Ухвала суду № 137899248, 17.06.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9865/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі ВКЗ в залі суду клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12026100070000538, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.04.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

м. Рубіжне Луганської області, громадянина України, що має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідча СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернулася до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням у кримінальному провадженні № 12026100070000538, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

В обґрунтування поданого клопотання вказує, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров`я населення України, в порушення вимог ст.ст.7,12,17,25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60-95-ВР (в редакції Закону № 530-У від 22.12.2006 ), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, наказу Міністерства охорони здоров`я України № 481 від 20.08.2008 та наказу Міністерства охорони здоров`я України № 634 від 29.07.2010, з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання, з метою збуту психотропних речовин у особливо великих розмірах, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив кримінальне правопорушення в сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин за таких обставин.

Так, у невстановлений слідством час та невстановленому слідстві місці, у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, з корисливих мотивів.

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропних речовин, в особливо великих розмірах, та за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, однак не пізніше 22.04.2026, ОСОБА_5 у невстановленої досудовим розслідуванням особи, незаконно придбав з метою подальшого збуту, особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено - МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), PVP, 4-СМС, психотропні речовини, обіг яких обмежено - амфетамін, у особливо великому розмірі, особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено - 4-ММС, тенамфетамін (МДА), психотропні речовини, обіг яких обмежено - метамфетамін, які залишив зберігати за місцем фактичного проживання, а саме за адресою АДРЕСА_2 , з метою подальшого їх збуту третім особам.

У подальшому, 22.04.2026 у невстановлений досудовим розслідування час, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, взяв частину раніше придбаної психотропної речовини, обіг якої обмежено- метамфетамін, та особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено - МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), тенамфетамін (МДА), які залишив зберігати при собі.

Після чого, 22.04.2026 о 12 год. 05 хв. за адресою м. Київ, вул. Білицька, буд. 72 працівниками поліції затриманий ОСОБА_5 та у період часу із 14 год. 01 хв. по 14 год 36 хв. проведено особистий обшук останнього, під час якого виявлено та вилучено психотропну речовину, обіг якої обмежено- метамфетамін, масою 5,038 г та особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено - МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), тенамфетамін (МДА), масою 0,400 г та 0,224 г, які останній зберігав з метою подальшого збуту третім особам.

Крім цього, у період часу із 22.04.2026 року у період часу із 17 год 07 хв по 18 год 48 хв проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , а саме за адресою АДРЕСА_2 , під час якого виявлено та вилучено особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено - МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), загальною масою 172,586 г, особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено - PVP, масою 98,331 г, особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено - 4-СМС, масою 26,143 г, психотропні речовини, обіг яких обмежено - амфетамін, масою 25,42 г, особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено - 4-ММС, масою 10,214 г та особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено - тенамфетамін (МДА), масою 0,237 г, які останній зберігав з метою збуту третім особам.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропних речовин, якщо предметом таких дій були психотропні речовини в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Сторона обвинувачення вважає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у справі, необхідно продовжити застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладені на нього процесуальні обов`язки, а також не зможуть наступним ризикам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинення інших кримінальних правопорушень.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в ньому. При цьому, просив суд залишити без змін розмір застави, який раніше визначений ухвалою суду від 23.04.2026.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, оскільки вважає вказані ним ризики недоведеними, просив суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію захисника, просив змінити йому запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділу Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, знаходяться матеріали кримінального провадження №12026100070000538 від 22.04.2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.

23.04.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва №758/6705/26 від 23.04.2026 відносно останнього обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.06.2026 включно та визначено заставу у розмірі у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665 600,00 гривень.

15.06.2026 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Постановою керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва від 16.06.2026 продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців.

Стороною обвинувачення на підтвердження обгрунтованості підозри та наявності ризиків, визначених ст.177 КПК України до матеріалів клопотання долучено: протокол затримання особи у порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 від 22.04.2026, у ході проведення якого виявлено та вилучено речові докази; показання свідка ОСОБА_7 від 22.04.2026, який був залучений до проведення затримання особи у порядку ст. 208 КПК України у якості понятого та який у ході проведення допиту надав інформацію стосовно обставин проведення слідчої дії та вилучення речових доказів; показання свідка ОСОБА_8 від 22.04.2026, який був залучений до проведення затримання особи у порядку ст. 208 КПК України у якості понятого та який у ході проведення допиту надав інформацію стосовно обставин проведення слідчої дії та вилучення речових доказів; протокол обшуку за фактичною адресою проживання підозрюваного ОСОБА_5 , а саме за адресою АДРЕСА_2 , у ході проведення якого виявлено та вилучено речові докази; показання свідка ОСОБА_9 від 22.04.2026 яка була залучена до проведення обшуку за фактичною адресою проживання підозрюваного, у якості понятого та яка у ході проведення допиту надала інформацію стосовно обставин проведення слідчої дії та вилучення речових доказів; показання свідка ОСОБА_10 від 22.02.2026 яка була залучена до проведення обшуку за фактичною адресою проживання підозрюваного, у якості понятого та яка у ході проведення допиту надала інформацію стосовно обставин проведення слідчої дії та вилучення речових доказів; висновок експерта №СЕ-19/111-26/22211-НЗПРАП від 23.04.2026; висновок експерта №СЕ-19/111-26/22212-НЗПРАП від 23.04.2026; висновок експерта №СЕ-19/111-26/23238-НЗПРАП від 20.05.2026; висновок експерта №СЕ-19/111-26/23227-НЗПРАП від 22.05.2026; висновок експерта №СЕ-19/111-26/23236-НЗПРАП від 14.05.2026; висновок експерта №СЕ-19/111-26/23231-НЗПРАП від 25.05.2026; висновок експерта №СЕ-19/111-26/24604-НЗПРАП від 28.05.2026; висновок експерта №СЕ-19/111-26/23221-НЗПРАП від 10.06.2026 та інші матеріали.

Таким чином, із долучених до клопотання та досліджених судом письмових доказів вбачається, що наявні достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Суд також звертає увагу на те, що «обґрунтована підозра», відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Аналізуючи актуальність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та зазначених прокурором у клопотанні, слідчий суддя дійшов висновку щодо їх обґрунтованості, з огляду на наступне.

Зокрема, інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України, відповідно до ст. 12 КК України віднесено до особливо тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі строком від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

З врахуванням викладеного, на думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість призначення покарання за його вчинення у випадку визнання особи винуватою, може свідчити про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування чи суду.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування; у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Крім цього, слідчий суддя вважає доведеним ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує відомості щодо особи підозрюваного, який не одружений, дітей на утриманні не має, офіційно не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому, слідчий суддя, враховуючи суспільну небезпеку інкримінованого органом досудового розслідування корисливого злочину у сфері проти власності, вважає, що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому продовження підозрюваній запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виправданим.

В той же час, слід врахувати, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

Слідчий суддя приходить до висновку, з урахуванням наявності ризиків передбачених статтею 177 КПК України, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків. Крім того, слідчий суддя вважає, що на даній стадії досудового розслідування є неможливим застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби.

Враховуючи викладене та те, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, які не зменшились на даній стадії досудового розслідування, обґрунтованість підозри, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для продовження застосування до підозрюваного виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід, на думку слідчого судді, зможе у повній мірі запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Будь-яких нових обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу підозрюваному та які не існували і не розглядались на час обрання запобіжного заходу, в судовому засіданні не встановлено.

При цьому, слідчий суддя вважає за можливе залишити без змін розмір застави, що визначений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 23.04.2026 (№758/6705/25).

Керуючись ст. 176-179, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12026100070000538, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.04.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 37 діб, в межах строку досудового розслідування, тобто по 23.07.2026 включно, з подальшим утриманням його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор».

Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665 600 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Подільського районного суду м. Києва для внесення застави. Реквізити депозитних рахунків для зарахування коштів, внесених у вигляді застави: код отримувача - код за ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО - 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожним їх викликом та вимогою;

- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає (м. Київ) без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

- здати на зберігання компетентним органам свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .

Строк дії ухвали визначити по 23 липня 2026 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1