10.2024.

Для усунення суперечності щодо визначення матеріального збитку у справі було проведено судову автотоварознавчу експертизу, висновок якої надіслано суду 28.05.2026. Згідно з висновком експерта від 22.05.2026 №СЕ-19/107-26/3341-АВ при опрацюванні матеріалів справи, наданих на дослідження, експертом встановлено, що станом на 24.10.2025 досліжуваний КТЗ "Volvo" моделі "FH", реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_4 мав такі експлуатаційні пошкодження: пошкодження ЛФП кабіни, забруднення, потертості, пошкодження ообивок салону та сидінь. Експерт визначив, що КТЗ "Volvo" моделі "FH", реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням ознак зносу станом на дату ДТП становить 1509801,00 грн, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки "Volvo" моделі "FH", реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на дату ДТП становить 841569,60 грн, а вартість матеріального збитку, завданого власнику цього транспортного засобу становить 277551,00 грн. У Висновку зазначено, що такий підготовлено для подання до суду, а також те, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за статтею 384 КК України.

Суд бере до уваги саме зазначений висновок судової експертизи, оскільки він виконаний експертом, який попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку, містить докладний опис проведених досліджень, відповіді на поставлені судом питання та відповідає вимогам статей 102-104 ЦПК України. Доказів, які б спростовували висновок судової експертизи або свідчили про його необґрунтованість, сторонами не надано.

Посилання позивача на фактичне здійснення ремонту транспортного засобу та понесення витрат у більшому розмірі суд оцінює критично.

Надані позивачем видаткові накладні підтверджують придбання запасних частин і матеріалів, однак самі по собі не свідчать про необхідність заміни всіх придбаних деталей саме внаслідок спірної дорожньо-транспортної пригоди та не спростовують висновків судової експертизи щодо розміру матеріального збитку. Крім того, окремі доводи відповідача щодо включення до вартості ремонту витрат, пов`язаних із технічним обслуговуванням автомобіля, були враховані самим позивачем шляхом зменшення позовних вимог.

Разом з тим, визначаючи розмір майнової шкоди, спричиненої позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пошкодженням його автомобіля, суд виходить зі 22 ЦК України, відповідно до якої відшкодуванню підлягають саме збитки, а не вартість ремонту без урахування зносу, що також узгоджується із положеннями ст.1192 ЦК України.

Відповідно до приписів статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (тобто реальні збитки).

Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затв. Наказом Мінюсту України та Фонду держмайна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, з подальшими змінами та доповненнями) (далі - Методика) визначає, що вартість матеріального збитку визначається як суму вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ (п.8.3 Методики, у якому також наводиться відповідна формула).

Отже, у методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ, а власник пошкодженого майна має право на відшкодування саме матеріального збитку. Вартість такого збитку визначається саме із урахуванням зносу складників транспортного засобу, оскільки заміна таких складників зношеного транспортного засобу на нові буде не поновленням стану до того, який існував до порушення прав власника транспортного засобу, а поліпшення у порівнянні зі станом до, у даному випадку, ДТП. Тому відсутні правові підстави для стягнення на користь позивача будь-яких сум, поза межами визначеної вартості матеріального збитку.

Верховний Суд 27 травня 2026 року розглянув справу № 490/3823/24 провадження № 61-13184св25, де вказав про те, що пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються замість знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Вказані роз`яснення знайшли своє закріплення і у постановах Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 та Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 757/54513/16.

Отже, відшкодування майнової шкоди в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу без урахуванням фізичного зносу його складових (деталей) є можливим виключно за умови належного документального підтвердження факту реального проведення такого ремонту, під час якого, зокрема були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються замість знятих з виробництва однорідних виробів.

За відсутності в матеріалах справи доказів фактичного виконання ремонтних робіт, понесення витрат на придбання нових деталей, розмір реальних збитків, що підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдану шкоду, шкода має визначатись обов`язково з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу пошкодженого майна, оскільки протилежне призведе до безпідставного поліпшення стану речі та збагачення потерпілого за рахунок правопорушника.

Саме з такого виходив експерт у п. 3 Висновку експерта №СЕ-19/107-26/3341-АВ від 22.05.2026, визначивши вартість матеріального збитку згідно з п. 8.3 Методики, як суму вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ (Сврз) та величини ВТВ за формулою : У=Ср+См+Сс х (1'-Ез)+ВТВ, тобто У+26000,00+9828,00 6+805741,69 х (1-0,7)+0=277551,00 грн.

У статті 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України від 01 липня 2004 року№ 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик. Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як було встановлено в ході розгляду справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Фольксваген Пасат" д.н.з. НОМЕР_1 винного у ДТП, була застрахована і страхова компанія виплатила Позивачу страхове відшкодування у розмірі 156800 гривень.

Таким чином, із визначеного судовою експертизою розміру матеріального збитку 277551 грн підлягає відрахуванню отримане позивачем страхове відшкодування у сумі 156800 грн, у зв`язку з чим невідшкодована шкода становить 120751 грн.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням наданих доказів, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 завданих матеріальних збитків внаслідок пошкодження 24.10.2024 автомобіля марки "Volvo" моделі "FH", реєстраційний номер НОМЕР_2 , на користь позивача невідшкодовану шкоду в сумі 120751 гривню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив за розгляд цієї справи судовий збір у розмірі 3146,11 гривні, тому суд стягує ці витрати з ОСОБА_1 на користь МП "Рута", пропорційно до суми задоволених позовних вимог, що становить 1811,26 гривні.

Згідно з рахунком №48 від 27.03.2026 вартість проведення транспортно-товарознавчої експертизи становить 5348,40 грн, які були оплачені Відповідачкою, тому ці витрати також слід розподілити між сторонами пропорційно сумі задоволених позовних вимог, зокрема 3817,43 грн повинна була сплатити Позивачка, тому ця сума залишається за нею, а 1530,97 підлягагають стягненню з МП "Рута" на користь ОСОБА_1 , яка понесла ці витрати.

Згідно з ч.10 ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

У зв`язку із частковим задоволенням позову та у зв`язку з тим, що обидві сторони понесли судові витрати, пов`язані з розглядом цієї справи, зокрема сплатили судовий збір та оплатили проведення експертизи, різниця судових витрат становить 280,29 гривні, яку слід стягнути з відповідачки ОСОБА_1 , на користь МП "Рута" .

Попереднього розрахунку інших судових витрат, у тому числі й на оплату правової допомоги, а також доказів понесення таких сторони не надавали.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 263-265, 273, 274, 354, 355, п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Змінений позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Малого підприємства "Рута" завдані матеріальні збитки в розмірі 120751 грн (сто двадцять тисяч сімсот п`ятдесят одна гривня).

Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь МП "Рута" різницю судових витрат в сумі 280,29 грн (двісті вісімдесят гривень 29 копійок).

Відомості щодо учасників справи:

Позивач, Мале підприємство "Рута", с. Нижня Апша, вул. Івана Франка, 2А, ЄДРПОУ 20447559, Тячівського району, Закарпатської області.

Відповідач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду або через Рахівський районний суд Закарпатської області.

Головуюча: М.О. Марусяк