Рішення № 137898909, 02.07.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/12119/25

РІШЕННЯ

іменем України

02 липня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправним та скасувати акт розслідування нещасного випадку № 21 від 12 червня 2025 року (форми Н-1/НПВ) і зобов`язати відповідача об`єктивно провести повторне розслідування нещасного випадку який стався 06.11.2024 о 01.00 год. із поліцейським СРПП ВП №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області лейтенантом поліції Синюком Дмитром Сергійовичем, у висновку якого підтвердити, що даний нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов`язаний із виконанням службових обов`язків, взявши зазначений випадок на облік.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, лейтенант поліції ОСОБА_1 , проходить службу в Національній поліції України та перебуває на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції (СРПП) відділення поліції №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області.

05 листопада 2024 року позивач, пройшовши цільовий інструктаж та отримавши табельну вогнепальну зброю і спеціальні засоби, заступив на добове чергування у складі наряду СРПП. 06 листопада 2024 року близько 01:00 год. наряд отримав вказівку від оперативного чергового виїхати за адресою: м. Славута, вул. Калинова, 39, для надання допомоги іншому екіпажу поліції. Прибувши на місце події, працівники поліції виявили правопорушника, громадянина ОСОБА_2 , який перебував у кайданках у лежачому положенні на землі. Позивач увімкнув нагрудний відеореєстратор та на прохання затриманого почав піднімати його на ноги для подальшого супроводження до службового автомобіля з метою направлення на медичне освідування. Проте о 01:10 год., під час посадки в салон автомобіля, затриманий громадянин раптово наніс позивачу удар потилицею голови в обличчя (під ліве око), а після падіння на землю - додатково наніс удар ногою в нижню щелепу.

Внаслідок протиправних дій правопорушника позивач отримав тілесні ушкодження та перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забійні рани лівих повік і шкіри лівої вилиці, які згідно з висновком судово-медичного експерта відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. За фактом нападу на поліцейського було розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 345 КК України.

За результатами розслідування цього випадку відповідачем було складено Акт про нещасний випадок № 21 від 12 червня 2025 року (форми Н-1/НПВ), у висновку якого зазначено, що травма отримана в період проходження служби, але не пов`язана з виконанням службових обов`язків, оскільки до нещасного випадку нібито призвело вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

Позивач вважає такий висновок комісії безпідставним, незаконним та спростованим матеріалами справи. Він зазначає, що травму отримав під час безпосереднього виконання завдань та повноважень поліції, передбачених Законом України «Про Національну поліцію», перебуваючи на службовому добовому чергуванні. Окрім того, відповідно до висновку службового розслідування від 29.11.2024, відомості щодо можливих неправомірних дій чи дисциплінарного проступку з боку ОСОБА_1 не підтвердилися, а на момент події він був повністю тверезим. Позивач наголошує, що для визнання випадку таким, що не пов`язаний із службою, необхідна наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між порушенням дисципліни та травмою, чого комісією встановлено не було. Жодних виключних обставин, визначених пунктом 8 розділу ІІІ Порядку № 705, які б дозволяли не пов`язувати травму з виконанням обов`язків, у цій події немає.

З огляду на викладене, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Акт № 21 від 12.06.2025 року (форми Н-1/НПВ) та зобов`язати Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області провести повторне об`єктивне розслідування із визнанням нещасного випадку таким, що пов`язаний з виконанням службових обов`язків, та взяттям його на відповідний облік.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 08.06.2026 у задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про розгляд справи №560/12119/25 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими. Заперечення мотивовані тим, що оскаржуваний акт розслідування нещасного випадку форми Н-1/НПВ № 21 від 12 червня 2025 року був складений комісією у повній відповідності до вимог Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку № 705.

Представник відповідача зазначає, що 05 листопада 2024 року інспектор СРПП лейтенант поліції ОСОБА_1 після проходження цільового інструктажу заступив на добове чергування, отримавши табельну вогнепальну зброю, спеціальні засоби (включаючи кайданки) та засоби індивідуального захисту - бронежилет і захисний шолом. 06 листопада 2024 року близько 01:00 години наряд прибув на виклик для надання допомоги іншому екіпажу, де виявив затриманого громадянина ОСОБА_2 , який перебував у кайданках у лежачому положенні на землі. Під час спроби позивача підняти та супроводити затриманого до службового автомобіля, останній о 01:10 раптово завдав ОСОБА_1 удару потилицею в обличчя під ліве око, а після падіння на землю - додатково наніс удар ногою в нижню щелепу. Внаслідок протиправних дій правопорушника позивач отримав легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, та перебував на лікуванні.

Водночас за результатами проведеного службового розслідування (висновок № 28666-2024 від 29.11.2024) було встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_1 порушив вимоги службової дисципліни та охорони праці. Це виразилося у тому, що він прибув на місце події неналежним чином екіпірованим - без захисного шолома, чим порушив норми Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про охорону праці», Кодексу законів про працю України та вимоги відомчих інструкцій щодо заходів безпеки. Крім того, позивач проявив особисту необережність, підійшовши в зону ураження агресивної особи, та не забезпечив належного контролю за особою, до якої застосовано кайданки. З урахуванням позитивної характеристики та відсутності стягнень, дисциплінарна комісія обмежилася щодо позивача попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни. Представник відповідача наголошує, що факт звільнення від суворого стягнення чи обмеження попередженням не нівелює самого факту вчинення дисциплінарного проступку.

З огляду на вказане, комісія з розслідування нещасного випадку дійшла законного та обґрунтованого висновку, що травмування позивача сталося в період проходження служби, але не пов`язане з виконанням службових обов`язків, оскільки між допущеним ОСОБА_1 дисциплінарним проступком та отриманням ним травми є прямий причинно-наслідковий зв`язок. Якби позивач дотримувався правил безпеки та перебував у захисному шоломі, він би запобіг травмуванню. Відповідно до підпункту 3 пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 705, учинення поліцейським дисциплінарного проступку є вичерпною підставою для визнання нещасного випадку таким, що не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Додатково представник відповідача звертає увагу суду на те, що позовна вимога про зобов`язання ухвалити рішення з наперед визначеним висновком є прямим втручанням у дискреційні повноваження державного органу та створеної комісії, що суперечить принципу розподілу влади та судовій практиці.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, має спеціальне звання лейтенант поліції.

06 листопада 2024 року о 01:00 годині від старшого інспектора-чергового отримано інформацію про необхідність виїзду на виклик по вул. Калинова, 39 в м. Славута для допомоги екіпажу «Обшивка 151» (ЄО 6721). Прибувши на місце події біля подвір`я приватного будинку, працівники поліції виявили інший наряд поліції та жителя м. Славута ОСОБА_2 , який перебував у кайданках у лежачому положенні на землі. Позивач увімкнув нагрудний відеореєстратор та на прохання затриманого почав піднімати його за руки на ноги з метою подальшого супроводження до службового автомобіля «Шкода Рапід» (д.н.з. НОМЕР_1 ) для направлення на освідування. О 01:10 годині ОСОБА_2 , намагаючись сісти у салон автомобіля, раптово наніс удар потилицею голови в обличчя ОСОБА_1 (під ліве око), після чого впав на землю та, будучи у лежачому положенні на спині, наніс ще один удар ногою в нижню щелепу позивача.

Згідно з довідкою КП «Славутська міська лікарня ім. Ф.М. Михайлова» № 87 від 06.11.2024, ОСОБА_1 під час освідування був тверезий (0,00 проміле). ОСОБА_2 від проходження освідування відмовився (довідка № 66 від 06.11.2024). Позивач перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні з 06.11.2024 по 15.11.2024 із діагнозом «ЗЧМТ. Струс головного мозку. Забійні рани лівих повік, шкіри лівої вилиці. ВСД по гіпертонічному типу» (лист непрацездатності № 2961, виписка № 7976, довідка № 18). З 16.11.2024 по 18.11.2024 перебував на амбулаторному лікуванні (листок непрацездатності від 19.11.2024 АЛІ № 262932).

Відповідно до листа ДСУ «Хмельницьке обласне бюро судово-медичної експертизи» від 14.01.2025 № 69 (висновок експерта № 125 від 06.11.2024) отримані позивачем тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Подія зареєстрована в ЖЄО № 6723 від 06.11.2024, відомості внесено до ЄРДР за № 12024244000001868 за ч. 2 ст. 345 КК України.

Складеним висновком службового розслідування від 29.11.2024 № 28666-2024 встановлено порушення ОСОБА_1 службової дисципліни та вимог охорони праці (перебування на місці події без захисного шолома, порушення мір особистої безпеки). З урахуванням позитивної характеристики дисциплінарна комісія прийняла рішення обмежитися щодо нього попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.

12 червня 2025 року комісією, утвореною наказом ГУНП в Хмельницькій області від 06.11.2024 № 1850 (зі змінами від 30.05.2025 № 1056), у складі голови ОСОБА_3 та членів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 складено та затверджено начальником ГУНП в Хмельницькій області генералом поліції третього рангу Русланом Герасимчуком Акт № 21 розслідування нещасного випадку форми Н-1/НПВ.

У розділі 4 акта причиною настання нещасного випадку визначено: вчинення дисциплінарного проступку (порушення п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», нормативних актів МВС та інструкцій з охорони праці, що виразилося у прибутті на місце події неналежним чином екіпірованим захисним шоломом, та порушенні мір особистої безпеки), а також психофізіологічні причини (протиправні дії ОСОБА_2 ). На підставі п. 8 розділу ІІІ Порядку № 705 комісія визначила, що нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Позивач, не погоджуючись із такими висновками спірного акту, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд враховує таке.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Згідно ст.2 Закону № 580-VIII, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Відповідно до ст. 8 Закону № 580-VIII, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України. Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

За приписами ч.1 ст.18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

За змістом статті 1 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII (далі - Закон № 2694-XII) охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Відповідно до статті 22 Закону № 2694-XII, роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

На підставі статті 22 Закону № 2694-XII, абзацу десятого пункту 2 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337, з метою встановлення єдиного порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, Міністерство внутрішніх справ України прийняло наказ від 05 жовтня 2020 року № 705, яким затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими.

Цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів (підрозділів) поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України.

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку № 705, нещасний випадок - це отримання поліцейським під час проходження служби в поліції травми, тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, самогубства, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працездатності на один день чи більше або смерті, а також зникнення поліцейського.

Згідно з пунктом 4 розділу І Порядку № 705, розслідування проводиться в разі настання нещасного випадку, у тому числі про який своєчасно не повідомлено керівника органу (підрозділу) поліції.

За приписами пунктів 3, 4 розділу ІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків керівник органу (підрозділу) поліції, де стався нещасний випадок, наказом не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок утворює комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків до складу комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку не може входити прямий керівник потерпілого поліцейського, який організовував та контролював його службову діяльність під час виконання обов`язків, що призвели до настання нещасного випадку в період проходження служби.

Пунктом 4 розділу Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків визначено, що за результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1).

Положеннями пункту 7 розділу ІІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків визначено, що обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків є:

1) виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом України "Про Національну поліцію", здійснення діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час;

2) вплив на потерпілого поліцейського шкідливих чи небезпечних факторів під час виконання завдань та повноважень поліції, визначених Законом України "Про Національну поліцію", унаслідок яких виникло гостре професійне захворювання (отруєння), що підтверджено медичним висновком.

Пунктом 8 розділу ІІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків встановлено, що обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків є:

1) діяння потерпілого поліцейського, не пов`язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України "Про Національну поліцію";

2) навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, що доведений судом);

3) учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком;

4) учинення дій під час несення служби потерпілим поліцейським у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (за наявності медичного висновку).

Згідно з пунктом 1 Примітки до додатку № 2 до Порядку № 705, якщо нещасний випадок визнається таким, що стався в період проходження служби під час виконання службових обов`язків, це позначається великим літерами ПВ (Н-1/ПВ), якщо нещасний випадок визнається таким, що стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, це позначається великими літерами НПВ (Н-1/НПВ).

У додатку № 6 до Порядку № 705 викладено Класифікатор видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (далі - Класифікатор).

Зокрема, підпунктом 2 пункту 1 Класифікатора до виду події, що призвела до нещасного випадку, віднесено падіння потерпілого поліцейського.

Причини нещасного випадку класифіковані на: 1) технічні; 2) організаційні; 3) психофізіологічні; 4) техногенні, природні, екологічні та соціальні.

Підпунктом 2 пункту 2 Класифікатора до організаційних причин нещасного випадку віднесено: незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці; недодержання вимог законодавства про охорону праці; порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо; порушення вимог безпеки під час експлуатації (користування) транспорту (автомобільного, водного, залізничного, повітряного); порушення вимог безпеки під час експлуатації мобільних засобів праці та технологічних транспортних засобів; незабезпеченість засобами індивідуального захисту; невикористання засобів індивідуального захисту за їх наявності; незастосування засобів колективного захисту (за наявності); порушення службової дисципліни; інші види (зазначити причину).

Аналіз вищевикладених норм, дає підстави для висновку, що положеннями Порядку № 705 встановлено вичерпний перелік обставин настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків і обставин настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків. Залежно від того, які обставини встановлені під час розслідування нещасного випадку, складається акт за відповідною формою.

Вирішуючи спір по суті та надаючи оцінку правомірності оскаржуваного акта на предмет його відповідності критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, з урахуванням доводів, наведених сторонами у заявах по суті справи, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що 06 листопада 2024 року о 01:00 год. позивач, перебуваючи на добовому чергуванні у складі наряду СРПП «Обшивка-151», відповідно до вказівки оперативного чергового, прибув за адресою: м. Славута, вул. Калинова, 39, для надання допомоги іншому екіпажу поліції. На місці події позивач разом з іншими працівниками поліції здійснював супроводження затриманого громадянина ОСОБА_2 , який перебував у кайданках, до службового автомобіля з метою його доставлення на медичне освідування. Саме під час виконання зазначених дій, тобто безпосередньо в процесі реалізації повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», ОСОБА_2 вчинив умисні насильницькі дії щодо позивача, завдавши йому ударів у голову та обличчя, внаслідок чого позивачу було спричинено тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров`я, а за фактом нападу розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 345 КК України.

З наведеного суд доходить висновку, що на момент отримання травми позивач перебував при виконанні завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», а саме здійснював супроводження затриманої особи з метою забезпечення її медичного освідування, що є складовою частиною повноважень поліції із забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, передбачених статтею 2 Закону № 580-VIII. Такі дії позивача повністю охоплюються обставиною, визначеною підпунктом 1 пункту 7 розділу ІІІ Порядку № 705, за якої нещасний випадок визнається таким, що стався в період проходження служби під час виконання службових обов`язків.

Оцінюючи твердження відповідача про наявність передбаченої підпунктом 3 пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 705 підстави для визнання нещасного випадку таким, що не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, а саме вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який полягав у прибутті на місце події без засобу індивідуального захисту - захисного шолома, суд зазначає таке.

За змістом підпункту 3 пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 705 обставиною настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків є учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком. При цьому, як правильно зазначили обидві сторони спору, для застосування цієї підстави визначальним є не сам факт наявності дисциплінарного проступку як такого, а наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між цим проступком та настанням нещасного випадку (отриманням травми).

Суд не погоджується з висновком комісії та доводами відповідача про наявність такого прямого причинно-наслідкового зв`язку з огляду на таке.

З матеріалів справи, зокрема висновку судово-медичного експерта № 125 від 06.11.2024, вбачається, що тілесні ушкодження позивача полягали у забійних ранах лівих повік та шкіри лівої вилиці, а також у струсі головного мозку, отриманих внаслідок удару потилицею голови нападника в обличчя позивача (під ліве око) та наступного удару ногою в його нижню щелепу. Тобто механізм заподіяння тілесних ушкоджень полягав у прямому силовому впливі на обличчя та нижню щелепу позивача, тобто на ділянки, які захисний шолом за своїм функціональним призначенням не покриває і не убезпечує. Відповідачем не надано жодних доказів, зокрема висновків спеціаліста, експерта чи інших об`єктивних даних), які б підтверджували, що наявність у позивача захисного шолома в момент нападу виключила б або хоча б зменшила ймовірність отримання саме цих ушкоджень обличчя та щелепи.

Так, безпосередньою та єдиною причиною настання нещасного випадку стали умисні протиправні насильницькі дії третьої особи - ОСОБА_2 , який завдав позивачу ударів під час виконання останнім службових обов`язків із супроводження затриманого. Ця обставина є визначальною причиною спричинення шкоди здоров`ю позивача, тоді як обставина відсутності захисного шолома, навіть якщо і мала місце як порушення вимог відомчих інструкцій, є похідною, опосередкованою обставиною, яка сама по собі не породжує і не спричиняє нещасного випадку. Умисний злочинний напад сторонньої особи є самостійною, зовнішньою щодо позивача причиною заподіяння шкоди, яка перериває причинно-наслідковий зв`язок між попередніми діями (бездіяльністю) позивача та результатом у вигляді травмування. Установлений законодавством стандарт прямого причинно-наслідкового зв`язку не може ототожнюватися з опосередкованим, гіпотетичним чи умовним зв`язком, на який фактично посилається відповідач, обґрунтовуючи оскаржуваний акт.

Суд бере до уваги, що позивач на момент події перебував у тверезому стані, діяв правомірно, послідовно виконуючи законні вимоги. Дисциплінарна комісія, оцінюючи вчинене порушення (неповна екіпіровка засобами індивідуального захисту), врахувала позитивну службову характеристику позивача, відсутність діючих дисциплінарних стягнень та сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, а тому обмежилася щонайлегшим можливим заходом впливу - попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни. Такий висновок самої дисциплінарної комісії опосередковано підтверджує незначний характер допущеного порушення та відсутність підстав вважати його визначальною причиною нещасного випадку.

Суд враховує, що перелік обставин, які виключають визнання нещасного випадку пов`язаним з виконанням службових обов`язків, визначений пунктом 8 розділу ІІІ Порядку № 705, є вичерпним і, з огляду на мету його прийняття - забезпечення належного соціального захисту поліцейських, які потерпають під час виконання покладених на поліцію завдань, - підлягає застосуванню обмежувально, а не розширювально. Тлумачення, яке пропонує відповідач, за яким будь-яке, навіть незначне і невизначальне порушення вимог з охорони праці чи техніки безпеки, допущене поліцейським, автоматично виключає визнання нещасного випадку пов`язаним із службою - незалежно від того, що безпосередньою причиною травмування стали умисні протиправні дії третьої особи, суперечить меті правового регулювання та завданням Порядку № 705, оскільки за такого підходу позбавляється соціального захисту практично кожен поліцейський, який зазнав нападу під час виконання службових обов`язків, за наявності найменшого відхилення від вимог екіпірування чи інструкцій з охорони праці, що не є розумним і справедливим.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідачем, на якого відповідно до частини другої статті 77 КАС України покладено обов`язок доведення правомірності оскаржуваного рішення, не доведено наявності прямого причинно-наслідкового зв`язку між допущеним позивачем порушенням вимог екіпірування та настанням нещасного випадку, а відтак не доведено наявності визначеної підпунктом 3 пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 705 підстави для визнання нещасного випадку таким, що не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. Натомість судом встановлено, що нещасний випадок стався саме під час та у зв`язку з виконанням позивачем завдань і повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», що відповідає обставині, передбаченій підпунктом 1 пункту 7 розділу ІІІ Порядку № 705.

Відповідно, оскаржуваний Акт № 21 розслідування нещасного випадку від 12 червня 2025 року (форми Н-1/НПВ) прийнято необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та без дотримання критерію обґрунтованості, визначеного пунктом 3 частини другої статті 2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з тим щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача провести повторне розслідування нещасного випадку із наперед визначеним у ньому висновком про те, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов`язаний із виконанням службових обов`язків, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 705 саме на комісію (спеціальну комісію) з розслідування нещасного випадку покладено обов`язок провести засідання, зібрати письмові пояснення потерпілого, посадових осіб та свідків, оглянути місце події, вивчити наявні документи і матеріали, визначити вид події та причини, що призвели до настання нещасного випадку, згідно з Класифікатором, з`ясувати обставини, передбачені пунктом 8 розділу ІІІ цього Порядку, та за результатами такої оцінки, шляхом голосування членів комісії, кваліфікувати нещасний випадок і скласти відповідний акт. Тобто законодавець прямо і виключно наділив повноваженнями щодо встановлення фактичних обставин нещасного випадку та його кваліфікації спеціально утворену комісію, до складу якої входять компетентні особи.

Завданням адміністративного судочинства, визначеним частиною першою статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, а не підміна суб`єкта владних повноважень у здійсненні покладених на нього законом дискреційних функцій. Суд, перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, вправі констатувати незаконність та необґрунтованість акта і зобов`язати суб`єкта владних повноважень усунути допущені порушення шляхом повторного розгляду питання з дотриманням вимог закону, однак не вправі наперед визначати конкретний зміст рішення, яке має ухвалити колегіальний орган за результатами оцінки доказів, зібраних під час нового розслідування, оскільки це є виключною компетенцією комісії, утвореної відповідно до Порядку № 705.

Таким чином, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача в цій частині є зобов`язання відповідача повторно, об`єктивно та у повній відповідності до вимог Порядку № 705, з урахуванням встановлених судом у цьому рішенні обставин та мотивів визнання протиправним Акта № 21, провести розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем 06.11.2024 о 01:00 год.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, підтвердженими належними, допустимими та достатніми доказами, а тому підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог, судові витрати позивача зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування акта, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Акт № 21 розслідування нещасного випадку від 12 червня 2025 року (форми Н-1/НПВ), складений комісією Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, щодо нещасного випадку, який стався 06 листопада 2024 року о 01:00 год. з інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області лейтенантом поліції Синюком Дмитром Сергійовичем.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався 06 листопада 2024 року о 01:00 год. з інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області лейтенантом поліції Синюком Дмитром Сергійовичем, з дотриманням вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 № 705, та з урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині цього рішення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29017 , код ЄДРПОУ - 40108824)

Головуючий суддя В.К. Блонський