Ухвала суду № 137899179, 01.07.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10384/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100120000101, відомості щодо якого 04.04.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100120000101, відомості щодо якого 04.04.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України.

В обгрунтування клопотання вказує, що Подільською окружною прокуратурою міста Києва забезпечується нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12025100120000101 від 04.04.2025, зареєстрованого за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що невстановлені особи, шляхом шахрайства, в умовах воєнного стану, заволоділи коштами вкладників АТ «МР Банк» (код ЄДРПОУ 25959784) (далі - АТ «МР Банк») ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , і в подальшому за допомогою ряду суб`єктів господарської діяльності, серед яких юридичні особи та фізичні особи-підприємці, здійснили обготівкування та легалізацію коштів.

За результатами вчинення невстановленими особами шахрайських дій, 21.09.2023 на рахунок № НОМЕР_1 , що відкритий на ім`я ОСОБА_4 зараховано кошти у сумі 10 763 343,28 грн від АТ «МР БАНК» із призначенням платежу «Задоволення кредиторських вимог 4-ї черги згідно рішення виконавчої дирекції Фонду N477 від 11.07.2022».

Також, за аналогічною ситуацією було здійснено погашення від неплатоспроможного банку АТ «МР БАНК» кредиторських вимог на рахунок ОСОБА_5 , який відкрито невстановленими особами шахрайським шляхом, і перераховано грошові кошти у сумі 3 020 979, 37 грн. та на рахунок ОСОБА_6 , який відкрито невстановленими особами шахрайським шляхом, і перераховано грошові кошти у сумі 2 696 633, 18 грн.

В подальшому, вказані суми коштів було перераховано невстановленими особами на рахунки ТОВ «БЄТА ГРУП» (код ЄДРПОУ 45073330), ТОВ «ПОРТРАКС КО» (код ЄДРПОУ 44661278) у якості надання поворотної фінансової допомоги та оплати за товари.

Відповідно до узагальнених матеріалів Державної служби фінансового моніторингу України від 06.01.2026 встановлено, що ТОВ «БЄТА ГРУП» та ТОВ «ПОРТРАКС КО» отримані кошти від ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , перерахували в адресу декількох юридичних та фізичних осіб-підприємців, серед яких: ТОВ «Суші продукт плюс» (код ЄДРПОУ 41453496), ФОП ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_8 (рнокпп НОМЕР_3 ), ФОП ОСОБА_9 (рнокпп НОМЕР_4 ), ФОП ОСОБА_10 (рнокпп НОМЕР_5 ), ФОП ОСОБА_11 (рнокпп НОМЕР_6 ), ФОП ОСОБА_12 (рнокпп НОМЕР_7 ), ФОП ОСОБА_13 (рнокпп НОМЕР_8 ), ФОП ОСОБА_14 (рнокпп НОМЕР_9 ) за нібито купівлю товарів, робіт, послуг, яких фактично не було.

У подальшому, в ході слідства, отримано доступ до банківської таємниці ТОВ «Суші продукт плюс», ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_14 за результатами чого отримано виписки руху коштів по рахунках та проведено їх детальний огляд.

За результатами огляду руху коштів вбачається, що з 2023 року і по теперішній час невстановлені слідством особи використовуючи реквізити підконтрольних ФОП надають послуги з оптимізації податкового навантаження та легалізації (відмивання) коштів здобутих злочинним шляхом підприємствам реального сектору економіки.

Також, факт переказу коштів по рахунках підтверджено висновком експерта від 04.02.2026 за результатами проведення судової економічної експертизи.

Разом з тим, в ході досудового розслідування допитано в якості свідка засновника та директора ТОВ «БЄТА ГРУП», який повідомив, що не має відношення до фінансово-господарської діяльності товариства, і грошові кошти від ОСОБА_4 на рахунки не отримував і в адресу ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_14 за товари та послуги не перераховував.

Також, органом досудового розслідування допитано в якості свідка засновника та директора ТОВ «ПОРТРАКС КО», яка повідомила, що не має відношення до фінансово-господарської діяльності товариства, жодних документів від імені ТОВ «ПОРТРАКС КО» не підписувала, в тому числі тих, які подавались державному реєстратору, працівникам банківських установ та іншим юридичним особам контрагентам.

Отже, за результатами проведених слідчих (розшукових) дій встановлено, що ряд фізичних осіб-підприємців ймовірно не мають відношення до діяльності ФОП та не здійснювали поставку будь-яких товарів, не виконували будь-яких послуг, та не підписували жодних первинних документів, що може свідчити про протиправну діяльність з ознаками умисної легалізації (відмивання) доходів одержаних злочинним шляхом.

У ході досудового розслідування встановлено, що для здійснення незаконної діяльності невстановленими слідством особами використовуються рахунки ФОП ОСОБА_11 (рнокпп НОМЕР_6 ), ФОП ОСОБА_13 (рнокпп НОМЕР_8 ), ФОП ОСОБА_14 (рнокпп НОМЕР_9 ), ФОП ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_9 (рнокпп НОМЕР_4 ), які відкриті в ПАТ «МТБ БАНК» (МФО 328168), а саме:

ФОП ОСОБА_11 (рнокпп НОМЕР_6 )

- НОМЕР_10 (українська гривня);

ФОП ОСОБА_13 (рнокпп НОМЕР_8 )

- НОМЕР_11 (українська гривня);

ФОП ОСОБА_14 (рнокпп НОМЕР_9 )

- НОМЕР_12 (українська гривня);

- НОМЕР_13 (українська гривня);

- НОМЕР_14 (євро);

ФОП ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_2 )

- НОМЕР_15 (українська гривня);

ФОП ОСОБА_9 (рнокпп НОМЕР_4 )

- НОМЕР_16 (українська гривня);

01.06.2026 постановою прокурора вказані грошові кошти на банківських рахунках ФОП ОСОБА_11 (рнокпп НОМЕР_6 ), ФОП ОСОБА_13 (рнокпп НОМЕР_8 ), ФОП ОСОБА_14 (рнокпп НОМЕР_9 ), ФОП ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_9 (рнокпп НОМЕР_4 ) визнано речовими доказами.

Враховуючи, що в результаті вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, невстановлені особи, шляхом шахрайства, в умовах воєнного стану, заволоділи коштами вкладників АТ «МР Банк», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , і в подальшому за допомогою ряду суб`єктів господарської діяльності, серед яких ТОВ «БЄТА ГРУП», ТОВ «ПОРТРАКС КО» та ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_14 , здійснили обготівкування та легалізацію коштів.

За таких обставин, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадження та забезпечення можливої конфіскації майна, передбаченої ч. 5 ст. 191 КК України, прокурор просить накласти арешт на грошові кошти, що розміщені на вказаних рахунках.

В судове засіданні прокурор не з`явився, подав письмову заяву про розгляд клопотання у його відсутності, просив клопотання задовольнити з підстав, наведених в ньому.

З метою забезпечення арешту майна, згідно ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання розглядається без повідомлення власника майна.

Дослідивши клопотання про арешт майна та матеріали кримінального провадження на його обґрунтування, заслухавши думку прокурора, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «East/West Alliance Limited» проти України», в п. 167 рішення Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля.

У п.168 суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправданим за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 10, ч. 11 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчим суддею встановлено, що Подільською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100120000101, відомості щодо якого 04.04.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України.

Постановою прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва від 01.06.2026 грошові кошти на банківських рахунках ФОП ОСОБА_11 (рнокпп НОМЕР_6 ), ФОП ОСОБА_13 (рнокпп НОМЕР_8 ), ФОП ОСОБА_14 (рнокпп НОМЕР_9 ), ФОП ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_9 (рнокпп НОМЕР_4 ) визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Таким чином, наведене вище свідчить про те, що вказане майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим слідчий суддя має достатні підстави вважати, що таке майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Крім того, також є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, що є належною правовою підставою для арешту вказаного майна.

З огляду на положення ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що в органу досудового розслідування є всі підстави вважати, що незастосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно може призвести до зникнення, втрати, пошкодження чи передачі вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Крім цього, обгрунтованим є накладення арешту з метою забезпечення застосування конфіскації майна як виду покарання у даному провадженні.

У відповідності до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Із урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором, у відповідності до ч.2 ст. 171 КПК України, доведено необхідність накладення арешту на вказане майно, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а тому незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, у зв`язку з чим накладення арешту на вказане майно є необхідною умовою досягнення дієвості кримінального провадження.

Слідчий суддя також враховує, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі наведеного, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках ФОП ОСОБА_11 (рнокпп НОМЕР_6 ), ФОП ОСОБА_13 (рнокпп НОМЕР_8 ), ФОП ОСОБА_14 (рнокпп НОМЕР_9 ), ФОП ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_9 (рнокпп НОМЕР_4 ).

Керуючись ст. 170, 172-174, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100120000101, відомості щодо якого 04.04.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на майно шляхом заборони розпорядження та користування грошовими коштами у будь-якій валюті в безготівковій формі, які знаходяться на банківських рахунках ФОП ОСОБА_11 (рнокпп НОМЕР_6 ), ФОП ОСОБА_13 (рнокпп НОМЕР_8 ), ФОП ОСОБА_14 (рнокпп НОМЕР_9 ), ФОП ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_9 (рнокпп НОМЕР_4 ), які відкриті в ПАТ «МТБ БАНК» (МФО 328168), а саме:

ФОП ОСОБА_11 (рнокпп НОМЕР_6 )

НОМЕР_10 (українська гривня);

ФОП ОСОБА_13 (рнокпп НОМЕР_8 )

НОМЕР_11 (українська гривня);

ФОП ОСОБА_14 (рнокпп НОМЕР_9 )

НОМЕР_12 (українська гривня);

НОМЕР_13 (українська гривня);

НОМЕР_14 (євро);

ФОП ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_2 )

НОМЕР_15 (українська гривня);

ФОП ОСОБА_9 (рнокпп НОМЕР_4 )

НОМЕР_16 (українська гривня).

Ухвала про арешт майна, у відповідності до вимог ст. 175 КПК України, виконується негайно слідчим, прокурором.

Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати слідчому, прокурору, третій особі, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Роз`яснити, що згідно із частинами 1-2 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1